Теми статей
Обрати теми

Щодо застосування норм Закону № 1814 про підтримку літакобудування

Редакція ПБО
Лист від 26.02.2010 р. № 28-311/599-3019

Щодо застосування норм Закону № 1814 про підтримку літакобудування

Лист Національного банку України від 26.02.2010 р. № 28-311/599-3019

 

У зв’язку з набранням чинності Законом України від 20.01.2010 № 1814-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості в Україні» (далі — Закон № 1814) Національний банк України для використання в роботі та подальшого інформування банками своїх клієнтів щодо законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидентів та здійснення банками контролю за дотриманням цих строків роз’яснює таке.

Пунктом 6 розділу I Закону № 1814 внесено зміни до Закону України від 23.09.94 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі — Закон № 185), згідно з якими передбачений Законом № 185 строк зарахування виручки в іноземній валюті на рахунки резидентів в банках за експортними операціями та відстрочення поставки товару за імпортними операціями збільшено з 90 до 180 календарних днів (крім зазначених у пункті 6 Закону № 185 операцій суб’єктів космічної діяльності та літакобудування, для яких цей строк складає 500 календарних днів).

Згідно з пунктом 1 розділу II Закону № 1814 норми пункту 6 розділу I цього Закону починають застосовуватися з податкового періоду, на який припадає день опублікування цього Закону (офіційне опублікування: газета «Голос України» від 11.02.2010 № 24).

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність. Це означає, що до події, факту застосовується той закон (нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Разом із тим, Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 норму щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотню дію в часі у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Враховуючи вищевикладене,

починаючи з податкового періоду, на який припадає день опублікування Закону № 1814, на випадки незавершення розрахунків за експортними, імпортними операціями резидентів поширюватимуться норми того закону, який скасовуватиме або пом’якшуватиме відповідальність резидента.

 

Виконавчий директор з питань валютного регулювання та контролю А. Балюк




коментар редакції


Правила застосування строків для розрахунків в інвалюті

Як ми повідомляли,

11.02.2010 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості в Україні» від 20.01.2010 р. № 1814-VI (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 15, с. 3).

Одна з норм зазначеного Закону стосується не тільки суб’єктів літакобудування. Ідеться про припис, закріплений у п. 6 розділу І, яким уносяться зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР. У результаті —

строк розрахунків у ЗЕД укотре збільшено з 90 до 180 днів .

Неординарність ситуації в тому, що зміна

строків повернення валютної виручки (строків увезення товарів при передоплаті за імпортними операціями) у протилежний бік — їх скорочення зі 180 до 90 днів — відбулася зовсім недавно. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» від 23.06.2009 р. № 1533-VI (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 96, с. 6), що передбачає відповідні зміни, набрав чинності 24.11.2009 р.

Нагадаємо, за загальним правилом зазначений строк обчислюється:

при експорті

— з дати митного оформлення продукції або з моменту підписання акта чи іншого документа, що підтверджує виконання робіт, надання послуг і до зарахування валютної виручки на рахунок суб’єкта господарювання;

при імпорті

, якщо він здійснюється на умовах відстрочення поставки, — з моменту здійснення авансового платежу і до ввезення товару.

Тоді на скорочення строків розрахунків у ЗЕД досить оперативно відреагували ДПАУ та НБУ, розглянувши у своїх листах питання про те,

який зі строків — 180 чи 90 календарних днів — застосовувати у випадках, коли момент початку перебігу строку мав місце в період дії норми, що передбачає строк у 180 днів, але ще до зняття операції з валютного контролю набрала чинності норма, що встановлює 90-денний строк.

Позиції ДПАУ (див. лист від 14.12.2009 р. № 27734/7/2250-17) та НБУ (див. лист від 07.12.2009 р. № 28-311/4492-22644) у цьому питанні збіглися: якщо момент, з якого починає обчислюватися відповідний строк, мав місце

до 24.11.2009 р., тобто до дати набуття чинності Законом № 1533, то до таких операцій застосовується 180-денний строк. При цьому і ДПАУ, і НБУ для обґрунтування своєї позиції звернулися до закріпленої в Конституції України заборони надання законам зворотної сили. Як зазначено у ст. 58 Основного Закону, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Цей висновок на користь суб’єктів господарювання. Крім того, він цілком узгоджується з базовими правилами визначення дії нормативних актів у часі. Останні передбачають, що нормативний акт застосовується до відносин, які виникли

після набуття ним чинності. У випадку з визначенням строків для розрахунків в іноземній валюті за експортними та імпортними операціями ситуація ускладнюється тим, що відносини є триваючими. У ситуації, що розглядається в листах, вони виникли до набуття чинності Законом № 1533, однак продовжували існувати і після початку його дії. Слід зауважити, що до триваючих відносин, як правило, починає застосовуватися новий акт, оскільки законодавець зацікавлений у якомога швидшій зміні старих правовідносин на нові. Наприклад, дія Цивільного кодексу України поширювалася не тільки на права і обов’язки, що виникли після набуття ним чинності, а й на ті, які виникли до цього моменту і продовжували існувати після початку його дії.

На наш погляд, у ситуації, пов’язаній з набуттям чинності Законом № 1533, акцент слід було зробити не на заборону зворотної дії законів (оскільки відносини продовжують існувати), а на те, що

строк повернення валютної виручки (строк увезення товарів при передоплаті за імпортними операціями) має визначатися на момент початку його перебігу. Тому для операцій, які почалися до 24.11.2009 р., на момент набуття чинності Законом № 1533 180-денний строк уже визначений і не підлягає заміні на передбачений Законом № 1533 90-денний строк.

Тепер, із набуттям чинності Законом № 1814, ми маємо зворотну ситуацію —

строк розрахунків у ЗЕД знову збільшено з 90 до 180 днів. Як можна зробити висновок з листа, що коментується, НБУ, керуючись усе тим же принципом, закріпленим у ст. 58 Конституції України, відносить Закон № 1814 до категорії тих, що пом’якшують або скасовують відповідальність (за порушення строків розрахунків у ЗЕД), і вказує на необхідність застосування до операцій, строки розрахунку за якими на момент набуття чинності цим Законом не спливли, строку у 180 днів.

Нагадаємо, така ситуація, коли законодавець

збільшив строк повернення валютної виручки (або ввезення товарів при передоплаті за імпортними операціями) з 90 до 180 днів, також не нова. Відповідні зміни, передбачені Законом від 31.05.2007 р. № 1108-V, набрали чинності 01.01.2008 р. Тоді ДПАУ зайняла ліберальну позицію, погодившись з правомірністю продовження 90-денного строку до 180 днів у випадках, коли момент його закінчення наставав уже після 01.01.2008 р. (див. лист від 14.01.2008 р. № 362/7/22-5017 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 10, с. 17).

Певну неоднозначність вносить невизначеність у питанні про те,

станом на яку дату слід вважати правило про збільшення строків розрахунків у ЗЕД до 180 днів чинним. Річ у тім, що в самому Законі № 1814 із цього приводу зазначено, що відповідна норма починає діяти з податкового періоду, на який припадає день опублікування цього Закону. Оскільки до відносин у сфері ЗЕД категорія «податковий період» жодного відношення не має, ми виходили з того, що момент набуття чинності цією нормою повинен збігтися з датою набуття чинності Законом № 1814 у цілому, тобто 11.02.2010 р.

На жаль, НБУ в листі, що коментується, відповіді на запитання про дату набуття чинності нормою, що збільшує строки розрахунків у ЗЕД, не дає. Утім, застосовувати закріплене в Законі № 1814 правило, що визначає дату набуття чинності, буквально для суб’єктів господарювання навіть вигідніше: податковий період, на який припадає день опублікування Закону, почався 01.01.2010 р. (за аналогією з податком на прибуток), а отже, є підстави стверджувати, що вже з цієї дати має застосовуватися 180-денний строк розрахунків у ЗЕД, у тому числі до операцій, строки розрахунку за якими почали спливати ще до 01.01.2010 р. Як бачимо, питання дискусійне. Сподіваємося, свою точку зору з цього приводу найближчим часом висловить ДПАУ.

 

Олена Уварова

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі