Демократизація бухгалтерського обліку: перехід на МСФЗ обов’язковий і добровільний
Уповільнений процес упровадження міжнародних стандартів вирішено активізувати на законодавчому рівні шляхом установлення обов'язку для певної групи суб'єктів господарювання та дозволу іншим підприємствам складати відповідно до них фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність. Про ці новації наша подальша розмова.
Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»
Документи статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про бухоблік
— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.Закон № 3024
— Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» від 15.02.2011 р. № 3024-VI.Закон № 3332
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 12.05.2011 р. № 3332-VI.Закон № 3480
— Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV.Інструкція № 480
— Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 27.12.2007 р. № 480.
Згадка про міжнародні стандарти була в
Законі про бухоблік первісно. Так, ст. 1 цього Закону під національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку має на увазі нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.Водночас донедавна розшифровки поняття «міжнародні стандарти»
Закон про бухоблік не містив. Закон № 3332, розроблений у цілях реалізації Стратегії застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 911-р, виправив це, доповнивши ст. 1 Закону про бухоблік абзацом чотирнадцятим такого змісту: «міжнародні стандарти фінансової звітності (далі — міжнародні стандарти) — прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності».Тут відразу уточнимо, що
міжнародні стандарти фінансової звітності (далі — МСФЗ) уключають:— Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);
— Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);
— Інтерпретації, розроблені Комітетом з інтерпретації міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRIC) або раніше діючим Постійним Комітетом з інтерпретації (SIC).
Зверніть увагу: виходячи з визначення терміна «національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку» лише визначені в ньому принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності не повинні суперечити МСФЗ. Із прийняттям же
Закону № 3332 МСФЗ стають не просто базою для розробки національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Починаючи з 1 січня 2012 року вони будуть обов'язковими до безпосереднього застосування низкою вітчизняних суб'єктів господарювання, а також можуть бути використані при підготовці фінансової звітності всіма іншими.Порядок застосування МСФЗ для складання фінансової звітності врегульовано
ст. 121, яка доповнить Закон про бухоблік та діятиме з названої вище дати. Там же окреслено коло суб'єктів господарювання, для яких застосування МСФЗ є обов'язком.
Хто звітуватиме за МСФЗ
Перелік суб'єктів господарювання, які
повинні будуть складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність, повністю застосовуючи МСФЗ, визначено ч. 2 ст. 121 Закону про бухоблік. Це, зокрема:— публічні акціонерні товариства (далі — ПАТ);
— банки;
— страховики;
— підприємства, що здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.
Як бачимо,
ст. 121 Закону про бухоблік насамперед зобов'язала застосовувати МСФЗ учасників фінансового ринку, які з 1 січня майбутнього року складатимуть фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність безпосередньо за МСФЗ, тобто за правилами, зрозумілими іноземним інвесторам та партнерам. При цьому частина з перелічених суб'єктів уже сьогодні повністю або частково застосовують МСФЗ під час підготовки своєї фінансової звітності.Якщо говорити про банки, то за нормами викладеної
Законом № 3024 у новій редакції ч. 1 ст. 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III банки організовують бухгалтерський облік «відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку». У свою чергу, у ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV зазначено, що НБУ встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, які відповідають вимогам законів України та МСФЗ. Аналогічну норму з 17.06.2011 р. містить і ч. 3 ст. 6 Закону про бухоблік. При цьому Інструкцію № 480 розроблено НБУ вже відповідно до вимог МСФЗ. Тому для банків складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності із застосуванням МСФЗ не є новацією.Що стосується ПАТ, то наразі для них необхідність
додатково розкривати інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, установленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі — ДКЦПФР), приписує ч. 6 ст. 40 Закону № 3480. У свою чергу, ДКЦПФР рішенням від 30.11.2010 р. № 1780 затвердила Порядок розкриття інформації про діяльність публічних акціонерних товариств на основі міжнародних стандартів фінансової звітності.Щодо останньої з названих категорії осіб, які зобов'язані будуть застосовувати МСФЗ для складання фінансової звітності, потрібно зауважити, що, як зазначено в самому
Законі № 3332, їх перелік слід очікувати від КМУ. Які підприємства туди потраплять, залишається лише здогадуватися. Цілком імовірно, що до такого переліку буде включено фінансові установи, перелічені в п.п. 4 п. 1 Закону № 3332, але прямо не названі серед тих, хто зобов'язаний складати фінансову звітність за МСФЗ.Решта підприємств
, крім зазначених у ч. 2 ст. 121 Закону про бухоблік, можуть самостійно визначати доцільність використання МСФЗ у цілях підготовки фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Це прямо прописано в ч. 3 ст. 121 Закону про бухоблік. Хоча, слід відзначити, що ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік і сьогодні дозволяє підприємствам самостійно визначати доцільність застосування МСФЗ (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів установлено законодавством).Мабуть, не проминуть скористатися дозвільною нормою у вигляді добровільного застосування МСФЗ підприємства, серед власників яких значаться нерезиденти — адже тоді їм не доведеться одночасно складати фінансову звітність у двох форматах (окремо згідно з національними П(С)БО — для вітчизняних користувачів, окремо за МСФЗ — для зарубіжних інвесторів), а досить буде зробити це, спираючись виключно на МСФЗ.
Підприємствам, що застосовують МСФЗ для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, потрібно буде проінформувати про це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері статистики. Згідно з
Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 396/2011 на сьогодні такою є Державна служба статистики України. Порядок такого інформування має бути визначено КМУ (ч. 4 ст. 121 Закону про бухоблік).Зверніть увагу: за вимогами
ч. 5 ст. 121 Закону про бухоблік таку підготовлену згідно з МСФЗ фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність підприємствам подавати необхідно буде в установленому Законом про бухоблік порядку.Незайвим тут буде нагадати, що згідно з
ч. 1 ст. 14 Закону про бухоблік підприємства зобов'язані надавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам (зокрема, органам статистики, податковим органам та держреєстратору) фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Строк подання фінансової звітності встановлюється для підприємств КМУ, а для банків — НБУ. При цьому Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, установлено, що квартальна фінансова звітність подається не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а річна — не пізніше 9 лютого наступного за звітним року.За правилами
п. 46.2 ПКУ платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають до органів державної податкової служби квартальну або річну фінансову звітність разом із відповідною податковою декларацією в порядку та строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток. Малі підприємства — платники податку на прибуток подають податковим органам лише річну фінансову звітність разом із річною податковою декларацією в порядку, передбаченому для її подання.Одночасно з цим підприємства (за винятком бюджетних установ) зобов'язані подавати або надсилати рекомендованим листом
державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи фінансову звітність про господарську діяльність (у складі балансу та звіту про річні фінансові результати) не пізніше 1 червня року, наступного за звітним періодом (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік).
Перший звітний період для застосування МСФЗ
Виходячи з положень
п. 2 Закону № 3332, цей Закон набирає чинності з дня опублікування, крім пп. 3 і 4 п. 1, що діють з 1 січня 2012 року. Водночас граничним строком подання річної фінансової звітності, як уже згадувалося, є 9 лютого року, наступного за звітним (для фінансової звітності за 2011 рік — це 09.02.2012 р.). Отже, фінансова звітність за 2011 рік подаватиметься вже в умовах дії ст. 121 Закону про бухоблік. За таких обставин не зовсім зрозуміло, з якого саме звітного періоду (за 2011 чи 2012 рік) фінансову звітність потрібно/можна складати із застосуванням МСФЗ. Безумовно, така неоднозначність потребує додаткових роз'яснень з боку Мінфіну.Проте зроблене вище зауваження не дійсне для
ПАТ, які зобов'язані додатково розкривати інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку починаючи зі звіту за 2011 рік.Нюанси розкриття інформації про діяльність ПАТ на основі міжнародних стандартів фінансової звітності ДКЦПФР роз'яснила в
Інформаційному листі, схваленому рішенням від 31.03.2011 р. № 378. Зокрема, ДКЦПФР зазначила, що відповідно до МСФЗ (IFRS) 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» (який є обов'язковим до застосування всіма підприємствами, які вперше складають фінансову звітність відповідно до МСФЗ, та містить чіткий алгоритм підготовки такої звітності) у фінансовій звітності наводиться порівнянна інформація за попередній період. Із цією метою необхідно перерахувати залишки на рахунках за попередній рік на початок року, за який подається така інформація. А це означає, що, вперше складаючи звітність згідно з МСФЗ за 2011 рік, ПАТ ретроспективно повинні перерахувати залишки на 01.01.2010 р. Озвучену позицію ДКЦПФР підтвердила в більш пізньому листі від 27.05.2011 р. № 13/02/9587. Крім того, в листі від 06.06.2011 р. № 13/02/10164 ДКЦПФР підкреслила, що вимога щодо додаткового розкриття інформації про діяльність на основі МСФЗ поширюється на всі ПАТ без винятку.До складу інформації про діяльність ПАТ обов'язково включається
річна фінансова звітність (повний комплект фінансових звітів) товариства, складена за МСФЗ. За бажанням товариства додатково може розкриватися проміжна фінансова звітність, складена за МСФЗ.Разом із тим, відносно ПАТ є невизначеність щодо необхідності складання ними фінансової звітності за 2011 рік ще і відповідно до національних П(С)БО. Адже, з одного боку, нормативні акти однозначно зобов'язали такі товариства складати фінансову звітність за 2011 рік на основі МСФЗ, а, з іншого боку, робити це вони повинні «додатково» (
ч. 6 ст. 40 Закону № 3480). Отже, цілком можливо, що ПАТ за 2011 рік доведеться підготувати фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність у двох форматах: національному та міжнародному. Усе в цьому питанні залежатиме від позиції Мінфіну. Залишається сподіватися, що вона буде зваженою.Банки-ПАТ розкривають інформацію про свою діяльність на основі МСФЗ відповідно до
Інструкції № 480, з урахуванням вимог рішення ДКЦПФР від 31.11.2010 р. № 1780.
Строки оприлюднення річної фінзвітности
Крім іншого, з наступного року буде викладено в новій редакції
ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік, якою передбачається обов'язкове оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності:— публічними акціонерними товариствами;
— підприємствами — емітентами іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств та сертифікатів фондів операцій з нерухомістю;
— професійними учасниками фондового ринку;
— банками;
— страховиками;
— іншими фінансовими установами.
Оприлюднювати річну фінансову звітність переліченим суб'єктам господарювання необхідно буде разом
з аудиторським висновком не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом розміщення на власній веб-сторінці з опублікуванням у періодичних або неперіодичних виданнях.Нагадаємо: за чинними на сьогодні правилами особи, названі в
ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік (зверніть увагу: їх склад дещо відрізняється від наведеного вище), річну фінансову звітність та консолідовану звітність зобов'язані опубліковувати в періодичних виданнях або поширювати у вигляді окремих друкованих видань у строк до 1 червня року, наступного за звітним.Підкреслимо також, що стосовно
ПАТ інформацію про їх діяльність на основі МСФЗ за приписами рішення ДКЦПФР від 30.11.2010 р. № 1780 потрібно розкривати шляхом розміщення на власній веб-сторінці в мережі Інтернет та в загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР. На цьому акцентувалася увага у згаданому раніше рішенні від 31.03.2011 р. № 378.
Які МСФЗ застосовувати для складання фінзвітности
Згідно з
вимогами, що висуваються ч. 1 ст. 121 Закону про бухоблік, для складання фінансової звітності МСФЗ підлягають застосуванню тільки у випадку, коли «вони не суперечать цьому Закону та офіційно оприлюднені на веб-сайті Міністерства фінансів України». Проте не секрет, що на офіційному сайті Мінфіну (www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=92410&cat_id=92408) викладено неактуалізований текст (виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, зі змінами станом на 1 січня 2009 року) МСФЗ, які, як відомо, постійно вдосконалюються та змінюються. Тому перед підприємствами, що зобов'язані або самостійно вирішили застосовувати МСФЗ, у повсякденній практиці напевно виникне дилема: яким варіантом МСФЗ керуватися при складанні фінансової звітності — застарілою редакцією, розміщеною на сайті Мінфіну, або ж останньою переглянутою їх версією, щоб дійсно забезпечити порівнянність їх фінансової звітності зі звітами іноземних компаній? Незрозуміло також, з яких джерел підприємства повинні дізнатися про відповідність МСФЗ Закону про бухоблік? На ці запитання, на жаль, відповідей наразі немає.На наш погляд, якщо Мінфін не оновить редакції МСФЗ та наполягатиме на застосуванні того їх варіанта, який опубліковано на його офіційному сайті, підприємствам-«добровольцям» немає жодного сенсу складати на їх базі свою фінансову звітність, оскільки, щоб отримати фінансову звітність, насправді складену за МСФЗ, їм доведеться займатися трансформацією даних звітності, підготовленої за застарілою версією МСФЗ, або ж паралельно вести облік фінансово-господарських операцій відповідно до чинних приписів МСФЗ.
Загалом, краще відразу готувати якісну фінансову звітність на базі МСФЗ, що, між іншим, зацікавлені підприємства і так робили, не очікуючи законодавчого встановлення вимоги про це.
