Податок на доходи фізичних осіб та ЄСВ
Умовні проценти — не дохід фізичної особи
В одній зі своїх консультацій ми звертали увагу наших читачів на наявність «підводного каменя», який містять у собі норми
ПКУ.Так, згідно зі старою редакцією
п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ до загального оподатковуваного доходу фізичної особи включалася безповоротна фінансова допомога як дохід у вигляді додаткового блага без будь-яких застережень. У свою чергу, відповідно до п.п. 14.1.257 ПКУ безповоротною фінансовою допомогою вважається, у тому числі, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої допомоги. Отже, формально умовні проценти потрапляли до оподатковуваного доходу фізичної особи. Ми вказували на те, що поняття «умовні проценти» має використовуватися тільки для цілей оподаткування прибутку підприємств, тобто для розділу III ПКУ. Як мовиться, що і потрібно було довести: у п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ внесено зміни, що виключають умовні проценти з оподатковуваного доходу фізичних осіб.
База оподаткування винагороди за роботи (послуги)
Пункт 164.6 ПКУ
, який установлює особливості визначення бази оподаткування доходів у формі заробітної плати, доповнено новим абзацом. Виходячи з нової редакції цього пункту база оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді винагороди за договорами цивільно-правового характеру (далі — ЦПД) за виконання робіт (надання послуг) визначається так само, як і для заробітної плати, тобто сума винагороди зменшується на суму єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) у частині утримань. Інакше кажучи, ставки податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО), установлені п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %) застосовуються до суми винагороди за ЦПД після зменшення на утриманий ЄСВ. Нагадаємо: ставка ЄСВ у частині утримань становить 2,6 %.Приклад.
Підприємство уклало з фізичною особою цивільно-правовий договір на виконання робіт. Сума винагороди становить 5000,00 грн. Винагорода виплачується фізичній особі одноразово, після підписання акта виконаних робіт.Сума ЄСВ у частині утримань становитиме: 5000,00 х 2,6 : 100 = 130 (грн.).
Визначимо базу обкладення ПДФО: 5000,00 -- 130,00 = 4870,00 (грн.).
Розрахуємо суму ПДФО: 4870,00 х 15 : 100 == 730,50 (грн.).
Сума винагороди, що підлягає виплаті, становитиме: 5000,00 - 130,00 - 730,50 = 4139,50 (грн.).
Допомога по вагітності та пологах — неоподатковуваний дохід
Тепер у
п.п. 165.1.1 ПКУ чітко прописано, що до оподатковуваного доходу фізичної особи не включається сума допомоги по вагітності та пологах. По суті, ця поправка нічого не змінює, оскільки і до внесення змін суму допомоги по вагітності та пологах ПДФО не обкладали.Нагадаємо історію питання. Відсутність у початковій редакції
п.п. 165.1.1 ПКУ чіткої вказівки такого виду виплат, як допомога по вагітності та пологах, дало підстави податківцям стверджувати, що така допомога обкладається податком на доходи фізичних осіб. Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики розібрався з цим питанням та в листі від 23.02.2011 р. № 04-27/108 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 19) роз’яснив, що допомога по вагітності та пологах не включається до загального оподатковуваного доходу платника податків на підставі п.п. 165.1.1 ПКУ як компенсація, отримана з фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування. ДПАУ в листі від 04.03.2011 р. № 6326/7/17-0717 погодилася з Комітетом ВРУ. Після набуття чинності Законом № 3609 додаткові роз'яснення щодо невключення допомоги по вагітності та пологах до оподатковуваного доходу більше не потрібні.Сума індексації стипендії не обкладається ПДФО
Згідно зі старою редакцією
п.п. 165.1.26 ПКУ не включалася до загального оподатковуваного доходу сума стипендії, яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад'юнкту, що не перевищує граничного розміру доходу, визначеного в абзаці першому п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2011 році — 1320 грн.). Щодо інших виплат зі стипендіального фонду, зокрема, сум індексації стипендії, які не зазначені в п.п. 165.1.26 ПКУ, то згідно з роз'ясненнями податківців (лист ДПСУ від 27.04.2011 р. № 8004/6/17-0715), вони мали обкладатися ПДФО за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ.Тепер роз'яснення податківців не поширюватимуться на суми індексації стипендії. Пряма норма, що дозволяє
не оподатковувати індексацію стипендії, нараховану відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII, з'явилася в п.п. 165.1.26 ПКУ.Але за період з 1 січня 2011 року до набуття чинності
Законом № 3609 (до 06.08.2011 р.) доведеться дотримуватись роз'яснень податківців та оподатковувати суми індексації стипендії.
Реалізувати право на податкову знижку можна до кінця наступного року
Унесено зміни до
п.п. 166.4.3 ПКУ, відповідно до яких фізичні особи зможуть скористатися правом на податкову знижку до кінця податкового року, наступного за звітним.Нагадаємо: податкова знижка є аналогом податкового кредиту, який було передбачено
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV, що втратив чинність з 01.01.2011 р. Під податковою знижкою розуміється документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податків — резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів (фізичних або юридичних осіб) протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого за підсумками звітного року у вигляді зарплати. Перелік витрат, які платник податків має право включити до податкової знижки, наведено в п. 166.3 ПКУ. Підстави для нарахування податкової знижки відображаються в річній податковій декларації.Згідно з підкоригованим
п. 164.1 ПКУ в разі використання права на податкову знижку базою оподаткування буде чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням п. 164.6 ПКУ (тобто за вирахуванням ЄСВ у частині утримань) на суми податкової знижки.Отже, щоб реалізувати право на податкову знижку за 2011 рік, подати річну податкову декларацію можна буде протягом усього 2012 року. Зауважимо, що скористатися правом на податковий кредит (аналог податкової знижки згідно із
Законом № 889) за 2010 рік можна було тільки до 1 травня 2011 року.
ПДФО з нарахованих, але не виплачених доходів
Зміни внесено до
ст. 168 ПКУ, яка встановлює, у тому числі, порядок сплати ПДФО. Точніше в ній з'явився новий п.п. 168.1.5, яким визначено строки для перерахування ПДФО з нарахованих, але не виплачених доходів: сплата податку має бути здійснена у строки, установлені для місячного податкового періоду, тобто протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця нарахування доходу.Нагадаємо: дотепер спеціальної норми щодо строків сплати за нарахованими, але не виплаченими доходами не було. Ураховуючи, що Податковий розрахунок за формою № 1ДФ має статус податкової декларації та в ньому вказуються суми узгодженого податкового зобов'язання, а також усні роз'яснення податківців, ми рекомендували сплачувати податок з невиплачених доходів протягом 10 календарних днів, наступних за граничним строком подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ.
Сплата ПДФО при нотаріальному посвідченні договорів
Відповідно до зміненого
п.п. 168.4.5 ПКУ в разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування або видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам (спадкоємці-нерезиденти зобов'язані сплачувати ПДФО до нотаріального оформлення об'єкта спадщини) ПДФО сплачується за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (отримання свідоцтв). Зауважимо, що і раніше податківці в своїх роз'ясненнях вказували на необхідність сплати ПДФО за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори при нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу (див. лист ДПАУ від 18.02.2011 р. № 1734/к/17-0714, № 4705/7/17-0717).В інших випадках фізичні особи — неподаткові агенти сплачують ПДФО за місцем їх податкової адреси — за місцем проживання, де вони перебувають на обліку як платники податків в органі ДПС.
Граничний розмір доходу, що дає право на «дитячу» ПСП
Змінився порядок визначення граничного розміру доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (далі — ПСП), для платників податків, які:
— є одинокою матір'ю (батьком), удовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником та мають дітей віком до 18 років;
— утримують дітей-інвалідів віком до 18 років.
Справедливість перемогла: тепер, як і для платників податків, які мають право на ПСП на підставі
п.п. 169.1.2 ПКУ (утримують двох і більше дітей віком до 18 років), для зазначених осіб граничний розмір доходу визначається кратно кількості дітей, на яких надається ПСП (у 2011 році 1320 грн. хх кількість дітей). Відповідні зміни внесено до абзацу другого п.п. 169.4.1 ПКУ.Зауважимо: довідкова інформація «Розмір ПСП на 2011 рік та перелік документів, необхідних для її отримання» наведена в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 10.
Продаж нерухомості, отриманої у спадщину
Нагадаємо: відповідно до
п. 172.1 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (уключаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарчо-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податків більше трьох років, не обкладається ПДФО.З 1 січня 2012 року
п. 172.1 ПКУ буде доповнено новим абзацом, згідно з яким умова про перебування житлової нерухомості (земельної ділянки) у власності більше трьох років, необхідна для звільнення від оподаткування доходу від продажу (обміну) нерухомості, не поширюється на успадковане майно. Наприклад, при отриманні у спадщину квартири незалежно від того, скільки років вона перебуває у власності спадкоємця, дохід, отриманий при першому продажу протягом року (починаючи з 2012 року), не підлягає оподаткуванню.
Оподаткування операцій з продажу (обміну) рухомого майна
Стаття 173 ПКУ
встановлює спеціальний порядок оподаткування об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера. При продажу одного з таких об'єктів рухомого майна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця обкладаються ПДФО за ставкою 1 %. Дохід, отриманий при другому та подальших продажах легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, оподатковується за ставкою, установленою п. 167.2 ПКУ, тобто 5 %.До внесення змін
Законом № 3609 дохід від продажу таких об'єктів рухомого майна визначався виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта та не нижче 25 % вартості такого ж нового об'єкта рухомого майна.Після внесення змін до
п. 173.2 ПКУ для доходу від продажу легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера залишилася тільки один межа — оціночна вартість цих об'єктів. Оцінка об'єктів рухомого майна здійснюється оцінювачами, які мають кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ).Підставою для проведення оцінки є договір між суб'єктом оціночної діяльності та замовником оцінки.
Норму, що встановлює межу в розмірі 25 % вартості такого ж нового об'єкта рухомого майна, вилучено. Такий крок законодавців не може не радувати, оскільки на практиці реалізація цієї норми могла викликати труднощі, зокрема, якщо на момент продажу рухомого майна нові аналогічні об'єкти не виробляються.
Нез’ясованим залишалося питання щодо визначення кількості продажів. Згідно з роз'ясненнями податківців, наведеними в Єдиній базі податкових знань на офіційному сайті ДПАУ www.sta.gov.ua за кодом 160.23, у зв'язку з відсутністю єдиного інформаційного ресурсу транспортних засобів кількість продажів слід було визначати на підставі заяви платника податків — продавця, в якому він самостійно визначає черговість продажу, що також мало вказуватися у відповідному пункті договору купівлі-продажу.
Тепер спеціальні роз'яснення щодо цього питання не знадобляться, оскільки відповідна норма з'явилася безпосередньо в
п. 173.3 ПКУ: інформація про черговість продажів рухомого майна вказується платником податків у договорі купівлі-продажу або в окремій заяві. Як бачимо, є вибір: досить буде або застереження в договорі, або заяви.Зауважимо: як і раніше, якщо продавцем легкового автомобіля є нерезидент України, то незалежно від виду рухомого майна та кількості продажів його дохід від продажу автомобіля оподатковується за ставкою 15 (17) % (
п. 173.6 ПКУ).
Спадщина, що оподатковується за нульовою ставкою, не відображається в річній декларації
Згідно з
п. 174.3 ПКУ спадкоємці є відповідальними за сплату ПДФО до бюджету. При цьому дохід у вигляді спадщини вони повинні відобразити в податковій річній декларації. Раніше виняток було зроблено тільки для спадкоємців-нерезидентів, оскільки вони зобов'язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об'єктів спадщини. Тепер указувати в декларації доходи у вигляді спадщини не потрібно і спадкоємцям-резидентам, які успадкували майно, що оподатковується за нульовою ставкою. Нагадаємо: відповідно до п.п. 174.2.1 ПКУ за нульовою ставкою обкладаються:— вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (батьками, чоловіком або дружиною, дітьми, у тому числі всиновленими);
— вартість об'єкта нерухомого та рухомого майна, готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, які успадковуються особою, що є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
— вартість об'єкта нерухомого і рухомого майна, що успадковується дитиною-інвалідом;
— грошові заощадження, поміщені до 02.01.92 р. до установ Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 — 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.
Порядок застосування ставки 17 % до доходів платників податків
До
п. 167.1 ПКУ додано новий абзац щодо застосування ставки 17 % до доходів платників податків, які подають річну податкову декларацію відповідно до п.п. «є» п. 176.1 (фізичні особи, які отримували доходи від двох і більше податкових агентів, та загальна сума таких доходів за будь-який календарний місяць перевищила 10-кратний розмір мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року), ст. 177 (підприємці на загальній системі оподаткування) та ст. 178 ПКУ (особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність).Нагадаємо, що підприємці-загальносистемники подають річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року (
п.п. 49.18.5 ПКУ), а звичайні фізособи та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю, — до 1 травня року, наступного за звітним (п.п. 49.18.4 ПКУ).Відповідно до нового
абзацу третього п. 167.1 ПКУ зазначені платники податків застосовують ставку податку 17 % до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, який перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2011 році — 9410 грн.). При цьому розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому п. 167.1 ПКУ, що ділиться на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було отримано такі доходи в податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.Зміни внесено й до
п.п. 169.4.2 ПКУ, яким установлено випадки проведення перерахунку ПДФО. Згідно з цими змінами при проведенні перерахунку ПДФО роботодавець повинен буде враховувати норми нового абзацу третього п. 167.1 ПКУ, тобто й у разі, коли платник податків отримував доходи від одного роботодавця та в одному з місяців сума таких доходів перевищила 10-кратний розмір мінзарплати, при перерахунку ПДФО визначатиметься середньомісячний дохід, до якого вже застосовуватимуться ставки, установлені п. 167.1 ПКУ. Тільки як здійснювати такий перерахунок, ураховуючи, що із зарплати та лікарняних ЄСВ утримується за різними ставками та, крім того, до цих доходів застосовується ПСП, наразі залишається загадкою.Зауважимо, що законодавці дуже лояльно підійшли до вирішення питання щодо застосування ставки 17 %. Проте, якщо до доходів підприємців запропонований механізм обчислення ПДФО застосувати можна, то для звичайних фізосіб, зокрема працівників, його реалізація на практиці викликає великі сумніви.
Зміни в оподаткуванні інвестиційного прибутку
Окремий порядок розрахунку інвестиційного прибутку встановлено для деривативів. Під деривативом розуміється стандартний документ, який засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах
(п.п. 14.1.45 ПКУ).Згідно з оновленим
п.п. 170.2.2 ПКУ інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), у тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору). Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів — учасників фондової біржі, є звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.Банківські метали, придбані в банку, більше не підпадають під поняття «інвестиційний актив».
Змінено редакцію
п.п. 170.2.9 ПКУ. З 01.01.2012 р. без варіантів у разі, коли платник податку здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, уключаючи банк, податковим агентом є такий професійний торговець.Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється Міністерством фінансів України спільно з центральним органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.
Підтвердження підприємницького статусу
Знову змінилося формулювання
п. 177.8 ПКУ, який установлює порядок підтвердження підприємницького статусу при роботі підприємців з іншими суб'єктами господарювання.Нагадаємо: до внесення останніх змін для того, щоб суб'єкти господарювання не утримували ПДФО з підприємницьких доходів, фізособа-підприємець повинна була надати
виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — Єдиний держреєстр) про державну реєстрацію її як суб'єкта підприємницької діяльності. Податківці погодилися з тим, що надавати потрібно копії, а не оригінали зазначених документів. Відповідне роз'яснення за кодом 180.13 є в Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті ДПАУ (www.sta.gov.ua).Тепер у
п. 178.1 ПКУ чітко зазначено, що підприємець повинен надати копію документа, який підтверджує його державну реєстрацію згідно із законом як суб'єкта підприємницької діяльності. Таким документом є витяг або виписка з Єдиного держреєстру. Крім того, підтвердити статус можна й копією Свідоцтва про держреєстрацію, якщо підприємець реєструвався до 07.05.2011 р. та не змінював відомості в Єдиному держреєстрі.Докладно про особливості роботи з приватними підприємцями читайте в статті «Якщо контрагент фізична особа — підприємець» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 62), ураховуючи зазначені вище зміни.
Оподаткування доходів 2010 року
Розширено
підрозд. 1 розд. XX ПКУ — у ньому з'явився новий п. 6, згідно з яким оподаткування доходів, нарахованих за підсумками податкових періодів до 01.01.2011 р., здійснюється за ставками та згідно з нормами, що діяли до 01.01.2011 р., незалежно від дати їх фактичної виплати (надання). Найімовірніше, це правило стосується таких доходів фізичних осіб, як дивіденди. Ураховуючи, що до 01.01.2011 р. дивіденди, які потрапляли до оподатковуваного доходу платника податків, оподатковувалися за ставкою 15 %, дивіденди, виплачені за підсумками 2010 року після набуття чинності Законом № 3609, потрібно оподатковувати за ставкою 15 %, як це було передбачено Законом № 889, а не за ставкою 5 %, як це передбачено ПКУ.
ПДФО для підприємців-загальносистемників
Як уже зазначалося, для підприємців установлено порядок застосування ставок 15 і 17 % при обчисленні ПДФО за рік. Так, для цілей застосування ставок, установлених
п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %), слід визначити середньомісячний дохід (див. «Порядок застосування ставки 17 % до доходів платників податків»).Крім того, зміни торкнулися порядку розрахунку авансових платежів з ПДФО. Згідно з новим
абзацом п.п. 177.5.1 ПКУ підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зможуть зменшувати авансові платежі з ПДФО за строками сплати, що не настали, у випадку, якщо сума фактичного чистого доходу за попередній квартал поточного року зменшилася більш ніж на 20 % порівняно з розрахунковою очікуваною сумою на цей квартал. Для цього до настання строку сплати такого авансового платежу до органу ДПС подається заява в довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та стисле пояснення обставин, що спричинили зменшення суми отриманого доходу.Відповідно до оновленого
п. 177.4 ПКУ при обчисленні чистого доходу враховуються документально підтверджені витрати, які включаються до витрат операційної діяльності згідно з розд. III ПКУ (пп. 138.4, 138.6 — 138.9, 138.10.2 — 138.10.4, 138.11 ПКУ).
Інші зміни з ПДФО
З 1 січня 2012 року:
— до оподатковуваного доходу платника податків не включатимуться операції з конвертації цінних паперів, якщо їх обмін здійснюється за звичайними цінами або за вартістю чистих активів у розрахунку на один цінний папір, які не призводять до відчуження інвестицій та проводяться з цінними паперами ІСІ, які перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами;
— до доходу, який виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, відповідно до закону та визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних паперів як компенсація їх вартості, застосовуватиметься ставка 5 %.
Підприємці-спрощенці та ЄСВ
Законом № 3609
унесено зміни, до Закону № 2464, яким встановлено, у тому числі, порядок сплати єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ). Зміни відбудуться тільки для підприємців, які перебувають на спрощеній системі (єдиний та фіксований податок) і при цьому є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують пенсію або соціальну допомогу, — їх звільнили від сплати ЄСВ «за себе». Нагадаємо: до внесення змін такі особи, як і інші підприємці, зобов'язані були сплачувати ЄСВ «за себе» за ставкою 34,7 %. Тепер вони можуть сплачувати ЄСВ на добровільних засадах.Слід мати на увазі, що в частині сплати ЄСВ за найманих працівників для зазначених підприємців нічого не зміниться.
Покарання за несплату «пенсійних доплат» не буде
У минулому році після внесення змін до
Закону № 1058 підприємці — платники єдиного та фіксованого податку протягом другого півріччя 2010 року повинні були здійснювати доплату до Пенсійного фонду до рівня мінімального страхового внеску.Законом № 3609
унесено зміни до Закону № 1058, згідно з якими фінансові санкції (штрафи, пеня), адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату «пенсійної доплати» не застосовуватимуться. Якщо зазначені санкції нараховано органами Пенсійного фонду, але не сплачено підприємцями, то вони підлягають списанню.На завершення зауважимо, що
Закон № 3609 у частини змін, які внесено до розд. IV ПКУ (за винятком тих, що починають діяти з 01.01.2012 р.), до Закону № 2464 та Закону № 1058, набрав чинності з 6 серпня 2011 року.
