Від рядка до рядка
(заповнюємо декларацію з ПДВ)
Із квітня поточного року ПДВ-звітність починає подаватися за новими формою та правилами, затвердженими наказом ДПАУ від 25.01.2011 р. № 41. У цій статті увазі читачів представлено унікальний матеріал, що об’єднав у собі всі консультації податківців та фахівців у сфері оподаткування, що існують на сьогодні.
У ній у простій та доступній формах викладено найбільш важливі моменти заповнення та подання декларації з ПДВ та її додатків, а також іншої ПДВ-звітності.
Дмитро КОСТЮК, заступник головного редактора
Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Форми податкової звітності з ПДВ
Відповідно до
п. 9 розд. I Порядку № 41 до податкової звітності з ПДВ належать:1) декларація з ПДВ
(далі — декларація) — подається зареєстрованими платниками ПДВ у загальному випадку, незалежно від того, чи здійснював такий платник у звітному періоді господарську діяльність — п. 13 розд. III Порядку № 41. Зверніть увагу, що повна декларація подається навіть у разі, коли платник подає спецдекларацію (див. далі) — до речі, у такому разі в декларації проставляється відмітка про одночасне подання відповідної спецдекларації;2) декларація з ПДВ (скорочена)
— подається платниками податків, які відповідно до ст. 209 ПКУ використовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського/лісового господарства та рибальства (п. 5 розд. I Порядку № 41). До скороченої декларації вносяться лише операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування;3) декларація з ПДВ (спеціальна)
— подається сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, які відповідають критеріям ст. 209 ПКУ, але не обрали спеціального режиму оподаткування у сфері сільського/лісового господарства та рибальства, і реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах (п. 6 розд. I Порядку № 41). До цієї декларації включаються лише зазначені в цьому пункті операції;4) декларація з ПДВ переробного підприємства
— подається переробними підприємствами, які відповідно до п. 1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ використовують особливий порядок сплати ПДВ за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, придбаних у живій вазі: шкури, субпродукти, м’ясо-кісткове борошно (п. 7 розд. I Порядку № 41);5) уточнюючі розрахунки
(далі — УР) до зазначених вище видів декларацій (декларації з ПДВ, скороченої, спеціальної або декларації переробного підприємства) — подаються платниками при виправленні самостійно виявлених помилок за відповідними видами діяльності. На цьому пункті зупинимося окремо.У раніше діючій декларації, затвердженій
наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166, для виправлення помилок було передбачено рядки 8.1 і 16.1. Водночас, якщо ми звернемося до нової декларації, затвердженої наказом ДПАУ від 25.01.2011 р. № 41, то помітимо, що аналог зазначених рядків відсутній. Крім того, у розд. ІV Порядку № 41, присвяченому внесенню змін до звітності, ідеться лише про виправлення за допомогою УР. А тепер пояснимо подібні розбіжності з текстом ст. 50 ПКУ. Річ у тім, що УР може мати один із двох статусів, залежно від відмітки в полі 01: додатка до декларації (відмітка 1, у цьому випадку в декларації проставляється відмітка про одночасне подання уточнюючого розрахунку) або самостійного документа (відмітка 2). В останньому випадку йдеться саме про УР, а в першому — про виправлення в декларації, оскільки додаток до декларації відповідно до п. 46.1 ПКУ є її невід’ємною частиною (на це вказали й податківці в листі № 7273);6) копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних
(далі — реєстр) в електронному вигляді — виходячи з п. 201.15 ПКУ подаються всіма платниками ПДВ у строки, установлені для місячного звітного періоду (незалежно від того, на місячному чи квартальному періоді перебуває платник — наприклад, юрособи-єдиноподатники на ставці 6 % повинні подавати реєстр кожного місяця). Крім того, реєстр подається навіть у випадку, коли декларація подається з прокресленнями. Також, зверніть увагу, при поданні декларації в ній слід проставити відмітку про те, що разом із нею подається і реєстр;7) розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим платником ПДВ
, що постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України — є самостійною формою податкової звітності незважаючи на те, що в п. 208.4 ПКУ його названо додатком до декларації. На наш погляд, він не повинен заповнюватися фізичними особами, однак форма і назва свідчать про зворотне. Заповнення цього розрахунку також буде розглянуто в цій статті.
Строки подання
Строки подання декларації залишилися колишніми (
пп. 203.1, 202.1, 49.18 ПКУ, п. 5 розд. II Порядку № 41):1)
для місячних платників — 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (декларацію за березень має бути подано до 20 квітня включно — за новою формою!);2)
для квартальних платників (у 2011 році лише юрособи-єдиноподатники на 6 %*) — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (декларацію за I квартал має бути подано до 10 травня включно).* А з 2012 року і платники податку на прибуток, які мають право на застосування ставки 0 % відповідно до п.п. «б» п. 154.6 ПКУ (див. лист ДПАУ 24.01.2011 р. № 1705/7/16-1517).
Також без змін залишилося і правило, згідно з яким у разі припадання останнього дня звітного періоду на вихідний або святковий день останній день для подання звітності переноситься на перший операційний (банківський) день, наступний за таким вихідним або святковим днем (
п. 49.20 ПКУ). Нагадуємо: це правило тепер не діє для сплати податкових зобов’язань.Як уже зазначалося, платник зобов’язаний подавати декларацію за кожний звітний період незалежно від того, чи здійснював він господарську діяльність у звітному періоді (
п. 49.2 ПКУ, п. 13 розд. ІІІ Порядку № 41). Це правило не стосується додатків до декларації — вони подаються лише при заповненні відповідних рядків декларації (п. 13 розд. ІІІ Порядку № 41), а також в окремих випадках (наприклад, додаток Д8 подається при відмові постачальника надати податкову накладну). Також правило не стосується розрахунку податкових зобов’язань при отриманні послуг від нерезидента (п. 10 розд. I Порядку № 41) — забігаючи наперед, зауважимо, що він подається лише у разі отримання послуг від нерезидента у строки, установлені для місячного звітного періоду.
Продовження строків подання декларації
Загальні правила продовження передбачено в
п. 102.6 ПКУ, а механізм його реалізації затверджено Порядком № 1044. У цілому, змін у процедурі продовження не відбулося. Новацією в механізмі продовження є те, що строк, на який може бути продовжено граничний строк подання декларації, у Порядку № 1044 не зазначено, а отже, він може бути встановлений податківцями на власний розсуд — без будь-яких обмежень (раніше строк продовження не міг перевищувати 30 календарних днів із дня прийняття відповідного рішення).
Способи подання
Щодо цього питання
ПКУ запровадив певні нововведення. Так, відповідно до п. 49.3 ПКУ (п. 2 розд. III Порядку № 41) декларація може подаватися лише трьома способами (причому третій спосіб обов’язковий для середніх та великих підприємств):1) особисто платником податків або уповноваженою особою.
Як бачимо, ПКУ висуває певні вимоги до суб’єктів. При цьому в Єдиній базі податкових знань висловлена думка, що при поданні декларації пред’являти уповноважуючі документи або документи, що підтверджують особу, не потрібно. Отже, як і раніше, декларацію за платника податків може подати будь-яка особа;2) поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення
— не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання декларації (п. 49.5 ПКУ, п. 3 розд. ІІІ Порядку № 41). Ужорсточення правил у цій частині полягає в тому, що відтепер зазначений строк має діяти навіть у разі, якщо податківці неправомірно відмовлятимуться приймати декларацію*. Нагадаємо, що раніше платник міг захиститися від неправомірної відмови в прийнятті декларації відправленням декларації зі скаргою поштою без дотримання 10-денного строку (п.п. 4.1.2 Закону № 2181). Інші поштові правила не змінилися. Причому, як і раніше, платник, який обрав спосіб подання декларації поштою, повинен також ураховувати норми Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів та декларацій, затвердженого постановою Кабміну від 28.07.97 р. № 799;3) засобами електронного зв’язку в електронній формі
з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, визначеної законодавством. Основи електронного документообігу містяться в Законі № 851, а конкретний механізм подання декларації в електронній формі — в Інструкції № 233 (на неї також посилається і Порядок № 41 в п. 10 розд. ІІІ). Докорінною зміною в цій частині є те, що тепер електронна форма декларації обов’язкова для середніх і великих підприємств (раніше платник обирав електронну форму виключно за своїм бажанням). Зверніть увагу: ідеться лише про великі та середні підприємства — критерій для класифікації міститься в п. 7 ст. 63 ГКУ (ним є середньооблікова чисельність працівників за звітний рік, а також валовий дохід за цей же період).* Якщо платник податків вважає відмову у прийнятті декларації неправомірною, то він може оскаржити її в загальному порядку — адміністративному чи судовому (п.п. 49.12.2 ПКУ).
Крім того, окремо варто виділити ситуацію з поданням декларації за наявності експортних операцій. Як і раніше, до такої декларації має бути додано оригінали ВМД, що підтверджують вивезення товарів (
п. 200.8 ПКУ). При цьому в багатьох виникало запитання, як подавати такі ВМД, якщо сама декларація подавалася в електронній формі (зараз це запитання особливо актуальне для середніх та великих підприємств). Відповідно до п. 18 розд. III Порядку № 41 такі ВМД слід подавати окремо в порядку, установленому для подання звітності в паперовому вигляді. Аналогічний порядок діє при поданні копій первинних документів, коли разом із декларацією подається скарга на постачальника (лист № 7273).
Причини невизнання податківцями декларації
Загальні положення.
Це питання завжди було одним з найбільш резонансних у темі подання податкової звітності, і не тільки в частині ПДВ, — причому тут не обійшлося без змін.Як свідчить
п. 49.8 ПКУ, прийняття декларації — це обов’язок органу податкової служби. Під час прийняття декларації посадова особа податкової служби зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Інші показники декларації перевірці не підлягають! Утім, зазначене не є новацією — схожі вимоги містив і п.п. 4.1.2 Закону № 2181. Незважаючи на це, ситуація значно покращилася, адже тепер перелік обов’язкових реквізитів, коректне заповнення яких є єдиною (пп. 49.8 — 49.10 ПКУ, пп. 22, 23 розд. III Порядку № 41) умовою прийняття декларації, наводиться безпосередньо в ПКУ, що не може не радувати**.** Нагадаємо, що Закон № 2181 посилався на обов’язковість наявності обов’язкових реквізитів, але не наводив їх. Із цією метою податківці посилалися на Методрекомендації № 827, що було причиною безлічі спорів.
Обов’язкові реквізити (
пп. 48.3, 48.4 ПКУ). Обов’язковими реквізитами декларації з ПДВ є (п. 48.3 ПКУ):1) тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
2) звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
3) звітний (податковий) період, який уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
4) повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків відповідно до реєстраційних документів. Як бачимо, вимоги до цього реквізиту стали більш деталізованими — найменування має бути повним і повинно відповідати даним в реєстраційних документах, про що в
Методрекомендаціях № 827 не зазначалося;5) код платника згідно з ЄДРПОУ або податковий номер;
6) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);
7) місцезнаходження (місце проживання) платника податків. У цьому випадку йдеться про податкову адресу (
ст. 45 ПКУ);8) найменування органу податкової служби, до якого подається звітність;
9) дата подання звіту (або дата заповнення — залежно від форми). Цікаво, що податківці під датою заповнення розуміють дату фактичного подання декларації (див. Єдину базу податкових знань);
10) ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;
11) підписи платника податків — фізичної особи та/або посадових осіб платника податків, визначених
ПКУ, завірені печаткою (за наявності). Відповідно до п. 48.5 ПКУ такими особами можуть бути: (а) керівник платника податків або уповноважена особа, а також особа, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання декларації, а в разі ведення бухгалтерського обліку та подання декларації керівником декларація має бути підписана керівником і особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (виходить, підпис керівника має повторюватися двічі); (б) фізична особа — платник податків або її законний представник;Форма декларації може містити і додаткові реквізити, перелік яких наведено в
п. 48.4 ПКУ, — у такому разі вони обов’язкові до заповнення. У частині ПДВ такими обов’язковими реквізитами також є індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ відповідно до даних реєстру платників ПДВ за звітний період.Як бачимо, безпосередньо в переліку обов’язкових реквізитів докорінних змін не відбулося — те, що раніше було зафіксоване в
Законі № 2181 і Методрекомендаціях № 827, тепер об’єднано на рівні ПКУ.Відмова у прийнятті декларації.
На це питання рекомендуємо звернути особливу увагу — адже тепер несвоєчасне подання декларації коштує набагато дорожче (при першому порушенні штраф усе той же — 170 грн., а при повторному протягом року — 1020 грн.).Виходячи з
п. 49.11 ПКУ, якщо платник подає декларацію, заповнену з порушенням вимог пп. 48.3, 48.4 ПКУ, то податковий орган зобов’язаний надати йому письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:1)
протягом п’яти робочих днів із дня її отримання — якщо декларація була подана поштою або в електронному вигляді;2) протягом трьох робочих днів
із дня її отримання — якщо декларація була подана особисто або через представника.Після отримання такого повідомлення платник податків, як і раніше, має право або
подати нову декларацію (а також сплатити штраф у разі пропуску граничних строків подання), або оскаржити рішення податкової в адміністративному або судовому порядку (п. 49.12 ПКУ).Як бачимо, у тексті
ПКУ все виходить досить доладно. Якщо платник податків подав декларацію з помилкою, йому надсилають письмове повідомлення, яке потім можна оскаржити. Тільки як діяти платнику, якщо йому відмовили у прийнятті декларації безпосередньо в податковій? Якщо раніше в Законі № 2181 для таких випадків існувало спеціальне правило (подання декларації зі скаргою поштою та без урахування десятиденного ліміту), то зараз аналогів цьому правилу немає. Отже, «ображеному» платнику податків залишається два основні варіанти дій: (1) подати декларацію поштою або в електронній формі (зі сплатою штрафу — при порушенні строків); (2) оскаржити дії податківців в адміністративному чи судовому порядку (це єдиний спосіб, що дозволяє уникнути сплати штрафу, якщо граничні строки подання декларації вже пропущені). Якщо платник у процедурі оскарження зможе відстояти свою правоту, то декларація вважатиметься поданою в момент її фактичного подання (п. 49.13 ПКУ).
Основні вимоги до заповнення декларації
Зовнішній вигляд.
Наведемо основні вимоги до зовнішнього вигляду декларації:1) декларація в паперовому вигляді подається на аркушах А4, а в електронному — у порядку підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді, установленому органом податкової служби, — ідеться про
Інструкцію № 233 (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 41). Зверніть увагу: у Порядку № 166 існувало правило щодо оформлення декларації на двох двосторонніх аркушах А4 (причому порушення цього правила іноді спричиняло неприйняття/невизнання декларації) — зараз подібні вимоги відсутні;2) декларація заповнюється так, щоб забезпечити збереження записів та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності (тривалість зберігання в загальному випадку — 1095 днів із дати подання звітності, а в разі її неподання — із граничної дати її подання — докладніше див. у
ст. 44 ПКУ);3) рядки, в яких відсутні записи, прокреслюються — для паперової форми звітності (
п. 5 розд. III Порядку № 41).Зміст.
Відповідно до п. 8 розд. III Порядку № 41 дані в декларації повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку (це правило підтверджує і п. 44.1 ПКУ). Щодо невключення податкової накладної при поданні копій даних реєстру виданих та отриманих накладних, то, як і раніше, цей факт не повинен призводити до неможливості формування податкового кредиту за такою накладною (навіть незважаючи на те, що про це тепер не зазначається прямо в законі). Водночас у цій частині є і зміни: (1) при виявленні розбіжностей за даними реєстру податковий орган може звернутися до платника податків із запитом про надання інформації про таку розбіжність (п. 73.3 ПКУ); (2) якщо в зазначений строк платник не пояснить причину розбіжностей, то в податківців з’являться підстави для документальної позапланової виїзної перевірки такого платника (п.п. 78.1.4 ПКУ). Більше того, помилки в заповненні реєстру можуть спричинити накладення адміністративного штрафу за ст. 1631 КпАП (також див. думку в Єдиній базі податкових знань).Як і раніше:
1) до декларації вносяться дані
за кожний звітний період без наростаючого підсумку (п. 1 розд. III Порядку № 41);2)
усі показники в податковій звітності заповнюються у гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами* (п. 6 розд. III Порядку № 41);3) має бути підписана
уповноваженими особами — п. 9 розд. III Порядку № 41 (докладніше див. вище, у частині обов’язкових реквізитів);4) має бути завірена печаткою
(п. 48.3 ПКУ).* Винятком є додатки Д5 і Д2, до яких, як і раніше, суми повинні вноситися з копійками.
Структура декларації
Структура декларації не змінилася: як і раніше, вона складається із
вступної частини, службових полів, чотирьох розділів (платник заповнює лише перші три) та обов’язкових додатків (п. 1 розд. V Порядку № 41).Наведемо зведену таблицю, в якій надано вичерпний перелік документів, які можуть додаватися до декларації:
Таблиця 1
Перелік заяв/довідок/додатків та інших документів до декларації
| № з/п | Назва документа | Примітки |
| 1 | 2 | 3 |
| Додатки до декларації | ||
| Тепер при поданні додатків (крім додатка 8) у декларації не робиться жодних відміток | ||
| 1 | Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1) | Подається при заповненні рядків 8.1, 8.1.1, 16.1, 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3 — тобто виключно при коригуваннях сум ПДВ у порядку, передбаченому ст. 192 ПКУ |
| 2 | Довідка про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) | Подається при заповненні рядка 22 (навіть тими платниками податків, які не мають права на бюджетне відшкодування). |
| 3 | Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) | Подається при заповненні рядка 23 і лише тими, хто має право на бюджетне відшкодування |
| Зауважимо, що тепер суму бюджетного відшкодування дозволяється розподілити на частину, яку платник податків хоче отримати на розрахунковий рахунок, і частину, що йде у зменшення податкових зобов’язань майбутніх періодів | ||
| 4 | Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) | Подається при заповненні рядка 23.1 — тобто якщо платник податків вирішив отримати суму бюджетного відшкодування на банківський рахунок |
| 5 | Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) | Подається при заповненні рядків 1, 10.1, 10.2, 14.1, 15.1, 15.2. Із форми додатка вилучено окремий рядок посередницьких операцій — зважаючи на те, що тепер постачання в межах посередницьких договорів обкладаються ПДВ за загальними правилами. |
| 6 | Довідка (Д6) | Новий додаток. Подається у двох випадках: |
| 7 | Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д 7) | Новий додаток. Заповнюється лише при частковому використанні придбаних товарів/послуг в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях (при заповненні рядків 15, 16.4), а також платниками, які застосовують касовий метод визначення порядкових зобов’язань та податкового кредиту згідно з п. 187.10 ПКУ. Додаток складається із 4 таблиць. — у 2011 році разом із декларацією за березень/ I квартал; — при першому розподілі за ст. 199 ПКУ разом із декларацією за період, в якому відбувається такий розподіл. Таблиця 4 — у ній здійснюється розрахунок розподілу сум ПДВ, нарахованого при отриманні товарів/послуг згідно |
| Увага! Таблиця 1 подається всіма платниками податків разом із декларацією за березень/ | ||
| 8 | Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) | Новий додаток. Подається при відмові постачальника видати податкову накладну (або при порушенні порядку її складання та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних*) — п. 201.10 ПКУ. До заяви обов’язково додаються копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, первинних документів, що свідчать про факт придбання та отримання товарів/послуг від постачальника. Про подання заяви в декларації робиться відмітка. |
| Інші документи | ||
| 1 | Копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних | Подаються в електронній формі у строки, установлені для місячного звітного періоду, — незалежно від обраного періоду з ПДВ. Про подання реєстру в декларації робиться відмітка |
| 2 | Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок | Подається при виправленні самостійно виявлених помилок — залежно від відмітки в його полі 01 може бути додатком до декларації (відмітка 1 — вважається, що помилка виправляється в декларації) або самостійним документом (відмітка 2 — тобто уточнюючим розрахунком). Якщо в уточнюючому розрахунку проставляється відмітка 1, то в декларації робиться відмітка про його подання |
| 3 | Заява про обрання квартального звітного (податкового періоду) | Є додатком 1 до Порядку № 41. Може подаватися лише разом із декларацією за останній звітний період (п. 3 розд. II Порядку № 41) — тобто вперше вона може бути подана з декларацією за грудень/ІV квартал 2011 року. При її поданні в декларації робиться відмітка. |
| 4 | Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних та ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних | Повідомлення подають платники податків, які мають філії (структурні підрозділи), за умови делегування їм права виписки податкових накладних та ведення частини реєстру. Воно подається: |
| Увага! У 2011 році платники податків, які мають філії (структурні підрозділи), яким делеговано право виписки податкових накладних, повинні подати повідомлення з декларацією за березень/I квартал (лист № 7273). | ||
| 5 | Оригінали п’ятих основних аркушів ВМД (примірники декларанта) | Подаються за наявності експортних операцій (заповненні рядка 2.1) — п. 18 розд. III Порядку № 41. Якщо декларація подається в електронній формі, то ВМД слід подати в порядку, установленому для подання звітності в паперовому вигляді. Про подання ВМД у декларації робиться відмітка |
| 6 | Копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, первинних документів, що свідчать про факт придбання та отримання товарів/послуг від постачальника | Подаються лише разом із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (Д8). Якщо декларація подається в електронній формі, то такі документи слід подати в порядку, установленому для подання звітності в паперовому вигляді |
| 7 | Доповнення до декларації, складене в довільній формі | Платник може подати його разом із декларацією, якщо вважає, що форма декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ — п. 46.4 ПКУ. При його поданні в декларації робиться відмітка |
Вступна частина
У вступній частині декларації у спеціально відведених для цього службових полях наводяться дані про тип декларації, період, за який вона подається, а також відомості про платника податків. У цілому, слід зауважити, зовнішній вигляд вступної частини зберігся, хіба що тепер в ній немає колишніх полів 07 і 08 для проставляння відміток про від’ємне значення, яке декларується платником податків, або бюджетне відшкодування, що заявляється, — при цьому нові довідкові поля 07 і 08 нарівні з полями 09 і 10 тепер покликані допомогти ідентифікувати платника податків та його належність до суб’єктів господарювання «особливого» виду (підприємств суднобудування, літакобудування тощо).
Вступна частина декларації з ПДВ
| Службові поля декларації з ПДВ | Пункт, розділ | Заповнення службових полів вступної частини |
| 1 | 2 | 3 |
| Поля | П. 25 розд. III | Службові поля для проставляння відміток про тип декларації. Перша колонка містить код (011, 012) типу декларації, третя — назву типу декларації (відповідно «Звітна», «Звітна нова»). У другій колонці проставляється відмітка (Х) в рядку службового поля, який відповідає типу декларації, що подається платником податків, тобто: |
| Поле 02 | Пп. 1 — 4 розд. II | Зазначається, за який звітний (податковий) період (місяць або квартал) звітного року подається декларація |
| Примітка. З 01.01.2011 р. звітним періодом з ПДВ є календарний місяць. Квартальний період з ПДВ після 01.01.2011 р. (радше як виняток) збережено для єдиноподатників-юросіб на ставці 6 %. А починаючи з 2012 року також перейти на квартал зможуть і «нульові» платники податку на прибуток з п.п. «б» п. 154.6 (п. 202.2 розд. V ПКУ, лист ДПАУ від 24.01.2011 р. № 1705/7/16-1517, консультація податківців у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 8, с. 9). | ||
| Поля | Розд. IV | Поле 03 заповнюється в разі виправлення помилок минулих періодів «у поточній декларації». У ньому вказується «помилковий» звітний (податковий) період — місяць або квартал, за який виправляються помилки. Причому після наказу № 41 при його заповненні потрібно враховувати «свої» особливості. При цьому в додатках воно заповнюватиметься у випадках, коли сам додаток платник податків подає разом з уточнюючим розрахунком, яким виправляються помилки. Адже, як передбачено п. 3 розд. IV і п. 7 розд. IX Порядку № 41, у разі виправлення помилок у рядках раніше поданої декларації, до яких подаються додатки, такі додатки (з уточненими показниками) також повинні додаватися і до уточнюючого розрахунку, що виправляє помилки. А отже, в полі 03 додатків, що подаються в такому разі разом з уточнюючим розрахунком, платник податків (як і в УР) вкаже «помилковий» період, за який виправляються помилки, проставляючи при цьому одночасно в службовому полі 013 «Уточнюючий» таких додатків відмітку (Х) (яка означає, що в цьому випадку у зв’язку з виправленням помилок відбувається уточнення показників) |
| Поле 04 (041 — 045) | — | У полі 04 зазначається найменування платника податків, відповідно: |
| Поле 05 | — | У цьому полі вказуються: індивідуальний податковий номер платника податків та номер свідоцтва платника ПДВ |
| Поле 06 | — | У цьому службовому полі вказуються: |
| Далі наводиться найменування податкового органу, до якого подається декларація | ||
| Поля 07 — 10 — спеціальні службові поля для проставляння відмітки (Х) особливими платниками податків, які потрапляють до однієї із перелічених далі категорій | ||
| Поле 07 | П. 2 розд. V | Проставляється відмітка (Х) у разі заповнення декларації підприємством суднобудування |
| Поле 08 | П. 2 розд. V | Проставляється відмітка (Х) у разі заповнення декларації підприємством літакобудування |
| Поле 09 | П. 2 розд. V | Проставляється відмітка (Х) у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у межах угод про розподіл продукції |
| Поле 10 | П. 19 розд. III, п. 2 | Проставляється відмітка (Х) підприємствами та організаціями інвалідів, які використовують пільговий режим оподаткування згідно з п. 197.6 ПКУ. У разі заповнення поля 10 обов’язково разом з поточною декларацією подається додаток 6 (Д6) із заповненою таблицею 4 «Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів», де відбувається свого роду перевірка на дотримання таких установлених критеріїв, що дають право на застосування пільгового режиму: |
