Теми статей
Обрати теми

Порядок оподаткування матеріальної допомоги

Редакція ПБО
Стаття

Порядок оподаткування матеріальної допомоги

 

Із набуттям чинності ПКУ змінився порядок обкладення податком на доходи низки виплат, що здійснюються фізичним особам. Зміни не оминули й таку поширену виплату, як матеріальна допомога. Про види матеріальної допомоги, що надається працівникам, та порядок їх оподаткування після нововведень ітиметься в цій статті.

Лілія КАЛАШНИКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Згідно зі ст. 91 КЗпП підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень та за рахунок власних коштів

можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціальні пільги працівникам, у тому числі надавати матеріальну допомогу.

Порядок оподаткування матеріальної допомоги залежить від її виду.

Відповідно до

Інструкції № 5, розробленої відповідно до Закону про оплату праці, розрізняють два види матеріальної допомоги:

— матеріальна допомога, що має

систематичний характер, надається всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом тощо) (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5);

— матеріальна допомога

разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання (п. 3.31 Інструкції № 5).

Згідно з

ПКУ працівникам можуть надаватися такі види допомоги:

— допомога на лікування та медичне обслуговування працівника

(п.п. 165.1.19 ПКУ);

— нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна

(п.п. 170.7.3 ПКУ);

— цільова благодійна допомога на лікування і реабілітацію

(п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ);

— допомога на поховання

(п.п. 165.1.22 ПКУ).

Відповідно до

абзацу третього п.п. 170.7.1 ПКУ цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без установлення таких умов або напрямів.

Зауважимо:

ПКУ не містить норми, аналогічної п.п. «ж» п.п. 9.7.4 Закону № 889, згідно з якою до 01.01.2011 р. роботодавці мали право надавати неоподатковувану цільову благодійну допомогу платникам податку (батьку чи матері), які виховують трьох і більше дітей. Тепер такі платники мають право на матеріальну допомогу на загальних підставах.

Усі зазначені види матеріальної допомоги, передбачені

ПКУ, є разовими. Про них поговоримо пізніше. А почнемо з порядку оподаткування матеріальної допомоги систематичного характеру, яку в ПКУ не виділено як окрему виплату. У чому причина, дізнаєтеся далі.

 

Матеріальна допомога систематичного характеру

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надається

всім або більшості працівників за підставами та з періодичністю, обумовленими в колективному договорі підприємства або в трудових договорах працівників.

Прикладами такої матеріальної допомоги можуть бути матеріальна допомога на оздоровлення при наданні відпустки, матеріальна допомога до святкових дат тощо.

У зв'язку з тим, що матеріальна допомога систематичного характеру включається до фонду оплати праці згідно з

п.п. 2.3.3 Інструкції № 5 і не зазначена в Переліку № 1170, на неї нараховується та з неї утримується єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ).

Для цілей обкладення ПДФО матеріальна допомога систематичного характеру підпадає під поняття «

заробітна плата» з відповідним оподаткуванням. Адже згідно з п.п. 14.1.48 ПКУ заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму. А, як уже зазначалося, відповідно до п.п. 2.3.3 Інструкції № 5 матеріальна допомога систематичного характеру включається до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Таким чином, з метою оподаткування систематична матеріальна допомога у складі заробітної плати зменшується на суму ЄСВ та враховується при визначенні граничного розміру доходу, що дає права на застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) (у 2011 році — 1320 грн.).

Нагадаємо, що з 1 січня 2011 року зарплата, а відповідно і матеріальна допомога, обкладається за прогресивною шкалою:

— до зарплати, сума якої не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 9410 грн.*), застосовується ставка

15 % (абз. 1 п. 167.1);

— до частини заробітної плати, що перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 9410 грн.), застосовується ставка

17 % (абз. 2 п. 167.1).

* Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI розмір мінімальної заробітної плати в січні 2011 року становить 941 грн.

Бухгалтерський облік матеріальної допомоги систематичного характеру розглянемо на прикладі:

Приклад 1.

Працівнику служби збуту підприємства було надано щорічну відпустку строком на 14 календарних днів з 15.02.2011 р. До щорічної відпустки йому надано матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 800,00 грн. Оклад працівника становить 2500,00 грн.

За лютий 2011 року працівнику було нараховано такі виплати:

— заробітну плату за фактично відпрацьований час (10 роб. дн.) — 1250,00 грн.;

— відпускні за 14 календарних днів — 1183,14 грн.;

— матеріальну допомогу — 800,00 грн.

 

№ з/п

Зміст операції

Сума,
грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1

Перераховано ЄСВ (3233,14 х 37,26 %*) +
+ (3233,14 х 3,6 %)**

1321,06

657

311

2

Перераховано ПДФО

467,51

641/ПДФО

311

3

Виплачено зарплату, відпускні, матеріальну допомогу (3233,14 - 116,39 - 467,51)

2649,24

661

301

4

Нараховано зарплату, відпускні, матеріальну допомогу (1250,00 + 1183,14 + 800,00)

3233,14

93

661

5

Нараховано ЄСВ (3233,14 х 37,26 %)

1204,67

93

657

6

Утримано ЄСВ (3233,14 х 3,6 %)

116,39

661

657

7

Утримано ПДФО ((3233,14 - 116,39) х 15 %)

467,51

661

641/ПДФО

* Ставку ЄСВ у частині нарахувань у розмірі 37,26 % прийнято умовно.

** Для зручності при виплаті зарплати, відпускних та матдопомоги працівнику до виходу у відпустку ЄСВ перераховано як у частині нарахувань, так і в частині утримань.

 

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ матеріальна допомога систематичного характеру відображається

з ознакою доходу «101».

До 01.04.2011 р. сума матеріальної допомоги систематичного характеру

включається до складу валових витрат підприємства на підставі п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток, нараховані на зарплату суми ЄСВ — на підставі п.п. 5.7.1 того ж Закону.

З 01.04.2011 р. така матдопомога включатиметься

до складу витрат підприємства на підставі п. 142.1 ПКУ залежно від напряму витрат, суми нарахованого ЄСВ — на підставі п.п. 138.10.4 і п. 143.1 ПКУ.

Зауважимо: для правомірного включення систематичної матдопомоги до валових витрат необхідно передбачити можливість такої виплати в колективному (індивідуальному трудовому) договорі в розділі «Оплата праці». Це дозволить уникнути розбіжностей з податковими органами.

 

Матеріальна допомога разового характеру

Матеріальна допомога

разового характеру надається підприємством окремим працівникам, наприклад, у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.

Необхідність отримання такої матеріальної допомоги

виникає раптово, а рішення про її видачу та розмір на підставі заяви працівника приймається керівником підприємства на свій розсуд.

Згідно з

п.п. 3.31 Інструкції № 5 матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не включається до фонду оплати праці. Крім того, цю виплату зазначено в п. 14 розділу I Переліку № 1170.
У зв'язку з цим матеріальна допомога разового характеру не включається до бази для нарахування та утримання ЄСВ.

Розділ IV ПКУ

, що регулює порядок обчислення, нарахування та сплати ПДФО, не містить поняття «матеріальна допомога разового характеру». Але, як уже зазначалося, усі види матеріальної допомоги, передбачені в ньому (нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна, допомога на лікування та медичне обслуговування працівника, цільова благодійна допомога на лікування та реабілітацію, допомога на поховання), мають разовий характер. Відповідно суми такої допомоги не обкладаються ЄСВ. Проте порядок обкладення ПДФО кожного виду допомоги має свої особливості. Розглянемо їх далі.

 

Нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна

Відповідно до

п.п. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ, установленого на 1 січня такого року.

У 2011 році розмір

нецільової благодійної допомоги, що не обкладається ПДФО, становить 1320,00 грн.

Звертаємо увагу: нецільова благодійна допомога в зазначеному розмірі

не включається до оподатковуваного доходу працівника незалежно від того, користується він правом на ПСП чи ні. До 01.01.2011 р. згідно із Законом № 889 неоподатковувана нецільова благодійна допомога могла бути надана тільки платнику податків, який мав право на ПСП.

Таким чином, з 01.01.2011 р.

будь-який платник податку має право на невключення до оподатковуваного доходу нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, якщо виконуються такі дві умови:

— вона надається

юридичною або фізичною особою, яка є резидентом України . Як бачимо, нецільову благодійну допомогу може бути отримано і не від роботодавця;

— сума такої неоподатковуваної допомоги сукупно за рік не перевищує

1320 грн.

Звертаємо увагу: у заяві працівник підприємства повинен вказати, що він просить надати саме

нецільову благодійну допомогу (наприклад, у зв'язку із сімейними обставинами), що буде підставою для її неоподаткування при дотриманні перелічених умов.

Для цілей обкладення ПДФО сума нецільової матеріальної допомоги не є заробітною платою.

Якщо

розмір допомоги, що надається, перевищує встановлену межу (1320,00 грн.), то сума перевищення обкладається ПДФО за ставками, передбаченими п. 167.1 ПКУ (15 % і 17 %). Як неоподатковувана, так і оподатковувана частина нецільової благодійної допомоги, не обкладатиметься ЄСВ.

Хоча про систематичність у

п.п. 170.7.3 ПКУ нічого не зазначено, фактично йдеться про несистематичну допомогу.

Бухгалтерський облік операцій з надання нецільової благодійної допомоги розглянемо на прикладі.

Приклад 2.

Працівник підприємства подав заяву з проханням про надання йому нецільової благодійної допомоги у зв'язку із сімейними обставинами в лютому 2011 року. Нецільову благодійну допомогу надано в розмірі 1500 грн. Зарплата працівника становить 2500 грн.

Допомога, що виплачується, не має цільового характеру та є при цьому разовою. Тому така матеріальна допомога не включається до фонду оплати праці.

Сума матеріальної допомоги, що надається, перевищує 1320 грн., тому не оподатковується тільки її частина в цих межах. Сума перевищення в розмірі 180 грн. (1500 грн. - 1320 грн.) підлягає обкладенню ПДФО.

 

№ з/п

Зміст операції

Сума,
грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1

Нараховано нецільову благодійну допомогу

1500,00

949

685

2

Утримано ПДФО з частини допомоги, що перевищує 1320 грн. (180 х 15 %)

27,00

685

641/ПДФО

3

Видано нецільову благодійну допомогу (1500 - 27)

1473,00

685

301

 

У разі виплати працівникам нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, благодійник — юридична особа має вказати відомості про надані суми такої допомоги в податковій звітності (у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ та в Податковій декларації).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувану частину нецільової благодійної допомоги (1320 грн.) відображають

з ознакою доходу «169», а оподатковувану — з ознакою доходу «126».

Платник податку, зі свого боку, зобов'язаний контролювати загальну суму отриманої ним нецільової благодійної допомоги від благодійників (юридичних та фізичних осіб), і якщо загальна сума отриманої протягом звітного податкового року такої допомоги перевищить граничний розмір (у 2011 році — 1320,00 грн.), подати річну податкову декларацію.

До складу

валових витрат підприємства (з 01.04.2011 р. — витрат підприємства) сума неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не включається.

 

Матеріальна допомога на лікування та реабілітацію

ПКУ

передбачено два види неоподатковуваної допомоги, яку може бути надано роботодавцем на лікування працівників підприємства. Крім того, роботодавець має право надати працівнику, який є інвалідом, або дитині-інваліду працівника матеріальну допомогу на реабілітацію. Розглянемо особливості надання кожного виду допомоги.

Допомога на лікування та медичне обслуговування надається працівнику

. Згідно з п.п. 165.1.19 ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за наявності відповідних підтверджуючих документів кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів його роботодавця, у тому числі в частині витрат роботодавця:

на обов'язковий профілактичний огляд працівника відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III;

на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемій згідно із Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.

Наразі систему загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування на Україні не запроваджено, тому норми

п.п. 165.1.19 ПКУ повинні поширюватися на загальну суму допомоги, надану роботодавцем на зазначені цілі. Такий висновок підтверджують положення абзацу чотирнадцятого п.п. 170.7.4 ПКУ.

Отже, на сьогодні основні вимоги для необкладення ПДФО сум допомоги на лікування, у тому числі на профогляд та вакцинацію, такі:

1) допомога надається

працівнику підприємства;

2) працівник повинен подати

підтверджуючі документи про понесені ним витрати на лікування. Згідно з роз'ясненнями податківців, наданими в період дії Закону № 889 щодо надання допомоги на лікування, такими документами можуть бути документи медичних установ щодо необхідності проведення такому працівнику конкретного лікування (медичного обслуговування), а саме: довідки, виписки з амбулаторних карток, рецепти, рахунки-фактури медичних установ, договори на медичне обслуговування тощо (лист ДПАУ від 02.07.2004 р. № 4168/К/17-3115 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, спецвипуск № 1). Нових роз'яснень контролюючих органів з цього питання немає. Але логічно припустити, що надання працівником таких самим документів у період з 01.01.2011 р. буде достатнім для отримання неоподатковуваної допомоги на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ.

Звертаємо увагу: з 01.01.2011 р. можливість надання працівникам неоподатковуваної допомоги на лікування

не залежить від того, є підприємство платником податку на прибуток чи ні. Нагадаємо, що до зазначеної дати згідно з п.п. 4.3.22 Закону № 889 неоподатковувану допомогу на лікування та медичне обслуговування мали право надавати тільки підприємства, що є платниками податку на прибуток, мають у розпорядженні чистий прибуток і лише в межах свого чистого прибутку.

Крім того,

п.п. 165.1.19 ПКУ, що визначає умови надання неоподатковуваної матеріальної допомоги на лікування та медичне обслуговування, не містить обмежень щодо напрямів її використання. Водночас у період дії Закону № 889 матеріальна допомога, що надавалася працівнику на косметичне лікування або косметичну хірургію (уключаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов'язані з лікуванням хронічних захворювань, лікування та протезування зубів із використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та фарфору, аборти, крім абортів, що проводяться за медичними показаннями або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування, операції зі зміни статі, лікування венеричних захворювань, крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування, лікування тютюнової або алкогольної залежності, клонування людини або її органів, придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплату вартості медичних послуг, не включених до переліку життєво необхідних, установленого КМУ (Національний перелік № 333), оподатковувалася на загальних підставах.

Підставою для надання матеріальної допомоги на лікування та медичне обслуговування є

заява працівника, до якої має бути додано документи, що підтверджують понесені ним витрати на лікування.

Матеріальна допомога на лікування та медичне обслуговування, що надається за рахунок коштів роботодавця своєму працівнику,

не обмежена розміром.

Розглянемо нарахування та виплату цього виду допомоги на числовому прикладі.

Приклад 3.

Працівник служби збуту звернувся до керівництва підприємства в лютому 2011 року з проханням про надання йому матеріальної допомоги на лікування. До заяви було додано виписку з історії хвороби, призначення лікаря з переліком необхідних для лікування ліків, чек РРО аптечної установи про придбання таких ліків на загальну суму 1580 грн.

 

№ з/п

Зміст операції

Сума,
грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1

Нараховано допомогу на лікування

1580,00

949

685

2

Виплачено допомогу на лікування працівнику

1580,00

685

301

 

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ допомога на лікування і медичне обслуговування відображається

з ознакою доходу «143».

До складу

валових витрат підприємства (з 01.04.2011 р. — витрат підприємства) сума неоподатковуваної матеріальної допомоги на лікування та медичне обслуговування не включається.

Цільова благодійна допомога на лікування платника податку, що надається медичній установі

. Відповідно до п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ неоподатковувана цільова благодійна допомога на лікування може бути надана при виконанні таких умов:

— благодійник — фізична або юридична особа має бути

резидентом України. Отже, допомога може бути надана не лише роботодавцем;

— допомога надається

безпосередньо закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг лікування, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (уключаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов'язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та фарфору, аборти (крім абортів, що проводяться за медичними показаннями або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції зі зміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової або алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, не включених до переліку життєво необхідних, затвердженого КМУ (Національний перелік № 333);

— допомога може бути надана на лікування

платника податку (працівника) або члена його сім'ї першого ступеня споріднення (його батьків, дружини або чоловіка, дітей, у тому числі всиновлених), а також на лікування інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом, дитини-сироти, напівсироти, дитини з багатодітної або малозабезпеченої сім'ї, дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав;

— необхідність отримання платних медичних послуг, а також вартість придбаних ліків має бути

документально підтверджено.

Підпунктом «а» п.п. 170.7.4 ПКУ

передбачено, що допомога надається в розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. Водночас в абзаці чотирнадцятому п.п. 170.7.4 ПКУ зазначено: до запровадження системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування обмежень щодо суми неоподатковуваної благодійної допомоги на лікування немає (з урахуванням виконання перелічених умов).

Підставою для надання матеріальної допомоги на лікування є

заява платника податку з проханням оплатити його (або членів його сім'ї першого ступеня споріднення) лікування (вартість необхідних ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), до якого має бути додано підтверджуючі документи про необхідність проведення такої оплати.

Цільова благодійна допомога на лікування, що виплачується відповідно до

п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ, не обмежена розміром.

Розглянемо на прикладі порядок нарахування та видачі цільової благодійної допомоги на лікування.

Приклад 4.

Працівник звернувся до керівництва підприємства з проханням оплатити лікування його дочки в медичному закладі в сумі 1000 грн. До заяви про надання цільової благодійної допомоги на лікування ним було додано виписку з амбулаторної карти дочки, рахунок-фактуру на загальну суму 1000 грн.

Цільову благодійну допомогу на лікування перераховано закладу охорони здоров'я, в якому на лікуванні перебуває дочка працівника.

 

№ з/п

Зміст операції

Сума,
грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1

Нараховано цільову благодійну допомогу

1000,00

949

685/працівник

2

Перераховано цільову благодійну допомогу закладу охорони здоров'я

1000,00

377/заклад охорони здоров'я

311

3

Здійснено залік заборгованості

1000,00

685/працівник

377/заклад охорони здоров'я

 

Цільова благодійна допомога на реабілітацію

(абзац другий п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ). Умови для надання неоподатковуваної цільової благодійної допомоги на реабілітацію такі:

благодійник — фізична або юридична особа має бути резидентом України ;

— допомога надається

безпосередньо протезно-ортопедичним підприємствам, реабілітаційним установам для компенсації вартості платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації;

— набувачем допомоги може бути платник податку, визнаний в установленому порядку інвалідом, або дитина-інвалід працівника;

— одержувач допомоги повинен

документально підтвердити необхідність отримання платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації;

— допомога надається в розмірах, що не перекриваються виплатами з бюджетів та фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування (з моменту запровадження системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування).

До запровадження системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування обмежень щодо суми неоподатковуваної благодійної допомоги на лікування немає

(з урахуванням виконання перелічених умов).

Розмір неоподатковуваної цільової благодійної допомоги, що надається на реабілітацію,

ПКУ не обмежено.

Допомога надається на підставі заяви платника податків про надання цільової благодійної допомоги та підтверджуючих документів.

Порядок нарахування та видачі цільової благодійної допомоги на реабілітацію аналогічний порядку нарахування та видачі благодійної допомоги на лікування.

На відміну від матеріальної допомоги, що надається за підставами

пп. 170.7.3 і 165.1.19 ПКУ, цільова матеріальна допомога на лікування та реабілітацію має граничний строк використання. Так, згідно з п.п. 170.7.5 ПКУ набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, установленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту*. Якщо цільова благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її набувачем протягом такого строку і не повертається благодійнику до його закінчення, то її має бути включено в частини невикористаної суми до річного оподатковуваного доходу та відображено в податковій декларації за результатами звітного року.

* Термін «ендавмент» означає суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника.

У разі неможливості повного використання набувачем цільової матеріальної допомоги на лікування та реабілітацію в зазначені вище строки, згідно з

п.п. 170.7.6 ПКУ він має право звернутися до податкового органу з поданням щодо продовження строку використання такої цільової благодійної допомоги із зазначенням обставин, що свідчать про неможливість повного використання допомоги в установлені строки. При цьому керівник податкового органу має право прийняти рішення про таке продовження. Якщо податковий орган відмовляє в такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному для оскарження рішення контролюючого органу, відповідно до ст. 56 ПКУ.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ цільова благодійна допомога на лікування і реабілітацію відображається

з ознакою доходу «169».

До складу

валових витрат підприємства (з 01.04.2011 р. — витрат підприємства) сума наданої неоподатковуваної допомоги на лікування та реабілітацію не включається.

 

Допомога на поховання

Згідно з

п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ не включаються до оподатковуваного доходу кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання померлого платника податків його роботодавцем за останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійного розміру суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 ПКУ.

Таким чином, у 2011 році сума неоподатковуваної матеріальної допомоги на поховання становить

2640 грн. (1320 грн. х 2).

Якщо останній роботодавець померлого платника податків надає допомогу на поховання в сумі, що перевищує зазначену, сума перевищення остаточно обкладається ПДФО при її нарахуванні (виплаті, наданні) за ставками, передбаченим

п. 167.1 ПКУ (15 % і 17 %). ЄСВ як неоподатковувана, так і оподатковувана частина допомоги на поховання не обкладається.

Порядок нарахування та видачі допомоги на поховання розглянемо на прикладі.

Приклад 5.

Працівник підприємства раптово помер 21 січня 2011 року. На підставі свідоцтва про смерть його було виключено з облікового складу підприємства. За заявою дружини померлого працівника підприємство надало допомогу на поховання в сумі 2500 грн.

 

№ з/п

Зміст операції

Сума,
грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1

Нараховано допомогу на поховання померлого працівника

2500,00

949

685

2

Виплачено допомогу на поховання дружині померлого працівника

2500,00

685

301

 

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувана частина допомоги на поховання відображається

з ознакою доходу «146», а оподатковувана — з ознакою доходу «126».

Неоподатковувана допомога на поховання

не включається до складу валових витрат (з 01.04.2011 р. — витрат підприємства) підприємства.

Сподіваємося, що ця стаття допоможе бухгалтерам розібратися в нюансах обкладення ПДФО матеріальної допомоги, що виплачується роботодавцями своїм працівникам, та вибрати найбільш прийнятний для вашої ситуації варіант видачі матдопомоги.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі