Теми статей
Обрати теми

«Дивідендний» авансовий внесок з податку на прибуток (до і після 1 квітня 2011 року)

Редакція ПБО
Стаття

«Дивідендний» авансовий внесок з податку на прибуток
(до і після 1 квітня 2011 року)

 

Як відомо, «роздачу» дивідендів супроводжує сплата авансового внеску з податку на прибуток. У цілому, слід зауважити, підхід до його справляння після набуття чинності з II кварталу 2011 року «прибутковим» розділом III Податкового кодексу збережеться, хоча, звісно, з’являться і свої особливості, про які розповімо в цій статті.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Оподаткуванню дивідендів присвячено

п. 153.3 розд. III Податкового кодексу (далі — ПКУ). Як і п.п. 7.8.2 Закону про податок на прибуток, він передбачає, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів, повинен нарахувати та сплатити авансовий внесок з податку на прибуток (за основною, установленою п. 151.1 ПКУ, ставкою) від суми дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму авансового внеску (так би мовити нарахувавши його «зверху» на суму дивідендів). При цьому зазначений авансовий внесок сплачується до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів.

Сплачувати авансовий внесок належить також і в разі

виплати дивідендів у негрошовій формі (товарами, готовою продукцією тощо), узявши при цьому за базу для його нарахування вартість такої виплати, розраховану виходячи зі звичайних цін (нагадаємо: до 1 січня 2013 року згідно з п.п. 2 п. 2 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ при визначенні звичайних цін продовжують керуватися правилами зі «звичайноцінового» п. 1.20 Закону про податок на прибуток).

 

Хто повинен сплачувати авансовий внесок

Після 01.04.2011 р. обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів, як і раніше, покладатиметься на

будь-якого емітента корпоративних прав, який є резидентом, незалежно від:

— статусу емітента та одержувача дивідендів (тобто незалежно від того, є вони платниками податку на прибуток чи ні);

— наявності пільг зі сплати податку на прибуток;

— застосування іншої (ніж установлена в

п. 151.1 ПКУ) ставки податку на прибуток.

Таким чином, сплатити «дивідендний» авансовий внесок повинен будь-який емітент-резидент, що виплачує дивіденди, незалежно від того, є він платником податку на прибуток чи ні (у тому числі й

підприємства-єдиноподатники).

Виняток

, щоправда, при цьому буде, як і раніше, зроблено для страховиків (які підпадають під дію п. 156.1 ПКУ), а також для платників ФСП (фіксованого сільськогосподарського податку), на яких обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску не поширюється (абзац третій п.п. 153.3.2 ПКУ). Тому таким суб’єктам господарювання «дивідендний» авансовий внесок сплачувати не потрібно.

Крім того,

Податковим кодексом обумовлено ще деякі випадки, коли авансовий внесок не справляється. Вони перелічені в п.п. 153.3.5.

Коли авансовий внесок не сплачується.

Згідно з п.п. 153.3.5 ПКУ авансовий внесок не нараховується і не сплачується:

а)

при виплаті дивідендів фізичним особам;

б) при реінвестиції

дивідендів — виплаті дивідендів у вигляді акцій (паїв, часток), емітованих платником податку, за умови незмінності пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, незалежно від того, були при цьому такі акції (долі, частки) належним чином зареєстровані (з відображенням змін у статутних документах) чи ні. При цьому зауважимо, що свої особливості (необхідні для несплати авансового внеску в цьому випадку), які потрібно врахувати для збереження такого пропорційного співвідношення часток усіх власників, з’являються в ситуації, коли серед засновників при реінвестиції виявляється юрособа-нерезидент (докладніше про це див. статтю «Виплачуємо дивіденди нерезиденту» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 7);

в)

у разі виплати дивідендів інститутами спільного інвестування (до яких згідно з п.п. 14.1.86 ПКУ, нагадаємо, належать інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства);

г)

при виплаті дивідендів материнською компанією в межах сум доходів, отриманих такою компанією у вигляді дивідендів від інших осіб (тобто величина дивідендів, що виплачуються материнською компанією та звільняються при цьому від авансового внеску, у цьому випадку обмежується розміром дивідендів, отриманих, у свою чергу, материнською компанією від третіх осіб);

ґ)

управителем фонду операцій з нерухомістю при виплаті платежів власникам сертифікатів фонду в результаті розподілу доходу фонду.

Дивіденди фізосіб.

Особливої уваги з перелічених, мабуть, потребує перший випадок, що звільняє від авансового внеску дивіденди, які виплачуються фізособам. Отже, з 01.04.2011 р. (моменту набуття чинності «прибутковим» розд. III ПКУ, див. п. 1 розд. XIX «Прикінцеві положення») при виплаті дивідендів фізичним особам ( у тому числі фізособам-нерезидентам, див. консультацію в розділі «Єдина база податкових знань» на сайті ДПАУ) нараховувати та сплачувати авансовий внесок з їх сум не потрібно.

Крім того, приємним моментом у цьому випадку також стало зниження (уже

з 01.01.2011 р. — початку дії профільного розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ) розміру податку на доходи фізичних осіб із сум дивідендів. Так, згідно з п.п. 170.5.3 ПКУ тепер із дивідендів фізичних осіб утримується ПДФО за ставкою 5 %.

При цьому, як і раніше, сума реінвестованих дивідендів, нарахованих платнику-фізособі у вигляді акцій (часток, паїв) за умови

незмінності пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, ПДФО не обкладається (до оподатковуваного доходу фізособи не включається, п.п. 165.1.18 ПКУ).

 

Залік авансового внеску в рахунок податку на прибуток

Як і раніше, сплачений «дивідендний» авансовий внесок вважатиметься

частиною податку на прибуток (п.п. 153.3.8), у зв’язку з чим платнику податків дозволяється здійснити залік — зменшити суму нарахованого податку на прибуток на суму авансового внеску, сплаченого при виплаті дивідендів (п.п. 153.3.3 ПКУ). А якщо сума «дивідендного» авансового внеску виявиться більшою та перевищить суму нарахованого податку — перенести різницю на майбутні податкові періоди (у зменшення майбутніх податкових зобов’язань). При цьому у збиткових платників податків сума сплаченого «дивідендного» авансового внеску також не пропадає, а враховується у зменшення податкових зобов’язань майбутніх періодів (п.п. 153.3.4 ПКУ). Щоправда, проводити такі заліки та перенесення згідно з положеннями пп. 153.3.3 — 153.3.4 ПКУ дозволено буде тільки платникам податку на прибуток.

Якщо дивіденди виплачує єдиноподатник.

Як уже зазначалося, з урахуванням вимог абзацу третього п.п. 153.3.2 ПКУ, сплачувати авансовий внесок при виплаті дивідендів, як і раніше, повинні і підприємства-єдиноподатники. Однак, на відміну від платників податку на прибуток, зарахувати суму сплаченого «дивідендного» авансового внеску в рахунок єдиного податку єдиноподатники, найімовірніше, не зможуть. При цьому суму сплаченого «дивідендного» авансового внеску підприємства-єдиноподатники відображають за рядком 6 Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою (затвердженого наказом ДПАУ від 28.02.2003 р. № 98 у редакції наказу ДПАУ від 20.04.2005 р. № 145).

Виплата дивідендів «нульовими» платниками податку на прибуток (при виборі ставки 0 % згідно з п. 154.6)

. Як відомо, з 1 квітня 2011 року (і на найближчі 5 років — аж до 1 січня 2016 року) суб’єкти господарювання, що відповідають критеріям з п. 154.6 ПКУ, зможуть обрати «пільгову» ставку податку на прибуток 0 %. Водночас, у разі виплати дивідендів своїм акціонерам (засновникам) «нульові» платники податку на прибуток повинні пам’ятати про вимоги останнього абзацу цього пункту, згідно з якими:

— вони (як і всі інші емітенти, що виплачують дивіденди) повинні будуть нарахувати та

сплатити «дивідендний» авансовий внесок за правилами п.п. 153.3.2 ПКУ;

— за звітний період, в якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів,

сплатити податок на прибуток за основною ставкою податку на прибуток (установленою п. 151.1, тобто з 01.04.2011 р. — за ставкою 23 %).

Таким чином, у періоді виплати дивідендів «нульові» платники податку на прибуток

втрачають право на нульову ставку, перетворюючись на звичайних платників податку на прибуток та сплачуючи цей податок у загальновстановленому порядку. У зв’язку з цим варто зауважити, що:

— сплачуючи через дивіденди податок на прибуток «за повною програмою», у цьому випадку підприємство, як і звичайний платник податку на прибуток, зможе здійснити залік та зменшити суму нарахованого податку на суму сплаченого «дивідендного» авансового внеску;

— виплачуючи протягом року дивіденди (та враховуючи, що через «наростаючий підсумок» з податку на прибуток, коли кожний наступний період включає попередній, виплата дивідендів, скажімо, у II кварталі фактично перетворюється також на виплату дивідендів «протягом 3 кварталів», а потім — і на виплату «протягом року»), платник податків, судячи з усього, вимушений буде «затриматися» у звичайних платниках податку на прибуток до кінця звітного року, і знову повернутися на нульову ставку (при дотриманні, звісно, умов з

п. 154.6), зможе тільки з I кварталу наступного року. При цьому дещо сприятливіше складається ситуація в «перехідному» 2011 році: так, якщо все ж прийнято рішення виплачувати дивіденди, то платнику податків, який має намір згодом із II кварталу 2011 року стати «нульовим» платником, краще провести їх виплату в I кварталі 2011 року (тобто будучи ще звичайним, а не «нульовим», платником податку на прибуток). Тоді, устигнувши «роздати» дивіденди «завчасно», покидати лави «нульових» платників у 2011 році суб’єкту господарювання не доведеться.

 

Перехідні дивіденди: як сплачувати авансовий внесок?

Ставка податку на прибуток (з 01.04.2011 р. — 23 %).

А як бути, якщо, припустимо, дивіденди, нараховані в I кварталі, буде виплачено тільки в II кварталі 2011 року? За якою ставкою в такому разі сплачувати «дивідендний» авансовий внесок? Адже згідно з п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ з 1 квітня 2011 року почне діяти менша ставка податку на прибуток — 23 %.

Як відомо, конкретної дати сплати «дивідендного» авансового внеску

Податковий кодекс (як і Закон про податок на прибуток) не встановлює. Так, у п.п. 153.3.2 просто зазначається, що авансовий внесок має бути сплачено до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів . Отже, у цьому випадку все залежатиме від моменту його перерахування, тобто в разі сплати до 01.04.2011 р. розмір авансового внеску становитиме 25 %, а в разі перерахування після цієї дати — авансовий внесок сплачуватиметься відповідно за меншою ставкою 23 %. Отже, у цьому випадку слід орієнтуватися на ставку, що діє на момент сплати авансового внеску.

Дивіденди фізосіб

. Як уже зазначалося, з 01.04.2011 р. у разі виплати дивідендів фізособам авансовий внесок сплачувати не потрібно (п.п. «а» п.п. 153.3.5 ПКУ). Отже, якщо підприємство, припустимо, у I кварталі нарахувало дивіденди засновникам-фізособам, не перерахувавши ще протягом такого періоду авансовий внесок (оскільки виплатити такі дивіденди збирається, скажімо, тільки в II кварталі), то сплачувати авансовий внесок з них у II кварталі (зважаючи на зміни законодавства, що відбулися, та відсутність з 01.04.2011 р. законодавчих вимог про його сплату) уже не доведеться.

 

Якщо дивіденди виплачуються нерезиденту

Дивіденди нерезидентам-юрособам.

Як і в ситуації з резидентами, з 1 квітня 2011 року авансовий внесок сплачуватиметься тільки із сум дивідендів, що виплачуються нерезидентам-юрособам (а от дивіденди нерезидентів-фізосіб звільнятимуться від сплати авансового внеску на підставі п.п. «а» п.п. 153.3.5 ПКУ).

Крім авансового внеску, з дивідендів нерезидентів-юросіб і після 01.04.2011 р. потрібно буде утримувати

податок з доходів нерезидента (так званий «податок на репатріацію», п.п. «б» п. 160.1, п. 160.2 ПКУ) у розмірі 15 % від суми дивідендів, сплачуючи його до бюджету при виплаті дивідендів (якщо інше, звісно, не передбачено нормами міжнародних договорів — у такому разі оподаткування дивідендів може здійснюватися за правилами міжнародного договору в порядку, обумовленому «міжнародною» гл. 10 розд. II ПКУ). У зв’язку з цим нагадаємо, що перелік країн, з якими Україною укладено договори про уникнення подвійного оподаткування (станом на 01.01.2010 р.) наведено в листі ДПАУ від 26.01.2010 р. № 1315/7/12-0117. При цьому більшість договорів містять окрему статтю 10 «Дивіденди», яка, як правило, передбачає більш вигідні умови оподаткування дивідендів — зниження ставки податку до 10 % (5 %)*. Разом із тим, щоб скористатися такою перевагою міжнародних договорів та застосувати до дивідендів нерезидента знижену ставку податку, нерезидент повинен підтвердити свій нерезидентський статус — надати емітенту, що виплачує йому дивіденди, довідку (або її нотаріальну копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (пп. 103.4, 103.8 ПКУ). Така довідка видається компетентним органом країни нерезидента (п. 103.5 ПКУ) за формою, затвердженою відповідно до законодавства такої країни, і є підставою для застосування правил оподаткування, установлених міжнародним договором.

*А, приміром, у міжнародному договорі з Кіпром узагалі йдеться про неоподаткування дивідендів у державі, що їх виплачує.

У разі ж ненадання нерезидентом такої довідки дивіденди, що йому виплачуються, оподатковуватимуться за «українськими» правилами зі

ст. 160 ПКУ (тобто з утриманням податку за ставкою 15 %).

При цьому незалежно від того, за якими правилами («українськими» чи «міжнародними») відбуватиметься оподаткування, виплачуючи у звітному кварталі дивіденди нерезидентам, підприємство, як і раніше, має подавати до податкових органів звіт про виплачені доходи та утриманий з них податок на доходи нерезидентів за формою, яку повинна затвердити ДПАУ (

п. 103.9 ПКУ).

Нагадаємо: сьогодні таким звітним документом поки що є

Звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів (форма якого наведена в додатку 1 до Порядку № 28, наразі не скасована та залишається чинною), який потрібно подавати за підсумками кварталу щодо кожного нерезидента, якому виплачувалися дивіденди.

Дивіденди нерезидентам-фізособам.

Щодо дивідендів, які виплачуються нерезидентам-фізособам, то вони обкладаються ПДФО за тими самими правилами, що і дивіденди резидентів (п.п. 170.10.1 ПКУ). Це означає, що із сум належних нерезидентам-фізособам дивідендів підприємство-емітент (як податковий агент, п.п. 170.10.3) повинно утримати ПДФО за ставкою 5 % (п.п. 170.5.3). Щоправда, якщо з країною нерезидента укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування та фізособа-нерезидент підтвердить свій нерезидентський статус довідкою, то оподаткування дивідендів, що йому виплачуються, може здійснюватися за правилами міжнародного договору.

І ще один момент, що стосується податку з доходів нерезидентів (податку на репатріацію за ставкою 15 % згідно з

п. 160.2, про який ішлося вище). Його з нерезидентів-фізосіб утримувати не потрібно. І хоча, зауважимо, під «загальне» визначення нерезидентів з п.п. 14.1.122 розд. I ПКУ фізичні особи підпадають, проте платниками податку на прибуток згідно з п. 133.2 розд. III ПКУ вони не є (нагадаємо, що п. 133.2 до платників податку на прибуток з числа нерезидентів відносить тільки нерезидентів-юросіб та постійні представництва нерезидентів). Отже, податок з доходів нерезидентів за ставкою 15 % з дивідендів нерезидентів-фізосіб утримувати не потрібно, а таким податком обкладаються тільки дивіденди нерезидентів-юросіб.

Виплату дивідендів резидентам та нерезидентам розглянемо на прикладах.

Приклад

. Підприємство у квітні 2011 року нарахувало дивіденди засновникам (резидентам) у сумі 120000 грн., у тому числі:

— засновнику-юрособі — у сумі 100000 грн.;

— засновнику-фізособі — у сумі 20000 грн.

В обліку нарахування та виплата дивідендів резидентам відобразяться так:

 

Нарахування та виплата дивідендів

(засновникам-

резидентам)

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

1. Використано частину прибутку на виплату дивідендів

441

443

120000

2. Нараховано дивіденди засновникам-резидентам:

— засновнику-юрособі

443

671/ю

100000

— *

— засновнику-фізособі

443

671/ф

20000

— *

3. З дивідендів, належних засновнику-фізособі,
утримано ПДФО
(20000 грн. х 5 % = 1000 грн.)

671/ф

641/ПДФО

1000

— **

4. Перераховано ПДФО до бюджету

641/ПДФО

311

1000

5. Сплачено «дивідендний» авансовий внесок (з дивідендів,
що виплачуються юрособі)
(100000 грн. х 23 % = 23000 грн.)

641/аванс. внесок

311

23000

6. Виплачено дивіденди:

— засновнику-юрособі

671/ю

311

100000

— засновнику-фізособі
(з урахуванням утриманого ПДФО: 20000 грн. - 1000 грн. = 19000 грн.)

671/ф

311

19000

7. Нараховано податок на прибуток

981

641/податок на прибуток

25400
(умовно)

— **

8. Зараховано сплачений авансовий внесок у рахунок зобов’язань з податку на прибуток

641/податок на прибуток

641/аванс. внесок

23000

9. Перераховано до бюджету податок на прибуток
(25400 грн. - 23000 грн. = 2400 грн.)

641/податок на прибуток

311

2400

* Згідно з п.п. 139.1.8 ПКУ сума дивідендів не включається в податковому обліку до складу витрат.

** Згідно з п.п. 139.1.6 ПКУ сума податку на прибуток, а також податків, утриманих з доходів за рахунок таких доходів, не включається в податковому обліку до складу витрат.

 

Приклад

. Підприємство у квітні 2011 року нарахувало дивіденди засновникам (нерезидентам) у сумі 58000 грн., у тому числі:

— засновнику-юрособі — у сумі 50000 грн.;

— засновнику-фізособі — у сумі 8000 грн.

З країнами нерезидентів укладено міжнародні договори, однак нерезиденти не підтвердили свій нерезидентський статус довідками. Тому оподаткування дивідендів, що їм виплачуються, відбувається за «українськими» правилами, у порядку, передбаченому ПКУ.

В обліку нарахування та виплата дивідендів нерезидентам відобразяться так:

 

Нарахування та виплата дивідендів

(засновникам-

нерезидентам)

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

1. Використано частину прибутку на виплату дивідендів

441

443

58000

2. Нараховано дивіденди засновникам-нерезидентам:

— засновнику-юрособі

443

671/ю

50000

— засновнику-фізособі

443

671/ф

8000

3. З «нерезидентських» дивідендів утримано та перераховано до бюджету:

— з дивідендів юрособи

(згідно з п. 160.2 ПКУ)

податок з доходів нерезидента за ставкою 15 %
(50000 грн. х 15 % = 7500 грн.)

671/ю

641/податок з доходів нерезидента

7500

641/податок з доходів нерезидента

311

7500

— з дивідендів фізособи
(згідно з п. п. 170.10.1 ПКУ)
ПДФО за ставкою 5 %
(8000 грн. х 5 % = 400 грн.)

671/ф

641/ПДФО

400

641/ПДФО

311

400

4.Сплачено «дивідендний» авансовий внесок
(з дивідендів, що виплачуються нерезиденту-юрособі)
(50000 грн. х 23 % = 11500 грн.)

641/аванс. внесок

311

11500

Виплата дивідендів (в інвалюті)

Після утримання податку з доходів фактично підлягають виплаті:
— нерезиденту-юрособі дивіденди в сумі 42500 грн. (50000 грн. - 7500 грн.);
— нерезиденту-фізособі дивіденди в сумі 7600 грн. (8000 грн. - 400 грн.).
Припустимо, загальними зборами вирішено, що дивіденди виплачуються засновникам-нерезидентам в іноземній валюті (євро) з перерахунком за офіційним курсом НБУ на момент виплати дивідендів (хоча для порівняння зауважимо, що загальні збори, приміром, могли постановити, що сума дивідендів, які виплачуються в іноземній валюті засновникам-нерезидентам, визначатиметься, припустимо, за офіційним курсом НБУ, що діяв на момент нарахування дивідендів).
Отже, у цьому випадку при виплаті дивідендів визначається їх валютний еквівалент; так, за умови, що курс НБУ на момент виплати в квітні 2011 року становитиме 10,6250 грн./
(умовно) відповідно підлягають виплаті:
— нерезиденту-юрособі — дивіденди в розмірі
4000 (42500 грн. : 10,6250 грн./);
— нерезиденту-фізособі — дивіденди в сумі
715 (7600 грн. : 10,6250 грн. /).
Розглянемо подальший облік операцій за умови, що іноземну валюту для виплати дивідендів
(у сумі
4715) підприємство придбаватиме за комерційним курсом 10,90 грн./ (умовно). При цьому нагадаємо, що після змін, унесених до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР Законом України від 13.01.2011 р. № 2921-VI (що набрав чинності з 28 січня 2011 року) пенсійний збір з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти не справляється.

5. Перераховано банку кошти (55000 грн.) для придбання іноземної валюти (€4715)

333

311

55000

6. Зараховано на поточний валютний рахунок придбану іноземну валюту (за курсом НБУ — 10,6250 грн./€)

312

333

€4715

50096,88

7. Відображено комісійну винагороду банку
(200 грн. — умовно)

685

333

200

200*

92

685

8. Відображено різницю між комерційним курсом придбання
та курсом НБУ на дату зарахування іноземної валюти
(€4715 х (10,90 грн./€ - 10,6250 грн./€) = 1296,63 грн.)

949

333

1296,63

1296,63**

9. Повернено банком залишок грошових коштів після придбання інвалюти (55000 грн. - 50096,88 грн. - 200 грн. - 1296,63 грн. = 3406,49 грн.)

311

333

3406,49

10. Виплачено дивіденди засновникам-нерезидентам
(за курсом НБУ — 11,6250 грн./€):

— засновнику-юрособі

671/ю

312

€4000

42500

— засновнику-фізособі

671/ф

312

€715

7600

* Згідно з п.п. «є» п.п. 138.10.2 ПКУ плата за банківські послуги включається в податковому обліку до складу витрат.

** Згідно з положеннями «валютного» п.п. 153.1.4 ПКУ курсова різниця, що виникла, включається в податковому обліку до складу витрат.

 

Відображення в декларації

І на завершення (щоправда, ґрунтуючись, через відсутність затвердженої форми, поки що на проекті) подивимося, як «дивідендні» операції планується відображати в «новій» декларації з податку на прибуток у майбутньому (починаючи з 01.04.2011 р.).

Так, як і раніше, сума «дивідендного» авансового внеску відображатиметься в декларації у двох ракурсах:

— по-перше (ураховуючи дозволений «залік»),

при зменшенні нарахованої суми податку на прибуток (із розшифровкою у відповідному, присвяченому «зменшенням», додатку, орієнтовно в додатку Д11 — аналог сьогоднішнього додатка К6). При цьому із загальної суми сплаченого авансового внеску окремими рядками (у таблиці 1 цього додатка), як і раніше, планується виділяти (1) «залікову» суму (що взяла участь у зменшенні нарахованих податкових зобов’язань поточного звітного періоду) та (2) залишок, що «не зіграв у зменшення», та підлягає перенесенню на майбутні звітні періоди (причому до його складу в «перехідному» II кварталі 2011 року, вважаємо, має потрапити й залишок «невикористаних» авансових внесків I кварталу 2011 року — тобто значення з рядка 13.5.2 таблиці 1 додатка К6 до декларації за I квартал). До того ж, крім, власне, такої таблиці 1 зі «зменшеннями», планується, що в додатку Д11 з’явиться також нова окрема таблиця (таблиця 4), що підкріплює розрахунок безпосередньо суми авансового внеску, сплаченого з дивідендів;

— по-друге (ураховуючи збережений «

наростаючий підсумок»), власне суму самого сплаченого авансового внеску планується в майбутньому показувати в декларації розгорнуто (за аналогією з відображенням зобов’язань з податку на прибуток, що декларуються). У зв’язку з цим на зміну сьогоднішньому рядку 20 «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів» (де «наростали» сплачені протягом року авансові внески) готуються вже аж 3 рядки (імовірно рядки 20 — 22), призначені для відображення:

— «наростаючої» протягом року суми сплачених авансових внесків (рядок 20 проекту декларації);

— суми авансових внесків, сплачених у попередньому періоді (рядок 21 проекту декларації, куди, у свою чергу, має переходити значення з рядка 20 попередньої декларації);

— і власне відображення суми «дивідендних» авансових внесків, що виявилися фактично сплаченими в поточному звітному періоді (тобто сплачених в останньому кварталі поточного звітного року — рядок 22 проекту декларації).

До речі, зауважимо, що в такий самий спосіб намічається відображати в декларації й

податки, утримані з доходів юросіб-нерезидентів (уключаючи й утриманий згідно з п. 160.2 податок з нерезидентських дивідендів). Тобто в цьому випадку «наростаючий» протягом року рядок 17 (що накопичує суму податків, утриманих з нерезидентів протягом року) зменшуватиметься на суму податків, утриманих з нерезидентів у попередньому звітному періоді (значення рядка 18, до якого, у свою чергу, переноситиметься показник з рядка 17 декларації попереднього періоду), у результаті чого виводитиметься показник рядка 19 (що відображає суму податків, утриманих з доходів нерезидентів в останньому поточному кварталі звітного року).

Ось таке майбутнє очікує «дивідендний» авансовий внесок після 1 квітня 2011 року.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі