Плата за землю
Зміни, що стосуються цього загальнодержавного податку, зачіпають обидва його різновиди (земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності), причому деякі з них набирають чинності невідкладно (із дня, наступного за днем опублікування
Закону № 3609), а деякі — тільки з початку наступного року, отже, часу для їх більш ґрунтовного вивчення ще більш ніж достатньо. Та все ж вкажемо на головні з них просто зараз.1.
Уточнено пільговий порядок оподаткування земельних ділянок (як у межах, так і поза населеними пунктами), які належать до земель залізничного транспорту (крім земельних ділянок, на яких розміщені окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди, — вони оподатковуються на загальних підставах), а також установлено пільговий порядок оподаткування земельних ділянок, на яких розташовані аеродроми.2.
Нарешті коректно виписана пільга із земельного податку для фізичних осіб — власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів, які передали їх в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку на період дії цього податку. Така пільга раніше була наведена у ст. 282 ПКУ, що встановлює пільги із земельного податку для юросіб, але ДПАУ дозволяла поширити її на зазначених вище фізосіб (про це свідчила консультація на офіційному сайті в Єдиній базі податкових знань). Про проблеми із застосуванням цієї пільги йшлося у статті «Плата за землю-2011: розраховуємо та звітуємо за Податковим кодексом» («Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 7).Крім того, з'явилася в
ПКУ пільга із земельного податку для платників ФСП за земельні ділянки, які використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, що, утім, було зрозуміло й раніше зі змісту п.п. «б» п. 307.1 цього Кодексу. Якщо ж земельні ділянки використовуються ними для інших цілей, то за такі ділянки податок сплачується в загальному порядку.3.
Відновлено справедливість щодо пільги із земельного податку для суб'єктів суднобудівної промисловості, установленої раніше п. 4 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ так, що застосувати її на практиці було неможливо. Ми писали про це у згаданій вище статті «Плата за землю-2011: розраховуємо та звітуємо за Податковим кодексом». Такого ж висновку, до речі, дійшов свого часу і Мінфін в листі від 28.04.2011 р. № 31-08150-06-18/11074. Зараз єдина умова для застосування цієї пільги, що висувається до суб'єктів суднобудування, — їх належність до класу 35.11 за КВЕД. Хоча, як нам здається, ідеться не про формальну наявність у статдовідці цього коду діяльності, а про виконання реальних замовлень для суднобудівної промисловості. Думаємо, податківці невдовзі відреагують на ці зміни в ПКУ та внесуть ясність до цього питання, про що ми обов'язково повідомимо.4.
Добре відома вимога щодо необхідності сплати земельного податку на загальних підставах тими землекористувачами, які мають відповідні пільги з цього податку, але здають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, установлена п. 284.3 ПКУ, тепер не поширюватиметься на бюджетні установи в разі надання ними будівель, споруд (їх частин) у тимчасове користування (оренду) не лише іншим бюджетним установам, а й дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності та джерел фінансування, що мають пільгу з цього податку згідно з п.п. 282.1.8 цього Кодексу.5.
Змінено строки декларування плати за землю. Раніше передбачалося (див. п. 286.2 ПКУ), що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щорічно станом на 1 січня та до 1 лютого поточного року подають до відповідного органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Водночас п. 286.3 цього Кодексу надавалася можливість замість подання до 1 лютого річної податкової декларації подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.Таким чином, виникав 20-денний розрив у строках надання річної звітності на поточний рік та першої щомісячної звітності за січень поточного року, що викликало певні побоювання в тих, хто віддав перевагу щомісячному декларуванню. Адже
п. 285.1 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю визначено календарний рік, та ще до того ж щомісячна декларація з плати за землю названа новою звітною, хоча навряд чи може йтися про нову декларацію, якщо не подавалася звітна.Щоправда, податківці у відповідній консультації з ЄБПЗ за кодом 200.07 спробували заспокоїти платників податків: якщо не буде подана ні податкова декларація на поточний рік, ні нова звітна податкова декларація за січень, то тільки в цьому випадку вважатиметься, що платник плати за землю не виконав свого обов'язку з подання річної декларації та не скористався правом декларувати податкові зобов'язання з плати за землю щомісячно, а отже, до такого платника буде застосовано санкції, причому як за неподання річної декларації. Та все ж бухгалтеру живеться набагато спокійніше, якщо проблему вирішено на рівні закону, що і зробив законодавець, установивши
однакові граничні строки як для річної, так і для першої місячної декларації з плати за землю — 20 лютого поточного року.6.
Остання (серед важливих) зміна стосується орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Сьогодні п. 288.5 ПКУ встановлено мінімальні та максимальні межі орендної плати залежно від категорії земель, наданих в оренду. За загальним правилом розмір річної орендної плати не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. Єдиний виняток було зроблено для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, що виробляють електричну енергію з поновлюваних джерел енергії, уключаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільні пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), — 3 % нормативної грошової оцінки.Законом № 3609
передбачено ще один виняток: для земельних ділянок, що перебувають в державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів, розмір річної орендної плати не може перевищувати чотирикратного розміру земельного податку, установленого ПКУ.Наведені вище зміни в
ПКУ, що стосуються плати за землю, вводяться в дію з 01.01.2012 р., крім пільгових норм, описаних в пп. 2 і 3, — вони запрацюють уже з дня, наступного за днем опублікування Закону № 3609.
