Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Оподаткування заробітної плати іноземців

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Березень, 2010/№ 23
В обраному У обране
Друк
Стаття

Оподаткування заробітної плати іноземців

 

В одному з попередніх номерів нашої газети (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, №  19) розглядалися особливості працевлаштування іноземних громадян. У цій статті зупинимося на порядку оподаткування доходів іноземців у вигляді заробітної плати.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон № 1533

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Наказ № 581

— наказ ДПАУ «Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи — іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою — іноземцем резидентського статусу» від 05.10.2004 р. № 581.

Податкове роз’яснення № 50

— Податкове роз’яснення щодо застосування окремих норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині оподаткування іноземців та нерезидентів, затверджене наказом ДПАУ від 29.01.2004 р. № 50*.

* Податкове роз’яснення втратило чинність з 18.12.2009 р. згідно з наказом ДПАУ від 18.12.2009 р. № 718.

Лист № 28593

— лист ДПАУ «Оглядовий лист з оподаткування доходів іноземців та нерезидентів» від 23.12.2009 р. № 28593/7/17-0717.

 

Розгляд питання оподаткування доходів іноземних громадян у вигляді заробітної плати почнемо з порядку визначення податкового статусу іноземця. Річ у тім, що у визначених

Законом № 889 випадках іноземець має статус резидента України. Від того, ким є іноземець для цілей Закону № 889 — нерезидентом чи резидентом, — залежатиме порядок оподаткування його доходів, у тому числі заробітної плати.

 

Визначення та підтвердження резидентського статусу

Порядок визначення податкового статусу встановлено

п.п. 1.20.1 Закону № 889.

Резидентом вважається фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається

резидентом, якщо має місце постійного проживання в Україні.

Особа, яка має місце постійного проживання також в іноземній державі, вважається

резидентом, якщо має центр життєвих інтересів в Україні. Водночас достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, або фізична особа не має місця постійного проживання в жодній державі, вона вважається

резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (уключаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Крім того,

абзацом восьмим п.п. 1.20.1 Закону № 889 передбачено, що достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України або її реєстрація як самозайнятої особи.

Нагадаємо: порядок самостійного визначення іноземцем власного резидентського статусу в разі обрання основного місця проживання в Україні був описаний у

Податковому роз’ясненні № 50. Для визначення резидентського статусу фізична особа мала подати до податкового органу за своїм місцем проживання в Україні письмову заяву. Про факт самостійного визначення іноземцем резидентського статусу орган податкової служби письмово повідомляв роботодавця рекомендованим листом. У подальшому наказом № 581 було затверджено форми Заяви фізичної особи — іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою — іноземцем резидентського статусу.

У

листі від 18.02.2008 р. № 1367/6/17-0716 податківці роз’яснили, що в разі якщо фізична особа є громадянином України або в її паспорті стоїть імміграційна віза на в’їзд в Україну для постійного проживання та/або її зареєстровано в Україні суб’єктом підприємницької діяльності, то їй автоматично присвоюється статус резидента України для цілей Закону № 889. В інших випадках резидентський статус мав бути підтверджений тільки довідкою з податкового органу.

Однак після скасування

Податкового роз’яснення № 50 ситуація змінилася. Нові вимоги щодо визначення та підтвердження резидентського статусу іноземця ДПАУ висунула в листі № 28593.

У ході підготовки номера з’явився

лист ДПАУ від 05.03.2010 р. № 4676/7/10-1017/770, згідно з яким лист № 28593 відкликано на виконання постанови КМУ «Про надання податкових та інших роз’яснень» від 27.01.2010 р. № 86. Відповідно до цієї постанови надавати податкові роз’яснення іншим зацікавленим особам щодо офіційного розуміння окремих положень законодавства необхідно тільки у вигляді узагальнюючих податкових роз’яснень із затвердженням їх наказами. За наявною в нас інформацією, позиція ДПАУ, викладена у відкликаному листі, не зміниться. Аналогічні роз’яснення податківців щодо оподаткування доходів іноземців незабаром має бути затверджено наказом ДПАУ.

Згідно з роз’ясненнями ДПАУ для визначення резидентського статусу не обов’язкова наявність усіх ознак, перелічених у

п.п. 1.20.1 Закону № 889, тобто достатньо наявності однієї з таких ознак.

Іноземці можуть самостійно визначити свій резидентський статус шляхом подання

Заяви фізичної особи — іноземця про самостійне визначення резидентського статусу (далі — Заява), примірну форму якої затверджено наказом № 581, та документів, що підтверджують наявність у них ознак, передбачених п.п. 1.20.1 Закону № 889. Причому підтвердження резидентського статусу необхідне в усіх випадках, зазначених у п.п. 1.20.1 Закону № 889 з обов’язковим поданням Заяви.

Залежно від ознаки, що дає право на отримання резидентського статусу, підтверджуючими документами є:

1)

для іноземців, які мають місце проживання в Україні — вид на постійне або тимчасове проживання в Україні, а також (у разі наявності) документ, що посвідчує право отримання статусу біженця або притулку в Україні, паспортний документ із внесеними відомостями про місце проживання фізичної особи або відміткою встановленого зразка про наявність дозволу на постійне проживання в Україні, а також документи, що підтверджують право власності (користування) на житло (договір купівлі-продажу такого житла, свідоцтво про спадщину на таке житло, договір дарування такого житла, договір оренди (лізингу) такого житла);

2)

для іноземців, які перебувають в Україні не менше 183 днів (уключаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового (календарного) року, — паспортний документ іноземця, в якому при перетинанні державного кордону проставлено відмітки «В’їзд»/«Виїзд») (такі відмітки може бути проставлено й (або) в імміграційній картці іноземця), а також візова етикетка із зазначеними у ній датами, якими обмежується дозвіл на перебування на території України, Довідка органу прикордонної служби про перетин кордону, якщо іноземець прибув із країни, з якою не встановлено візовий контроль);

3)

для іноземців, які проживають як в Україні, так і в іншій країні, які мають більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні — документи, що підтверджують постійне місце проживання в Україні членів сім’ї іноземця та (або) отримання в Україні переважної частини доходу.

При цьому згідно з роз’ясненнями податківців членами сім’ї фізичної особи слід вважати чоловіка або дружину, їх дітей та батьків, а їх постійним місцем проживання — місце проживання на території України не менше одного року за умови, що вони не мають постійного місця проживання на території інших держав, мають намір проживати на території України протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і таке проживання не є наслідком виконання зазначеними особами службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом) (

ст. 1 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення та оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» від 13.09.2001 р. № 2681-III).

Для підтвердження отримання основної частини доходу в Україні фізична особа повинна надати докази отримання не менше 75 % свого доходу в цій країні. Відомості про доходи, отримані із джерел за межею України, іноземець підтверджує довідкою податкового органу країни свого останнього резидентства;

4)

для іноземців, які зареєструвалися суб’єктом підприємницької діяльності, — Свідоцтво про державну реєстрацію.

Таким чином, із роз’яснень податківців, випливає, що іноземець, який має намір для цілей оподаткування вважатися резидентом і має на це достатні підстави, повинен подати до ДПІ за місцем реєстрації роботодавця Заяву та підтверджуючі документи. В іншому разі працівник-іноземець для цілей оподаткування його доходів вважатиметься нерезидентом.

При виконанні зазначених умов іноземці набувають статусу резидента з податкового періоду (місяця), в якому податковим органом видано Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою — іноземцем резидентського статусу (далі — Повідомлення), примірну форму якого затверджено

наказом № 581. При цьому Повідомлення може направлятись роботодавцю або видаватися на руки іноземцю.

Звертаємо увагу: податківці вказують на те, що

для іноземців, використання праці яких можливе без одержання дозволу на працевлаштування (див. статтю «Працевлаштування іноземців» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 19, с. 37), для визначення резидентського статусу отримання Повідомлення є необхідним.

Період дії резидентського статусу

такий:

для іноземців, які мають вид на постійне проживання в Україні, — з податкового місяця, в якому видано Повідомлення, до втрати цією ознакою юридичної сили (Повідомлення необхідно отримати одноразово після прибуття до України, щорічне оновлення не потрібно);

для іноземців, які зареєструвалися як фізичні особи — підприємці, — з податкового місяця, в якому видано Повідомлення, до податкового місяця, в якому вони припинили підприємницьку діяльність (Повідомлення необхідно отримати одноразово після прибуття до України, щорічне оновлення не потрібно);

для іноземців, які отримали резидентський статус на інших підставах (знаходження центру життєвих та економічних інтересів в Україні, перебування в Україні не менше 183 календарних днів на рік), — із податкового місяця, в якому видано Повідомлення, у межах податкового (календарного) року (підтверджувати статус резидента (отримувати Повідомлення) необхідно щорічно).

Як бачимо, на думку ДПАУ, для визначення резидентського статусу отримувати Повідомлення потрібно в усіх випадках, зазначених у

п.п. 1.20.1 Закону № 889, а також у разі, коли праця іноземців може використовуватися без дозволу на працевлаштування. Виняток податківці роблять тільки для випадку, коли фізична особа має громадянство України. Але при цьому зазначають, що за наявності інформації, яка свідчить про можливість існування у громадянина України статусу резидента іноземної держави, податкові органи вживають відповідних заходів щодо підтвердження таким громадянином статусу громадянина України, на підставі чого визначають правильність оподаткування його доходів.

Вимогу податківців про обов’язкове отримання Повідомлення в усіх випадках, зазначених в

п.п. 1.20.1 Закону № 889, не можна назвати законною. У встановлених Законом № 889 випадках особа вважається резидентом, що не потребує підтвердження шляхом подання Заяви до органу податкової служби (наприклад, іноземець має постійне місця проживання в Україні або зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності). До речі, ДПАУ з цим раніше погоджувалася (див. лист від 18.02.2008 р. № 1367/6/17-0716).

Однак оскаржити позицію податківців можна тільки в судовому порядку. У свою чергу, зауважимо, що, визначивши свій податковий статус як резидентський, іноземний громадянин буде зобов’язаний за підсумками року задекларувати доходи, що підлягають обов’язковому декларуванню згідно із

Законом № 889, у тому числі свої іноземні доходи.

 

Заробітна плата працівника-іноземця та податок з доходів

Відповідно до

наказу ДПАУ від 18.12.2009 р. № 718 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 1 — 2) скасовано Податкове роз’яснення № 50 («Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 14). Нагадаємо: раніше в Податковому роз’ясненні № 50 ДПАУ вказувала на те, що доходи, нараховані нерезиденту у вигляді заробітної плати, обкладаються податком з доходів за ставкою 15 %.

Згодом податківці змінили свою позицію, наполягаючи на тому, що заробітна плата працівника-іноземця обкладатиметься податком з доходів за ставкою 15 % тільки в разі, якщо такий працівник визначить свій

податковий статус як резидентський шляхом подання Заяви фізичної особи — іноземця про самостійне визначення резидентського статусу. В іншому разі зарплата іноземця повинна оподатковуватися за ставкою 30 %.

У свою чергу зауважимо, що відповідно до

п.п. «д» п.п. 4.4.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III платника податків, який діяв згідно з податковим роз’ясненням, не може бути притягнуто до відповідальності на підставі того, що в подальшому таке податкове роз’яснення було змінено або скасовано. Тому до скасування Податкового роз’яснення № 50 (до 18.12.2009 р.) платники податків могли користуватися його положеннями та застосовувати при оподаткуванні заробітної плати іноземця ставку 15 %.

На сьогодні, а саме з 18.12.2009 р., ситуація така. Працівник-іноземець набуває статусу резидента з податкового місяця, в якому видано Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою — іноземцем резидентського статусу. Тільки з цього місяця його доходи у вигляді заробітної плати підлягають оподаткуванню за ставкою 15 %.

До заробітної плати працівника-іноземця, який підтвердив резидентський статус, може

застосовуватися податкова соціальна пільга (далі — ПСП) за умови, що розмір такого доходу не перевищує суму місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножену на 1,4 та округлену до найближчих 10 грн. У 2010 році граничний розмір заробітної плати, що дає право на застосування ПСП, становить 1220 грн. (див. лист від 24.12.2009 р. № 28800/7/17-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 1 — 2, від 14.01.2010 р. № 160/6/17-0716 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 13).

Якщо таке

повідомлення роботодавцем не отримано, заробітна палата працівника-іноземця оподатковується за ставкою 30 %. ПСП у цьому випадку до заробітної плати працівника-нерезидента не застосовується (див. п. 3 листа № 28593). На відсутність права на податкову соціальну пільгу в нерезидента непрямо вказує п.п. 6.4.3 Закону № 889. Так, розрахунок розміру податкової соціальної пільги здійснюється з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помирає чи визнається судом померлим, безвістно відсутнім або втрачає резидентський статус.

 

Заробітна плата працівника- іноземця та внески до фондів соціального страхування

Заробітна плата працівників-іноземців є об’єктом для нарахування та утримання внесків до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (якщо інше не передбачено міжнародними договорами).

Звертаємо увагу на те, що дію

ст. 5 Закону № 1533, згідно з якою не підлягають страхуванню на випадок безробіття іноземці, які тимчасово працюють за наймом в Україні, тимчасово (до 1 січня 2011 року) призупинено відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ослаблення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 р. № 799-VI. Тому до набуття чинності ст. 5 Закону № 1533, незалежно від того, працює іноземець тимчасово в Україні чи прибув в Україну на постійне місце проживання, його заробітна плата є об’єктом для утримання внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

Нарахування внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття на фонд оплати праці працівників-іноземців як тих, які тимчасово працюють в Україні, так і тих, що прибули в Україну на постійне місце проживання, як і раніше, здійснюється в загальному порядку.

 

Числові приклади

Приклад 1.

На підприємстві працює іноземець (працівник АУП). Роботодавець отримав Повідомлення про самостійне визначення фізичною особою — іноземцем резидентського статусу в січні 2010 року. Його заробітна плата за березень 2010 року становить 3500 грн.

Обчислимо суму внесків до фондів соціального страхування, що підлягають нарахуванню на суму заробітної плати:

— внесок до Пенсійного фонду: 3500 грн. х 33,2 : 100 = 1162 грн.;

— внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: 3500 грн. х 1,4 : 100 = 49 грн.;

— внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття: 3500 грн. х1,6 : 100 = 56 грн.;

— внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві: 3500 грн. х 1,06* : 100 = 37,10 грн.

* Ставку внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві прийнято умовно.

Визначимо суму внесків до фондів соціального страхування, що підлягають утриманню із суми заробітної плати:

— внесок до Пенсійного фонду: 3500 грн. х 2 х 100 = 70 грн.;

— внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: 3500 грн. х 1 : 100 = 35 грн.;

— внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття: 3500 грн. х 0,6 : 100 = 21 грн.

Розрахуємо суму податку з доходів, що підлягає утриманню із заробітної плати: (3500 грн. - 70 грн. - 35 грн. - 21 грн.) х 15 : 100 = 506,10 грн.

Сума заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику, становитиме: 3500 грн. - 70 грн. - 35 грн. - 21 грн. - 506,10 грн. = 2867,90 грн.

Бухгалтерський та податковий облік операцій з нарахування заробітної плати працівнику-іноземцю наведемо в таблиці.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,грн.

Податковий облік

Дт

Кт

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

1

Нараховано заробітну плату працівнику-іноземцю

92

661

3500,00

3500,00

2

Здійснено нарахування на суму заробітної плати:

внеску до Пенсійного фонду

92

651

1162,00

1162,00

внеску до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

92

652

49,00

49,00

внеску до Фонду соціального страхування на випадок безробіття

92

653

56,00

56,00

внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

92

656

37,10

37,10

3

Здійснено утримання із заробітної плати:

внеску до Пенсійного фонду

661

651

70,00

 

внеску до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

661

652

35,00

внеску до Фонду соціального страхування на випадок безробіття

661

653

21,00

податку з доходів фізичних осіб

661

641/ПДФО

506,10

4

Перераховано внески до фондів соціального страхування (1162 + 49 +  56 + 37,10 + 70 + 35 + 21)

651, 652, 653, 656

311

1430,10

5

Перераховано податок з доходів

641/ПДФО

311

506,10

6

Отримано кошти на виплату заробітної плати

301

311

2867,90

7

Виплачено заробітну плату

661

301

2867,90

 

Приклад 2.

Видозмінимо умови прикладу 1. Припустимо, що роботодавець не отримував Повідомлення про самостійне визначення фізичною особою — іноземцем резидентського статусу.

Оскільки в роботодавця відсутній документ, що підтверджує резидентський статус фізичної особи — іноземця, заробітна плата працівника-іноземця підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб за ставкою 30 %.

Розрахуємо суму податку з доходів фізичних осіб у такому разі: (3500 грн. - 70 грн. - 35 грн. - 21 грн.) х 30 : 100 = 1012,20 грн.

Сума заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику, становитиме: 3500 грн. - 70 грн. - 35 грн. - 21 грн. - 1012,20 грн. = 2361,80 грн.

Як бачимо, за останній час у порядку працевлаштування іноземців, а також у порядку оподаткування доходів іноземців відбулися значні зміни. Тому роботодавцям, які працевлаштували іноземних громадян або мають намір це зробити, буде корисно ознайомитися з матеріалом цієї статті.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць