Теми статей
Обрати теми

Зустрічні звірки: основні правила

Редакція ПБО
Стаття

Зустрічні звірки: основні правила

 

Зустрічні звірки стали нововведенням ПКУ, що потребує особливої уваги, оскільки податкові органи, як це видно вже зараз, намагатимуться скористатися тим, що грають на незнайомому для платника податків полі. Наведемо основні правила, про які слід пам’ятати.

Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

 

Зустрічна звірка як спосіб отримання інформації

Зустрічна звірка

— це «співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин між платниками податків і зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків».

Зустрічні звірки не є перевірками

, а це означає, що на них не поширюються вимоги та обмеження, передбачені ПКУ в частині проведення перевірок. Але інформація, отримана в ході таких зустрічних звірок, у подальшому може стати підставою для позапланової перевірки.

Зустрічна звірка представлена як один із способів отримання податковими органами інформації, необхідної для виконання ними своїх функцій з контролю за дотриманням податкового та неподаткового законодавства.

Слід зауважити: будь-яких обмежень щодо кола питань, за якими можуть проводитися зустрічні звірки,

ПКУ не встановлює. Умовно кажучи, це можуть бути як питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, так і питання дотримання законодавства у сфері проведення розрахункових та касових операцій, виробництва та обігу підакцизних товарів тощо. Проте, ураховуючи, що аналіз документів — це все ж спосіб перевірки переважно податкових питань, навряд чи предметом зустрічної звірки стануть питання застосування розрахункових та касових операцій, дотримання законодавства про патентування і ліцензування тощо.

 

Порядок проведення зустрічних звірок

Порядок проведення звірок

(див. на с. 38), як це і було передбачено ПКУ, установив Кабмін. Яким є загальний алгоритм проведення зустрічної звірки?

Згідно з

п. 2 Порядку проведення звірок необхідність у здійсненні цього контрольного заходу виникає в разі, якщо:

1) під час перевірки іншого платника податків у податкового органу виникли сумніви щодо факту здійснення тих чи інших операцій;

2) існують протиріччя задекларованих у деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов’язань.

При виникненні однієї із зазначених обставин орган державної податкової служби (

ініціатор), який проводив перевірку та виявив одну з наведених обставин, направляє до податкової, на обліку в якій перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих у ході перевірки даних. Якщо такий суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тій самій податковій, що і платник податків, щодо якого проводиться перевірка, або вони знаходяться в межах одного населеного пункту, зустрічна звірка проводиться тим самим податковим органом, що і перевірка, під час якої виникла необхідність у співставленні даних.

Податковий орган, що проводить зустрічну звірку, у її межах називається виконавцем. За наявності інформації, для отримання якої направлено запит ініціатором, та її документального підтвердження, він складає

довідку та передає її до податкового органу — ініціатора зустрічної звірки.

Як зазначено в

Порядку проведення звірок, у разі відсутності інформації, що запитується ініціатором, виконавець направляє завірений печаткою запит про надання інформації та її документальне підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручає суб’єкту господарювання чи його законному або уповноваженому представнику під підпис. Строк надання відповіді на такий запит — один місяць.

Однак на практиці таке повноваження податкових органів утілилося в те, що платники податків отримують запити з вимогами надати надзвичайно широкий перелік документів, що, на нашу думку, суперечить первісній ідеї зустрічних звірок, які не мають статусу перевірок. Так, із самого визначення зустрічної звірки випливає, що запитуватися має виключно та інформація, яка безпосередньо стосується тієї чи іншої операції, факт здійснення якої між суб’єктами господарювання необхідно підтвердити чи спростувати.

Більше того, цілком можливо, що первісно до задумів законодавця і не входило надавати податковим органам можливість вимагати інформацію та її документальне підтвердження від платників податків у межах зустрічних звірок, оскільки такі повноваження дуже наближаються до документальної невиїзної перевірки. До того ж, в

абзаці третьому п. 73.3 ПКУ наведено вичерпний перелік підстав, за якими податковий орган може звернутися до платника податків з письмовим запитом про надання інформації. Це:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Цю підставу, як ми розуміємо, для направлення запиту в ході зустрічної звірки використано бути не може, оскільки йдеться про підозри щодо іншого платника податків, а не того суб’єкта, який є адресатом запиту;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок.

Ця підстава, із зрозумілих причин, також не підходить;

3) в інших випадках, визначених

ПКУ.

Як бачимо, випадки, за яких податковий орган може направити платнику податків запит про надання інформації, має бути передбачено

Кодексом, а не підзаконними актами. ПКУ ж свідомо виділяє зустрічні звірки в самостійний спосіб отримання інформації, паралельний направленню запитів та регулярному отриманню інформації від платників податків шляхом здавання ними передбаченої законодавством звітності. Це, на наш погляд, також свідчить про те, що в законодавця не було намірів надавати податковим органам повноваження направляти інформаційні запити в ході зустрічних звірок. Однак, на жаль, такі повноваження надав Кабмін. І допоки Порядок проведення звірок у цій частині залишатиметься чинним, платникам податків, які не мають бажання вступати в судові спори, усе ж краще відповідати на запити, що надходять від податкових органів.

Інша справа, що зміст таких відповідей може бути різним. Зовсім необов’язково надавати податковому органу абсолютно всі документи з того широкого переліку, який він може навести в запиті. Указавши на те, що зв’язок з фактом, що встановлюється в ході зустрічної звірки, мають лише певні документи, платник податків може обмежитися наданням тільки копій останніх.

 

Відмова від надання документів у ході зустрічної звірки

Слід зауважити, що

ПКУ не вказує, якими можуть бути наслідки проведення зустрічної звірки для платника податків, в якого запитувалася інформація. На нашу думку, у разі відмови такого суб’єкта надати запитувані документи, сама по собі така відмова підставою для проведення позапланової перевірки не є.

Річ у тім, що підставою для позапланової перевірки є виявлення за результатами перевірок інших платників податків фактів, що свідчать про можливі порушення суб’єктом господарювання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, але тільки за умови, що платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит податкового органу протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту.

При зустрічній же звірці йдеться не про порушення з боку платника податків, якому направляється запит, а про можливі порушення з боку суб’єкта, щодо якого вже проводиться перевірка. Крім того, строк надання відповіді на запит у ході зустрічної звірки — 30 днів, замість зазначених у наведеній підставі 10 робочих.

Інша справа, що ненадання документів може бути розцінено податківцями як «виявлений у ході перевірки інших платників податків факт, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства». От тоді податковий орган повинен направити запит з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження протягом 10 робочих днів і вже відсутність відповіді на такий запит буде підставою для проведення позапланової перевірки.

Але, думаємо, є інша загроза. Податковий орган відмову від надання документів, що запитуються в ході зустрічної звірки, може спробувати кваліфікувати як ненадання платником податків контролюючим органам копій документів при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених

Кодексом, із застосуванням штрафу в розмірі 510 грн., а при повторному протягом року порушенні — 1020 грн. (п. 121.1 ПКУ).

 

Оформлення результатів зустрічної звірки

За результатами звірки складається довідка, яка, якщо цитувати

абзац четвертий п. 73.5 ст. 73 ПКУ, надається суб’єкту господарювання у десятиденний строк, відлічувати який, як можна припустити, слід із дня закінчення звірки.

Довідка підписується суб’єктом господарювання (законним або уповноваженим представником) та посадовими особами органу державної податкової служби й особисто вручається суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представнику під підпис або надсилається суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Податковий орган може проводити зустрічні звірки за період, що перевищує три роки, але з урахуванням передбачених

п. 44.3 ПКУ строків зберігання документів
. Як наполягають самі податківці, якщо на момент отримання запиту від податкового органу документи ще не знищені (не передані в архів), платник податків зобов’язаний виконати запит; якщо документи знищені (передані в архів), на запит податкового органу платник податків зобов’язаний надати акт про знищення документів (довідку (акт) про передачу документів в архів).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі