З розрахункового періоду для оплати часу відпусток виключається кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював з незалежних від нього причин при неповному робочому тижні
Лист Міністерства праці та соціальної політики України, Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці від 07.08.2009 р. № 472/13/84-09
Відділ організації заробітної плати та удосконалення законодавства з оплати праці Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянув <…> звернення щодо обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток і повідомляє.
Відповідно до частини третьої ст. 56 Кодексу законів про працю України робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тобто робота на умовах неповного робочого дня чи неповного робочого тижня не тягне за собою скорочення тривалості їх щорічної відпустки, або ненадання їм інших додаткових відпусток.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток провадиться згідно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (ст. 73 КЗпП України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
При цьому слід враховувати положення абзацу шостого п. 2 Порядку, а саме, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Зазначена норма, зокрема, стосується випадків, коли працівники з незалежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству працівники відділу, цеху тощо були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня в зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня).
Отже, у випадку,
коли працівник з незалежних від нього причин (наказом по підприємству працівники відділу, цеху тощо були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня) працював в режимі неповного робочого тижня, середньоденна заробітна плата для оплати часу відпусток провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (ст. 73 КЗпП України), а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні. Вихідні дні із розрахунку вилучати непотрібно, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються календарні дні відпустки. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Начальник відділу Н. Синько
