Електронна звітність з РРО: «низи» вже хочуть, а «верхи» — поки не можуть

Електронна звітність з РРО: «низи» вже хочуть, а «верхи» — поки не можуть

Мимоволі ловиш себе на думці, що бухгалтеру сьогодні все до снаги. Яке завдання на нього не звали — виконає граючись, причому кожне наступне — ефективніше та швидше ніж попереднє. ПКУ вивчити — запросто, на МСФЗ перейти — без проблем, OPZ опанувати — легко, БПД зареєструвати — будь ласка! Забезпечити з нового року передачу податківцям інформації про кожний пробитий чек кожним РРО — готовий хоч зараз. От тільки в останньому випадку «верхи», схоже, не очікували такої прихильності «низів» до чергової їх вигадки, тому й не встигли вчасно підготувати ні нормативне, ні технічне забезпечення для її реалізації. Що ж, бухгалтер готовий зглянутись на їх становище та зачекати, скільки буде потрібно. Йому що наступати — бігти, що відступати — бігти. Така вже це оригінальна професія!

Ігор ХМЕЛЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», i.khmelevskiy@id.factor.ua

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон № 2756 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. № 2756-VI.

Закон № 3609 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI.

Про перспективу впровадження з 01.01.2012 р. електронної звітності з РРО шляхом передачі копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків дротовими або бездротовими каналами зв'язку стало відомо рівно рік тому (див. абзаци тринадцятий — чотирнадцятий п.п. 9 п. 25 розд. I, а також розд. II Закону № 2756 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 101 та статтю «Навздогін за Податковим кодексом» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 103), проте за час, що минув відтоді, хоч би якогось наближення до цієї перспективи так і не відбулося. Навпаки, спостерігаємо значне віддалення від реалізації поставленої тоді законодавцем мети.

Так, поява наказу ДПАУ від 31.03.2011 р. № 185 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 51) фактично відкривала «зелене світло» впровадженню зазначених законодавчих норм на практиці, однак після несподіваного його скасування наказом Мінфіну від 29.06.2011 р. № 782 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 55) ситуація знову втратила визначеність. А вже про здійснене Законом № 3609 («Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 64) доволі істотне коригування колишніх планів щодо надання інформації в електронному вигляді до органів ДПС за операціями, проведеними через РРО, і говорити нема чого (про це, до речі, докладно розповідалося в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 65, с. 44).

Як же виглядає законодавче поле в цій частині буквально напередодні «години Х»? Наскільки реальним може бути настання цієї години чи відбудеться її перенесення на невизначений строк? Чи слід щось терміново робити суб'єктам господарювання, які використовують РРО, чи краще зайняти вичікувальну позицію? Проаналізуємо чинне законодавство, щоб отримати відповіді на ці запитання.

1. Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з 01.01.2011 р., серед іншого, зобов'язані були друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки та забезпечувати їх зберігання протягом 3 років. При цьому ч. 2 ст. 12 цього Закону в редакції Закону № 2756 установлювалося, що РРО, який створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати неможливість спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

Зауважимо: у попередньому Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом ДПАУ від 13.01.2011 р. № 21, що його на сьогодні вже скасовано, була достатня кількість РРО різних типів та сфер застосування, використання яких дозволялося в режимі формування та зберігання контрольної стрічки у вигляді електронного документа (без одночасного друкування паперової контрольної стрічки, але з друкуванням її на вимогу контролюючих органів).

Скажемо більше: такі РРО могли застосовуватися, виявляється, починаючи з 15.06.2007 р., про що свідчить найперший Держреєстр, розроблений та затверджений ДПАУ після покладення на неї відповідних функцій (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 49, с. 6). Отже, навіть без закріплення в Законі про РРО спеціальної норми про можливість зберігання контрольної стрічки в електронному вигляді зазначена альтернатива надавалася підзаконними нормативними актами.

Однак із 6 серпня цього року (дати набуття чинності Законом № 3906) ч. 2 ст. 12 Закону про РРО запрацювала із суттєвим уточненням: РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, тепер повинен забезпечувати контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, що містяться на ній, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці згідно з технологією, розробленою Нацбанком та погодженою ДПСУ.

Поява в наведеній нормі відсилання до якоїсь технології НБУ призвела до того, що з чинного нині Держреєстру РРО, затвердженого наказом ДПСУ від 04.11.2011 р. № 114 (див. на сайті газети «Податки та бухгалтерський облік» за посиланням http://nibu.factor.ua/info/RRO/), згадані вище моделі було вилучено, після чого питання про можливість вибору суб'єктом господарювання електронної форми зберігання контрольної стрічки зависло в повітрі.

2. Наступне питання, що теж висить сьогодні в повітрі, випливає з формулювання п. 8 розд. II «Прикінцеві положення» Закону про РРО, що свідчить: «Первинна реєстрація РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, дозволяється з 1 грудня 2011 року після підтвердження їх відповідності за результатами перевірки щодо створення контрольної стрічки в електронній формі, здійсненої відповідно до вимог ст. 13 цього Закону». При цьому в ч. 5 ст. 13 Закону про РРО (у редакції Закону № 3609) зазначено, що вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в РРО та модемів для передачі даних установлюються ДПСУ знову ж таки згідно з технологією, розробленою Нацбанком та погодженою самою ДПСУ.

Наскільки нам відомо, на момент підготовки цього матеріалу зазначені вимоги не пройшли відповідної процедури погодження та прийняття. Наразі тільки на сайті Мінфіну, що перебрав на себе обов'язки ДПСУ, розміщено проект наказу про затвердження таких вимог (див. за посиланням http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=317126), який, за ідеєю, має набрати чинності з 01.01.2012 р. (якщо, звісно, його буде на той час прийнято в установленому порядку). Але навіть якщо це і станеться в очікуваний строк, то спершу затверджені вимоги повинні знайти своє втілення в нових (або наявних, але доопрацьованих) моделях РРО, потім такі моделі повинні пройти підтвердження відповідності*, після чого їх має бути включено до розд. I Держреєстру РРО, де містяться реєстратори розрахункових операцій, дозволені до первинної реєстрації, і тільки тоді зможе розпочатися первинна реєстрація РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі. Про реальний строк початку такої первинної реєстрації замість 1 грудня 2011 року, установленого п. 8 розд. II «Прикінцеві положення» Закону про РРО, залишається тільки гадати.

* Як нам здається, згадку в ч. 5 ст. 13 Закону про РРО про підтвердження відповідності слід розуміти в тому самому значенні, в якому цей термін вживається в однойменному Законі України від 17.05.2001 р. № 2406-III, а саме: «підтвердження відповідності — це видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на підставі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог».

3. І нарешті, останнє запитання, що потребує негайної відповіді, але об'єктивно не має її до завершення всіх процедур, перелічених вище: коли ж розпочнеться подання копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків дротовими або бездротовими каналами зв'язку, яке, як уже зазначалося, мало стати обов'язком для користувачів РРО з 1 січня 2012 року?

Наразі передбачається, що з цієї дати п. 7 ст. 3 Закону про РРО запрацює в редакції Закону № 3609, згідно з якою передавати податковим органам інформацію з РРО в зазначеному обсязі повинні будуть ті суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори (ЕККР), що створюють контрольну стрічку у друкованому вигляді. Якщо ж суб'єкти господарювання застосовують РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді (за винятком ЕККР), то їм в електронній формі доведеться подавати тільки зведену інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що міститься у фіскальній пам'яті таких РРО.

При цьому звітність з РРО в паперовому вигляді слід подавати тільки у випадку, якщо Закон про РРО (точніше, його п. 7 ст. 3) не передбачає необхідності подавати податківцям інформацію дротовими або бездротовими каналами зв'язку. Із системного аналізу цього Закону можна дійти висновку, що респондентами паперової звітності з РРО після Нового року залишаться суб'єкти господарювання, які використовують такий різновид реєстраторів розрахункових операцій, як автомати з продажу товарів (послуг) (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 8, с. 14), а також звільнені від використання РРО, але зобов'язані застосовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій відповідно до ст. 10 Закону про РРО.

Відповідно до останнього абзацу п. 7 ст. 3 цього Закону порядок передачі інформації податковому органу дротовими або бездротовими каналами зв'язку знову-таки має бути встановлено ДПСУ на базі технології, розробленої Національним банком України. Проте сьогодні такого порядку ще немає — він також існує тільки в проекті на сайті Міністерства фінансів.

На жаль, але втретє приходимо до того, що зважаючи на відсутність відповідної нормативно-правової, а також технічної бази подальша розмова про електронну звітність з РРО не має сенсу. Рік, відпущений законодавцем на створення такої бази, минув даремно, і на сьогодні вже цілком очевидно, що з 1 січня виконання суб'єктами господарювання «електронних» нововведень Закону про РРО об'єктивно неможливе з незалежних від них обставин.

Наостанок додамо, що, мабуть, і «верхи» дійшли такого самого висновку, а свідчення тому — доручення Президента України від 12.09.2011 р. У ньому передбачається необхідність запровадження для суб'єктів господарювання, які застосовують РРО, у 2012 році адаптаційного періоду щодо надання визначеної законом інформації органам ДПС дротовими або бездротовими каналами зв'язку. До того ж передбачається, що протягом цього адаптаційного періоду таке подання здійснюватиметься на добровільних засадах. Щоправда, нам невідомо про якісь конкретні кроки з реалізації цих намірів.

Одним словом, ми не бачимо наразі іншого виходу, ніж терпляче чекати, поки справа зрушиться з мертвої точки. Втішає те, що початок застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. за неподання електронних документів Законом № 3609 перенесено з 1 січня на 1 липня майбутнього року. А бухгалтеру нічого іншого й не треба…