Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

У кого можуть виникнути підозри щодо відмивання доходів підприємством?

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2010/№ 73
Друк
Стаття

У кого можуть виникнути підозри щодо відмивання доходів підприємством?

 

Набрали чинності зміни, що підсилюють фінансовий моніторинг операцій, які можуть свідчити про відмивання грошей чи навіть про фінансування тероризму. Про те, які фіноперації можуть викликати підозри, яких суб'єктів уповноважено на їх виявлення і чим може загрожувати суб'єктам господарювання здійснення таких операцій, розповімо в цій статті.

Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон № 2258

— Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» у редакції від 18.05.2010 р. № 2258-VI.

Закон про ОРД

— Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 р. № 2135-XII.

Постанова № 747

— постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації фінансового моніторингу» від 25.08.2010 р. № 747.

 

Суб'єкти первинного фінмоніторингу

Нагадаємо:

Законом № 2258 (див. додаток до газети «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 8) було внесено істотні зміни до механізму здійснення контролю за фінансовими операціями з метою виявлення тих із них, що можуть свідчити про відмивання злочинних доходів або про фінансування тероризму (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 71, с. 3).

За задумом законодавця, так званий фінансовий моніторинг повинен виглядати так.

Законом № 2258 установлено коло суб'єктів, на яких покладено обов'язок виявляти фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу, та повідомляти про них до Державного комітету фінансового моніторингу (далі — Держфінмоніторинг). Це так звані суб'єкти первинного фінансового моніторингу. Їх перелік порівняно зі старою редакцією Закону істотно розширено, і тепер до нього входять:

1) банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;

2) платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;

3) товарні, фондові та інші біржі;

4) професійні учасники ринку цінних паперів;

5) компанії з управління активами;

6) оператори поштового зв'язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу грошових коштів;

7) філії чи представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;

8) спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу, а саме:

а)

суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, якщо в них установлюються ділові відносини з клієнтом, який планує придбання або продаж об'єкта нерухомості на суму 400 тис. грн. і більше або на ту саму суму в іноземній валюті;

б) суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівкові кошти дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума здійснюваної ними фінансової операції з предметами високої вартості або під час організації торгівлі такими предметами дорівнює

або перевищує 150 тис. грн. або становить ту саму суму в іноземній валюті*;

в) суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино у зв'язку з прийняттям ними чи поверненням ставок або виплатою виграшів, якщо сума такої ставки або виграшу

дорівнює чи перевищує 13 тис. грн. або її еквівалент в іноземній валюті;

г)

нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи — підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку (крім випадків, коли відповідна інформація є адвокатською або професійною таємницею, і отримана виключно при виконанні зазначеними суб'єктами своїх обов'язків із захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та при досудовому врегулюванні спорів), суб'єкти господарювання, які надають юридичні послуги (за винятком осіб, які їх надають у межах трудових правовідносин) у випадках, коли вони беруть участь у підготовці та вчиненні правочину з:

— купівлі-продажу нерухомості;

— управління активами клієнта;

— управління банківським рахунком або рахунком в цінних паперах;

— залучення коштів для створення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності й управління ними;

— створення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності або управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб;

ґ)

фізичні особи — підприємці та юридичні особи, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівкові кошти, за умови, що сума такої фіноперації дорівнює або перевищує 150 тис. грн. або еквівалент цієї суми в іноземній валюті.

* Цікаво, що Порядок взяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, затверджений постановою № 747, дещо пом’якшив вимоги самого Закону № 2258, в якому поріг у 150 тис. грн. передбачено тільки для торгівлі на готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, виробами із них, і не встановлено для операцій з предметами високої вартості або при організації торгівлі такими предметами, у тому числі аукціонної (ч. 3 ст. 8 Закону № 2258).

Порядок взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій що підлягають фінансовому моніторингу,

затверджено постановою № 747 (див. на с. 5).

 

Фінансові операції, що підлягають моніторингу

Слід зауважити, що в суб'єктів первинного фінмоніторингу обов'язок повідомити Держфінмоніторинг про здійснювану фінансову операцію виникає не автоматично. Тільки перевищення суми в

400 тис. (при купівлі-продажу нерухомості) або 150 тис. грн.**, а для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, — 13 тис. грн., для цього не достатньо.

** Нагадаємо: раніше об’єктом контролю ставали операції сумою, починаючи з 80 тис. грн. У міжнародній практиці використовується сума в 15 тис. євро.

Так, згідно зі

ст. 15 Закону № 2258 обов'язок реєстрації фіноперації та повідомлення про неї Держфінмоніторинг виникає тільки за наявності однієї та більше таких ознак:

1) переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

2) купівля-продаж чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;

3) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін — учасників фінансової операції є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в країні (на території), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, або однією із сторін є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (території). Перелік таких країн (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, і підлягає опублікуванню;

4) зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;

5) зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи — підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи — підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання готівки з поточного рахунка юридичної або фізичної особи — підприємця у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;

6) переказ особою коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту);

7) обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;

8) проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не депонованими в депозитарних установах;

9) проведення фінансових операцій з векселями з бланковим індосаментом або індосаментом на пред'явника;

10) здійснення розрахунку за фінансовою операцією у готівковій формі;

11) проведення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена;

12) одержання (сплата, переказ) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії);

13) проведення страхової виплати або страхового відшкодування;

14) виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб'єктом господарювання, який проводить азартні ігри;

15) здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, що не передбачає фактичного постачання на митну територію України товарів, робіт і послуг;

16) надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день декілька разів, за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суми, вказані вище.

Крім того, окремі фінансові операції підлягають

внутрішньому фінмоніторингу. Відмінність їх від операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, полягає в тому, що про них суб'єкт первинного фінмоніторингу зобов'язаний повідомити тільки в разі, коли в нього виникають підозри, що за допомогою таких операцій здійснюється легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Ознаки, які можуть «викликати підозри» щодо операції, яка проводиться, наведено у

ст. 16 Закону № 2258, зокрема:

1)

заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов'язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети. Незважаючи на те що в новій редакції Закону № 2258 не розкривається, які операції можна віднести до цієї категорії, і Держфінмоніторинг з цього питання офіційних роз'яснень не дає, думаємо, на практиці як орієнтир продовжуватимуть використовувати критерії, які наводилися у старій редакції Закону. Серед них:

а) прийняття суб'єктом первинного фінансового моніторингу коштів від особи, яка пропонує або погоджується на отримання процентів по депозиту, нижчих за процентну ставку, що встановлена у банку на поточний момент, або сплату комісій (плати за здійснення окремих операцій з його коштами) у розмірах, більших ніж визначені суб'єктом первинного моніторингу за тотожними вкладами або операціями на поточний момент;

б) наполягання особи провести операцію за правилами, відмінними від встановлених законодавством та внутрішніми документами суб'єкта первинного моніторингу щодо таких операцій за змістом або за строками її проведення;

в) внесення особою у раніше узгоджену схему проведення операції (операцій) безпосередньо перед початком її реалізації значних змін, що особливо стосуються напряму руху грошових коштів або іншого майна, в тому числі неодноразова зміна банківських реквізитів бенефіціара після надання першого доручення на переведення коштів або індосацію платіжних документів, надання доручення на перерахування коштів бенефіціару через два та більше рахунки інших осіб;

г) представлення особою інформації, яку неможливо перевірити;

ґ) неможливість встановлення контрагентів особи, прийняття суб'єктом первинного фінансового моніторингу коштів (платіжних документів до їх оплати) від особи, яка надсилає кошти на адресу іншої сторони цивільно-правової угоди, внаслідок чого такі кошти повертаються без виконання фінансової операції у зв'язку з незнаходженням такої іншої сторони або у зв'язку з її відмовою щодо їх прийняття;

д) відмова в наданні особою (клієнтом) відомостей, передбачених законодавством та відповідними внутрішніми документами суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

е) регулярне укладення особою строкових угод або використання інших похідних фінансових інструментів, особливо таких, що не передбачають поставки базового активу, за фінансовими операціями з одним або кількома контрагентами, результатом чого є постійний прибуток або постійні збитки особи;

є) прийняття суб'єктом первинного фінансового моніторингу коштів (платіжних документів до їх оплати) від особи, яка здійснює неодноразовий обмін цінних паперів на інші цінні папери протягом поточного року без отримання або надання грошових компенсацій, пов'язаних з таким обміном;

ж) настання страхового випадку протягом короткого терміну, який визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, після укладення страхової угоди;

2)

невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта. У старій редакції Закону наводилися обставини, які вказували на те, що операція не відповідає характеру та змісту діяльності клієнта:

а) не пов'язане з діяльністю особи істотне збільшення залишку на рахунку, який згодом перераховується іншому суб'єкту первинного фінансового моніторингу або використовується для цілей купівлі іноземної валюти (з переказом на користь нерезидента), цінних паперів на пред'явника;

б) відсутність зв'язку між характером і родом діяльності особи з послугами, за якими особа звертається до суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

в) регулярне представлення чеків, емітованих банком-нерезидентом та індосованих нерезидентом, на інкасо, якщо така діяльність не відповідає діяльності особи, відомій суб'єкту первинного фінансового моніторингу;

г) зарахування на рахунок особи значної кількості платежів від фізичних осіб на суму, що не перевищує зазначені вище суми, у тому числі через касу суб'єкта первинного фінансового моніторингу, якщо діяльність особи не пов'язана з наданням послуг населенню, збором обов'язкових або добровільних платежів;

ґ) істотне збільшення частки готівки, що надходить на рахунок особи, якщо звичайними для основної діяльності особи є розрахунки в безготівковій формі;

д) розміщення на рахунку значної суми готівкових коштів особою, яка за рівнем доходу чи сферою діяльності не може здійснювати фінансову операцію на таку суму;

е) разовий продаж (купівля) особою великого пакета цінних паперів, що вільно не обертаються на організованому ринку, за умови, що особа не є професійним учасником ринку цінних паперів і цінні папери не передаються особі в погашення простроченої заборгованості контрагента перед особою;

3)

виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених Законом № 2258, зокрема дві чи більше фінансові операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов'язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує 150 тис. грн. (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, — 13 тис. грн.). Крім того, якщо орієнтуватись на стару редакцію Закону, то підозри можуть також викликати:

а) регулярне зарахування на рахунок особи (у випадку юридичної особи, якщо це не пов'язано з її основною діяльністю) коштів у готівковій формі з подальшим переказом усієї або більшої частини суми протягом одного операційного дня або наступного за ним дня на рахунок клієнта, відкритий в іншого суб'єкта первинного фінансового моніторингу, або на користь третьої особи, у тому числі нерезидента;

б) передавання особою доручення про здійснення фінансової операції через представника (посередника), якщо представник (посередник) виконує доручення особи без встановлення прямого (особистого) контакту з суб'єктом первинного фінансового моніторингу.

Порядок взяття на облік Державним комітетом фінансового моніторингу інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу,

також затверджено постановою № 747 (див. на с. 5).

 

Фіноперація потрапила під моніторинг: які наслідки?

Безумовно, для пересічних суб'єктів господарювання, які не є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, найбільш актуальним є запитання про те, якими наслідками для них може загрожувати виявлення в операціях, що ними здійснюються, відповідних ознак.

По-перше, у проведенні такої операції може бути відмовлено з повідомленням причин такої відмови або

проведення операції може бути припинено (ст. 17 Закону № 2258). З ініціативи суб'єкта первинного фінмоніторингу операцію може бути припинено на строк до двох робочих днів з повідомленням Держфінмоніторингу, за рішенням останнього цей строк може бути продовжено ще на п'ять робочих днів з направленням відповідного повідомлення правоохоронним органам.

Звертаємо увагу: якщо раніше відмова банків у виконанні платіжного доручення клієнтів на тій підставі, що операція, яка проводиться, підпадає під ознаки такої, що підлягає фінмоніторингу, визнавалася неправомірною (див., наприклад,

постанову ВГСУ від 22.06.2009 р. № 32/460), то тепер ст. 1074 Цивільного кодексу України як підставу для обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами на його рахунку прямо передбачає припинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинних шляхом, або з фінансуванням тероризму.

По-друге, виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, та взяття її на облік є

підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності (п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону про ОРД).

Отже, як бачимо, фінансові операції автоматично об'єктом моніторингу не стають. Під контроль вони потрапляють тільки за наявності відповідних ознак. Будьте пильними!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі