Щодо застосування РРО при продажу лікарських засобів і виробів медичного призначення
Лист Державної податкової адміністрації України від 26.02.2010 р. № 1939/6/23-7015
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <…> щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу лікарських засобів і виробів медичного призначення, <…> і у межах компетенції повідомляє.
Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі — Закон № 265), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону № 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Статтею 8 Закону № 265 визначено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296 (далі — Положення № 614), визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі — касовий чек) — це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Касовий чек повинен містити такі обов’язкові реквізити:
назву господарської одиниці;
адресу господарської одиниці;
для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»; перед номером друкуються великі літери «ПН»;
для СПД, що не є платниками ПДВ, — ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД»;
якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, — то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги);
літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);
позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати:
загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;
для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка — великі літери «ПДВ»;
порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;
напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та логотип виробника.
Згідно з пунктом 2.1 статті 2 Положення № 614 у разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
При цьому чинним законодавством не передбачено звільнення від попереднього програмування реєстратора розрахункових операцій при реалізації ліків за безкоштовними рецептами.
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання
при реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення за безкоштовними рецептами в аптечних закладах зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості та видавати споживачеві відповідний розрахунковий документ, у якому обов’язково зазначається передоплата (безготівковий розрахунок).
Заступник голови Н. Рубан
коментар редакції
Свавілля щодо аптек: безплатні рецепти потрібно проводити через РРО
Ми категорично не згодні з позицією ДПАУ, яку, до речі, уже було висвітлено в її оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 (п.п. 2.2.4). Це чергова фіскальна вигадка, яка не має під собою законних підстав.
Отже, ДПАУ стверджує, що відпуск безоплатних рецептів слід проводити через РРО і як аргументи використовує такі норми законодавства:
1)
п. 2 ст. 3 Закону про РРО, де зазначено, що СПД, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/безготівковій формі (картки, чеки, жетони тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг, повинні видавати розрахунковий документ установленої форми;2)
п. 11 ст. 3 Закону про РРО, де зазначено, що СПД, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/безготівковій формі (картки, чеки, жетони тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг повинні використовувати режим попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;3)
пп. 3.2, 3.1 Положення № 614, де визначено реквізити чека РРО, серед яких: позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та сума коштів за цією формою оплати, який, між іншим, теж друкується при здійсненні розрахункових операцій.Як бачимо, усі перелічені вимоги стосуються
виключно розрахункових операцій. І чомусь про визначення розрахункової операції ДПАУ навіть не згадала. А саме воно і спростовує всю «доказову базу» (якщо цей термін взагалі доречний у цьому випадку) ДПАУ. Тому ми його не можемо не навести (ст. 2 Закону про РРО):«
розрахункова операція — приймання від покупця готівкових грошових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця».У випадку безплатних рецептів від покупця за місцем реалізації товару нічого не надходить, немає жодного розрахунку, відповідно,
немає жодної розрахункової операції, а отже, РРО тут ні до чого! Якщо дотримуватися дивної логіки ДПАУ, то будь-який безплатний відпуск з торговельної точки слід проводити через РРО, наприклад, магазин іграшок подарував малятам кульки, які є й у продажу: невже це потрібно проводити через РРО???Знову-таки, якщо звернутися до реквізитів чека, які ДПАУ не полінувалася і перелічила всі, то там фігурує форма оплати: готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо. Тобто він (чек) передбачає наявність оплати: зараз, потім, готівкою (іноді безготівково), але вона (оплата) має бути. А безплатні рецепти на те й безплатні, що взагалі відсутня оплата, то про який чек узагалі може йтися???
Як додатковий аргумент на користь нашої позиції можна пригадати п. 12 ст. 9 Закону про РРО, де зазначається: якщо
в місці отримання товарів (надання послуг) операції за розрахунками в готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо), РРО та РК не застосовуються. Завдяки цій нормі деякі торговельні підприємства в суді відстоюють незастосування РРО, навіть якщо вони отримують готівку, але не в місці відпуску товару (див. ухвалу ВАСУ від 16.12.2006 р. та консультацію за цією темою в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 97, с. 37). А в разі відпуску безплатних рецептів узагалі немає готівки, і не буде!!!Таким чином, інакше, як свавіллям, цю позицію ДПАУ назвати не можна, тим більше враховуючи драконівські розміри штрафів (у п’ятикратному розмірі від реалізованих товарів, п. 1 ст. 17 Закону про РРО). Отже, аптекам є за що боротися, тим більше Закон на їхньому боці. Та й іншим торговельним підприємствам не слід розслаблятися, адже не виключено, що головний податковий орган візьме на озброєння цю ідею і піде далі: почне вимагати (тобто штрафувати) за будь-який безплатний відпуск без РРО.
Наталія Яновська
