Якщо у працівників хворіють діти

Якщо у працівників хворіють діти

Діти — насправді квіти нашого життя. Вони потребують батьківської уваги та турботи, особливо коли хворіють. Але як бути, якщо обоє  батьків працюють? Чи можна оформити листок непрацездатності та чи буде він оплачуваним? В яких випадках допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною не надається? Що робити, якщо дитина захворіла під час відпустки батьків? Відповіді на ці запитання ви знайдете у статті.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Закон № 796 — Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.

Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.10.2001 р. № 2240-III.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Положення № 25 — Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України від 23.06.2008 р. № 25.

Порядок № 26 — Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України від 22.12.2010 р. № 26.

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. № 455.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

Будь-яка відсутність працівника на робочому місці має бути підтверджена документально, інакше така відсутність може бути розцінена як прогул. Тому в разі, коли захворіла дитина, матері чи іншій особі, яка доглядатиме хвору дитину, слід звернутися до медичного закладу.

Згідно з нормами Інструкції № 455 документами, що засвідчують необхідність догляду за хворою дитиною, є:

1) листок непрацездатності;

2) довідка про догляд за хворою дитиною, видана лікувальним закладом.

Порядок видачі цих документів, а також строк, на який вони видаються, залежать від віку хворої дитини, яка потребує догляду.

Для наочності наведемо в таблиці інформацію про підстави для видачі цих документів, а також строки, на які вони видаються.

Листок непрацездатності видається одному з працюючих членів сім'ї чи іншій працюючій особі, яка фактично здійснюватиме догляд за дитиною.

Якщо в сім'ї хворіють двоє чи більше дітей одночасно, то для догляду за ними видається один листок непрацездатності (п. 3.5 Інструкції № 455). Якщо діти захворюють у різний час, то листок непрацездатності та довідка про догляд за хворою дитиною видаються у кожному конкретному випадку окремо.

Згідно з п. 3.6 Інструкції № 455, якщо в період звільнення від роботи відповідно до довідки про догляд за хворою дитиною в сім'ї захворіла друга дитина або виникло нове (не пов'язане з попереднім) захворювання у першої дитини, то довідка закривається та видається новий листок непрацездатності.

Приклад 1. Працівниця підприємства має двох дітей віком 6 і 11 років. У листопаді 2011 року в неї захворіли діти. Старша дитина хворіла з 8 по 26 листопада 2011 року, а молодша — з 25 по 28 листопада 2011 року.

У цьому випадку лікуючим лікарем слід було видати працівниці такі документи, що підтверджують її непрацездатність у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною:

— листок непрацездатності, що засвідчує хворобу старшої дитини в період з 08.11.2011 р. по 22.11.2011 р.;

— довідку за формою, затвердженою МОЗ України (ф. № 138/О), що засвідчує хворобу старшої дитини в період з 23.11.2011 р. по 24.11.2011 р.;

— листок непрацездатності, що засвідчує хворобу молодшої дитини в період з 25.11.2011 р. по 28.11.2011 р.

Якщо дитину виписали до дитячої дошкільної установи або до школи, і після цього в неї виникло ускладнення захворювання, за яким раніше видавалися листок непрацездатності та довідка, то ЛКК визначає таке ускладнення захворювання як продовження першого захворювання, і члену сім'ї, який здійснюватиме догляд за дитиною, видається довідка.

У разі захворювання дитини поза постійним місцем проживання листок непрацездатності та довідка по догляду за нею видаються за місцем тимчасового перебування дитини територіальним лікувально-профілактичним закладом з дозволу головного лікаря . Зазначені документи має бути завірено підписом головного лікаря та печаткою такого лікувально-профілактичного закладу. В іншому випадку такий листок непрацездатності не буде прийнято до оплати Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд).

Листок непрацездатності не видається для догляду за (п. 3.15 Інструкції № 455):

1) хронічним хворим у період ремісії;

2) здоровою дитиною на період карантину;

3) хворим старше 14 років при стаціонарному лікуванні;

4) хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпустки, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням або творчої відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років. Якщо ж після закінчення такої відпустки дитина продовжує хворіти, то із дня, коли мати (інша працююча особа, яка здійснює догляд за хворою дитиною) повинна приступити до роботи, їй буде видано листок непрацездатності (п. 3.11 Інструкції № 455).

Приклад 2 . Працівниця підприємства перебуває у відпустці для догляду за дитиною та працює на умовах неповного робочого часу. Чи видається листок непрацездатності в разі хвороби:

— старшої дитини (вік 8 років);

— молодшої дитини (вік 2 роки)?

У разі хвороби старшої дитини працівниці має бути видано листок непрацездатності у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною та довідка у випадках, визначених у таблиці.

У разі хвороби молодшої дитини, у відпустці для догляду за якою перебуває працівниця, листок непрацездатності не видається зважаючи на пряму заборону, що міститься в пп. «б» п. 3.15 Інструкції № 455.

Стосовно ситуації, коли дитина працівника захворіла в період його щорічної відпустки, зазначимо таке. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки в разі настання тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, щорічна відпустка (її частина) підлягає продовженню або перенесенню на інший період.

Оскільки, по-перше, у наведеній нормі Закону про відпустки йдеться про непрацездатність саме працівника, а не дитини працівника, а по-друге, в разі хвороби дитини, що настала в період перебування працівника в щорічній відпустці, листок непрацездатності видається тільки з дня, коли він повинен приступити до роботи, тобто тимчасова непрацездатність, що настала під час відпустки, не буде засвідчена в установленому порядку, як того вимагає п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки, то як наслідок у цій ситуації щорічну відпустку працівника не може бути ні перенесено, ні продовжено.

Якщо після закінчення відпустки дитина продовжує хворіти, працівнику видається листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною.

Належно оформлений листок непрацездатності, виданий працівнику у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною, буде підставою для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Що стосується довідки про догляд за хворою дитиною, яка видається у випадках, перелічених вище, то незважаючи на те що вона також є документом, який засвідчує тимчасову непрацездатність у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною (див. лист Мінпраці від 20.08.2010 р. № 233/18/99-10), нарахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності працівнику за довідкою не можна. Тобто період, протягом якого застрахована особа згідно з довідкою доглядала хвору дитину, оплаті не підлягає.

Далі розглянемо порядок призначення, розрахунку та нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Необхідність догляду за хворою дитиною є одним зі страхових випадків, при настанні якого застрахованій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності (ст. 35 Закону № 2240).

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (ч. 1 ст. 51 Закону № 2240). Якщо ж робота на цьому підприємстві є для працівника сумісництвом, то підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності будуть:

— копія листка непрацездатності, завірена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи:

— довідка про середню заробітну плату з основного місця роботи (довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом, якщо застрахована особа працює на декількох роботах за сумісництвом).

Застраховані особи, які згідно з абзацом п'ятим ст. 37 Закону № 2240, мають пільги щодо розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, крім зазначених документів подають копії відповідних посвідчень чи інші документи, що підтверджують право на пільгу.

Документи, що є підставою для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, подаються працівниками комісії (уповноваженому) із соціального страхування, створеній на підприємстві, яка приймає рішення про призначення допомоги.

Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються комісією (уповноваженим) із соціального страхування не пізніше 10 днів із дня їх надходження.

Рішення комісії (уповноваженого) оформляється протоколом у день його прийняття. Форму протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого) наведено в додатку до Положення № 25.

Оформлений протокол разом із документами, що є підставою для призначення допомоги, передається до бухгалтерії підприємства для розрахунку, нарахування та виплати допомоги.

Звертаємо увагу: якщо з будь-яких причин працівнику було видано листок непрацездатності з порушенням вимог Інструкції № 455 (наприклад, працівниця, яка перебуває в щорічній відпустці, не повідомила про це лікуючого лікаря та їй було видано листок непрацездатності у зв'язку з необхідністю догляду за дитиною), то такий листок непрацездатності оплаті не підлягає. Причина відмови у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності фіксується комісією (уповноваженим) із соціального страхування у протоколі.

Розрахунок та нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною здійснюється на підставі отриманого протоколу комісії (уповноваженого) із соціального страхування та документів, що є підставою для призначення допомоги.

При нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною слід мати на увазі, що вона виплачується за рахунок коштів Фонду з першого дня непрацездатності.

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною залежить від:

1) страхового стажу цієї особи (у разі відсутності в неї права на пільгу);

2) розміру її середньої зарплати.

Згідно зі ст. 37 Закону № 2240 допомога по тимчасовій втраті працездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в розмірі:

— 60 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем до 5 років;

— 80 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем від 5 до 8 років;

— 100 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем понад 8 років.

Незалежно від страхового стажу в розмірі 100 % середньої заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності:

— особам, віднесеним до 1 — 4* категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 14 Закону № 796;

— одному з батьків або особі, яка їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

— ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII;

— особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III;

— донорам, які мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР (право на таку пільгу мають донори, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам. Пільга надається протягом року після здавання крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості.

* Звертаємо увагу: відповідно до зазначеної норми Закону № 796 до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать особи, які постійно проживають або постійно працюють (навчаються) на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року проживали, або працювали, або постійно навчалися в цій зоні не менше 4 років. Тобто однієї наявності у працівника посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 4 категорії, як і державної реєстрації в зоні посиленого радіоекологічного контролю, недостатньо для надання їй допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати, незалежно від страхового стажу. Така особа повинна також постійно проживати (працювати та/або навчатися) у цій зоні (див. лист Фонду від 19.03.2010 р. № 04-06/С-107з-211).

Порядок обчислення страхового стажу працівника докладно розглянуто у статті нашого фахівця «Розраховуємо страховий стаж для оплати лікарняних» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 39, с. 29.

Середня зарплата для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховується відповідно до Порядку № 1266.

Розрахунковим періодом , за який обчислюється середня заробітна плата для оплати лікарняних, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески (п. 3 Порядку № 1266).

За загальним правилом таким періодом будуть останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (п. 4 Порядку № 1266).

Якщо застрахована особа працювала менше 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактичну кількість відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку.

Якщо працівник не відпрацював повний календарний місяць, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку . А якщо у працівника захворіла дитина в перший день роботи на цьому підприємстві, то середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленого такому працівнику.

Як виняток із загального правила для осіб, які працюють на підприємствах, в організаціях, робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва згідно зі Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278, розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

При визначенні розрахункового періоду з нього виключаються місяці розрахункового періоду, упродовж яких застрахована особа не працювала (з 1-го до 1-го числа) з поважних причин: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком (абзац п'ятий п. 4 Порядку № 1266). Цей перелік поважних причин є вичерпним, що підтверджує Фонд у листі від 20.03.2006 р. № 01-16-557 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 27).

Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), що визначаються згідно з Інструкцією № 5 та підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, з яких сплачувалися страхові внески (п. 7 Порядку № 1266).

Якщо на підприємстві встановлено неповний робочий день (робочий тиждень), середня заробітна плата обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи.

Виплати, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати для оплати листка непрацездатності, наведено у статті «Виплати працівникам відповідно до Інструкції № 5» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 34.

До розрахунку середньої заробітної плати включається нарахована заробітна плата в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), яка з 1 жовтня 2011 року дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідний місяць*.

* Максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить у жовтні — листопаді 2011 року — 16745 грн., у грудні 2011 року — 17068 грн.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді.

При розрахунку середньої заробітної плати слід ураховувати обмеження, установлене абзацом п'ятим п. 14 Порядку № 1266, згідно з яким середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну суму заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, у розрахунку на один день (годину), яка розраховується шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на норму робочого часу цього місяця.

Розрахувавши належну працівнику суму допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною, бухгалтерія підприємства здійснює її нарахування в тому самому місяці, в якому надійшли до неї оформлений протокол та документи, що є підставою для призначення допомоги.

Бухгалтерський облік. У бухгалтерському обліку нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду, відображається проводкою: дебет субрахунку 652 «За соціальним страхуванням» — кредит субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

Податок на доходи фізичних осіб. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною включається до загального оподатковуваного доходу працівника у складі заробітної плати (лист ДПАУ від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 14) та оподатковується за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається роботодавцем — податковим агентом у загальній сумі заробітної плати, нарахованої працівнику у звітному періоді, з ознакою доходу «101».

ЄСВ. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною включається до бази для нарахування та утримання ЄСВ (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI) та обкладається ЄСВ за спеціальними ставками:

— у частині нарахування — 33,2 %*;

— у частині утримання — 2 %.

* Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України «Про внесення змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» від 25.10.2011 р. № 32-3, яка чинна з 28.11.2011 р., працюючі інваліди на підприємствах, в установах, організаціях повинні сплачувати ЄСВ у частині нарахувань за ставкою 8,41 %. Крім того, з 1 січня 2012 року буде внесено зміни до додатка 4.

Сума допомоги по тимчасовій втрати працездатності відображається роботодавцем в таблицях 1 і 6 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2. При цьому в таблиці 6 додатка 4 сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається окремим рядком (або декількома рядками, якщо лікарняні перехідні), а в реквізиті «Код категорії ЗО» страхувальник указує для працівника, якому було нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності, код категорії застрахованої особи «29». Докладно про порядок заповнення роботодавцями звіту про ЄСВ див. тематичний номер «Нова звітність щодо ЄСВ» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 70.

Податок на прибуток. До складу витрат підприємства суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачуються з Фонду, не включаються. Суми ЄСВ, нараховані на суму допомоги, уключаються до складу витрат на підставі п.п. 138.10.4, п. 143.1 ПКУ.

Крім того, суми допомог по тимчасовій непрацездатності, що виплачуються застрахованим особам Фондом, роботодавець зобов'язаний відобразити у звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП. У ньому інформація про суми допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною, виплачені страхувальником, відображається в рядку 2 «По тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї» Розділу II «Розшифровка витрат за рахунок страхових коштів». У колонці 3 проставляються дані про кількість робочих днів, не відпрацьованих працівниками внаслідок необхідності догляду за хворою дитиною, а в колонці 4 — сума нарахованої допомоги за рахунок коштів Фонду.

Фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною здійснюється Фондом у загальному порядку на підставі заповненої роботодавцем-страхувальником заяви-розрахунку, форму якої наведено в додатку до Порядку № 26**.

У заяві-розрахунку необхідно вказати:

— на лицьовому боці — інформацію про нараховані застрахованим особам суми допомог за їх видами без вирахування обов'язкових платежів;

— на зворотному боці — розшифровку зазначеної інформації щодо кожної особи. Звертаємо увагу: для допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною збіжаться графи 7 і 8 та графи 9 і 10 заяви-розрахунку, оскільки, як уже зазначалося, такі допомоги оплачуються за рахунок Фонду з першого дня непрацездатності.

Заява-розрахунок заповнюється у двох примірниках, підписується керівником, головним бухгалтером та завіряється печаткою підприємства. Один примірник заяви-розрахунку залишається у страхувальника разом із документами, що є підставою для нарахування допомоги, а другий — подається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01.01.2011 р.).

Після обробки заяви-розрахунку робочим органом Фондом приймається рішення про можливість фінансування страхувальника для надання матеріального забезпечення застрахованим особам.

Фінансування здійснюється Фондом протягом 10 робочих днів після надходження від роботодавця заяви-розрахунку (п. 8 Порядку № 26).

Згідно з п. 9 Порядку № 26 після отримання коштів з Фонду страхувальник-роботодавець повинен здійснити виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникам підприємства у строк, визначений ст. 52 Закону № 2240, а саме не пізніше найближчого дня, установленого для виплати зарплати.

Зауважимо, що строк, установлений п. 9 Порядку № 26, не відповідає строку виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, установленому ст. 52 Закону № 2240. Так, згідно з ч. 2 ст. 52 Закону № 2240 цю допомогу має бути виплачено в найближчий після дня призначення допомоги (а не отримання фінансування від Фонду) строк, установлений для виплати зарплати.

роз'яснити ситуацію зі строками перерахування допомоги фонд спробував у листі від 13.01.2011 р. № 01-16-45, де вказав, що виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності має здійснюватися страхувальниками не пізніше найближчого дня, установленого для виплати заробітної плати, після отримання коштів від органу Фонду, а не після дня призначення. Адже страхувальник не може самостійно виплачувати допомогу до отримання коштів від Фонду.

Разом із тим, на думку Фонду, строк виплати допомоги безпосередньо залежить від того, в які строки роботодавцем було подано заяву-розрахунок до робочого органу Фонду. Тому роботодавцю та комісії (уповноваженому) із соціального страхування слід організувати робочий процес з розгляду документів, які є підставою для нарахування допомоги, розрахунку допомоги та подання заяви-розрахунку, таким чином, щоб були дотримані строки, установлені ч. 2 ст. 52 Закону № 2240 (див. лист Фонду від 26.05.2011 р. № 07-35-1406).

Крім виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, частина отриманих на окремий рахунок страхових коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності спрямовується страхувальником на сплату обов'язкових платежів, утримання яких здійснюється з нарахованої суми допомоги.

Працівниця підприємства перебувала в щорічній відпустці з 1 по 24 листопада 2011 року. 21 листопада в неї захворіла дитина віком 7 років. Хвороба тривала по 2 грудня 2011 року. З урахуванням вимог п. 3.11 Інструкції № 455 листок непрацездатності у зв'язку з необхідністю догляду за хворою дитиною було видано жінці з 25 листопада 2011 року по 2 грудня 2011 року включно .

Листок непрацездатності надано до комісії із соціального страхування у грудні 2011 року. Страховий стаж працівниці — 10 років 2 місяці. Згідно зі штатним розписом оклад працівниці становить 3000 грн.

У розрахунковому періоді (травень — жовтень 2011 року) їй було нараховано заробітну плату в розмірі 18000 грн. Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді — 125 р. дн. На підприємстві встановлено п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними — субота і неділя.

Згідно з положеннями колективного договору, укладеного на підприємстві:

— заробітна плата на підприємстві виплачується двічі на місяць 7 і 22 числа. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;

— розмір заробітної плати за першу половину місяця становить 60 % від окладу;

— при розрахунку суми авансу необхідно враховувати фактичну зайнятість працівника.

Ставка ЄСВ, установлена підприємству згідно з класом професійного ризику виробництва, становить 37,26 %.

Лікарняні виплачено працівниці 22 грудня 2011 року — у день виплати заробітної плати за першу половину грудня 2011 року.

Розрахуємо суму лікарняних.

Згідно з листком непрацездатності оплаті підлягають 6 робочих днів, що припадають на період хвороби дитини. Причому всі 6 днів оплачуються за рахунок коштів Фонду.

Визначимо середню заробітну плату для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності:

18000 : 125 = 144 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності становитиме:

144 х 6 = 864 (грн.).

Сума заробітної плати, нарахована працівниці за грудень 2011 року:

3000 : 22 х 20 = 2727,27 (грн.),

де 22 — кількість робочих днів у грудні 2011 року згідно з графіком роботи підприємства;

20 — кількість фактично відпрацьованих працівницею днів у грудні 2011 року.

Бухгалтерський і податковий облік операцій, пов'язаних з нарахуванням та виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності, наведемо в таблиці.

Сподіваємося, що матеріал цієї статті буде корисним не лише бухгалтерам, до обов'язків яких входить розрахунок та нарахування лікарняних найманим працівникам, а й самим працівникам, які мають дітей. Бажаємо здоров’я вам і вашим дітям!