Права працівників-донорів та обов’язки їх роботодавців
Донорство крові та її компонентів — це добровільний акт волевиявлення людини, який полягає в здаванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання в наукових дослідженнях. Для працівників підприємств, які мають почесне звання донора, державою визначено особливі права, гарантії та пільги, про які роботодавець зобов’язаний знати та які повинен дотримувати. Мета цієї статті — нагадати про них як працівникам-донорам, так і їх роботодавцям.
Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон про донорство
— Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.Закон № 2240
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.Порядок № 100
— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.Порядок № 385
— Порядок медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів, затверджений наказом МОЗ України від 01.08.2005 р. № 385.Лист № 90
— лист Мінпраці України від 02.04.2010 р. № 90/13/116-10.Лист № 303
— лист Мінпраці України від 21.09.2007 р. № 303/13/116-07.
Загальні положення
Законом, що регулює відносини, пов’язані з розвитком донорства крові та її компонентів, є
Закон про донорство.Саме цей
Закон визначає основні засади організації донорства крові, права та обов’язки донора, гарантії і пільги, які йому надаються, а також відповідальність за порушення законодавства про донорство крові та її компонентів.Донором
може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження та в якого немає протипоказань, визначених Міністерством охорони здоров’я (ст. 2 Закону про донорство).Документом, що підтверджує
статус донора, є посвідчення донора крові та/або її компонентів, форму та порядок видачі якого затверджено постановою КМУ «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення донора крові та (або ) її компонентів» від 15.12.97 р. № 1407.При виконанні певних умов, установлених
Законом про донорство, донору може бути присвоєно статус Почесного донора України. Таким особам видається відповідне посвідчення та вручається нагрудний знак «Почесний донор України» відповідно до Порядку видачі посвідчення та вручення нагрудного знаку «Почесний донор України», затвердженого постановою КМУ від 10.05.99 р. № 796.Узяття крові та/або її компонентів у донора дозволяється тільки за умови, що
здоров’ю донора не буде завдано шкоди.За бажанням донора здавання крові та/або її компонентів може провадитися безоплатно або з оплатою, яка здійснюється відповідно до
постанови КМУ «Про підвищення рівня оплати давання донорами крові та (або) її компонентів» від 27.12.2006 р. № 1821.
Гарантії донорам
Згідно зі
ст. 8 Закону про донорство захист прав донора та охорону його здоров’я гарантовано державою.Медичне обстеження донора перед здаванням крові та/або її компонентів, видача довідок про стан його здоров’я здійснюються медичними закладами
безоплатно.Інвалідність донора
, що настала у зв’язку з виконання ним донорської функції, прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.Якщо внаслідок виконання донорської функції настала смерть донора, членам сім’ї померлого, які перебували на його утриманні, призначається пенсія у зв’язку із втратою годувальника. Причому призначення такої пенсії здійснюється в порядку та на умовах, установлених законодавством для призначення пенсії сім’ї годувальника, який помер унаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Згідно з
ч. 16 ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV виплата пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер унаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. Сьогодні ці пенсії призначаються та виплачуються органами Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII.
Пільги працівникам-донорам
Пільги працівникам, які є донорами, установлено
КЗпП та Законом про донорство. Розглянемо кожну з них.1. У день здавання крові
та/або її компонентів, а також у день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності зі збереженням за ним середнього заробітку (ст. 124 КЗпП, ч. 1 ст. 9 Закону про донорство). Для цього працівник-донор зобов’язаний не пізніше ніж за 3 дні до дня проходження медичного обстеження, що проводиться перед здаванням крові та/або її компонентів, повідомити роботодавця письмово шляхом подання заяви про свій намір пройти таке обстеження та здати кров та/або її компоненти. У заяві працівник повинен указати, коли він бажає використати додатковий день відпочинку. Зазначена заява не подається, якщо:— донор перебуває
у відпустці або відрядженні;— його кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому;
— сталося стихійне лихо, аварія, катастрофа, епідемія, епізоотія або інша надзвичайна ситуація на всій території України.
Роботодавці
, у свою чергу, зобов’язані за наявності відповідної заяви безперешкодно відпускати з місця роботи донорів у дні проходження медичного обстеження та здавання крові та/або її компонентів, за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до суттєвої матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків (ст. 6 Закону про донорство).Згідно з роз’ясненнями Мінпраці, наданими в
листі № 303, якщо працівник здавав кров та/або її компоненти у свій вихідний день, то цей день йому не оплачується, а надається один день відпочинку, який підлягає оплаті у розмірі середнього заробітку працівника-донора.Причому, за роз’ясненнями Мінпраці (див.
лист № 90), якщо здавання крові працівником-донором здійснюється після закінчення робочої зміни, наприклад, якщо зміна закінчилася о 8:00, а кров він здає о 10:00 цього ж дня, то цей день для працівника є вихідним і тому йому надається тільки один день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку. Якщо ж працівник здав кров о 10:00, а його зміна починається о 20:00 цього дня, то його має бути звільнено від роботи в цю зміну зі збереженням середнього заробітку (див. роз’яснення фахівців Мінпраці в газеті «Праця і зарплата», 2010, № 2, с. 16 та лист Мінпраці від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11 на с. 20).Така неоднозначна позиція Мінпраці щодо звільнення від роботи залежно від того, до чи після зміни працівник здавав кров, є досить спірною. Адже час з моменту закінчення праці (зміни) до початку наступного робочого дня (зміни) є для працівника
щоденним (міжзмінним) відпочинком, а не вихідним днем. І в першому випадку, на наш погляд, логічніше було б цю ситуацію розглядати як залучення працівника-донора до роботи в день здавання крові за погодженням з роботодавцем. Про те, які пільги передбачено Законом про донорство, якщо працівник залучається до роботи в день здавання крові, ітиметься далі.2.Після кожного дня здавання крові
та/або її компонентів, у тому числі в разі здавання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку (ст. 124 КЗпП, ч. 2 ст. 9 Закону про донорство).За бажанням працівника-донора
цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року.3.
Якщо за погодженням з роботодавцем у день здавання крові донора було залучено до роботи, то за бажанням працівника-донора йому має бути надано інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку (ч. 3 ст. 9 Закону про донорство). У цьому випадку роботодавець надає працівнику 2 дні відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку: перший — за той день, коли працівника замість звільнення було залучено до роботи (ч. 1 ст. 9 Закону про донорство), а другий — це додатковий день відпочинку (ч. 2 ст. 9 Закону про донорство). За бажанням працівника ці дні також може бути приєднано до щорічної відпустки.Якщо працівником-донором заява про звільнення його в день здавання крові та/або її компонентів від роботи роботодавцю не подавалася, тобто
не було зазначеного погодження з роботодавцем, то йому надається один день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку (див. лист № 90).4.
У разі здавання крові та/або її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка подовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день здавання крові (ч. 4 ст. 9 Закону про донорство). Отже, у цьому випадку тривалість щорічної відпустки подовжується на 2 дні за кожний день здавання крові. Аналогічне роз’яснення цієї норми Закону про відпустки надало Мінпраці в листі № 303, аргументуючи тим, що згідно зі ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР разом із часом фактичної роботи до стажу, що дає право на щорічну відпустку, уключається час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада). Отже, час перебування працівника у відпустці прирівнюється до часу фактичної роботи.5.
Донори, які протягом року безоплатно здавали кров та/або її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам здавання крові*, мають право протягом року після здавання крові та/або її компонентів у зазначеній вище кількості на:— отримання
допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи (абзац п’ятий ст. 37 Закону № 2240);— першочергове придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи (
ч. 1 ст. 10 Закону про донорство).* Обсяг максимально допустимої дози (стандартний обсяг заготовленої крові) визначено п. 3.1 Порядку № 385 і становить — 450 мл, без урахування крові, узятої для аналізів (до 40 мл).
Підставою для надання
працівнику-донору всіх перелічених пільг (пп. 1 — 5 цієї статті) є відповідні довідки, видані донору за місцем проходження медичного обстеження або здавання крові та/або її компонентів , форму та порядок видачі яких затверджено наказами Міністерства охорони здоров’я від 07.07.2003 р. № 301 і від 01.08.2005 р. № 385, та заява донора про надання пільг.Після здавання крові та/або її компонентів донору видається
довідка про надання пільг (за формою № 435/о). Якщо після проходження медичного обстеження або з технічних причин процедура здавання крові донором не відбулася, йому видається довідка про обстеження донора (за формою № 436/о).Надання таких довідок роботодавцю є також підтвердженням причини відсутності працівника на робочому місці.
Крім того, для осіб, які мають
статус Почесного донора України, Законом про донорство встановлено додаткові пільги, зокрема, використання щорічної оплачуваної відпустки в зручний для них час.
Порядок розрахунку середньої заробітної плати
Обчислення середнього заробітку за дні, коли працівник-донор проходив медобстеження, здавав кров та/або її компоненти, додаткові дні відпочинку, здійснюється відповідно до
Порядку № 100 виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. У нашому випадку такою подією буде день обстеження (здавання) крові та/або її компонентів або день додаткового відпочинку зі збереженням середньої зарплати.Порядок розрахунку середньої заробітної плати для оплати за зазначені дні розглянемо на числовому прикладі.
Приклад
. Працівник підприємства подав 16 травня 2011 року заяву про свій намір пройти медичне обстеження та здати кров 23 травня 2011 року. Згідно з цією заявою додатковий день відпочинку:1 варіант
— йому було надано 24 травня 2011 року. Розрахунковий період: березень — квітень 2011 року. Заробітна плата працівника становила в березні 2011 року — 4000,00 грн., у квітні 2011 року — 5000,00 грн.Кількість робочих днів у розрахунковому періоді:
22 + 20 = 42 (роб. дн.),
де 22 — кількість робочих днів у березні 2011 року;
20 — кількість робочих днів у квітні 2011 року.
Середньоденна заробітна плата за розрахунковий період:
(4000 + 5000) : 42 = 214,29 (грн.).
Сума оплати дня здавання крові (23 травня) та додаткового дня відпочинку (24 травня):
214,29 х 2 = 428,58 (грн.);
2 варіант
— було приєднано до щорічної відпустки, яка надається працівнику з 30 травня 2011 року на 24 календарні дні. Додатковий день відпочинку — 24 червня 2011 року. Розрахунковим періодом у цьому випадку буде квітень — травень 2011 року. Заробітна плата працівника в травні 2011 року становила 4473,68 грн., відпускні за травень 2011 року — 338,02 грн.Сума оплати за день здавання крові становитиме 214,29 грн. (див. 1 варіант).
Що стосується оплати додаткового дня відпочинку, приєднаного відповідно до заяви працівника до щорічної відпустки, то зазначимо таке.
Згідно з
абзацом другим п. 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім виплат, зазначених в абзаці першому п. 4 Порядку № 100 (перелік цих виплат наведено у статті «Порядок розрахунку відпускних» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 40, с. 23), також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час виконання державних та громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога по тимчасовій непрацездатності.Таким чином, кількість робочих днів у розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої заробітної плати для оплати додаткового дня відпочинку, що надається працівнику-донору, становитиме:
20 + 17 = 37 (роб. дн.),
де 17 — кількість робочих днів, відпрацьованих працівником у травні 2011 року;
20 — кількість робочих днів у квітні 2011 року.
Середньоденна заробітна плата за розрахунковий період:
(5000,00 + 4473,68) : 37 = 256,05 (грн.)
Таким чином, у другому варіанті сума оплати додаткового дня відпочинку працівника-донора становитиме 256,05 грн.
Податковий облік
Як уже зазначалося, за дні, коли працівник проходив медобстеження чи здавав кров та/або її компоненти йому нараховується середній заробіток.
Виплата середнього заробітку донору
здійснюється за рахунок коштів його роботодавця.Згідно з
п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, які надаються після кожного дня здавання крові, або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки, належить до фонду додаткової заробітної плати.Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI
визначено, що базою для нарахування єдиного внеску (далі — ЄСВ) є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі. Отже, суми оплати працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові, або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки, обкладаються ЄСВ як у частині нарахувань, так і в частині утримань.Крім того, ці виплати підлягають обкладенню
податком на доходи фізичних осіб у складі заробітної плати (за ставкою 15 (17) %) та враховуються при визначенні права працівника-донора на податкову соціальну пільгу.Суми оплати за дні, коли працівник проходив медобстеження або здавав кров та/або компоненти крові, а також за дні додаткового відпочинку, що надаються донорам відповідно до
Закону про донорство , уключаються до витрат підприємства на підставі пп. 138.10.1 — 138.10.4 і п. 142.1 ПКУ.
Відповідальність роботодавця
Ненадання роботодавцем працівникам-донорам розглянутих вище гарантій та пільг
є порушенням законодавства про працю та тягне за собою притягнення посадових осіб підприємства до дисциплінарної та адміністративної відповідальності.Дисциплінарна відповідальність
полягає у винесенні власником або уповноваженим ним органом дисциплінарного стягнення (у вигляді догани або звільнення) посадовій особі, яка порушила трудове законодавство (ст. 147 — 152 КЗпП ).Адміністративна відповідальність
передбачена ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х та полягає в накладенні на посадових осіб підприємства або фізичну особу — підприємця штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.).Таке порушення може бути виявлено під час перевірки підприємства або приватного підприємця посадовими особами державної інспекції з питань праці. Рішення про накладення адміністративного штрафу на посадових осіб підприємства або приватного підприємця за
ст. 41 вказаною нормою виноситься судом.Якщо у вас на підприємстві працюють донори, то слід дотримувати їх права, установлені чинним законодавством, і наша стаття допоможе вам у цьому.
