Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Ви нам писали. Помер працівник підприємства: оформлення, виплати, оподаткування

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Березень, 2010/№ 23
Друк
Стаття

Помер працівник підприємства: оформлення, виплати, оподаткування

 

Приводом для написання цієї статті стало запитання нашого читача такого змісту:«Як бути в ситуації, коли трудові відносини з працівником припиняються у зв’язку з його смертю?». Тому в сьогоднішній публікації розповімо про те, як оформити припинення трудових відносин, як оподатковувати заробітну плату працівника, який помер, хто має право на отримання заробітної плати працівника.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

СКУ

— Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

КЗпП

Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 889

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Інструкція № 58

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мінсоцзахисту та Мін’юсту від 29.07.93 р. № 58.

Порядок № 451

— Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451.

 

Як оформити припинення трудових відносин з працівником, який помер?

Смерть працівника не зазначено в переліку підстав для припинення трудових відносин з працівником, який наведено у

ст. 36 КЗпП. У частині оформлення припинення трудових відносин слід спиратися на загальні правила та практику, що склалася.

На практиці це оформляється так. На підставі копії свідоцтва про смерть, в якій зазначено точну дату смерті працівника, складається наказ (розпорядження) керівника підприємства про виключення з особового складу підприємства працівника, який помер.

Якщо це підприємство було для працівника основним місцем роботи, то необхідно також оформити його трудову книжку.

У трудовій книжці слід зробити запис згідно з

п. 4.3 Інструкції № 58. У розділі «Відомості про роботу» у графі 3 записується: «Робота припинена у зв’язку зі смертю», у графі 4 вказується дата та номер наказу (розпорядження). У графі 2, на нашу думку, має зазначатися дата смерті працівника, оскільки саме цей день вважається датою припинення трудових відносин. При цьому дата, зазначена у графі 2, може не збігатися з датою наказу про виключення померлого працівника з особового складу.

В

Інструкції № 58 у цьому випадку відсутня вимога щодо посилання на норму КЗпП, відповідно до якої припиняються трудові відносини.

Належно оформлену трудову книжку має бути видано на руки найближчим родичам працівника, який помер, під розписку або відправлено поштою на їх вимогу.

 

Хто має право на отримання заробітної плати померлого?

Для відповіді на це запитання звернемося до

ЦКУ, який регулює, у тому числі, майнові відносини, учасниками яких є фізичні особи.

Згідно з

ч. 1 ст. 1216 ЦКУ перехід прав та обов’язків від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) визначається як спадкування.

Частиною 1 ст. 1227 ЦКУ

передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцю, але не були отримані ним за життя, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності — входять до складу спадщини.

Таким чином, суми заробітної плати та інших виплат, пов’язаних із трудовими відносинами, не отримані працівником у зв’язку зі смертю, має бути виплачено членам його сім’ї.

Із роз’яснень Мін’юсту (

лист від 02.07.2007 р. № Ш-10310) випливає, що для визначення кола осіб, які належать до членів сім’ї, необхідно керуватися нормами Сімейного кодексу.

Відповідно до

ст. 3 СКУ до сім’ї включаються особи, які одночасно:

— спільно проживають;

— пов’язані спільним побутом;

— мають взаємні права та обов’язки;

— перебувають у шлюбі або об’єднані кровним спорідненням, усиновленням, а також іншими підставами, не забороненими законом і такими, що не суперечать моральним засадам суспільства.

При цьому подружжя вважається сім’єю і в разі, якщо дружина та чоловік не проживають спільно у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин.

Членом сім’ї своїх батьків є дитина навіть у разі, коли вона не проживає з ними. При цьому згідно з

ч. 1 ст. 6 СКУ правовий статус дитини має особа, яка не досягла повноліття (18 років).

Якщо особа, яка є дочкою (сином) спадкодавця, на момент виникнення заборгованості із заробітної плати перед працівником, який помер, є повнолітньою, при цьому не пов’язана з ним спільним побутом та проживає окремо, така особа не має права на отримання сум заробітної плати, які належали спадкодавцю, але не були отримані ним за життя (див.

рішення Верховного Суду України «Про набуття статусу члена сім’ї» від 26.12.2007 р.).

Отже, до складу сім’ї слід відносити

дружину (чоловіка) померлого, а також його дітей, які не досягли повноліття, незалежно від того, проживали вони спільно з померлим чи ні. Повнолітні діти вважаються членами сім’ї за умови спільного проживання з батьками. Крім того, до членів сім’ї може бути віднесено осіб, пов’язаних з особою, яка померла, кровним спорідненням або на інших підставах, установлених законом (утримання тощо), за умови, що виконуються такі вимоги, як спільне проживання, ведення спільного побуту та наявність взаємних прав і обов’язків. Із положень ст. 2 СКУ випливає, що членами сім’ї є батьки (усиновлювачі), баба, дід, прабаба, прадід, онуки, правнуки, брати та сестри, мачуха, вітчим, падчерка та пасинок спадкодавця.

Підставою для виплати заробітної плати померлого працівника членам його сім’ї є заява з проханням виплатити належну такому працівнику суму заробітної плати, а також свідоцтво про смерть.

Крім того, дружина (чоловік) для підтвердження статусу члена сім’ї померлого повинна пред’явити свідоцтво про шлюб, дитина — свідоцтво про народження (про всиновлення).

Інші члени сім’ї повинні підтвердити і факт перебування у кровному спорідненні, і факт спільного проживання з померлим. Для документального підтвердженням спільного проживання використовується довідка з ЖЕКу.

Слід зауважити:

ЦКУ не передбачені переваги щодо отримання сум заробітної плати одними членами сім’ї перед іншими. Отже, якщо за виплатою сум заробітної плати, не отриманої працівником за життя, звертається не один член сім’ї, то такі суми розподіляються порівну.

Не варто залишати без уваги поширену на сьогодні ситуацію, коли чоловік і жінка проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу (у так званому цивільному шлюбі).

Щоб розібратися, чи зможе отримати невиплачену заробітну плату особа, яка перебувала з померлим у такому шлюбі, звернемося до

ст. 74 СКУ. Відповідно до положень зазначеної статті СКУ , якщо чоловік і жінка проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, придбане ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На таке майно поширюються положення, що регулюють майнові відносини подружжя.

Відповідно до

ч. 2 ст. 61 СКУ заробітна плата та інші доходи однієї з осіб, які перебувають у цивільному шлюбі, є спільною сумісною власністю. Отже, у разі смерті однієї з осіб, які перебувають у цивільному шлюбі, такі виплати може бути отримано другою з таких осіб. При цьому слід мати на увазі, що це право може бути реалізовано тільки за умови, що особа, яка померла, не перебувала в офіційному шлюбі. Крім того, при реалізації майнових прав особами, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, завжди виникає необхідність підтвердження факту спільного проживання та ведення спільного побуту. На законодавчому рівні це питання не врегульовано. У зв’язку з цим, як правило, на практиці підтвердження факту проживання однією сім’єю відбувається в судовому порядку.

Звертаємо увагу: суми заробітної плати та інших виплат, пов’язаних із трудовими відносинами, не отримані померлим за життя, первісно не включаються до складу спадщини, і члени сім’ї не визнаються спадкоємцями таких виплат. Тільки в разі відсутності членів сім’ї померлого, заробітна плата включається до спадкової маси та успадковується в загальному порядку згідно з нормами

ЦКУ.

Якщо суми заробітної плати призначено спадкоємцям за заповітом, право на їх спадкування виникне у таких спадкоємців тільки за відсутності членів сім’ї спадкодавця, які виявили бажання їх отримати.

 

Як оподатковується заробітна плата працівника, який помер?

За період роботи (до моменту припинення роботи у зв’язку зі смертю) працівнику має бути нараховано всі належні йому виплати: заробітна плата за фактично відпрацьований час, виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (якщо до моменту смерті працівник перебував на лікарняному та листок непрацездатності подано до комісії із соціального страхування підприємства) тощо.

Крім того, при проведенні остаточного розрахунку згідно зі

ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки має бути нараховано компенсацію за невикористану відпустку померлого.

Звертаємо увагу: якщо працівнику було надано відпустку за невідпрацьований час, перерахунок сум відпускних за невідпрацьовані дні відпустки в разі смерті не здійснюється. Це прямо передбачено

ч. 3 ст. 22 Закону про відпустки.

Заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку оподатковується в загальному порядку, тобто на суму зазначених виплат нараховуються і з неї утримуються

внески до всіх фондів соціального страхування, а також утримується податок з доходів фізичних осіб.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомога по тимчасовій непрацездатності оподатковуються так. На суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховуються тільки внески до Пенсійного фонду. Із суми зазначених виплат утримуються внески до Пенсійного фонду та податок з доходів.

Окремо зупинимося на порядку обкладення заробітної плати померлого, у тому числі виплат з тимчасової втрати працездатності, податком з доходів у разі, якщо працівник користувався правом на застосування ПСП на підставах, передбачених

Законом № 889. Річ у тім, що відповідно до п.п. 6.4.3 Закону № 889 ПСП застосовується і в місяці смерті працівника. Нагадаємо: у разі припинення трудового договору з інших підстав у місяці звільнення пільга не застосовується.

Звертаємо увагу: суми компенсації за невикористану відпустку та виплат з тимчасової непрацездатності (якщо було надано листок непрацездатності) ураховуються при визначенні права працівника на ПСП.

 

Як відображається заробітна плата померлого в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ?

Відповідно до

п. 1.7 Закону № 889, якщо платник податків помирає, звітним податковим періодом для нього буде період, що закінчується днем смерті.

Таким чином, при заповненні Податкового розрахунку за формою № 1ДФ у графі 2 вказується ідентифікаційний номер працівника, у графі 7 «Дата звільнення» вказується дата смерті працівника. Решта граф заповнюється за загальним правилом.

Аналогічні роз’яснення було надано Головним державним податковим інспектором відділу інформаційно-довідкової служби ДПА в м. Києві Тетяною Кириченко (див. консультацію в газеті «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2007, № 7 (642), с. 14).

Слід зауважити, що на момент подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ ідентифікаційний номер працівника вже може бути виключено з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів. У зв’язку з цим ДПІ після подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ може повідомити підприємство про помилку.

У такому разі рекомендуємо надати ДПІ письмові пояснення, в яких необхідно зазначити, що нарахування заробітної плати, суму якої відображено в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ, було зроблено за період, коли платник податків був найманою особою такого підприємства, указати дату смерті платника податків, а також фактичного одержувача суми заробітної плати.

 

Чи надається в разі смерті працівника допомога за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

Порядок надання допомоги на поховання за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності застрахованим особам,

крім пенсіонерів*, безробітних та осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві, визначено Законом № 2240.

* Відповідно до ст. 53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, органом Пенсійного фонду виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Відповідно до

ст. 45 Закону № 2240 допомога на поховання надається в разі смерті застрахованої особи членам сім’ї або особам, які здійснили поховання. Допомога на поховання надається за основним місцем роботи застрахованої особи за рахунок сплачених страхових внесків.

Таким чином, якщо це підприємство було для померлого працівника основним місцем роботи, то членам сім’ї або особам, які здійснили поховання, має бути виплачено допомогу на поховання за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Підставою для призначення допомоги є свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів цивільного стану. Крім того, особа, яка звернулася за виплатою допомоги на поховання, має подати витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для призначення допомоги на поховання, яке видається відділом РАЦС згідно з

п. 3.3 Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 р. № 1269/5.

Рішення про призначення допомоги на поховання приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування та оформляється

протоколом.

Допомога на поховання призначається та виплачується

не пізніше дня, наступного за днем звернення.

Розмір допомоги на поховання становить

1400 грн. (п. 3 постанови Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2008 рік» від 25.12.2007 р. № 83).

Допомога на поховання, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

не обкладається ані податком з доходів фізичних осіб на підставі п.п. 4.3.1 Закону № 889, ані внесками до фондів соціального страхування, оскільки ця виплата не включається до фонду оплати праці згідно з п. 3.2. Інструкції № 5.

Сума допомоги на поховання

не включається до валових витрат підприємства у зв’язку з тим, що вона виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума допомоги на поховання відображається під ознакою доходу «22».

 

Які умови висуває законодавство для неоподаткування допомоги на поховання?

Матеріальна допомога на поховання померлого працівника може бути надана за розсудом роботодавця.

Відповідно до

п.п. «б» п.п. 4.3.21 Закону № 889, якщо підприємство було останнім місцем роботи померлого (у тому числі перед виходом на пенсію), матеріальна допомога на поховання працівника, який помер, у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, зазначеної в п.п. 6.5.1 Закону № 889*, не підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб. У 2010 році ця сума становить 2440 грн. (1220 грн. х 2). Сума матеріальної допомоги на поховання, що перевищує зазначений розмір, підлягає оподаткуванню.

* Згідно з роз’ясненнями ДПАУ (див. листи від 24.12.2009 р. № 28800/7/17-0217 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 1 — 2, від 14.01.2010 р. № 160/6/17-0716 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 13) граничний розмір доходу, сума якого розраховується відповідно до п.п. 6.5.1, у 2010 році становить 1220 грн. (869 х 1,4).

Внесками до фондів соціального страхування допомога на поховання не обкладається

, оскільки ця виплата не включається до фонду оплати праці відповідно до п. 3.31 Інструкції № 5.

Сума матеріальної допомоги на поховання

не включається до валових витрат підприємства.

Незважаючи на те що допомога на поховання виплачується вже не працівнику, а родичу померлого, згідно з

Порядком № 451 та роз’ясненнями податківців (див. журнал «Вісник податкової служби України», 2009, № 27, с. 15) допомога на поховання, яка надається роботодавцем на підставі п.п. «б» п.п. 4.3.21 Закону № 889, у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ повинна відображатися з ознакою доходу «09» як додаткове благо, отримане від роботодавця.

Крім того, якщо працівник, який помер, був членом профспілки, допомога може бути надана профспілковою організацією. Рішення про надання допомоги на поховання приймається на засіданні профкому та оформлюється протоколом.

Згідно з

п.п. «а» п.п. 4.3.21 Закону № 889 грошові кошти або вартість майна (послуг), що надаються профспілковою організацією як допомога на поховання, не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу фізичної особи. При цьому розмір допомоги на поховання не обмежений, тобто вся її сума не обкладається податком з доходів.

У зв’язку з тим, що померлий не був відносно профспілкової організації найманим працівником, допомога на поховання не обкладається внесками до фондів соціального страхування.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ допомога на поховання, виплачена профспілковою організацією, відображається з ознакою доходу «38».

 

Числовий приклад

Приклад 1.

Працівник підприємства Даниленко С. І. (ІПН — 2137777777), який обіймав посаду експедитора, раптово помер 21 березня 2010 року. Це підприємство було для Даниленка С. І. основним місцем роботи. На підставі свідоцтва про смерть Даниленка С. І. виключено з облікового складу підприємства. При проведенні остаточного розрахунку нараховано:

— заробітну плату за 14 відпрацьованих днів березня 2010 року в сумі 1145,45 грн.;

— компенсацію за 10 невикористаних днів щорічної відпустки в сумі 608,50 грн.

Загальна сума заробітної плати за березень 2010 року та компенсації за невикористану відпустку склала 1753,95 грн.(1145,45 грн. + 608,50 грн.).

Суму заробітної плати виплачено дружині померлого Даниленко А. М. (ІПН — 2375555555), яка надала свій паспорт, свідоцтво про смерть Даниленка С. І. та свідоцтво про шлюб, а також витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для призначення допомоги на поховання.

Підприємство надало дружині померлого матдопомогу на поховання в розмірі 1500 грн. За рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виплачено допомогу на поховання у розмірі 1400 грн.

Загальна сума заробітної плати, нарахованої в I кварталі 2010 року, становить 5353,95 грн., сума утриманого податку з доходів — 774,18 грн.

Заробітна плата на підприємстві виплачується своєчасно.

У бухгалтерському обліку перелічені операції відображаються так.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

1

Нараховано заробітну плату за березень 2010 року та компенсацію за невикористану відпустку

1753,95

93

661

1753,95

2

Нараховано допомогу на поховання працівника

1500,00

949

685

3

Нараховано допомогу на поховання за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

1400,00

652

685

Здійснено нарахування на заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку

4

Нараховано внесок до Пенсійного фонду (1753,95 х 33,2 %)

582,31

93

651

582,31

5

Нараховано внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (1753,95 х 1,4 %)

24,56

93

652

24,56

6

Нараховано внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (1753,95 х 1,6 %)

28,06

93

653

28,06

7

Нараховано внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (1753,95 х 1,06 %*)

18,59

93

656

18,59

Проведено утримання із заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку

8

Утримано внесок до Пенсійного фонду (1753,95 х 2 %)

35,08

661

651

9

Утримано внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (1753,95 х 1 %)

17,54

661

652

10

Утримано внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (1753,95 х 0,6 %)

10,52

661

653

11

Утримано податок з доходів ((1753,95 - 35,08 - 17,54 - 10,52) х 15 %)

253,62

661

641/ПДФО

12

Перераховано внески до Пенсійного фонду (582,31 + 35,08)

617,39

651

311

13

Перераховано внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Розрахункова величина**

652

311

14

Перераховано внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (28,06 + 10,52)

38,58

653

311

15

Перераховано внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

18,59

656

311

16

Перераховано податок з доходів фізичних осіб

253,62

641/ПДФО

311

17

Виплачено заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку дружині померлого Даниленко А. М. (1753,95 - 35,08 - 17,54 - 10,52 - 253,62)

1437,19

661

301

18

Виплачено матдопомогу на поховання дружині померлого Даниленко А. М.

1500,00

685

301

19

Виплачено Даниленко А. М. допомогу на поховання

1400,00

685

301

* Ставку внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві прийнято умовно.

** Згідно з п. 4.3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16, страхувальники сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців та найманих працівників страховими внесками, зарахованими сумами до бюджету Фонду, та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

 

Суми заробітної плати, матеріальної допомоги на поховання та допомоги на поховання з Фонду має бути відображено в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за І квартал 2010 року так:

 

Витяг із Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за І квартал 2010 року

№ з/п

Ідентифікаційний номер

Сума нарахованого доходу (грн., коп.)

Сума виплаченого доходу (грн., коп.)

Сума утриманого податку (грн., коп.)

Ознака доходу

Дата

Ознака податков. соц. пільги

Ознака (0, 1)

нарахованого

перерахованого

прийняття на роботу дд/мм/рррр

звільнення з роботи дд/мм/рррр

1

2

3

4

5

6

7

8

9

15

2137777777

5353

95

5353

95

774

18

774

18

01

21.03.2010

16

2375555555

1500

00

1500

00

0

00

0

00

09

17

2375555555

1400

00

1400

00

0

00

0

00

22

 

Як бути, якщо за зарплатою працівника, який помер, ніхто не звернувся?

Якщо члени сім’ї не з’явилися за заробітною платою померлого до кінця строку, протягом якого має бути виплачено заробітну плату за поточний місяць, сума зарплати, що підлягає виплаті на руки, депонується. У бухгалтерському обліку така операція відображається записом Дт 661 — Кт 662.

Але як бути із заробітною платою померлого працівника, якщо з проханням про її виплату так ніхто і не звернеться?

Чинним законодавством не встановлено обов’язок підприємства розшукувати членів сім’ї померлого.

Як зазначалося вище, якщо члени сім’ї померлого відсутні, сума заробітної плати включається до складу спадщини. У цьому випадку підприємство може відправити суму заробітної плати на депозит нотаріусу.

При цьому на підставі

ст. 537 ЦКУ роботодавець може відправити суму заробітної плати на депозит нотаріусу, не чекаючи її включення до спадкової маси.

Унесення грошових коштів на депозит нотаріуса здійснюється на підставі заяви. За бажанням роботодавець може включити до заяви обґрунтування та розрахунок, згідно з яким робиться внесення.

Після внесення підприємством суми заробітної плати на депозит, нотаріус видає квитанцію про внесення.

Приклад 2.

Використовуючи дані наведеного вище прикладу, припустимо, що за заробітною платою померлого Даниленка С. І. ніхто з членів сім’ї не звернувся.

Наведемо бухгалтерський облік операцій з перерахування неотриманої заробітної плати працівника, який помер, на депозит нотаріусу.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1

Депоновано заробітну плату за березень 2010 року та компенсацію за невикористану відпустку померлого Даниленка С. І.

1437,19

661

662

2

Перераховано не отримані заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку на депозит нотаріусу

1437,19

377

311

3

Здійснено залік заборгованостей

1437,19

662

377

 

Як бачимо, чинним законодавством передбачено пільги у вигляді необкладення податком з доходів фізичних осіб суми допомоги на поховання, яка надається родичам померлого, зокрема, за рахунок коштів підприємства, профспілки та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі