Теми статей
Обрати теми

Нові штрафи щодо РРО

Редакція ПБО
Стаття

Нові штрафи щодо РРО

Набуття чинності Податковим кодексом України, думаємо, усі пам'ятають, супроводжувалося зміною не лише правил оподаткування, а й нововведеннями в деяких суміжних сферах (див. «Навздогін за Податковим кодексом» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 103). Не оминув законодавець увагою й питання застосування РРО. Одна з новацій, що потішила суб'єктів господарювання, – певне пом'якшення санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій. Про те, які зміни відбулися і чи є вже досвід їх дії на практиці, розповімо в цій статті.

Ніна КОСТЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Отже, як доповнення до

ПКУ з метою узгодження з ним інших нормативно-правових актів було прийнято Закон № 2756, що набув чинності з 01.01.2011 р. одночасно з Кодексом.

Пом'якшення відповідальності за порушення у сфері РРО

Насамперед зауважимо, що

із Закону про РРО вилучено норму, яка передбачала відповідальність за невиставлення цінників на товари, що реалізуються (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використання цінників і прейскурантів, що містять ціни та тарифи в іноземній валюті чи в інших одиницях, але не в гривні. Нагадаємо: раніше за таке порушення застосовувався штраф у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.) за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.

Утім, це не означає, що за відповідні порушення більше не буде відповідальності. Просто тепер ці питання цілком обґрунтовано регулюються виключно законодавством про захист прав споживачів і штрафи накладати можуть тільки управління із захисту прав споживачів.

Основна ж зміна полягає у 

значному зменшенні штрафів за проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі кош­тів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажів за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарською об'єкті суб'єкта господарювання. Для наочності наведемо перелік діючих на сьогодні штрафів за порушення порядку використання РРО у вигляді таблиці.

Таблиця 1

1

2

3

4

№ з/п

Вид порушення

Санкція за порушення

Нормативний акт

1

Проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг)

Якщо порушення вчинене вперше – штраф у розмірі

1 грн.

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

Якщо порушення вчинене вдруге – штраф у розмірі

100 % вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг)

За кожне наступне порушення – штраф

у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг)

Примітка.

Штраф визначається виходячи з вартості проданих з порушеннями товарів, тобто в цьому випадку виходячи з різниці між повною вартістю проданих товарів (наданих послуг) та сумою, на яку фактично проведено продаж. У зв'язку з цим, якщо з якихось причин невідповідність виявилася в тому, що сума проведених розрахунків перевищує вартість товару (послуги), цей штраф на суб'єкта господарювання накладено бути не може.
Про те, які порушення вважати вчиненими вперше або повторно, докладніше розглянемо далі в цій статті.
Нагадаємо: раніше аналогічне порушення тягнуло за собою накладення штрафу в п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на яку виявлено невідповідність, незалежно від того, чи вчинювалося правопорушення раніше.

2

Непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи

Якщо порушення вчинене вперше – штраф у розмірі

1 грн.
Якщо порушення вчинене вдруге – штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг)
За кожне наступне порушення – штраф у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг)

П.

1 ст. 17 Закону про РРО

3

Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання РК – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Примітка. Раніше відповідальність за порушення, зазначене в п. 3 цієї Таблиці, була передбачена ст. 22 Закону про РРО, яку Законом № 2756 було скасовано. Штраф, незалежно від того, чи вчинювалося аналогічне порушення раніше, становив п'ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність

4

Нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій, або проведення розрахункової операції без використання РК.

Примітка. До 01.01.2011 р. за зазначене порушення наставала відповідальність у п'ятикратному розмірі проданих товарів (наданих послуг)

5

Невикористання РК при здійсненні розрахункових операцій у випадках, передбачених

Законом про РРО

Штраф у розмірі

20 нмдг (340 грн.)

П.

3 ст. 17 Закону про РРО

6

Використання незареєстрованої належним чином РК або порушення встановленого порядку її використання

7

Незабезпечення зберігання РК протягом установленого строку

8

Невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або незабезпечення його зберігання

Штраф у розмірі

20 нмдг (340 грн.)

П. 4 ст. 17 Закону про РРО

9

Невиконання друку контрольної стрічки або нестворення її в електронній формі на РРО

Штраф у розмірі

10 нмдг (170 грн.)

П. 5 ст. 17 Закону про РРО

10

Незберігання контрольної стрічки протягом 3 років

11

Спотворення даних про проведення розрахункових операцій, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі

12

Проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості

Штраф у розмірі

5 нмдг (85 грн.)

П. 6 ст. 17 Закону про РРО

13

Порушення встановленого в 

п. 1 ст. 9 Закону про РРО порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводиться з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку

Штраф у розмірі

10 нмдг (170 грн.)

П. 7 ст. 17 Закону про РРО

14

Порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних документів і документів на перевезення на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті

15

Застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесено зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника за умови відсутності чи пошкодження пломби центру сервісного обслуговування

Штраф у розмірі

100 нмдг (1700 грн.)

П. 8 ст. 17 Закону про РРО

Примітка.

У частині штрафів, зазначених у пунктах 5 –15 цієї Таблиці змін практично не відбулося. Корективи, які внесено законодавцем, переважно були спрямовані на виправлення деяких неточностей у формулюваннях, а також були пов'язані з впровадженням електронних форм документів у сфері використання РРО.

16

Непроведення розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти через РРО, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання цієї операції, проведення цієї операції на неповну суму коштів

Штраф у розмірі

100 нмдг (1700 грн.)

П. 1 ст. 18 Закону про РРО

17

Застосування при здійсненні розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням установленого порядку РРО

Штраф у розмірі

100 нмдг (1700 грн.)

П. 2 ст. 18 Закону про РРО

18

Невідповідність даних розрахункових документів, що підтверджують здійснення операції з купівлі-продажу іноземної валюти, даним їх других примірників та/або даним фіскального звіту

Штраф у розмірі

100 нмдг (1700 грн.)

П. 3 ст. 18 Закону про РРО

19

Перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти над сумою коштів, зазначених у фіскальному звіті

Штраф у 

п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено розбіжність

П. 4 ст. 18 Закону про РРО

20

Здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти із застосуванням РРО, до програмно-технічних засобів якого (що реалізують фіскальні функції) унесено зміни

Штраф у розмірі

500 нмдг (8500 грн.)

П. 5 ст. 18 Закону про РРО

Примітка.

Штрафи, зазначені в пунктах 16 – 20 цієї Таблиці, застосовуються до уповноважених банків та суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

21

Реалізація РРО (із числа включених до Державного реєстру РРО), в конструкцію чи програмне забезпечення яких внесено зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника

Штраф у розмірі

500 нмдг (8500 грн.) за кожний реалізований РРО

Ст. 19 Закону про РРО

Примітка.

Вартість реалізованого РРО повертається покупцю, а сам РРО підлягає конфіскації.

22

Реалізація товарів,
які не оприбутковано в установленому порядку

Штраф у розмірі

подвійної вартості неоприбуткованих товарів, неврахованих за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 нмдг (170 грн.)

Ст. 20 Закону про РРО

23

Виявлення факту внесення змін у конструкцію чи програмне забезпечення належним чином опломбованого РРО, не передбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника

Штраф у розмірі

300 нмдг (5100 грн.)

Ст. 24 Закону про РРО

Примітка.

Штраф застосовується до центру сервісного обслуговування, який здійснює технічне обслуговування та ремонт цього РРО.

24

Наявність виробничих дефектів у конструкції чи програмному забезпеченні РРО, що дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка заноситься до фіскальної пам'яті

Штраф у розмірі

500 нмдг (8500 грн.)

Ст.

29 Закону про РРО

Примітка.

Такі РРО підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов'язаний повернути їх вартість покупцю, а зазначена модель РРО в установленому порядку вилучається з Державного реєстру РРО.

Згідно зі

ст. 15 Закону про РРО контроль за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) та інших вимог цього Закону здійснюють органи ДПС (насамперед під час фактичних перевірок), а також НБУ – у частині проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Суми фінансових санкцій, визначених

ст. 17 – 24 Закону про РРО, перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України протягом 10 днів із дня прийняття органами ДПС рішення про застосу­вання таких санкцій (ст. 25 Закону про РРО).

Штрафи за «старі» порушення

На сьогодні найбільш гостро стоїть питання про те,

які штрафи (за старим чи за новим законодавством) накладатимуться в разі, коли порушення вчинене до 01.01.2011 р., але виявлене вже після цієї дати?

Як випливає з 

листа ДПАУ від 13.04.2011 р. № 10567/7/23-7017/463, податкове відомство виходить з необхідності застосування нових (тобто набагато лояльніших) штрафів. І цей висновок, безумовно, не може не радувати суб'єктів господарювання: замість штрафу в п'ятикратному розмірі вартості товарів, проданих з порушеннями, їм тепер загрожує одногривнєвий штраф при першому виявленому порушенні. Аналогічна позиція висловлена й при відповіді на це запитання в Єдиній базі податкових знань.

Звернемо увагу: цей одногривнєвий штраф не слід плутати з «пільговим» штрафом у розмірі 1 грн., який передбачено

Перехідними положеннями ПКУ та застосовується виключно за порушення податкового законодавства (законодавство про РРО до такого не належить), учинені в період
з 1 січня по 30 червня 2011 року. Дія ж одингривнєвого штрафу у сфері РРО будь-яким часовим проміжком не обмежена.

Які порушення вважаються вчиненими повторно?

Як видно з викладеного вище, основне нововведення у сфері використання РРО стосується штрафів, перелічених у пунктах 1 – 4 табл. 1. Вочевидь, розмір штрафу багато в чому залежатиме від того, вчинено

порушення вперше, повторно або втретє і більше разів. Відразу зауважимо: це питання не актуальне щодо тих порушень, за якими рішення про застосування санкцій винесено до 01.01.2011 р., навіть якщо законність таких рішень досі оскаржується в суді (аналогічних висновків доходять і самі суди, див., наприклад, постанову Запорізького окружного адмінсуду від 17.05.2011 р. у справі № 2а-0870/1356/11).

На жаль, податкові органи наразі не висловили своєї позиції щодо питання про те, як визначити, що порушення вчинене вперше, повторно чи втретє і більше разів протягом року? Ідеться, зокрема, про те, чи можуть перевіряючі брати до уваги порушення у сфері використання РРО, які було вчинено до 01.01.2011 р., при встановленні повторності. Скажімо, якщо на підприємство в листопаді 2010 року накладалася санкція за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, то чи може вважатися повторним аналогічне порушення, виявлене після 01.01.2011 р.? Податкові органи на місцях, як свідчить практика спілкування з контролюючими органами за перше півріччя цього року, відповідають позитивно на це запитання. Утім, у суб'єктів господарювання є всі підстави відстоювати таку позицію: з урахуванням того, що

Закон № 2756, яким і було внесено ці зміни, діє тільки з 01.01.2011 р., то і враховуватися для встановлення повторності мають тільки ті порушення, які вчинені після цієї дати .

На користь такого висновку свідчить і те, що сама ДПАУ з аналогічного посилання виходитиме при розгляді питання, яке порушення слід вважати повторним у цілях застосування

п. 123.1 ПКУ. Нагадаємо: п. 123.1 ПКУ передбачена відповідальність для тих випадків, коли податковий орган самостійно визначає суму грошового зобов'язання платника податків за наявності встановлених ПКУ обставин, зокрема платником податків не подана податкова декларація, неправильно визначена сума податкових зобов'язань тощо. Як передбачено названою нормою, у разі повторного протягом 1095 днів учинення такого порушення замість 25 % штрафу від суми визначеного податковим органом зобов'язання застосовується підвищений 50 % штраф, а при вчиненні порушення втретє протягом 1095 днів – штраф у розмірі 75 %. У листі від 31.03.2011 р. № 6319/6/12-0216 ДПАУ звертає увагу, що повторність може встановлюватися тільки щодо тих порушень, які вчинено після 01.01.2011 р. Інакше кажучи, якщо платнику податків до 01.01.2011 р. виписувалося податкове повідомлення-рішення у зв'язку з допущеним ним порушенням (не була подана податкова декларація або занижено податкове зобов'язання, у зв'язку з чим податковий орган самостійно визначає його суму), то при виявленні аналогічного факту після 01.01.2011 р. він не повинен вважатися вчиненим повторно. Відповідно штраф має становити 25 % від суми визначеного податковим органом грошового зобов'язання.

Наступний нюанс. На наш погляд, слід виходити з того, що під учиненням порушення

вперше законодавець має на увазі «вперше протягом календарного року», а не вперше за весь період діяльності підприємства. Повторним слід вважати порушення, вчинене вдруге протягом року. З такого ж розуміння виходять суди (див. постанову Львівського окружного адмінсуду від 23.06.2011 р. у справі № 2а-5807/11/1370).

Хоча, слід визнати, це не єдиний варіант тлумачення, який допускає нове формулювання

п. 1 ст. 17 Закону про РРО після внесення до нього змін.

Та в суб'єктів господарювання є ще одна зачіпка.

Календарний рік має обчислюватися з 1 січня по 31 грудня. Це означає, що якщо попереднє порушення було допущене 23.12.2010 р., то порушення, вчинене після 01.01.2011 р., вже вважатиметься вчиненим вперше. Незважаючи на те що встановлення цього правила* виглядає малообґрунтованим, проте вказівка законодавця саме на календарний рік дозволяє робити такий висновок. Отже, при застосуванні санкцій за порушення, допущені вже у 2011 році, результати перевірки 2010 року враховуватися не повинні, оскільки має значення те, коли було вчинене порушення, а не коли воно було виявлене або коли за нього була застосована санкція.

* Прив’язка до календарного року замість того, щоб відлічувати 365 днів із дня вчинення попереднього порушення.

І ще один момент: на нашу думку, є всі підстави наполягати на тому, що повторним слід вважати порушення, учинене після того, як у ході поперед­ньої перевірки було виявлено не будь-яке з перелічених в п. 1 ст. 17 Закону про РРО порушень, а порушення того самого виду, хоча податкові органи, найімовірніше, наполягатимуть на менш ліберальному підході. Інакше кажучи, якщо під час попередньої перевірки було виявлено, наприклад, таке порушення, як проведення розрахункових операцій з використанням РРО на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), і за нього застосовано штраф у розмірі 1 грн., то за виявлену протягом календарного року невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, теж має бути застосовано одногривнєвий штраф. Штраф у розмірі 100 % вартості проданих з одним із перелічених вище порушень товарів може бути застосовано тільки у випадку, якщо перевіряючі знову виявлять факт проведення розрахункових операцій з використанням РРО на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг).

Пеня на штрафи у сфері РРО

Нововведенням

ПКУ стало те, що передбачена його ст. 129 пеня тепер також нараховуватиметься на суми несплачених вчасно штрафних санкцій, визначених податковим органом за порушення так званого неподаткового законодавства. Наприклад, у разі несвоєчасної сплати штрафу за порушення законодавства про РРО з наступного після закінчення граничного строку для сплати дня нараховуватиметься пеня на суму штрафу.

Пеня нараховується з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу або на день його погашення залежно від того, яка з величин таких ставок вище (

п. 2.6 Інструкції № 953).

Також слід звернути увагу, що тепер статус податкового боргу може отримати не лише невиконане в передбачені строки (за загальним правилом, 10 календарних днів із дня узгодження) податкове зобов'язання, як це було до 01.01.2011 р., а й

несплачені вчасно штрафні санкції, які можуть застосовуватися за порушення як податкового, так і неподаткового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи (наприклад, порушення у сфері застосування РРО, валютних розрахунків тощо).

Із цього випливає важливий висновок: заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу, які раніше могли застосовуватися виключно в разі невиконання своєчасно податкових зобов'язань (зокрема, податкова застава та адміністративний арешт активів), тепер може бути застосовано й відносно того платника податків, який не виконує рішення про застосування до нього штрафних санкцій. Якщо суб’єкт господарювання хоче уникнути таких наслідків, упродовж 10 днів, наступних за днем отримання рішення із сумою штрафу, слід подати скаргу або позов до суду.

Строки давності для застосування санкцій

Законом № 2756

було внесено зміни, унаслідок чого застосування санкцій, передбачених за порушення вимог до порядку використання РРО, більше не обмежене строками, передбаченими ст. 250 ГКУ. Це означає, що штраф може бути застосовано, навіть якщо з дня вчинення порушення минуло більше року, а з моменту виявлення (складання протоколу контролюючим органом) – більше шести місяців.

Водночас, згідно зі

ст. 114 ПКУ граничні строки застосування штрафних санкцій до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним ст. 102 ПКУ. Наразі тривають спори з приводу того, чи можна зазначений строк давності поширювати на стягнення штрафних санкцій щодо неподаткових порушень, наприклад, за порушення законодавства про РРО. Річ у тім, що ст. 102 ПКУ прив'язує обчислення 1095-денного строку до моменту подання декларації, що унеможливлює встановлення вихідної точки для визначення строків давності у випадках, коли зобов'язання суб'єкта господарювання ніяк не пов'язані з податковою декларацією (у зв'язку з цим податкові органи наполягають на тому, що чинне законодавство строків давності для застосування РРО-штрафів не встановлює).

На нашу думку, строк давності для застосування штрафних санкцій за неподаткові порушення слід обчислювати з моменту вчинення платником податків порушення та виходити при цьому з того, що

строк давності становить 1095 днів згідно зі ст. 114 ПКУ (таку ж думку висловив НБУ в листі від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354). Відлічуватися він має з моменту вчинення разового або виявлення триваючого порушення. При цьому моментом виявлення слід вважати день складання акта перевірки контролюючим органом.

Дискусії виникають з питання про те, які строки давності підлягають застосуванню до порушень, вчинених до 01.01.2011 р. Безумовно, податкові органи (навіть якщо врахують підхід НБУ в питанні щодо строків давності) наполягатимуть на тому, що якщо станом на 01.01.2011 р. передбачені

ГКУ строки давності не спливли, то їх уже не може бути застосовано. Інакше кажучи, щодо порушення, допущеного, наприклад, у 2010 році, слід застосовувати вже строки давності за ПКУ (тобто 1095 днів), а не передбачений ГКУ один рік з моменту вчинення порушення.

На нашу думку, у суб'єкта господарювання, який готовий відстоювати свої інтереси в суді, є всі шанси довести, що

до порушень, допущених до 01.01.2011 р., повинні застосовуватися норми того законодавства, що діяло на момент їх вчинення (у тому числі в частині строків давності щодо притягнення до відповідальності). Якби законодавець мав намір оминути це загальне правило, то він міг би застерегти нюанси застосування строків давності в перехідних положеннях Закону № 2756 (як, наприклад, це було зроблено при прийнятті Цивільного кодексу України, в якому спеціально застерігалося, що в разі якщо строки позовної давності не закінчилися на момент набуття чинності цим Кодексом, застосовуються вже передбачені ним строки). Упевненості має додати й позиція ВАСУ, який, наприклад, у схожому питанні про строки оскарження в перехідний період, вважає, що передбачені ПКУ строки повинні застосовуватися тільки щодо податкових повідомлень-рішень, винесених після 01.01.2011 р. (див. лист ВАСУ від 10.02.2011 р. № 203/11/13-11).

Важливо не плутати граничні строки застосування штрафних санкцій із строками судового оскарження. На них зупинимося окремо.

Строки давності для оскарження санкцій

При оскарженні рішень про накладення штрафних санкцій у сфері РРО суб'єкт господарювання може скористатися або адміністративною процедурою оскарження, або судовою. У першому випадку строк для подання скарги до вищого за рівнем податкового органу становитиме
10 днів починаючи з дня, наступного за днем отримання оскаржуваного рішення про застосування штрафної санкції.

З визначенням строку на судове оскарження дещо складніше. Нагадаємо, ДПАУ в 

листі від 20.05.2011 р. № 6082/5/10-1016 погодилася з позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою ним в листі від 10.02.2011 р. № 203/11/13-11 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 44) і пізніше продубльованою в листі від 05.07.2011 р. № 945/11/13-11: оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення чи інше рішення контролюючого органу, яким визначено грошове зобов'язання, можна протягом 1095 днів із дня отримання такого акта платником податків. Слід зазначити, що Закон № 3609 остаточно зняв питання щодо того, про які строки давності для цілей судового оскарження йдеться у п. 56.18 ПКУ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 65, с. 7). Тепер у ньому буде чітко зазначено, що йдеться про строки давності, передбачені ст. 102 ПКУ, тобто про 1095 днів (замість, нагадаємо, місячного строку на оскарження, установленого ст. 99 КАСУ). Якщо ж платник податків перед зверненням до суду використовував процедуру адміністративного оскарження (звертався до вищого за рівнем податкового органу зі скаргою), то для подання позову до суду в нього є місяць із дня отримання остаточного рішення за результатами розгляду його скарги.

Адмінштрафи для посадових осіб підприємства

Слід звернути увагу, що, крім штрафів, які наведені у табл. 1 та застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення законодавства у сфері використання РРО,

до відповідальності також можуть також притягуватися працівники таких суб'єктів. У цій частині законодавець будь-яких змін у зв'язку з набуттям чинності ПКУ не вносив. Ми лише нагадаємо, які це можуть бути санкції (див. табл. 2).

Таблиця 2

Адміністративна відповідальність

№ з/п

Вид порушення

Санкція за порушення

Нормативний акт

1

2

3

4

1

Порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розмірі

від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.)

Ч. 1 ст. 1551 КпАП

Штраф на посадових осіб суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі

від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)

2

Дії, зазначені в п. 1 цієї Таблиці, вчинені особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення

Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розмірі

від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)

Ч. 2 ст. 1551 КпАП

Штраф на посадових осіб суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі

від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)

3

Порушення встановленого порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти

Штраф на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, у розмірі

від 3 до 6 нмдг (від 51 до 102 грн.)

Ч. 3 ст. 1551 КпАП

Штраф на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, у розмірі

від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)

4

Дії, зазначені в п. 3 цієї Таблиці, вчинені особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення

Штраф на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, у розмірі

від 6 до 15 нмдг
(від 102 до 255 грн.)

Ч. 4 ст. 1551 КпАП

Штраф на посадових осіб уповноважених банків або суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, у розмірі

від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені

ст. 1551 КпАП, розглядаються районними, районними в місті, міськими судами на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складених органами ДПС. Санкцію може бути накладено тільки протягом трьох місяців із дня вчинення порушення або трьох місяців із дня його виявлення, якщо порушення триваюче.

Слід звернути увагу, що передбачені

ст. 99 КАСУ або п. 56.18 ПКУ строки не поширюються на оскарження постанов про притягнення до відповідальності за адміністративні право­порушення. Останні відповідно до ст. 289 КпАП оскаржуються протягом 10 днів із дня винесення постанови.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі