Єдиний податок у бухгалтерському обліку юросіб-єдиноподатників
Як відомо, набуття чинності Податковим кодексом спричинило зміни порядку сплати сум єдиного податку. При цьому в наших читачів виникли запитання, пов’язані з особливостями відображення у 2011 році нарахованого та сплаченого юридичними особами єдиного податку в бухгалтерському обліку. Відповіді на них містить запропонована стаття.
Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»
Документи статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон № 996
— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.Закон № 2464
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.Указ № 727
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98.П(С)БО 11
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20.
Цілком очевидно, що порядок сплати єдиного податку, який змінився в умовах дії
ПКУ, не міг не позначитися на відображенні його в бухгалтерському обліку.Як відомо,
п.п. 3 п. 1 підрозд. 8 розд. XX ПКУ приписує суб’єктам малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплачувати на рахунок відповідного бюджету частину єдиного податку в розмірі, що підлягає перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу № 727. При цьому розподіл коштів єдиного податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.Отже, фактично
ПКУ дозволив підприємствам-єдиноподатникам сплачувати єдиний податок не в повному розмірі, а лише ту його частину, яка належить бюджету. Нагадаємо: згідно зі ст. 2 Указу № 727 до бюджету зараховується 43 % від суми єдиного податку. Решта 57 % від загальної суми єдиного податку, виходячи з вимог ПКУ, нікуди перераховуватися не повинна.Зважаючи на те, що
п.п. 10.1.2 розд. I ПКУ єдиний податок віднесено до місцевих податків, то належна до сплати сума повністю зараховується саме до місцевих бюджетів (п. 10.6 розд. I ПКУ). Отже, суб’єкти малого підприємництва — єдиноподатники щомісяця не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця зобов’язані сплачувати самостійно на рахунки відповідних місцевих бюджетів 43 % суми єдиного податку, розрахованої відповідно до ст. 3 Указу № 727 (6 % або 10 % виручки від реалізації). Саме так приписує вчиняти КМУ в постанові від 27.12.2010 р. № 1196, яким унесено зміни до постанови «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727» від 16.03.2000 р. № 507.Проте дещо вводить в оману норма згаданої
постанови щодо перерахування 57 % нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду як частини суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ). Нагадаємо, відповідно до п.п. 2 п. 1 підрозд. 8 розд. XX ПКУ нарахування, обчислення та сплата ЄСВ здійснюються суб’єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, у порядку, визначеному Законом № 2464. Аналогічну норму містить також і п. 2 розд. VIII зазначеного Закону. Для зарахування коштів ЄСВ органам Пенсійного фонду в Держказначействі відкрито рахунки залежно від видів платежів (категорій платників, класів професійного ризику виробництва) та розмірів ЄСВ, за якими він нараховується. При цьому окремого рахунка для перерахування 57 % суми єдиного податку немає і бути не може, оскільки такий вид платежу не встановлено Законом № 2464. Не передбачає також Закон № 2464 жодних заліків частини єдиного податку з ЄСВ.Конкретніше щодо долі 57 % суми єдиного податку висловилася ДПАУ в
листі від 29.12.2010 р. № 29263/7/15-0117, де чітко зазначається: за звітні періоди 2011 року суми єдиного податку сплачуються платниками до місцевих бюджетів у розмірі 43 % від загальної нарахованої суми, а ЄСВ сплачується на окремий рахунок, відкритий Державним казначейством України в порядку, визначеному Законом № 2464. Тобто про окрему сплату 57 % суми єдиного податку не йдеться.Можна сказати, що зі схеми платежу вилучено проміжну ланку в образі Держказначейства, органи якого перераховували раніше 42 % від суми сплаченого суб’єктом малого підприємництва єдиного податку до Пенсійного фонду, а останній
зараховував їх у рахунок сплати пенсійних внесків за відповідні періоди. Наразі підприємства-єдиноподатники зобов’язані безпосередньо перераховувати до місцевих бюджетів 43 % суми єдиного податку, обчисленого згідно зі ст. 3 Указу № 727, і в загальновстановленому порядку сплачувати ЄСВ на рахунки Пенсійного фонду.Проте, як випливає з
рішення Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики від 21.12.2010 р. та листа ДПАУ від 29.12.2010 р. № 29263/7/15-0117, декларувати в Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою за звітні періоди 2011 року доведеться, як і раніше, повну суму єдиного податку. Але, судячи з усього, в цьому Розрахунку має з’явитися рядок для відображення суми єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету.Відповідно до
ст. 1 Закону № 996 зобов’язанням є заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій та погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Оскільки, як ми з’ясували, тільки 43 % від загальної суми єдиного податку повинні сплачуватися наразі до бюджету, то саме така величина є поточним зобов’язанням (тобто заборгованістю підприємства) перед бюджетом, яке в балансі відображається в сумі погашення (п. 12 П(С)БО 11). Саме таку суму нарахування потрібно показувати в обліку підприємства за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» (аналітичний рахунок обліку «Єдиний податок»). Непогашену на дату балансу заборгованість за єдиним податком у розмірі 43 % від його ставки суб’єктам малого підприємництва слід наводити за рядком 550 Балансу (форма № 1-м) у складі статті «Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом».Спираючись на викладене, розглянемо на конкретному прикладі порядок обліку єдиного податку юрособами-єдиноподатниками.
Приклад.
Підприємство є платником єдиного податку за ставкою 10 %. Розмір ЄСВ, установлений цьому підприємству, у частині нарахувань становить 36,86 %. Виручка від реалізації за січень 2011 року дорівнює 80 тис. грн. (відповідно сума єдиного податку, обчислена згідно зі ст. 3 Указу № 727, дорівнює 8 тис. грн.), а нарахована працівникам заробітна плата — 15 тис. грн.
№ з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума,грн. | |
Дт | Кт | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1 | Нараховано заробітну плату працівникам підприємства | 81 | 661 | 15000,00 |
23, 91, 92, 93, 94 | 81 | |||
2 | Нараховано ЄСВ на заробітну плату працівників (15000 грн. х 36,86 %) | 82 | 6571 | 5529,00 |
23, 91, 92, 93, 94 | 82 | |||
3 | Утримано ЄСВ із заробітної плати працівників (15000 грн. х 3,6 %) | 661 | 6572 | 540,00 |
4 | Утримано ПДФО із заробітної плати працівників (сума — умовна) | 661 | 641/ПДФО | 2169,00 |
5 | Сплачено ЄСВ на відповідні рахунки Пенсійного фонду | 6571 | 311 | 5529,00 |
6572 | 311 | 540,00 | ||
6 | Сплачено ПДФО до бюджету | 641/ПДФО | 311 | 2169,00 |
7 | Перераховано заробітну плату на карткові рахунки працівників (15000 грн. - 540 грн. - 2169 грн.) | 661 | 311 | 12291,00 |
8 | Нараховано єдиний податок у розмірі суми, що підлягає сплаті до бюджету (8000 грн. х 43 %) | 84 | 641/ЄП | 3440,00 |
92 | 84 | |||
9 | Сплачено єдиний податок | 641/ЄП | 311 | 3440,00 |
Таким чином, в обліку підприємства єдиний податок відображається у розмірі 43 % від загальної суми, оскільки саме така величина є заборгованістю підприємства перед бюджетом.