Початок
Попередній фрагмент
12. Чи нараховується податок на додану вартість комісіонером при передачі комітенту у межах договору комісії послуг, визначених підпунктом 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»?
Відповідно до підпункту 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Закону не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов’язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.
Таким чином, для застосування норми підпункту 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Закону необхідне одночасне виконання таких вимог:
послуги повинні бути державними і надаватися органом виконавчої влади;
послуги, які надаються, повинні бути платними;
обов’язковість отримання фізичними і юридичними особами послуг повинна бути встановлена законодавством;
кошти за надані послуги у повному обсязі повинні надходити до бюджету.
Виходячи із вищенаведеного, операція з передачі комісіонером комітенту у межах договору комісії послуг, визначених підпунктом 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Закону, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість та оподатковується на загальних підставах за ставкою 20 %, оскільки не виконуються умови Закону щодо одночасного виконання зазначених вимог.
коментар редакції
Комісійна торгівля пільгованими держпослугами
призводить до нарахування ПДВ?
Перед нами досить неприємне роз’яснення. На наш погляд, наведений висновок цілком може бути оскаржено. За своєю суттю передача комісіонером (повіреним) придбаних для комітента (довірителя) товарів чи послуг
не формує окремого об’єкта оподаткування. Особливо наочно це виявляється щодо товарів, операція з передачі яких від посередника до комітента (довірителя), на підставі п. 1.4 Закону про ПДВ не є поставкою.Дійсно, п. 4.7 Закону про ПДВ приписує комісіонеру відображати податкові зобов’язання при такій передачі (так само як і дозволяє йому формувати податковий кредит «на вході»). Проте це тільки механізм доставки (передачі) податкового кредиту комітенту (довірителю). Тому наявна «на вході» пільга з ПДВ повинна проходити через комісіонера (повіреного) транзитом.
Більше того, навіть якщо застосувати
критерії п.п. 3.2.6 Закону про ПДВ (а не наведені в листі) до відповідних послуг, що отримуються через комісіонера, то можна дійти такого висновку: ці послуги, як і раніше, відповідають умовам для застосування пільги. Очевидно, що такі послуги надаються органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, але ніяк не комісіонером.У будь-якому разі, з урахуванням позиції ДПАУ, що коментується, посередниками
щодо таких неоподатковуваних послуг безболісно можуть бути особи, які не є платниками ПДВ.
Дмитро Винокуров
Закінчення
