Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності — нова назва плати за торгові патенти в Податковому кодексі
Патентування деяких видів діяльності належить до розряду питань, які Податковий кодекс зачепив не дуже, і, навіть більше того, деякі положення дослівно перенесено із раніше чинного законодавства. У запропонованій статті буде розглянуто основні аспекти патентування в Податковому кодексі: платники, види патентів, строки сплати, відповідальність та інші суттєві питання.
Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон № 1251
— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII.Закон про патентування
— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.Положення № 1077
— Положення про виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів, затверджене постановою КМУ від 13.07.98 р. № 1077.
Загальні положення
Справляння збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності регулюється
ст. 267 ПКУ. У ПКУ в цього збору є своє визначення і шукати його слід у ст. 14 — своєрідній базі визначень ПКУ (це правило стосується й інших податків та зборів). Згідно з п.п. 14.1.68 він є сумою коштів, яка сплачується за придбання та використання торгового патенту. Отже, збір є нічим іншим як заміною плати за торгові патенти, що раніше справлялася відповідно до Закону про патентування, тому подальший аналіз збору здійснюватиметься на підставі цього висновку.Як свідчить
п.п. 10.2.1 ПКУ, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності віднесено до складу місцевих зборів, тоді як плата за патенти прирівнювалася до загальнодержавних податків і зборів (п.п. 18 п. 1 ст. 14 Закону № 1251).Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності почав справлятися з 01.01.2011 р., що випливає зі
ст. 1 Прикінцевих положень ПКУ. У цей момент припинив свою дію Закон про патентування. У зв’язку з цим виникає запитання: що робити з торговими патентами, виданими до 01.01.2011 р., дія яких після цієї дати ще продовжується?Це питання врегульовано
п. 1 підрозд. 7 розд. ХХ ПКУ, відповідно до якого торгові патенти, строк яких не закінчився на момент набуття чинності ПКУ, підлягають поверненню до органів податкової служби за місцем їх придбання у тримісячний строк (але не пізніше закінчення строку їх дії). При цьому податківці зазначають, що з 1 січня 2011 року платникам збору видаватимуться наразі чинні бланки патентів (аж до введення в дію нових бланків) з додатковим записом на них «Торговий патент підлягає поверненню» (лист ДПАУ від 14.12.2010 р. № 27640/7/15-0117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 103, с. 8).Також варто зауважити: якщо особа вже здійснила оплату вартості торгового патенту до 1 січня 2011 року, то податківці говорять, що його вартість за перший місяць/квартал 2011 року перегляду не підлягає, і при цьому:
—
якщо провадилася передоплата за весь період дії торгового патенту, то така оплата не підлягає перегляду, що випливає з норм Закону про патентування;—
якщо здійснювалася передоплата не за весь строк дії торгового патенту, то така оплата підлягає перегляду.На завершення цього розділу статті зазначимо, що
порядок податкового обліку торгових патентів не зазнав змін. Відповідно до п.п. 139.1.10 ПКУ вартість патентів не належить до складу витрат платника податків, а враховується у зменшення податкового зобов’язання (це прямо вказано в п. 152.1). У п. 152.2 ПКУ встановлено, що платник податків, який здійснює діяльність, що патентується, повинен вести окремий облік доходів, отриманих від такої діяльності, та витрат з урахуванням від’ємного значення як результату розрахунку об’єкта оподаткування.ПКУ
в цій частині передбачено і таке: від’ємне значення, що утворилося за підсумками року від провадження діяльності, що патентується, не переноситься до складу витрат наступного звітного періоду, а покривається за рахунок доходів такого платника податків, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.Проаналізуємо структурні елементи збору.
Особи, які є платниками збору
Відповідно до
п. 267.1 ПКУ збір повинні сплачувати суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять такі види діяльності:1.
Торговельна діяльність у пунктах продажу товарів. Перелік пунктів продажу не зазнав змін і в ПКУ його наведено в п.п. 14.1.211. До них належать:— магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
— кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;
— автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;
— лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання — фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі — ринків усіх форм власності;
— стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;
— фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;
— оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Водночас зауважимо: патентуванню підлягає тільки торговельна діяльність, що здійснюється за готівкові кошти або з використанням платіжних карток.
Здійснення торговельної діяльності з безготівковою формою оплати через установу банку отримання торгового патенту не потребує, на що звертають увагу і фахівці податкового відомства при відповіді на запитання в Єдиній базі податкових знань (www.sta.gov.ua).2.
Торгівля валютними цінностями в пунктах обміну іноземної валюти. Визначення такої торгівлі надано в п.п. 14.1.247 ПКУ, відповідно до якого до неї належать операції, пов’язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали. Крім того, у «базі визначень» ПКУ, а саме в п.п. 14.1.208, спеціально для розділу XII наведено визначення пункту обміну іноземної валюти як структурної одиниці, яка відкривається банком (фінансовою установою), у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами — резидентами, а також національним оператором поштового зв’язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб — резидентів і нерезидентів.3.
Діяльність з надання платних побутових послуг із переліку, визначеного Кабміном. Платні послуги визначаються як діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, уключаючи платіжні картки (п.п. 14.1.151 ПКУ).Наразі
Перелік платних побутових послуг, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент затверджено постановою Кабміну від 29.12.2010 р. № 1258. У п. 3 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з 1 січня 2011 року, однак насправді момент набуття чинності його припадає на дату опублікування — тобто на 03.02.2011 р. (ст. 53 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 07.10.2010 2591-VI). До цієї дати слід було керуватися старим Переліком послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затвердженим постановою Кабміну від 27.04.98 р. № 576 (випливає з п. 10 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). До речі, новий Перелік не привніс істотних змін.4.
Діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей), яка є господарською діяльністю юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо (п.п. 14.1.46 ПКУ). Зверніть увагу: до діяльності у сфері розваг податківці також відносять і дитячі ігри, такі як — батут, карусель, гірки (див. думку у Єдиній базі податкових знань).У цьому контексті нагадаємо, що
ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. № 1334-VI забороняє в Україні гральний бізнес та участь в азартних іграх. Водночас у ст. 1 Закону наведено види діяльності, які азартними не вважаються (у тому числі гра в більярд чи кегельбан, що проводяться без отримання гравцем призу). Тобто в межах України все ж дозволяються деякі види бізнесу, пов’язані з гральним, і збір із такої діяльності має сплачуватися в загальному порядку.Крім того, у читачів може виникнути запитання:
чи відносить ПКУ до діяльності у сфері розваг рекламні розіграші, і відповідно чи необхідно при їх проведенні придбавати патенти? Нагадаємо, що в чинному до 2011 року законодавстві такі розіграші не належали до гральної діяльності та патентування не потребували, на що звертала увагу і ДПАУ (лист ДПАУ від 28.07.2009 р. № 8984/5/15-0416 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 82, с. 11). У ПКУ, виходячи з визначення діяльності у сфері розваг, наданого в ньому (п.п. 14.1.46), різні розіграші, що проводяться з рекламною метою, не належать до діяльності у сфері розваг. По-перше, усе ще спрацьовує аргументація, аналогічна наведеній у зазначеному листі. По-друге, одним із видів діяльності у сфері розваг є лотереї, а відповідно до п.п. 14.1.101 ігри, що проводяться на безоплатній основі з метою рекламування товару (платної послуги), сприяння їх продажу (наданню) за умови, що організатори цих ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід), лотереями не є.
Особи, які не є платниками збору
Спершу варто зауважити: якщо йдеться про торговельну діяльність (а не діяльність з надання платних побутових послуг), то вона підлягає патентуванню лише у випадку, якщо вона здійснюється за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток. Якщо ж в торговельній діяльності мають місце безготівкові розрахунки, то торговий патент придбавати не потрібно (див. думку в Єдиній базі податкових знань).
Відповідно до
п.п. 267.1.2 ПКУ платниками збору не є такі суб’єкти господарювання:
Особи, які не є платниками збору
| № з/п | Особа | ПКУ | Закон про патентування |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Аптеки, що перебувають у державній або комунальній власності | Абз. «а» п.п. 267.1.2 | П.п. 1 п. 3 ст. 1 |
| 2 | Підприємства й організації споживчої кооперації | Абз. «б» п.п. 267.1.2 | |
| 3 | Фізичні особи — підприємці, які здійснюють торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності | Абз. «в» п.п. 267.1.2 | П.п. 2 п. 3 ст. 1 |
| У читачів може виникнути запитання про долю фізичних осіб, які придбавають фіксований патент. | |||
| 4 | Фізичні особи — підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва | Абз. «г» п.п. 267.1.2 | П.п. 2 п. 3 ст. 1 |
| 5 | Фізичні особи — підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік | Абз. «ґ» п.п. 267.1.2 | П.п. 2 п. 3 ст. 1 |
| 6 | Суб’єкти господарювання, створені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги відповідно до законодавства та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виробленою на підприємствах «Українське товариство сліпих», «Українське товариство глухих», а також фізичними особами — інвалідами, зареєстрованими відповідно | Абз. «д» п.п. 267.1.2 | П.п. 3 п. 3 ст. 1 |
| Як бачите, у ПКУ передбачено пільгу, якої не було раніше, для фізичних осіб — інвалідів, зареєстрованих підприємцями, — сплачувати збір вони не повинні. | |||
| 7 | Суб’єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: | Абз. «е» п.п. 267.1.2 | П. 6 ст. 3 |
| Зверніть увагу на позицію «свійська птиця» («домашня птиця» у законі про патентування), з приводу якої податківці «порадували» своєю точкою зору, яку викладено в листі ДПАУ від 11.11.2009 р. № 5463/М/15-0414 (див. «Податки | |||
| 8 | Суб’єкти господарювання, які реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, які належать такому суб’єкту | Абз. «є» п.п. 267.1.2 | П. 10 ст. 3 |
| 9 | Суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки) | Абз. «ж» п.п. 267.1.2 | П. 11 ст. 3 |
| 10 | Підприємства, установи і організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах | Абз. «з» п.п. 267.1.2 | П. 12 ст. 3 |
| 11 | Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері комп’ютерних та відеоігор | Ч. 2 п.п. 267.1.2 | — |
Види торгових патентів
У
ПКУ види патентів не відрізняються від тих, що існували раніше:1)
торговий патент — відповідно до п.п. 14.1.250 ПКУ торговий патент є державним свідоцтвом з обмеженим строком дії на провадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору;2)
пільговий торговий патент — визначення пільгового торгового патенту надано в п.п. 14.1.146 ПКУ, згідно з яким це торговий патент на провадження торговельної діяльності певними видами товарів, визначених у ст. 267 Кодексу (конкретний перелік таких видів діяльності наведено далі);3)
короткотерміновий торговий патент — відповідно до п.п. 14.1.92 ПКУ це торговий патент на провадження торговельної діяльності, строк дії якого не перевищує 15 календарних днів.У загальному випадку, якщо особа потрапляє під визначення платника збору, вона повинна придбати звичайний торговий патент. Виняток становить ситуація, коли така особа займається діяльністю, що входить до «пільгового» переліку або має короткостроковий характер.
Пільговий торговий патент
Насамперед, варто звернути увагу на такий момент. Нагадаємо, що в
Законі про патентування після груп деяких товарів зазначалося «незалежно від країни походження». Податківці робили висновок, що це зауваження стосується лише останнього товару у групі (див. лист ДПАУ від 25.04.2008 р. № 5160/5/15-0416 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 49, с. 42). У ПКУ це питання вирішено — така вказівка тепер міститься перед відповідними групами товарів.Перелік видів діяльності, у разі провадження яких дозволено придбавати пільговий торговий патент, з прийняттям
ПКУ не змінився.
Пільговий торговий патент: види діяльності
| № з/п | Вид діяльності | ПКУ |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження): | п.п. 267.2.1 |
| 1.1 | Товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів | Абз. «а» п.п. 267.2.1 |
| 1.2 | Товари військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів | Абз. «б» п.п. 267.2.1 |
| 1.3 | Насіння та посадковий матеріал овочевих, баштанних, кормових | Абз. «в» п.п. 267.2.1 |
| 1.4 | Сірники | Абз. «г» п.п. 267.2.1 |
| 1.5 | Термометри та індивідуальні діагностичні пристрої | Абз. «ґ» п.п. 267.2.1 |
| 2 | Торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва: | П.п. 267.2.2 |
| 2.1 | Поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту та зв’язку, і фурнітура до них | Абз. «а» п.п. 267.2.2 |
| 2.2 | Товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури | Абз. «б» п.п. 267.2.2 |
| 2.3 | Готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів | Абз. «в» п.п. 267.2.2 |
| 2.4 | Зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське | Абз. «г» п.п. 267.2.2 |
| 2.5 | Вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, торф’яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях | Абз. «ґ» п.п. 267.2.2 |
| 2.6 | Проїзні квитки | Абз. «д» п.п. 267.2.2 |
| 2.7 | Зошити | Абз. «е» п.п. 267.2.2 |
| 3 | Торговельна діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами — резидентами України. | П.п. 267.2.3 |
Короткотерміновий торговий патент
Головною особливістю короткотермінових патентів є строк їх дії —
від 1 до 15 календарних днів. Ці патенти призначено для таких короткострокових заходів, як ярмарки, виставки-продажі та інші короткострокові заходи, пов’язані з демонстрацією та продажем товарів (п.п. 267.4.7 ПКУ). Водночас, якщо ці заходи провадяться на ринках, то у фізичних осіб — підприємців необхідності у придбанні патенту взагалі немає — такі особи не є платниками збору відповідно до абз. «в» п.п. 267.1.2 ПКУ (про думку податківців див. на с. 20 рядок 3). Загалом же змін у цій частині порівняно із Законом про патентування не сталося.
Порядок та строки сплати збору
Під час придбання торгового патенту платник повинен внести суму збору за один місяць або квартал (для сфери розваг). На неї в подальшому зменшується сума збору, яку платник повинен сплатити в останній місяць/квартал дії патенту. Отже, як і при
Законі про патентування, перед отриманням патенту слід сплатити суму збору за два періоди (за перший та останній).Платник збору може сплатити збір авансовим внеском до кінця календарного року
(п.п. 267.5.4 ПКУ). У Законі про патентування дозволялося здійснювати оплату торгових патентів за більш тривалий проміжок часу.Не зайвим буде нагадати, що раніше було передбачено деякі особливості придбання торгових патентів, якщо таке придбання не збігається з першим числом звітного періоду. Для таких випадків у
п. 13 Положення № 1077* було передбачено такий порядок:— якщо плата за патент вноситься до 15 числа місяця (15 числа останнього місяця кварталу), то її розмір за перший звітний період визначається пропорційно кількості календарних днів місяця/кварталу від дня придбання патенту;
— якщо плата за патент вноситься після 15 числа місяця (15 числа останнього місяця кварталу), то її розмір також визначається пропорційно та, крім того, особа відразу ж повинна здійснити оплату патенту за наступний звітний період.
* Втратило чинність згідно з Постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1236. —
Прим. ред.У
ПКУ цей порядок не передбачено. Але й до цього його було наведено не в Законі про патентування, а в підзаконному Положенні № 1077.Якщо суму збору не буде сплачено своєчасно, то вона перетворюється на податковий борг
. Але останнє і так очевидно, адже збір за патенти включено до податкової системи України.Для наочності наведемо інформацію про місце та строки сплати збору в таблиці.
Порядок та строки сплати збору в розрізі видів діяльності, що патентуються
| № з/п | Вид діяльності | Місце сплати | Строки сплати | |
| 1 | Торговельна діяльність | «Звичайна» торгівля (крім пересувної торговельної мережі) | За місцезнаходженням пункту продажу товарів | Щомісячно не пізніше 15 числа місяця, |
| Торгівля за допомогою пересувної торговельної мережі | За місцем реєстрації платників | |||
| Торгівля на ярмарках, виставках-продажах | За місцем провадження такої діяльності | Не пізніше ніж за один день до початку здійснення такої діяльності | ||
| 2 | Торгівля валютними цінностями | За місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти | Щомісячно не пізніше 15 числа місяця, | |
| 3 | Надання платних послуг | За місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту надання платних послуг | Щомісячно не пізніше 15 числа місяця, | |
| 4 | Діяльність у сфері розваг | За місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг | Щоквартально не пізніше 15 числа місяця, що передує звітному кварталу | |
| Як бачимо, для торгівлі валютними цінностями ПКУ передбачено зміну строків сплати у бік їх звуження. Так, замість щоквартальної сплати в чинному законодавстві в ПКУ передбачено щомісячну сплату. | ||||
Ставки збору
Як уже зазначалося, цей збір має статус місцевого, що надає місцевим радам значні повноваження щодо регулювання його справляння. Відповідно до
п.п. 267.3.1 ПКУ ставки збору встановлюються сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня календарного року (на 1 січня 2011 року мінімальна заробітна плата становить 941 грн.).При визначенні конкретного розміру ставки враховуються місцезнаходження пункту продажу товарів (пункту надання платних послуг) та асортимент товарів (вид платних послуг). Місцеві ради не можуть встановлювати ставки цього збору довільно, а повинні керуватися максимальною та мінімальною межами, визначеними
п. 267.3 ПКУ. Відповідно до п.п. 267.3.9 ПКУ ставки збору підлягають округленню (менше 50 коп. — відкидається, більше — округлюється до 1 грн.).Як передбачено
п. 5 розд. XIX «Прикінцеві положення», органи місцевого самоврядування повинні забезпечити в місячний строк із дня набуття чинності ПКУ прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів, у тому числі збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. У разі невстановлення збори сплачуються за мінімальними ставками.Сьогодні актуальним є питання: за якими ставками слід було сплачувати збір за лютий, якщо орган місцевого самоврядування все ж устиг прийняти відповідне рішення* у зазначені строки. На наш погляд, якщо рішення органу місцевого самоврядування набрало чинності після 15-го січня (тобто вже після настання строків сплати збору), то сплачувати збір за лютий слід було за мінімальними ставками. В іншому разі слід було використовувати ставки, прийняті органом місцевого самоврядування. Водночас, податківці проти такого підходу, наполягаючи, що якщо набуття чинності рішенням відбулося в межах січня (незалежно від числа), то оплата за лютий мала здійснюватися вже з урахуванням установлених таким рішенням ставок (див. Єдину базу податкових знань).
* При цьому набуття чинності таким рішення не може відбутися раніше дати опублікування (п. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР).
Межі для встановлення ставок збору наведемо в таблиці.
Ставки збору в розрізі видів діяльності
| № з/п | Вид (особливості) діяльності | Межі встановлення ставок збору | |
| частка від розміру мінімальної зарплати | грн. | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг (за місяць): | ||
| 1.1 | На території м. Києва та обласних центрів | 0,08 — 0,4 | 75 — 376 |
| 1.2 | На території м. Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) та районних центрів | 0,04 — 0,2 | 38 — 188 |
| 1.3 | На території інших населених пунктів | до 0,1 | до 94 |
| 1.4 | Торговельна діяльність нафтопродуктами, скрапленим та стисненим газом на стаціонарних, малогабаритних та пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах | 0,08 — 0,4 | 75 — 376 |
| Крім того, якщо пункт продажу товарів (надання послуг) знаходиться в курортній місцевості | |||
| 2 | Провадження торговельної діяльності валютними цінностями (за місяць) | 1,2 | 1129 |
| 3 | Провадження діяльності у сфері розваг (за квартал): | ||
| 3.1 | Для використання грального автомата (грального автомата «кран-машина», грального автомата, на якому проводяться дитячі ігри, іншого грального автомата, призначеного для проведення платних ігор) | 1 | 941 |
| 3.2 | Для використання гральних жолобів (доріжок) кегельбана, боулінга, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них | 2 (за кожний гральний жолоб або доріжку) | 1882 |
| 3.3 | Для використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань | 1 (за кожен стіл) | 941 |
| 3.4 | Для проведення інших платних розважальних ігор | 1 (за кожне окреме гральне місце) | 941 |
| 4 | Провадження торговельної діяльності з придбанням пільгового торгового патенту (за рік) | 0,05 | 47 |
| 5 | Провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту (за 1 день) | 0,02 | 19 |
Порядок придбання та повернення торгового патенту
Суб’єкт господарювання, який вирішив провадити діяльність, що патентується, повинен подати до органу податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту. Коректно оформлена заявка є підставою для придбання торгового патенту.
Установлювати будь-які додаткові умови для придбання торгових патентів заборонено.Заявка повинна містити таку інформацію:
— найменування суб’єкта господарювання та код ЄДРПОУ для юридичних осіб, прізвище, ім’я, по батькові суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб;
— юридичну адресу (місцезнаходження) суб’єкта господарювання, а якщо патент придбавався для відокремленого підрозділу — місцезнаходження такого підрозділу відповідно до документа, який підтверджує право власності (оренди);
— вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбавався торговий патент;
— найменування документа про повну або часткову сплату збору;
— назву та фактичну адресу (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення «виїзна торгівля»;
— назва, дата, номер документа, що підтверджує право власності (оренда);
— період, на який придбавається торговий патент.
Нескладно помітити, що
ПКУ установлено більш широкий перелік необхідних відомостей порівняно із Законом про патентування, що наближається за обсягом до відомостей відповідно до форми заявки, наведеної в додатку до Положення № 1077. Водночас із переліку відомостей вилучено реквізити документів, що підтверджують дозвіл на розміщення пунктів торгівлі, обмінних пунктів тощо.Крім того,
ПКУ передбачено, що зазначені в заявці відомості звірятимуться або з оригіналами, або з нотаріально посвідченими копіями документів, на підставі яких заповнено заявку. Раніше звірка передбачала наявність лише оригіналів документів (п. 11 Положення № 1077).Видача торгового патенту здійснюватиметься аналогічно діючому порядку. Відповідно до
п.п. 267.4.3 ПКУ торговий патент видається особисто під підпис фізичній особі — підприємцю або особі, уповноваженій на це юридичною особою. Строк видачі торгового патенту становить 3 дні від дня подання заявки, і днем придбання вважається зазначена в ньому дата. При цьому слід зауважити, що ні оригінали, ні їх посвідчені копії на період звірки в органі податкової служби не залишаються. Сама звірка здійснюється в момент подання заявки. Якщо відомості не підтверджуються або наведені не в повному обсязі, орган податкової служби має право відмовити у видачі торгового патенту.Як і раніше, бланк торгового патенту є документом суворої звітності. Відповідно до
п.п. 267.4.4 у разі його псування або втрати платнику збору видаватиметься дублікат (у порядку, наведеному вище).У розрізі видів діяльності
ПКУ передбачено такі особливості придбання торгових патентів:
Особливості придбання торгових патентів у розрізі видів діяльності
| № | Вид діяльності | Особливості отримання торгових патентів |
| 1 | — торговельна діяльність; | — для кожного відокремленого підрозділу, який не є платником податку на прибуток, торгові патенти придбаваються суб’єктами господарювання за місцем реєстрації такого відокремленого підрозділу; |
| 2 | Проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткострокових заходів, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів | — придбавається короткотерміновий торговий патент |
| 3 | Діяльність у сфері розваг | — торговий патент придбавається для кожного окремого грального місця; |
| * Це саме стосується і пересувної торговельної мережі, тобто для кожного пересувного пункту продажу товарів. | ||
Також розглянемо
порядок повернення торгових патентів , наведений у п.п. 267.7.5 ПКУ. Відповідно до зазначеного пункту суб’єкт господарювання, який припинив діяльність, що патентується, повинен до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово сповістити про це орган податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню до органу податкової служби, який його видав, а суб’єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.Більше про порядок повернення торгового патенту в
ПКУ немає жодного слова. Водночас не зайвим було б указати, в які строки повинні подавати заяву платники збору, для яких установлено квартальний період. Незважаючи на те що в Кодексі це не зазначено, вважаємо, що такі платники збору повинні сповістити органи податкової служби до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Порядок використання торгового патенту
Відповідно до
ПКУ оригінал або нотаріально посвідчена копія торгового патенту повинні розміщуватися в таких місцях:— на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності — біля реєстратора розрахункових операцій;
— на фронтальній вітрині малої архітектурної форми (наприклад, торговельного автомата);
— на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;
— у пунктах обміну іноземної валюти;
— у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.
Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
Як, напевно, помітили читачі,
у ПКУ прямо прописана можливість розміщення нотаріально посвідченої копії торгового патенту. Чинна до 2011 року нормативно-правова база про таку можливість умовчувала, хоча контролюючі органи не вважали порушенням розміщення посвідченої копії торгового патенту за наявності його оригіналу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 63, с. 21).Відповідно до
п.п. 267.6.3 ПКУ, якщо в зазначених вище місцях було розміщено посвідчену копію торгового патенту, то його оригінал усе одно мав зберігатися у відповідальної особи суб’єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов’язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.Тепер декілька слів про територію, на яку поширюється дія торгових патентів. У загальному випадку торговий патент діє лише на тій території, на яку поширюються повноваження органу, що здійснив реєстрацію суб’єкта господарювання, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. Виняток становить торговий патент для провадження торгівлі з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазину, розвозки тощо) — такі торгові патенти діють на всій території України.
Крім того, як і раніше,
передавати торговий патент іншому суб’єкту господарювання чи іншому відокремленому підрозділу такого суб’єкта заборонено (п.п. 267.6.5 ПКУ). У принципі, цей висновок логічний і без окремої згадки, але особлива конкретизація в податковому законодавстві ніколи не буває зайвою.
Строк дії торгових патентів
Наведемо строки дії торгових патентів у таблиці.
Строки дії торгових патентів
| № з/п | Вид діяльності | Строк дії торгового патенту |
| 1 | Торговий та пільговий патент (крім короткотермінового та торгового патенту на провадження діяльності у сфері розваг) | 60 календарних місяців |
| 2 | Короткотерміновий патент | Від 1 до 15 календарних днів |
| 3 | Торговий патент на провадження діяльності у сфері розваг | 8 календарних кварталів |
Санкції за порушення у сфері патентування
Спершу слід зауважити, що згідно зі
ст. 2 підрозд. 7 розд. ХХ ПКУ суб’єкти господарювання, які придбали торгові патенти відповідно до Закону про патентування, несуть відповідальність за порядок їх використання та внесення плати за них у порядку, установленому ПКУ, а саме його ст. 125.Тепер перейдемо до санкцій.
Фінансові санкції за порушення у сфері патентування
| № з/п | Порушення | Розмір фінансової санкції |
| 1 | Порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого пп. 267.6.1 — 267.6.3 ПКУ (наприклад, у передбаченому місці відсутній оригінал та/або посвідчена копія) | Сума збору за один календарний місяць, а для діяльності у сфері розваг — у сумі збору за один квартал |
| 2 | Провадження діяльності, що патентується, без придбання торгового патенту; | Подвійний розмір збору за весь період провадження такої діяльності, але не менше його подвійного розміру за один місяць |
| 3 | Здійснення реалізації товарів, визначених п. 267.2 ПКУ (тобто товарів, для реалізації яких придбавався пільговий торговий патент), без придбання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку його придбання та використання, передбаченого пп. 267.6.4 — 267.6.6 ПКУ | П’ятикратний розмір збору за весь період провадження такої діяльності, але не менше його п’ятикратного розміру за рік |
| 4 | За провадження торговельної діяльності без придбання короткотермінового торгового патенту або з порушенням порядку його придбання та використання, передбаченого пп. 267.6.4 — 267.6.6 ПКУ | Подвійний розмір збору за весь період такої діяльності |
| 5 | Провадження діяльності у сфері розваг, передбаченої ст. 267 ПКУ, без придбання торгового патенту або з порушенням порядку його використання, передбаченого пп. 267.6.4 і 267.6.5 ПКУ | Восьмикратний розмір збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше восьмикратного його розміру за один квартал |
| 6 | Несплата (неперерахування) суб’єктом господарювання сум збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, указаних у п.п. 267.1.1 ПКУ, у порядку та в строки, визначені Кодексом | 50 % від відповідної ставки збору, які встановлено ст. 267 ПКУ |
| Крім того, у частині санкцій варто зауважити: якщо платник збору не внесе належну суму | ||
Також на керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій згідно зі
ст. 1632 Кодексу адміністративних правопорушень України, як і раніше, може бути накладено штраф від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.), а за ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за зазначене правопорушення, — від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.).Ця стаття допоможе відповісти на більшість запитань, пов’язаних зі справлянням збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Водночас очевидно, що практика реалізації положень ПКУ викличе величезну кількість більш специфічних та складних запитань, на які наша редакція відповідатиме вже у міру їх надходження.
