Теми статей
Обрати теми

Повернення та спрощена система оподаткування

Редакція ПБО
Стаття

Повернення та спрощена система оподаткування

 

Порядок відображення повернень товарів та/або грошових коштів, що неминучі в господарській практиці, знайшов своє втілення на законодавчому рівні й у старому, і в новому «ПДВшно-прибутковому» податковому обліку. На жаль, те саме поки не можна сказати про повернення, що здійснені на спрощеній системі оподаткування, і особливо при переходах із цієї системи на загальну та навпаки. Розберемося самостійно, які нюанси при цьому слід мати на увазі та що зміниться (варто визнати, на краще) із наступного року.

Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», i.khmelevskiy@id.factor.ua

 

Відразу зауважимо, що не чіпатимемо питань коригування ПДВ, що виникають при поверненнях товарів та/або передоплат «спрощенцям» або «спрощенцями». Порядок таких коригувань, висвітлений у статті на с. 25 сьогоднішнього номера, має застосовуватися як тими єдиноподатниками, які в період між продажем (придбанням) товару та його поверненням залишалися платниками ПДВ, так і тими, які у цей період набули чи втратили статус платника ПДВ. У зв'язку з цим головну увагу в цій статті буде приділено коригуванням єдиного податку, а також коригуванням в обліку з податку на прибуток, якщо їх необхідно здійснити в тому чи іншому випадку.

 

Повернення в період перебування на спрощеній системі оподаткування

Очевидно, що відносно юридичних осіб — єдиноподатників варто говорити про податкові наслідки повернень тільки щодо грошових коштів. Пояснюється це тим, що базою для обчислення єдиного податку в період дії Указу № 727 (який згідно із Законом № 4014 з 1 січня 2012 року втрачає чинність) для них була сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Виручкою ж від такої реалізації вважалися кошти, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) до каси за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, рух товару (байдуже, було оплачено такий товар чи ні, а також те, повертався товар, придбаний єдиноподатником, постачальнику чи відбувалося отримання єдиноподатником товару, поверненого покупцем) не позначався на порядку оподаткування таких єдиноподатників. Як наслідок нічого страшного в тому, що Указ № 727 не містив спеціальних норм, що регулюють питання повернення проданих товарів, не вбачалося. Водночас не було в ньому жодних вказівок і щодо того, як єдиноподатникам відображати у своєму обліку повернення грошових коштів, а це вже було досить серйозною прогалиною.

Проблеми, що потребували нормативного врегулювання, але так і не отримали його, у той час зводилися до того, що:

(1) не існувало механізму, за допомогою якого платник єдиного податку — продавець, який отримав оплату (або аванс — у цьому випадку це не має значення) за товар та включив її до складу виручки, при поверненні отриманих грошових коштів (їх частини) покупцю
міг би відкоригувати базу оподаткування у бік зменшення;

(2) була відсутня пряма норма про невключення платником єдиного податку — покупцем до бази оподаткування повернених йому контрагентом-продавцем грошових коштів, які раніше було сплачено у вигляді авансу або оплати за товар.

* Підстави для такого повернення могли бути різними та пов’язаними як із переглядом ціни без повернення товару (наприклад, у зв’язку з порушенням однією зі сторін умов договору), так і з необхідністю повернути товар продавцю, зокрема, у зв’язку з претензіями до останнього щодо якості товару.

У зв'язку з цим перелічені проблеми доводилося вирішувати за допомогою роз'яснень податкових органів, що, зрозуміло, не можна було вважати прийнятним, тим більше, якщо погляди контролерів на шляхи вирішення таких проблем періодично зазнавали істотних змін.

Так, щодо проблеми за № 2 податківцями висловлювалися дві діаметрально протилежні думки:

— у консультації, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 22, с. 34, де йшлося про повернення грошових коштів за участь у пайовому будівництві, висновок зводився до того, що оскільки підприємству поверталися його власні кошти, з яких уже було сплачено єдиний податок, їх не потрібно повторно включати до бази обкладення єдиним податком. Такий висновок не викликав заперечень і в нас;

— в іншій консультації (див. «Вісник податкової служби України», 2006, № 12, с. 41) приватному підприємцю — платнику єдиного податку пропонувалося суму грошових коштів, отриманих за повернений ним товар, уключати до складу виручки (хоча це й не впливало на суму сплачуваного ним податку, але мало враховуватися при обчисленні 500-тисячного порога, після досягнення якого слід було б перейти на загальну систему оподаткування). Зрозуміло, що такий підхід суперечив законодавству як щодо фізичних, так і щодо юридичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Звертаємо увагу, що з 01.01.2012 р. зазначену проблему буде врегульовано на законодавчому рівні: відповідно до п.п. 5 п. 292.11 ПКУ не включаються до складу доходу платника єдиного податку, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), які повертаються такому платнику — покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається в результаті повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів. Додамо, що згідно з п. 292.14 цього Кодексу визначення доходу здійснюється для цілей обкладення єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником цього податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Що стосується проблеми, позначеної вище за № 1, то про неї варто поговорити докладніше. Насамперед це пов'язано з невдалою, на наш погляд, спробою її врегулювання, зробленою в поточному році Законом № 3609, про що ми повідомляли свого часу (див. «Податки та бухгалтерський податок», 2011, № 65, с. 42). Але спершу висвітлимо варіанти її вирішення, які застосовувалися на практиці до прийняття зазначеного Закону.

Зауважимо, що нам невідомі випадки, коли податківці не погоджувалися б з необхідністю зменшення в періоді повернення грошових коштів суми виручки від реалізації продукції. Зокрема, у консультації провідних фахівців ДПАУ, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 10, с. 53, чітко зазначалося про виключення з бази обкладення єдиним податком сум, що надійшли за договором, розірваним до початку виконання робіт (зауважимо, що такий самий підхід мав застосовуватися й у тих випадках, коли йшлося про договір на надання послуг або постачання товарів).

Далі, у листі ДПАУ від 27.04.2006 р. № 4795/6/15-0416 («Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 71) конкретизувалося: якщо підприємство-єдиноподатник повертає покупцю передоплату у зв'язку з розірванням договору до початку виконання робіт (читай також — надання послуг, постачання товарів), то в такому разі воно повинне включити суму отриманої передоплати до бази обкладення єдиним податком у звітному періоді, в якому відбулося зарахування таких грошових коштів на розрахунковий рахунок або (та) до каси такого єдиноподатника, а її повернення відобразити в ряд. 7 Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва — юридичною особою, форму якого затверджено наказом ДПАУ від 28.02.2003 р. № 98 (далі — Розрахунок), або в установленому порядку подати уточнюючий розрахунок.

При цьому в зазначеному листі підкреслювалося: якщо надходження та повернення передоплати відбувалися в одному звітному періоді, цю суму можна було не включати до бази обкладення єдиним податком. Такий висновок випливав також із консультації працівників податкового відомства, опублікованої в журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 44, с. 25.

Як бачимо, коригування бази оподаткування при поверненнях грошових коштів податківці ототожнювали з виправленням помилки, що, зрозуміло, не могло вважатися за правильне, але дозволяло хоча б якось вийти із ситуації, що склалася. Якщо дотримуватися зазначеного шляху, то суму отриманих грошових коштів слід було відображати у гр. 3 Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва — юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, форму якої затверджено наказом ДПАУ від 13.10.98 р. № 477 (далі — Книга), та переносити цю суму з Книги до ряд. 2 Розрахунку за звітний квартал. Якщо в одному з наступних податкових кварталів договір розривався та відбувалося повернення покупцю раніше отриманої суми грошових коштів, то, за логікою контролюючого органу, жодних записів у Книзі не здійснювалося.

Слід зауважити, що існував більш коректний спосіб зменшення об’єкта оподаткування (виручки) у гр. 3 Книги та в ряд. 2 Розрахунку, без застосування коригувального ряд. 7 цього Розрахунку. Відповідно до нього зменшувалася сума єдиного податку до сплати за звітний квартал, що відображалася в ряд. 5 Розрахунку. Здійснювати таке коригування у гр. 3 Книги шляхом відображення суми повернених грошових коштів зі знаком «-» слід було безпосередньо в день перерахування покупцю коштів з поточного рахунка або їх видачі з каси, оскільки записи у Книзі мали відображатися у хронологічному порядку.

При цьому жодних виправлень даних, наведених у Розрахунках за минулі періоди, не робилося, оскільки сума повернених покупцю коштів ураховувалася в Розрахунку за той податковий квартал, в якому відбувалося таке повернення
. Заповнення цього Розрахунку здійснювалося як завжди, тобто шляхом перенесення підсумкових даних із Книги. Те, що виручка, отримана на поточний рахунок та/або до каси підприємства (обороти за дебетом рахунків 30, 31), та виручка, відображена в ряд. 2 Розрахунку за звітний період, відрізнялися на суму коштів, повернених покупцю, мало логічне пояснення та не повинно було перешкоджати застосуванню описаного способу.

* Звертаємо увагу, що в тих випадках, коли виручка за звітний період не перевищувала суму повернених покупцю грошових коштів, цим способом на практиці краще було не користуватися, хоча комп’ютерна програма (OPZ) приймання звітності у ДПІ без проблем сприймала від’ємні показники в ряд. 2 і 4 Розрахунку і навіть самостійно нараховувала «від’ємний» єдиний податок у ряд. 5.

Скажемо чесно, офіційне підтвердження прийнятності цього способу з боку податкових органів нам не зустрічалося (хоча і заперечень начебто теж не було). Проте його легітимність непрямо підтверджується сьогодні як змістом п.п. 6 п. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, так і формулюванням п.п. 5 п. 292.11 цього Кодексу в частині повернення грошових коштів платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг). Розглянемо по черзі зазначені норми.

Отже, Законом № 3609 згаданий п. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було доповнено досить суперечливим за своїм змістом підпунктом 6, згідно з яким «у разі повернення авансів (інших платежів), отриманих у період перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, з яких був сплачений єдиний податок, на суму такого повернення відбувається коригування суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідно до коригування суми єдиного податку в порядку, передбаченому цим Кодексом». Початок дії зазначеного підпункту припадає на 06.08.2011 р.

Трактувати цю норму можна по-різному. Одні вважають, що вона призначена для відновлення справедливості в порядку обчислення виручки фізособами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, щодо яких тривалий час практикувався дискримінаційний підхід порівняно з юрособами-єдиноподатниками. Як випливає з консультації в ЄБПЗ за кодом 23.08, суму виручки від реалізації таких фізосіб, що обчислюється для порівняння з граничним 500-тисячним розміром, не дозволялося зменшувати на суму коштів, повернену у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу, що призводило до необґрунтованої відмови їм у праві перебування на спрощеній системі.

На думку інших , завдяки цій нормі ті колишні «спрощенці», які отримали в період своєї «єдиноподатковості» оплату за товар, тепер зможуть відкоригувати надмірно сплачений у той час єдиний податок, наприклад, шляхом подання уточнюючого розрахунку за цим податком за відповідний минулий період, якщо повернення грошових коштів відбуватиметься після їх переходу на загальну систему оподаткування. Як відомо, до витрат з податку на прибуток зазначені повернення включити не можна, тому прихильники такого підходу вважають, що з метою відновлення справедливості законодавець вирішив піти іншим шляхом: замість зменшення об’єкта оподаткування на прибуток дозволити відповідне зменшення бази обкладення єдиним податком та, можливо, навіть витребування з бюджету переплати за ЄП, що утворилася внаслідок цього.

Є й третя думка, згідно з якою поява в ПКУ обговорюваної норми знадобилася законодавцю для заповнення тих явних прогалин в Указі № 727, про які ми говорили на початку статті. І стосується вона юридичних осіб — єдиноподатників, у яких і отримання грошових коштів за товар , і їх повернення відбулися в період перебування на спрощеній системі. Якщо дотримуватися такого підходу, то виходить, що зазначені особи з 6 серпня з повним правом могли при поверненнях коригувати виручку не шляхом виправлення помилок у минулих звітних періодах, як рекомендували свого часу податківці, а тим шляхом, який вище було запропоновано нами, тобто зменшуючи суму виручки звітного періоду на суму повернених грошових коштів.

Незважаючи на те що строк дії п.п. 6 п. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ось-ось закінчиться, ДПАУ все ще не повідомила про те, якій версії слід віддати перевагу, застосовуючи цей підпункт на практиці, хоча, нам здається, що одночасне використання як другої, так і третьої версії не суперечать задуму законодавця. Разом із тим, уже зараз можна сказати, як вирішуватиметься питання з коригуванням виручки та єдиного податку в разі повернення грошових коштів з 1 січня наступного року. Такої впевненості нам надає п.п. 5 п. 292.11 ПКУ, відповідно до якого не включаються до складу доходу платника єдиного податку, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), які повертаються таким платником покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається в результаті повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

* Такий висновок випливає з призначення підрозд. 8: установлені ним особливості справляння єдиного податку мали застосовуватися поряд з Указом № 727 починаючи з 1 січня 2011 року і до внесення змін до розд. XIV ПКУ в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва. Як відомо, такі зміни до цього Кодексу було внесено Законом № 4014, набуття чинності яким відбудеться 01.01.2012 р.

Згодні, сказано недорікувато, але якщо взяти до уваги, що конструкцію «не включаються до складу доходу платника єдиного податку» слід розуміти як «виключаються зі складу доходу», то все стає на свої місця. Більше того, дотримується спадкоємність правового регулювання, адже по суті в п.п. 5 п. 292.11 ПКУ тепер говориться те саме, що і раніше в п.п. 6 п. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» цього Кодексу, якщо трактувати його так, як запропоновано вище за третім варіантом.

Таким чином, з 01.01.2012 р. повернення грошових коштів покупцю мають зменшувати дохід продавця-єдиноподатника, зменшуючи тим самим суму єдиного податку, що підлягає сплаті за поточний звітний період. Сподіваємося, що такий же підхід податківці дозволять застосовувати й у випадку, якщо сплата грошових коштів відбулася до зазначеної дати, а їх повернення відбувається вже після неї. Принаймні втрат для бюджету у зв'язку зі зміною з наступного року абсолютних значень ставки ЄП (з 6 % до 3 % та з 10 % до 5 %) точно не буде, оскільки зараз такий податок сплачується в розмірі 47 % відповідної ставки.

 

Повернення товару після переходу на загальну систему оподаткування

У зв'язку з безупинним потоком змін податкового законодавства домовимося, що для визначеності в цьому розділі статті почнемо обговорення таких «поворотних» операцій, початок яких припадає на період дії Указу № 727, а їх закінчення відбулося після набуття чинності розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ. На завершення розділу окремо розглянемо, що зміниться, якщо безпосередньо повернення товару та/або грошових коштів відбуватимуться після 01.01.2012 р., тобто тоді, коли Указ № 727 втратить чинність, а також звернемо увагу на порядок обліку «поворотних» операцій у випадках, коли обидві їх складові припадуть на майбутній рік.

Ситуація 1 . Підприємство — платник єдиного податку відвантажило товар та отримало за нього оплату. Через якийсь час відбувається перехід підприємства-продавця на загальну систему оподаткування. Після 01.04.2011 р. покупець повертає придбаний товар, а продавець, у свою чергу, повертає грошові кошти, отримані раніше за цей товар.

Будучи платником єдиного податку, підприємство зобов'язане було нарахувати та сплатити до бюджету в установлені строки єдиний податок з виручки, отриманої від продажу товарів.

Перейшовши на загальну систему оподаткування, продавець став платником податку на прибуток, тому вже не може відкоригувати суму отриманої виручки в тому періоді, в якому здійснено повернення грошових коштів покупцю, оскільки на момент виникнення підстав для коригування (повернення виручки) уже не є платником єдиного податку та не подає Розрахунок з єдиного податку за цей період. Подавати уточнюючий розрахунок за період, в якому було отримано виручку, теж немає причин, оскільки в тому періоді були всі підстави для нарахування єдиного податку. Крім того, таке нарахування не можна вважати помилковим і на момент повернення (немає помилки, яку можна виправити).

Проте висловлене твердження є абсолютно справедливим, якщо повернення грошових коштів відбулося до 06.08.2011 р., тобто до набуття чинності п.п. 6 п. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також залишається таким і далі, якщо трактувати зазначену норму в третій інтерпретації (див. про це в попередньому розділі статті).

Якщо ж вважати, що згаданий п.п. 6 надає «загальносистемникам» можливість відкоригувати раніше нараховані податкові зобов'язання з ЄП шляхом подання уточнюючого розрахунку з цього податку, тоді слід спробувати скористатися шансом, що з’явився, і одночасно з поданням такого розрахунку письмово висловити своє побажання щодо долі переплати з єдиного податку, що утворилася внаслідок цього.

* Не приховуватимемо, що можуть бути технічні проблеми при його прийманні в податковій інспекції.

Як відомо, відповідно до п.п. 17.1.10 ПКУ платник податків має право на залік або повернення надмірно сплачених, а також надмірно стягнутих сум податків і зборів, пені, штрафів у порядку, установленому цим Кодексом. Зауважимо, що умови повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань визначено ст. 43 ПКУ і обов'язковою з них названо подання заяви про таке повернення протягом 1095 днів із дня виникнення надмірно сплаченої суми .

Що стосується відображення повернення товару та грошових коштів безпосередньо в податковому обліку платника податку на прибуток, що став ним після залишення спрощеної системи, то таке «перехідне» питання законодавством прямо не врегульовано. Не допоможе тут і спеціальна норма, передбачена п. 140.2 ПКУ, яку в цій ситуації, на наш погляд, застосувати не можна (докладніше про випадки та порядок її застосування див. у статті на с. 15). Пояснюється це тим, що продаж товару здійснювався в період «єдиноподатковості» продавця і доходи (а разом з ними і витрати) за таким продажем не визнавалися, а отже, коригувати тепер нема чого.

Найвдаліше такий підхід комбінується з тим трактуванням п.п. 6 п. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, згідно з яким призначення останнього — надати платникам податку на прибуток, які колись були «спрощенцями», можливість відкоригувати раніше нараховані податкові зобов'язання з ЄП. Тоді все складається досить логічно:

— отримав оплату за товар, будучи єдиноподатником, — сплатив ЄП;

— повернув грошові кошти за цей товар у зв'язку з його поверненням, будучи на загальній системі, — зменшив ЄП на відповідну суму.

Трактування зазначеного підпункту, згідно з яким його призначено тільки для єдиноподатників, які були такими й при отриманні грошових коштів, і при їх поверненні, не видається настільки справедливим у ситуації, що розглядається, але це не означає, що воно не має права на існування. Адже багато років до його появи в ПКУ підстав для коригування єдиного податку теж не було (див. додатково про це «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 26, с. 43).

При цьому як у тому, так і в іншому випадку, в «податковоприбутковому» обліку ні повернення грошей, ні оприбуткування поверненого товару жодних змін не спричинює, оскільки, по-перше, маємо справу зі зворотним перерахуванням грошових коштів від продавця до покупця, а не з витрачанням коштів на придбання товарів, по-друге, рух грошових коштів у новому податковому обліку не є подією для відображення доходів та/або витрат та, по-третє, оприбуткування товару також не збільшує витрати доти, доки не відбудеться його продаж.

У подальшому оподаткування реалізації раніше поверненого товару відображається в загальному порядку відповідно до пп. 137.1 і 138.4 ПКУ.

Зауважимо, що на підприємстві в перехідний період можуть скластися і деякі інші ситуації. Інформацію про них, а також про описану вище ситуацію для зручності наведемо в табличній формі.

 

Податкові наслідки повернення товару (грошових коштів)
 у суб'єкта господарювання, який перейшов з єдиного
 податку на загальну систему оподаткування

№ з/п

Єдиний податок

Загальна система оподаткування

подія

податкові наслідки

подія

податкові наслідки

1

2

3

4

5

1

Відвантажено товар та в оплату за нього отримано грошові кошти

Нараховано єдиний податок

Отримано від покупця повернений товар, покупцю повернено грошові кошти

1. Нарахована раніше сума єдиного податку не підлягає коригуванню (виходимо при цьому з третього варіанта трактування п.п. 6 п. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, запропонованого нами в попередньому розділі статті).
2. У податковому обліку з податку на прибуток така операція після 01.04.2011 р. не впливає ні на доходи, ні на витрати.
3. Оподаткування подальшої реалізації раніше поверненого товару відображається в загальному порядку відповідно до пп. 137.1 і 138.4 ПКУ

2

Відвантажено товар

Немає бази для обкладення єдиним податком

Отримано від покупця повернений товар

1. Про коригування ЄП взагалі не йдеться.
2. У податковому обліку з податку на прибуток така операція після 01.04.2011 р. не впливає ні на доходи, ні на витрати.
3. Оподаткування подальшої реалізації раніше поверненого товару відображається в загальному порядку відповідно до пп. 137.1 і 138.4 ПКУ

3

Отримано передоплату за товар

Нараховано єдиний податок

Повернено покупцю суму передоплати

1. Нарахована раніше сума єдиного податку не підлягає коригуванню (при тому ж припущенні, що і в п. 1).
2. У податковому обліку з податку на прибуток така операція після 01.04.2011 р. не впливає ні на доходи, ні на витрати

4

Придбано товар, сплачено грошові кошти продавцю

Операція не впливає на базу обкладення єдиним податком

Повернено товар продавцю, отримано грошові кошти від продавця за повернений товар

1. Про коригування ЄП узагалі не йдеться.
2. У податковому обліку з податку на прибуток така операція після 01.04.2011 р. не впливає ні на доходи, ні на витрати, оскільки повернення товару не є його реалізацією

 

Додатково зазначимо: якщо подія, зазначена в кол. 2 таблиці, відбулася до початку 2012 року, а подія, про яку йдеться в кол. 4 цієї таблиці, — уже в наступному році, коли почне діяти гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, що прийде на зміну Указу № 727, то податкові наслідки і «єдиноподатковості» (кол. 3), і «загальносистемності» (кол. 5) залишаються тими самими.

При цьому, щоправда, у зв'язку із втратою чинності п.п. 6 п. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ жодних допущень, зроблених нами в пп. 1 і 3 кол. 5 цієї таблиці, спеціально застерігати не знадобиться. Адже п.п. 5 п. 292.11 ПКУ, що регулює невключення до складу доходу платника єдиного податку, зокрема, суми коштів (авансу, передоплати), поширюється виключно на такого єдиноподатника і платником податку на прибуток застосовуватися не може. Отже, нарахована раніше сума єдиного податку після залишення спрощеної системи однозначно коригуватися не повинна.

І останнє, про що варто зазначити в цьому розділі: якщо обидві складові «поворотних» операцій припадуть на майбутній рік, знову все залишиться так, як описано в попередніх двох абзацах. Щодо єдиного податку це пояснюється тим, що порядок визнання доходу за ПКУ в тій частині, яка тут розглядається, аналогічний порядку визначення виручки згідно з Указом № 727. А щодо завершальних етапів «поворотних» операцій, які відбуватимуться на загальній системі у 2012 році, теж поки що жодних змін не намічається.

 

Повернення товару після переходу із загальної системи оподаткування на єдиний податок

Попередньо уточнимо, що ситуацію з придбанням у період перебування на загальній системі оподаткування товару, призначеного для подальшого перепродажу (а також товарів, робіт, послуг, призначених для виготовлення готової продукції), розглядати не має сенсу, оскільки у платника податку на прибуток ні оплата, ні оприбуткування такого товару в податковому обліку до моменту його реалізації відображення не знайдуть. Повернення зазначеного товару після переходу такого «загальносистемника» на єдиний податок також не цікаве, оскільки не впливає на базу обкладення цим податком, причому як за Указом № 727, так і за ПКУ. З поверненням грошових коштів єдиноподатника також не повинно виникати особливих проблем: до 01.01.2012 р. їх отримання не охоплювалося визначенням виручки (див. про це на початку статті), а після цієї дати вони не підлягають включенню до складу доходу платника єдиного податку зважаючи на пряму норму з п.п. 5 п. 292.11 ПКУ.

Куди цікавішою є ситуація 2 , за якої підприємство, перебуваючи у 2011 році на загальній системі оподаткування, після 1 квітня придбало та оплатило товар, що підлягає віднесенню до складу інших витрат, скажімо, адміністративних (припустимо, принтер, установлений у бухгалтерії вартістю менше 1000 грн., у момент введення в експлуатацію якого було нараховано амортизацію в розмірі 100 % його вартості). Після переходу цього підприємства з III кварталу поточного року на сплату єдиного податку виникли претензії щодо якості придбаного товару. Згодом такий товар було повернено продавцю і до кінця року за нього було отримано гроші.

У цьому випадку, придбаваючи зазначений товар для використання в господарській діяльності, підприємство, що було платником податку на прибуток, мало право включити його вартість до витрат звітного періоду згідно з п. 138.5 ПКУ. Якби повернення постачальнику придбаного товару відбулося в періоді перебування покупця на загальній системі оподаткування, то відповідно до п. 140.2 цього Кодексу йому слід було б зменшити витрати того періоду, в якому відбувалося повернення, на вартість такого товару через рядок 06.5.25 Додатка IB до Податкової декларації з податку на прибуток.

Однак покупець повернув товар постачальнику вже перебуваючи на спрощеній системі оподаткування. Це означає, що в момент повернення товару підприємство-покупець платником податку на прибуток вже не було, воно набуло іншого статусу — платника єдиного податку, тому норми розд. III ПКУ в цілому (і п. 140.2 зокрема) на нього не поширювалися. Отже, у покупця в цьому випадку немає законодавчих підстав виключати вартість поверненого товару з відображених раніше витрат, оскільки згідно з п. 140.2 ПКУ це поставлено за обов'язок тільки платникам податку на прибуток.

Визначаючи базу обкладення єдиним податком, покупець не повинен включати повернені продавцем грошові кошти до виручки зважаючи на їх невідповідність визначенню виручки, наведеному в Указі № 727, якщо таке повернення відбулося до 01.01.2012 р., а також не повинен вважати їх доходом зважаючи на пряму норму з п.п. 5 п. 292.11 ПКУ, якщо повернення відбулося після зазначеної дати.

Чесно кажучи, виходить не зовсім справедливо щодо бюджету, адже відображені раніше витрати виявилися нічим не скомпенсованими в момент повернення товару та отримання за нього грошей. Проте рекомендувати «спрощенцю» здійснити обкладення таких сум єдиним податком або відкоригувати витрати в «податковоприбутковому» обліку, не будучи платником податку на прибуток, ми не станемо, оскільки це суперечило б як законодавству, так і здоровому глузду.

І нарешті, ситуація 3. Підприємство, перебуваючи на загальній системі оподаткування, після 1 квітня продало товар та отримало оплату за нього. Після переходу цього підприємства з III кварталу поточного року на спрощену систему оподаткування такий товар було йому повернено, а також було повернено сплачені за нього грошові кошти.

У цьому випадку, керуючись вимогами пп. 137.1 і 138.4 ПКУ, продавець одночасно з визнанням доходу від реалізації відобразив витрати, що сформували собівартість реалізованих товарів. Якби повернення покупцем проданого товару відбулося в періоді перебування продавця на загальній системі оподаткування, то відповідно до п. 140.2 цього Кодексу йому слід було б зменшити одночасно і доходи того періоду, в якому відбулося повернення, на вартість продажу такого товару через рядок 03.25 Додатка IД до Податкової декларації з податку на прибуток, і витрати того ж періоду на собівартість такого товару через рядок 06.5.25 Додатка IB.

Однак зворотне отримання проданого раніше товару від покупця, а також повернення продавцем грошових коштів за нього відбувається в період перебування останнього на спрощеній системі оподаткування. Знову ж таки, як і в попередній ситуації, відповіді на запитання, чи слід коригувати відображені раніше доходи і витрати, у чинному законодавстві немає. З аналогічних міркувань єдиноподатнику скористатися приписами п. 140.2 ПКУ не можна, отже, таке коригування навіть попри все бажання здійснити не вдасться.

А от наслідки подальшої реалізації поверненого товару виявляться для продавця-«спрощенця» не такими приємними, оскільки йому доведеться обкласти єдиним податком усю суму грошових коштів, отриману як дохід (виручку) від такого продажу.

Вочевидь, що обидві ситуації з поверненням товару при зміні загальної системи на спрощену, описані в цьому розділі статті, є діаметрально протилежними: якщо в першій із них втрачає бюджет, то в другій, безумовно, платник податків. На жаль, не можна навіть порадити утриматися від проведення таких операцій, оскільки повернення товарів, як правило, ініціюється протилежною стороною договору. Залишається сподіватися тільки на швидке законодавче врегулювання описаних у цій статті проблем. Хоча, слід визнати, що порівняно з тим періодом, коли діяв Указ № 727, у цьому напрямі зроблено вже чимало.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі