Теми статей
Обрати теми

Ви нам писали. Облік втрат товару при транспортуванні

Редакція ПБО
Стаття

Облік втрат товару при транспортуванні

 

До редакції звернулося підприємство, що займається оптовою торгівлею електролампами та світильниками, із запитанням щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліку втрат, спричинених боєм товару при транспортуванні (у середньому — не менше 0,5 % від кожної партії). Розглянемо відповідь на це запитання з урахуванням сьогоднішніх податкових реалій.

Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», i.khmelevskiy@id.factor.ua

 

Документи статті

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Норми № 196

— Норми втрат (бою) електроарматурного і лампового скла, електроустановочних виробів, електроламп при транспортуванні, зберіганні та реалізації, затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 02.12.88 р. № 196.

 

Нестачі ТМЦ: загальні положення

Нестачі та втрати ТМЦ виникають на всіх етапах господарської діяльності, а саме при їх транспортуванні, зберіганні, виробництві та реалізації. Порядок обліку сум нестач, що утворилися, насамперед залежить від двох факторів:

1) наявності для конкретного виду ТМЦ норм природного убутку;

2) моменту виявлення нестачі.

Аналізуючи перший фактор, зазначимо, що всі нестачі товарно-матеріальних цінностей на підприємстві можна розподілити на:

нормовані, тобто такі, що мають об'єктивний характер, і тому для них на законодавчому рівні встановлено граничні розміри — норми природного убутку . Такі норми є максимально допустимою величиною втрат, які виникають у процесі виробництва, зберігання, переміщення та транспортування продукції;

ненормовані, тобто такі, що виникли внаслідок недбалості окремих працівників або посадових осіб підприємства (псування цінностей, нестача внаслідок розкрадання тощо).

Щодо товару, зазначеного в запитанні, зауважимо:

Норми № 196 хоча й були затверджені досить давно, але залишаються чинними і сьогодні, підставою для чого є постанова ВР України від 12.09.91 р. № 1545-XII. Згідно з цією постановою до прийняття відповідних актів законодавства України на її території продовжують діяти акти законодавства СРСР з питань, що не врегульовано законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.

Норми № 196

поширюються на всю номенклатуру вітчизняних та імпортних товарів, що належать згідно з чинною нормативно-технічною документацією до електроустановочних виробів, електроламп — джерел світла, електроарматурного і лампового скла. Установлені цими Нормами величини втрат (бою) є максимально допустимими (граничними) та застосовуються у випадках, коли під час інвентаризації або приймання цінностей виявлено нестачу фактичної наявності ТМЦ порівняно з обліковими даними або супровідними документами постачальників.

Зокрема, згідно з

п. 1 Додатка 4 до наказу Мінторгу СРСР від 02.12.88 р. № 196, яким затверджено згадані Норми № 196, для підприємств оптової торгівлі норми втрат (бою) електроламп при транспортуванні товарів становлять (у відсотках від суми партії електроламп, що надійшла):

— при перевезеннях товарів залізничним транспортом — 0,10;

— при перевезеннях товарів автомобільним транспортом — 0,25;

— при змішаних перевезеннях товарів — 0,35.

Другий фактор

, що впливає на відображення в обліку нестач, у тому числі в межах норм природного убутку, — момент їх виявлення. Відповідно до цього критерію нестачі можна також розподілити на:

— виявлені

при прийнятті придбаних ТМЦ від постачальника (перевізника);

— виявлені

у процесі інвентаризації ТМЦ.

Із наведених у запитанні даних стає очевидним, що на підприємстві мають місце

наднормативні втрати товару, які допущені у процесі його транспортування та виявлені в момент приймання ТМЦ, виходячи з чого й розглянемо порядок їх обліку.

 

Бухгалтерський облік

Почнемо з того, що нестачі, розмір яких не перевищує норм природного убутку, та нестачі понад такі норми по-різному обліковуються як у бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Так, відповідно до

п. 2.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2, нестачі та втрати запасів у межах норм природного убутку, що виявлені при їх оприбуткуванні та сталися під час транспортування таких запасів, уключаються до первісної вартості придбаних запасів. Суми таких нестач відображаються за дебетом рахунків обліку запасів — 20, 22, 25, 28.

При цьому згідно з

п. 2.3 зазначених Методичних рекомендацій наднормативні нестачі та втрати первісну вартість запасів не збільшують, а включаються до витрат періоду, в якому вони були встановлені. Це означає, що сума таких нестач, виявлених при прийманні ТМЦ, на рахунках обліку запасів не відображається — запаси оприбутковують на баланс за дебетом рахунків 20, 22, 25, 28 у фактично отриманій кількості (з урахуванням нормативних втрат). У свою чергу, на суму наднормативних втрат формується заборгованість за претензією (дебет субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями»), пред'явленою винуватцю нестачі (постачальнику, транспортній організації).

У разі визнання такої дебіторської заборгованості безнадійною її сума списується до складу витрат звітного періоду проводкою

Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 374. Зауважимо, що така проводка використовується, якщо на підприємстві з якихось причин не створювався резерв сумнівних боргів (РСБ), наприклад, не було жодних сумнівів у погашенні дебіторської заборгованості. Ця ж проводка застосовується, коли визнана безнадійна заборгованість перевищує створений РСБ (на суму такого перевищення).

А от

списання дебіторської заборгованості, визнаної безнадійною, за рахунок раніше створеного РСБ (у межах його залишку) проводиться кореспонденцією Дт 38 «Резерв сумнівних боргів» — Кт 374. І нарешті, нагадаємо, що витрати на створення власне РСБ визнаються в бухобліку витратами того періоду, в якому його нараховано, та відображаються у складі інших витрат операційної діяльності за допомогою запису Дт 944 — Кт 38. Докладніше про це можна прочитати у статті «Резерв сумнівних боргів: створення та облік» («Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 8).

 

Податковий облік

Що стосується

податкового обліку нестач, виявлених при прийнятті ТМЦ від постачальника, то суму нестачі в межах норм природного убутку, що має об'єктивний та виробничий характер, підприємство може включити до складу витрат на підставі п. 140.3 ПКУ. Суми нестач, що перевищують установлені норми втрат, до витрат уключати заборонено.

Зауважимо, що прямих вказівок щодо віднесення

втрат у межах норм природного убутку товарів до конкретного виду витрат ПКУ не містить. Водночас, виходячи з п. 138.6 цього Кодексу, відповідно до якого собівартість придбаних та реалізованих товарів формується згідно з ціною їх придбання з урахуванням ввізного мита та витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу, можна знайти підстави для включення сум таких втрат до собівартості товарів. Це виглядає виправданим і з точки зору однаковості підходів до цього питання в бухгалтерському та податковому обліку.

До речі, на користь можливості застосування

Норм № 196 у сучасному податковому обліку свідчить п. 10 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до якого нормативно-правові акти, що використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (у тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з його вимогами.

Щодо

ПДВ слід зауважити, що суму цього податку, яка припадає на суму нестачі в межах норм убутку, може бути безперешкодно включено до складу податкового кредиту платника податків відповідно до п. 198.3 ПКУ, оскільки такі ТМЦ вважаються використаними в господарській діяльності підприємства.

Нестачі, що перевищують установлені законодавством норми

, для цілей податкового обліку розглядаються як використання ТМЦ не в господарській діяльності. Тому права на податковий кредит з ПДВ за такими сумами підприємство не має.

Якщо

оприбуткування товарів є першою подією, до податкового кредиту підприємству слід уключити не всю суму податку, відображену в податковій накладній постачальника, а тільки ту його частину, що відповідає вартості фактично отриманих ТМЦ (з урахуванням нормативних втрат). У свою чергу, підприємство-продавець на підставі акта приймання ТМЦ, отриманого від покупця, має виписати розрахунок коригування до податкової накладної.

Якщо

першою подією при придбанні ТМЦ є їх оплата, тобто податковий кредит виходячи із суми авансу відображено ще до моменту оприбуткування ТМЦ та виявлення факту наднормативної нестачі, то на момент такого виявлення підстав для проведення будь-яких коригувань податкового кредиту в підприємства ще немає, оскільки у відповідь на пред'явлену претензію постачальник може допоставити товар. Відповідні підстави для цього з'являться в покупця тільки після визнання заборгованості за претензією безнадійною відповідно до п.п. 14.1.11 ПКУ.

При цьому, як вказується в одній із консультацій, розміщеній на офіційному сайті ДПАУ в Єдиній базі податкових знань за кодом 130.10, оскільки в такому разі товари від постачальника отримано не буде, то

покупець втрачає право на нарахування податкового кредиту і повинен його відкоригувати у зв'язку з невикористанням товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Ситуація ускладнюється тим, що в нормативних актах із заповнення нової ПДВ-звітності відсутній механізм проведення таких коригувань. Як відомо, у новій формі декларації з ПДВ немає аналога рядка 16.4 «інші випадки» старої форми декларації, де, крім іншого, якраз і відображалося коригування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з

псуванням і нестачею товару понад норми природного убутку. Тепер здійснювати це коригування, найімовірніше, доведеться через уточнюючий розрахунок.

Водночас не виключений варіант проведення такого коригування

шляхом визнання умовного продажу з нарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ, як це передбачено п. 198.5 ПКУ для випадків нестачі (розкрадання). Докладніше про зазначений спосіб коригування можна дізнатися з консультації, яку опубліковано в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 35, с. 45 у рубриці «Думка фахівців офіційних органів», а також статті «Нестача товару: як відкоригувати ПДВ?» («Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 36 — 37).

Порядок податкового та бухгалтерського обліку нестачі, що виникла при транспортуванні та виявлена під час приймання товару, покажемо на прикладі.

Приклад.

Підприємство оптової торгівлі отримало від постачальника партію електроламп, перевезену автотранспортом, на суму 24000 грн. (без ПДВ — 20000 грн., ПДВ 20 % — 4000 грн.). При прийманні товару виявлено бій товару на суму 144 грн. (без ПДВ — 120 грн., ПДВ 20 % — 24 грн.). Для розрахунку списання втрат застосовувалася норма 0,25 %, установлена п.п. 1.1.2 Додатка 4 до наказу Мінторгу СРСР від 02.12.88 р. № 196:

24000

х 0,25 : 100 = 60 (грн.).

Таким чином, втрати (бій) перевищили встановлену норму. У ході перевірки було встановлено, що наднормативний бій став наслідком порушення постачальником вимог до пакування товарів. На суму наднормативного бою підприємство пред'явило постачальнику претензію, вимоги якої задоволено не було, після чого заборгованість постачальника в обліку підприємства визнано безнадійною

.

Порядок відображення таких операцій в обліку підприємства наведемо в таблиці.

 

Облік втрат товару під час транспортування

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

сума,
грн.

Д

В

У періоді оплати та оприбуткування ТМЦ

1

Перераховано попередню оплату постачальнику

371

311

24000

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності податкової накладної від постачальника)

641/ПДВ

644

4000

3

Оприбутковано партію електроламп за фактичною їх наявністю

281

631

19880

4

Віднесено на збільшення первісної вартості придбаних товарів суму бою в межах норм природних втрат

281

631

50

—*

* Сума втрат ТМЦ у межах норм природних втрат (у нашому прикладі — 50 грн.) потрапить до витрат разом із сумою оприбуткованої партії електроламп за фактичною їх наявністю (у нашому прикладі — 19880 грн.) у момент реалізації такої партії.

5

Списано суму відображеного раніше податкового кредиту з ПДВ

644

631

3986

6

Відображено заборгованість за претензією (у сумі наднормативних втрат)

374

631

84

7

Здійснено залік заборгованостей

631

371

24000

У періоді визнання заборгованості за претензією безнадійною

8

Суму заборгованості, визнану безнадійною, списано на витрати (виходимо з припущення,
що на підприємстві не створювався резерв сумнівних боргів)

944

374

84

9

Витрати за безнадійною заборгованістю списано на фінансовий результат

791

944

84

10

Відображено суму списаної заборгованості на позабалансовому рахунку

071

84

11

Відображено податкові зобов'язання з ПДВ з умовного продажу

643
644

641/ПДВ

14

(2 варіант — відображено коригування суми податкового кредиту з ПДВ методом «червоне сторно»)

(641/ПДВ

643
644)

12

Списано суму із позабалансового рахунка після закінчення строку позовної давності

071

84

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі