Акти податкових органів: порядок судового оскарження
Незважаючи на ті недоліки, які, на жаль, поки що властиві вітчизняній системі правосуддя, суд залишається однією з найбільш дієвих гарантій прав та законних інтересів платників податків. Ефективність звернення до суду багато в чому залежить від того, наскільки добре суб'єкт господарювання ознайомлений з процедурою оскарження та своїми процесуальними правами. До того ж нові податкові правила вже невідворотно зумовили збільшення кількості спірних ситуацій, що виникають на практиці. І часто судове рішення стає єдиним аргументом, який готовий вислухати податковий орган.
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Звернення до суду, безумовно, крайній захід. Необхідність досить значних витрат часу та зусиль у поєднанні з недовірою до судової системи України призводять до того, що чимало суб'єктів господарювання здаються у спорі з податковим органом, так і не вступивши в боротьбу. Це стаття для тих, хто готовий доводити свою правоту в суді, тим самим формуючи позитивну для всіх платників податків судову практику.
Але правоти в питаннях оподаткування може виявитися недостатньо, якщо не знати основних процедурних моментів. На них і зупинимося.
1. До якого суду подається позов?
Розгляд позовів платників податків на акти, дії або бездіяльність податкових органів віднесено до компетенції
адміністративних судів (п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ). Оскаржити рішення податкового органу потрібно в окружному адміністративному суді (ч. 2 ст. 18 КАСУ) за місцезнаходженням платника податків, у чиїх інтересах подається скарга (ч. 2 ст. 19 КАСУ). Виняток становитиме оскарження рішень ДПАУ: у цьому випадку скарга подається до Окружного адміністративного суду м. Києва (ч. 3 ст. 19 КАСУ).Фізособи, які оскаржують рішення податкових органів, пов'язані з питаннями оподаткування доходів фізичних осіб, або які подають позов з вимогою скасувати постанову податкового органу про накладення адміністративного стягнення, у таких випадках звертаються до місцевого загального суду (районного в місті, якщо в місті є районний поділ, міського, районного суду).
Звернемо увагу на те, що
оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному порядку не є обов'язковою стадією, яку потрібно пройти перш ніж звертатися до суду. У суб'єкта господарювання завжди є вибір: чи то одразу звернутися з позовом до суду, чи то спочатку спробувати вирішити спір, що виник, подавши скаргу податковому органу вищого рівня. Єдине, чого не можна зробити, так це спочатку пройти судову процедуру оскарження, а вже потім звернутися зі скаргою до податкового органу вищого рівня. Звернутися до суду можна після початку процедури адміністративного оскарження в будь-який момент з урахуванням строків, про які мова піде нижче, навіть до моменту її закінчення. Звернення до суду припинить адміністративну процедуру оскарження.Слід зазначити, що до 01.01.2011 р.
Законом № 2181 прямо було передбачено, що на платника податків покладено обов'язок повідомляти контролюючий орган про кожен випадок судового оскарження його рішень (абзац другий п.п. 5.2.5). Щоправда, санкцій за його невиконання не було. ПКУ аналогічного обов'язку для платників податків не передбачає (як це він робить для процедури адміністративного оскарження: згідно з п. 56.5 ПКУ платник податків зобов'язаний одночасно з поданням скарги податковому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомити про це той контролюючий орган, який виніс оскаржуване рішення).Проте самі податківці наполягають на необхідності подібного повідомлення. Обґрунтовують це вони таким чином: порядок обліку в органах державної податкової служби податкових повідомлень-рішень, отриманих платниками податків, установлено
розділом IV Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 985. Згідно з п. 4.4 розділу IV Порядку в разі звернення платника податків до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови отримання податковим органом ухвали суду про відкриття провадження у справі не пізніше граничного строку сплати, зазначений у податковому повідомленні-рішенні структурний підрозділ, що склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому сума грошового зобов'язання того ж дня виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та враховується в окремому реєстрі до дня набуття чинності рішенням суду. Аналогічні дії здійснюються в разі оскарження платником податків рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Виходить, якщо ухвала суду надійде до податкового органу вже після закінчення строків, передбачених для узгодження податкового зобов'язання (10 календарних днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення), то податковий орган вестиме облік зазначеної суми вже як податкового боргу. При цьому уявити ситуацію, за якої ухвала надійде до податкового органу до закінчення 10-денного строку, вкрай складно: за ці 10 днів не лише платник податків повинен устигнути скласти позов і подати його до суду, а й суд має встигнути перевірити позов на правильність складання та прийняти відповідне рішення. Не виключена ситуація, коли позов буде повернено платнику податків для усунення недоліків. Після того, як недоліки будуть усунені, платник податків може знову подати позов, і якщо він буде прийнятий судом до розгляду, то датою його подання вважатиметься первісна дата звернення платника податків до суду, тобто ще до закінчення 10-денного строку на узгодження податкового зобов'язання, хоча податковий орган уже давно виходитиме з того, що зазначені суми стали податковим боргом.Саме тому самі податківці рекомендують платникам податків повідомляти їх заздалегідь про подання позову до суду. Це дозволить уникнути непотрібних процедурних проблем і спорів з податківцями про статус оспорюваних сум. Якщо ж оскаржується будь-яке інше рішення податкового органу, коли подання позову не впливає на момент узгодження податкового зобов'язання, податковий орган про поданий позов, за великим рахунком, можна окремо не повідомляти: він про нього дізнається, отримавши ухвалу суду як відповідач у справі.
Хочемо звернути увагу, що
в суді може бути оскаржене не тільки податкове повідомлення-рішення, а й будь-який інший акт податкового органу, яким порушено права платника податків або у зв'язку з прийняттям якого він позбавлений можливості реалізувати свої законні інтереси , дії або бездіяльність податкового органу (див. Таблицю 1 на с. 5). Проте позови про скасування податкових повідомлень-рішень, безумовно, є найчисельнішими у відносинах платників податків і податкових органів.
2. У які строки потрібно подати скаргу до суду?
Одне з найбільш спірних питань щодо оскарження актів податкових органів. Виною тому — недостатня чіткість законодавчих формулювань.
За загальним правилом,
звернутися до суду зі скаргою на рішення будь-якого органу державної влади або місцевого самоврядування можна протягом шести місяців з дня отримання оспорюваного рішення (ч. 2 ст. 99 КАСУ). Нагадаємо, відповідні зміни було внесено до КАСУ минулого року Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 65). До цього строк на оскарження актів суб'єктів владних повноважень становив 1 рік.У результаті унесення змін з'явилося декілька нових правил, що істотно впливають на строки звернення до адміністративного суду.
По-перше, як ми вже зазначили,
загальний строк скоротився з одного року (з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права) до шести місяців (ч. 2 ст. 99 КАСУ).По-друге, якщо законом передбачено можливість досудового порядку вирішення спору і суб'єкт господарювання нею скористався, то для звернення до адміністративного суду встановлюється
місячний строк, що відлічується з дня, коли суб'єкт господарювання дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги (ч. 4 ст. 99 КАСУ). Інакше кажучи, якщо платник податків оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, то для звернення до суду у нього є один місяць з дня отримання рішення органу державної податкової служби, винесеного за результатами розгляду його скарги.По-третє, для звернення до адміністративного суду з метою оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлена
вимога про стягнення грошових коштів, установлено місячний строк (ч. 5 ст. 99 КАСУ). Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога входять до зазначеної категорії рішень суб'єктів владних повноважень, а отже, на них поширюється правило про місячний строк оскарження.Оскільки щодо позовів податкових органів до суб'єктів господарювання про стягнення з них податкового боргу або фінансових санкцій аналогічне спеціальне правило не передбачене, діє загальна норма, що надає
шість місяців на звернення до суду, тобто звернутися до суду з позовом до платника податків податковий орган може протягом шести місяців.Дискусії ж стосовно строків судового оскарження викликав
лист ВАСУ від 10.02.2011 р. № 203/11/13-11 (див. на с. 43), в якому ВАСУ наполягає на тому, що в судових спорах між податковими органами та платниками податків застосуванню підлягають строки давності, передбачені ст. 102 ПКУ (1095 днів), а не строки оскарження, установлені КАСУ (один місяць для оскарження податкових повідомлень-рішень і податкових вимог, шість місяців для оскарження дій або бездіяльності податкових органів, а також для звернення податковим органом до суду з метою стягнення податкового боргу). Податкові органи у своїй позиції, схоже, не визначилися: в Єдиній базі податкових знань розміщено роз'яснення, згідно з яким строки давності для оскарження податкових повідомлень-рішень, як і інших актів податківців, повинні визначатися за КАСУ. Проте в останніх своїх відповідях, які співробітники податкових органів дають під час веб-конференцій, вони вже посилаються на позицію ВАСУ і зазначають набагато триваліший строк у 1095 днів.Нам позиція ВАСУ в питанні про терміни оскарження уявляється малопереконливою. І
КАСУ, і ПКУ явно вказують на місячний строк оскарження для податкових повідомлень-рішень і податкових вимог та шестимісячний — для оскарження інших актів податкових органів, а також незаконних, на думку суб'єкта господарювання, дій або бездіяльності. Тим паче, що у практиці ВАСУ вже мала місце ситуація, коли він одразу після набуття чинності КАСУ говорив про можливість подання адміністративних позовів до податкових органів протягом 1095 днів (строк давності із Закону № 2181), що не завадило йому надалі істотним чином її змінити і визнавати правомірними відмови в розгляді тих позовів, які подані після закінчення місячного строку на оскарження.Під час оскарження податкових повідомлень-рішень питання строків оскарження особливо актуальне, оскільки від нього залежить момент, коли податкове зобов'язання або зобов'язання зі сплати штрафних санкцій вважатиметься узгодженим.
Нагадаємо, якщо суб'єкт господарювання після отримання податкового повідомлення-рішення протягом
10 календарних днів (в окремих спеціально застережених випадках 30 календарних днів) подасть позов до суду з вимогою скасувати зазначений акт, то до моменту набуття чинності рішенням суду за результатами розгляду такого позову оспорюване податкове зобов'язання вважатиметься неузгодженим, а платник податків — таким, який не має податкового боргу.У цьому питанні, слід зазначити, законодавець теж вдався до досить нечітких формулювань: згідно з
абзацом п'ятим п. 56.18 ПКУ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання чинності судовим рішенням. Деякі фахівці в такій нормі вбачають підстави говорити про те, що навіть якщо платник податків звернувся до суду після закінчення 10-денного строку (в окремих випадках при визначенні грошового зобов'язання за підставами, не пов'язаними з порушенням податкового законодавства, — 30 днів), коли податкове зобов'язання вже повинне вважатися узгодженим, подання позову має перевести податкове зобов'язання знову в статус неузгодженого. На нашу думку, такі висновки суперечать як приписам ПКУ, так і порядку обліку сум податкових зобов'язань у картці особового рахунка платника податків. Процитований абзац п'ятий п. 56.18 ПКУ має стосуватися виключно неузгоджених сум податкових зобов'язань. Якщо на момент подання позову податкове зобов'язання вже узгоджене, змінити його статус факт звернення до суду не може. До того ж, норма, аналогічна абзацу п'ятому п. 56.18 ПКУ, була закріплена і в Законі № 2181 (п.п. 5.2.5), що впродовж його дії не давало підстав для висновку про перехід узгодженого податкового зобов'язання назад у розряд неузгоджених у разі подання позову в межах строків давності, але вже після закінчення 10-денного строку на узгодження податкового зобов'язання.Подаючи адміністративний позов, можна також скористатися правом звернення до суду з клопотанням про зупинення дії оскаржуваного акта контролюючого органу. Особливо актуально це стає тоді, коли оскаржується вже узгоджене податкове зобов'язання (детальніше на питанні про порядок надання клопотання ми зупинимося нижче).
Важливо не плутати строки судового оскарження зі строками, протягом яких орган державної влади може винести те чи інше рішення. Якщо йдеться про податківців, то
для прийняття податкового повідомлення-рішення встановлено строк у 1095 днів, що обчислюється за правилами, установленими ст. 102 ПКУ. Щоправда, знову ж таки спори ведуться з приводу того, чи можна зазначений строк давності поширювати на стягнення штрафних санкцій за неподатковими порушеннями, наприклад, за порушення законодавства про РРО. Річ у тім, що ст. 102 ПКУ прив'язує обчислення 1095-денного строку до моменту подання декларації, що робить неможливим установлення відправної точки для визначення строків давності в тих випадках, коли з податковою декларацією зобов'язання суб'єкта господарювання ніяк не пов'язані. На нашу думку, строк давності для застосування штрафних санкцій за неподаткові порушення слід обчислювати з моменту здійснення платником податків порушення і виходити при цьому з того, що строк давності становить 1095 днів згідно зі ст. 114 ПКУ.Слід звернути увагу, що передбачені
ст. 99 КАСУ строки не поширюються на оскарження постанов про притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення. Останні відповідно до ст. 289 КпАП оскаржуються протягом 10 днів з дня винесення постанови.
3. Як правильно оформити позов?
Для того, щоб оскаржити рішення податкового органу, до адміністративного суду подається письмова заява, що називається адміністративним позовом.
У позові слід зазначити:1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) ім'я (найменування) відповідача, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
5) за необхідності до позову включається клопотання позивача, тобто звернення до суду з проханням здійснити певні дії, які сам позивач здійснити не може. Це може бути клопотання про звільнення від сплати судового збору, про призначення судової експертизи, про витребування доказів, про виклик свідків тощо. Особливу увагу хочемо звернути на таку можливість, як подання
клопотання про зупинення дії оспорюваного рішення податкового органу (порядок її реалізації та випадки, коли нею можна скористатися див. далі на с. 31);6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Як позовна вимога зазначається вимога
скасувати (визнати неправомірним) рішення податкового органу повністю або в певній частині. Крім того, до позову можна також уключити вимогу про стягнення з податкового органу, що прийняв оспорюване рішення, коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його незаконним рішенням (ст. 21 КАСУ, п. 8 Оглядового листа ВАСУ від 21.12.2007 р. № 1329/9/1/13-07 «Про практику застосування адміністративними судами розпоряджень Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення юрисдикції адміністративних справ (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)»).До позовної заяви необхідно додати копії документів, що підтверджують обставини, на які платник податків посилається в позові. Такими документами можуть бути акт перевірки, рішення податкового органу, зауваження та пояснення, якщо вони були подані платником податків під час перевірки та розгляду матеріалів перевірки, скарга, якщо вона подавалася в порядку адміністративного оскарження, інші документи, що підтверджують обставини справи. Крім того, до позову додається документ про сплату судового збору, якщо платник податків не звільнений від його сплати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати підписання.
Подати позов можна або самостійно, або через представника, повноваження якого на представництво інтересів платника податків у суді мають бути підтверджені довіреністю, або надіславши позов поштою. Якщо позов подається представником, у ньому зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Позов краще скласти українською мовою.
Оскаржити податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, не можна
(п. 56.11 ПКУ).Наводимо зразок адміністративного позову до державної податкової інспекції, що прийняла оспорюване податкове повідомлення-рішення.
4. Як відбувається розгляд справи?
Спершу суд повинен вирішити питання про те, підлягає поданий позов розгляду чи ні, протягом
одного дня з дня отримання позову, про що одразу ж суд повідомляє позивача та інших учасників справи, надіславши їм відповідну ухвалу. Єдина причина, з якої ця стадія може затягнутися, — повернення позову для усунення недоліків. Про це теж виноситься ухвала, в якій зазначаються строки для усунення недоліків. І ухвала про відмову у відкритті провадження, і ухвала про повернення позову для усунення недоліків можуть бути оскаржені до суду апеляційної інстанції. У випадку, якщо останнім оспорювані ухвали будуть скасовані, позов вважатиметься поданим у день його первісного подання до суду першої інстанції.Крім того,
позов за підставами, названими в ст. 108 КАСУ, може бути повернений судом позивачу без розгляду. У цьому випадку, як і в разі, якщо позивач не усунув у встановлені судом строки недоліки в позовній заяві, позивач, як зазначено в ч. 6 ст. 108 КАСУ, може повторно звернутися до суду в порядку, установленому законом. Тут потрібно звернути увагу на те, що в разі такого повторного звернення вважатиметься, що позов подано саме в момент повторного звернення, а не коли позов подавався вперше. Це означає, що якщо таке повторне звернення відбудеться після закінчення строків, наданих для узгодження податкового зобов'язання, на момент подання позову у платника податків уже виникне податковий борг.Якщо
провадження у справі було відкрите, суд розглядає справу по суті. Але це ще не є гарантією того, що буде прийняте судове рішення у справі. Завадити цьому може винесення судом ухвали про залишення позову без розгляду за підставами, названими ст. 155 КАСУ. Така ухвала може бути оскаржена в апеляційному суді або після усунення причин, за якими позов був залишений без розгляду, позивач може знову звернутися до суду з аналогічним позовом у загальному порядку. Якщо апеляційний суд не скасує ухвалу про залишення позову без розгляду, як і в разі повторного подання позову, строк на погодження податкового зобов'язання буде вже пропущено.І ще один варіант, коли рішення суду у справі не буде винесено, незважаючи на те, що позов було взято до розгляду, —
закриття провадження у справі при виявленні підстав, названих у ст. 157 КАСУ. Ухвалу про закриття провадження у справі також можна оскаржити, але якщо скарга не буде задоволена, звернутися до суду з аналогічним позовом уже не можна.Для платника податків при оскарженні податкових повідомлень-рішень, як уже зазначалося, важливе значення має момент подання позову до суду. Якщо керуватися положеннями
КАСУ, то позов вважається поданим з дня його реєстрації в канцелярії суду або з дня направлення поштою.Можливий такий варіант розвитку подій — суд повертає позов для усунення недоліків. У цьому випадку в позивача є можливість протягом визначеного судом строку усунути допущені під час складання позову недоліки. Це, відповідно, віддалить у часі винесення ухвали про відкриття провадження у справі, проте позов
вважатиметься поданим у день його первісного подання до адміністративного суду (ч. 2 ст. 108 КАСУ). Водночас платник податків має бути готовим до того, що якщо суд все ж відмовить у відкритті провадження за поданою позовною заявою, податківці наполягатимуть на тому, що з наступного дня після закінчення 10- або 30-денного строку, протягом якого може бути ініційована процедура апеляційного узгодження, податкове зобов'язання вважалося узгодженим і до платника податків за його несвоєчасну сплату можуть бути застосовані штрафні санкції та нарахована пеня.Якщо позов було повернено позивачу без розгляду, позивач може оскаржити таку ухвалу суду в апеляційному суді. І якщо апеляційний суд займе сторону позивача, позов знову ж таки вважатиметься поданим з моменту його первісного подання до суду першої інстанції, хоча ухвалу суду про відкриття провадження у справі буде прийнято набагато пізніше. За такого розвитку подій також є всі підстави відстоювати позицію, згідно з якою податкове зобов'язання залишилося неузгодженим.
Якщо позов було подано до закінчення строків, установлених для узгодження податкового зобов'язання, наступне важливе питання — з якого моменту зобов'язання вважатиметься узгодженим, якщо суд відмовить платнику податків у задоволенні позову?
Узгодженим податкове зобов'язання буде тільки з моменту набуття законної сили або рішенням суду першої інстанції, або рішенням суду апеляційної інстанції. Останнє набуває сили з моменту прийняття, незалежно від того, чи оскаржать його в касаційній інстанції. Податківці, варто зауважити, визнавали це й раніше. Підтверджують таку позицію вони й зараз, про що свідчить відповідне роз'яснення, розміщене в Єдиній базі податкових знань (Розділ «050. Оскарження рішень контролюючих органів — 050.04 закінчення процедури адміністративного оскарження»).Якщо на рішення суду першої інстанції не подається апеляційна скарга, воно набуває законної сили й на цьому процедура судового оскарження рішення податкового органу завершується. Подання ж апеляції в установлені строки перешкоджає набуттю чинності рішенням суду першої інстанції.
Якщо раніше процедуру апеляційного оскарження слід було починати з подання заяви про апеляційне оскарження, то тепер (після внесення змін до
КАСУ) одразу необхідно подавати апеляційну скаргу. Скарга подається протягом 10 календарних днів з моменту оголошення рішення суду першої інстанції.Виникає ще одне запитання — як бути, якщо рішення апеляційної інстанції набуло чинності й податкове зобов'язання вважалося узгодженим (відповідно, його несплата призводила до застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання), якщо потім за результатами розгляду касації рішення суду апеляційної інстанції буде скасовано. Якщо ж на стадії касації його скасовують, то все стягнуте за скасованим рішенням суду підлягає поверненню суб'єкту господарювання. Але можливий інший варіант — одночасно з поданням касації можна подати клопотання про зупинення виконання рішення суду, що набуло законної сили.
Рішенням апеляційного суду процедура судового оскарження акта податкового органу може не закінчитися. Є ще можливість подати
касаційну скаргу. Проте її подання на узгодження податкового зобов'язання вже не повинно вплинути: воно вважатиметься узгодженим з набуттям законної сили рішенням суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга подається безпосередньо до канцелярії адмінсуду касаційної інстанції (до Вищого адміністративного суду України) протягом 20 днів після набуття законної сили рішенням суду апеляційної інстанції (ст. 212 КАСУ).Звернення до суду касаційної інстанції — не остання можливість оскаржити рішення податкового органу. Рішення ВАСУ може бути оскаржене до Верховного Суду України за виключними обставинами в порядку, установленому в
ст. 235 — 244 КАСУ. Крім того, будь-яке з рішень, прийнятих у справі, можна оскаржити за нововиявленими обставинами шляхом подання відповідної заяви до суду, тієї інстанції, який, на думку заявника, допустив помилку у вирішенні справи.
5. Як подати клопотання про зупинення дії податкового повідомлення-рішення?
Як ми зазначили ще на початку статті, до позову з вимогою скасувати податкове рішення можна включити прохання
про зупинення дії оспорюваного рішення податкового органу. Звернутися до суду з таким проханням (клопотанням) можна не тільки шляхом уключення його до позову, а й на будь-якій стадії судового розгляду справи до набуття законної сили рішенням суду першої або апеляційної інстанції. Необхідність у реалізації такої можливості виникає, якщо йдеться про оскарження податкового боргу. Якщо ж позов подається, коли податкове зобов'язання ще не узгоджене, то й необхідності у зверненні до суду з клопотанням про зупинення дії податкового рішення немає.Рішення про те, чи зупиняти дію оспорюваного рішення, приймає або суд першої інстанції, або апеляційний суд залежно від того, на якій стадії розгляду перебуває справа (
ч. 2 ст. 117 КАСУ).Клопотання про зупинення дії оспорюваного рішення має бути розглянуте судом не пізніше наступного дня після його здобуття (
ч. 1 ст. 118 КАСУ). Наведемо зразок складання такого клопотання в разі, якщо воно подається до суду першої інстанції.
Необхідно пам'ятати про те, що на стадії подання касаційної скарги звернутися до суду з клопотанням про зупинення дії оспорюваного рішення податкового органу вже не можна. Але з цієї ситуації є інший вихід — звернутися до касаційного суду з
клопотанням про зупинення виконання судового рішення, що оскаржується.У загальному вигляді процедура судового оскарження до стадії касації включно виглядає таким чином:
