Щодо окремих питань, пов’язаних з набуттям чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
Лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03.03.2011 р. № 01-16-371
1. Згідно з ч. 1 статті 21 Закону № 2240 підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Чи правомірними будуть дії Фонду в частині прийняття від страхувальника заяви-розрахунку, без відображення ними витрат у бухгалтерському обліку, оскільки пункт 5 ч. 1 статті 27 Закону № 2240 передбачено право страхувальника на фінансування з коштів Фонду фактичних витрат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням?
Відповідно до пункту 4 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 22.12.2010 № 26 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011 р. за № 111/18849 (далі — Порядок), страхувальник-роботодавець на підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок. Тобто у заяві-розрахунку має зазначатися інформація про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
2. Чи буде нарахування та виплата допомог по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду проводитись у кореспонденції з рахунком 661 «Розрахунки із заробітної плати»?
Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій по нарахуванню і виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду залишився без змін. Тобто бухгалтерські проводки по нарахуванню допомоги проводяться у кореспонденції із субрахунком 661 «Розрахунки із заробітної плати».
3. Відшкодування допомоги страхувальнику буде проводитись виходячи із загальної суми нарахованої допомоги чи без урахування утриманих сум єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб? Якщо відшкодовуватись буде сума нарахованої допомоги, то чи правомірними будуть перерахування з окремого рахунку, відкритого для зарахування страхових коштів, суми утриманого єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб та інших, непередбачених законодавством платежів?
У заяві-розрахунку, яка подається страхувальником до робочого органу Фонду, зазначається повна нарахована сума допомоги з урахуванням обов’язкових утримань (податок з доходів фізичних осіб, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, аліменти, які утримуються із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності).
Після надходження суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на окремий рахунок страхувальник зобов’язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення у строки, визначені статтею 52 Закону № 2240, та одночасно перерахувати з окремого рахунку податок з доходів фізичних осіб, єдиний внесок та інші обов’язкові платежі, за утримання яких несе відповідальність.
Питання щодо перерахування страхувальниками обов’язкових платежів з окремих рахунків, відкритих ними відповідно до статті 21 Закону № 2240, врегульовано листом Міністерства соціальної політики від 18.02.2011 № 1742/0/14-11/18.
4. До затвердження Порядку відшкодування органами Фонду страхувальникам матеріального забезпечення для застрахованих осіб, на виконання абз. 1 част. 2 статті 52 Закону № 2240, у січні 2011 р. страхувальники виплачували за рахунок власних коштів допомоги, які мали б виплачуватись ними після отримання коштів від робочого органу Фонду. Чи буде правомірним заявлення виплачених страхувальником самостійно сум допомоги до робочих органів Фонду, а у разі отримання коштів від Фонду, чи може страхувальник відшкодувати собі суму виплаченої ним допомоги із окремого рахунку, відкритого для зарахування страхових коштів?
Частиною другою статті 21 Закону № 2240 передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок у банку, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Виплата страхувальниками-роботодавцями матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням (погашенням цих витрат) Фондом, Законом № 2240 та Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі — Закон № 2464) не передбачена.
Разом з тим, враховуючи перехідний період та зміни, які відбулися в порядку оплати допомоги, вважаємо за можливе як виняток здійснювати фінансування Фондом сум, які вже виплачені страхувальником за власний рахунок і відображені в заяві-розрахунку. Ці суми можуть бути повернуті з окремого рахунку на розрахунковий рахунок страхувальника.
5. Яким чином робочі органи відділення Фонду, на виконання пункту 7 Порядку № 26 до затвердження Пенсійним фондом України Порядку надання доступу до інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, що передбачено Законом № 2464, повинні отримати дані про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування? У випадку заборгованості зі сплати єдиного внеску чи повинні задовольнятися заяви-розрахунки від страхувальників-роботодавців за даний період? За який період має бути сплачений єдиний внесок на час подання довідки-розрахунку: за місяці, що передують страховому випадку, чи включно з місяцем настання страхового випадку, а також чи повинна враховуватись інформація в розрізі застрахованих осіб, що потребують матеріального забезпечення, чи страхувальника в цілому?
Відповідно до статті 21 Закону № 2240 та пункту 2 Порядку № 26 підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
Рекомендації щодо опрацювання заяв-розрахунків вже надавалися Виконавчою дирекцією Фонду, в тому числі в наказі від 25.02.2011 р. № 39-ос.
У разі виявлення факту несплати страхувальником єдиного внеску, при опрацюванні його заяви-розрахунку, має бути здійснена перевірка правильності нарахування матеріального забезпечення застрахованим особам та при відсутності порушень проведено фінансування. При цьому рекомендуємо інформувати відповідний орган Пенсійного фонду та Держнаглядпраці про порушення порядку сплати єдиного внеску.
6. Чи правомірними будуть дії робочих органів Фонду, якщо вони в 2011 році візьмуть на облік фізичну особу — підприємця, який у 2010 році був платником єдиного податку, а за виплатою матеріального забезпечення, по страховому випадку, що настав у 2010 р., звернувся у 2011 році?
До набрання чинності Законом України № 2464 фізичні особи — підприємці, платники єдиного податку (далі — ФОП — платники єдиного податку) відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.09.2003 № 57 «Про затвердження Порядку надходження до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності коштів, одержаних від сум єдиного податку, їх обліку та використання» мали право на матеріальне забезпечення, передбачене статтею 34 Закону № 2240, в разі настання страхового випадку за умови сплати встановленого розміру податку. Призначення та виплата матеріального забезпечення здійснювалося робочим органом відділення Фонду за місцем обліку їх як страхувальників.
Законом № 2240 строків звернення ФОП — платниками єдиного податку за призначенням матеріального забезпечення не передбачено.
Отже, ФОП — платники єдиного податку, у яких страховий випадок настав у 2010 році, мають право на матеріальне забезпечення по цьому страховому випадку у 2011 році. При цьому такі страхувальники мають бути зареєстровані в органі Фонду.
7. За яких умов будуть мати право на матеріальне забезпечення фізичні особи — підприємці платники єдиного податку, які уклали договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, і які документи необхідні для цього? Чи буде мати право на матеріальне забезпечення фізична особа — підприємець платник єдиного податку, який уклав договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування з 1 лютого 2011 року за страховим випадком, що настав 15 лютого 2011 року? Страхові внески ще не сплачені, оскільки відповідно до пункту 8 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок сплачується за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Починаючи з 1 січня 2011 року, відповідно до статті 10 Закону № 2464, ФОП — платники єдиного податку у разі виявлення бажання брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а саме — участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, подають до територіального органу Пенсійного фонду України заяву про добровільну участь та укладають договір. Суму, на яку будуть нараховувати єдиний внесок, зазначені особи визначають самостійно та зазначають в договорі. Така сума не може бути більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Частиною другою статті 4 Закону № 2240 передбачено, що особи, які не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків до Фонду (страхові внески — кошти відрахувань на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 2464, кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням — стаття 2 Закону № 2240).
Отже, починаючи з 2011 року ФОП — платники єдиного податку мають право на матеріальне забезпечення за умови добровільної реєстрації в органах Пенсійного фонду України та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування перед настанням страхового випадку. У наведеному випадку, за страховим випадком, який настав 15.02.2011 р. у добровільно застрахованої особи, яка уклала договір про участь у страхуванні 01.02.2011 р., права на матеріальне забезпечення немає.
8. З 1 січня 2011 року пункт 4 статті 50 Закону № 2240 втратив чинність. Яким чином може проводитись фінансування застрахованої особи, якщо страхувальник має заборгованість із виплати матеріального забезпечення більше ніж 1 календарний місяць через відсутність коштів на своїх банківських рахунках або через їх арешт по страхових випадках, допомога по яких призначена до 31 грудня 2010 року, однак страхувальник до робочого органу Фонду щодо виплати допомоги безпосередньо застрахованим особам не звертався? А також як забезпечити надання матеріального забезпечення застрахованим особам у разі провадження у справі про банкрутство страхувальника? Чим визначена процедура та перелік документів, необхідний для цього?
Виконавчим дирекціям відділень Фонду був надісланий лист від 13.12.2010 р. № 01-16-2541, в якому було наголошено на необхідність погашення заборгованості перед страхувальниками та, в першу чергу, заборгованості перед застрахованими особами з виплати матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду, а також забезпечення до 01.01.2011 р. в повному обсязі реалізації положень частини четвертої статті 50 Закону № 2240.
З питань надання матеріального забезпечення застрахованим особам у разі провадження справи про банкрутство страхувальника та необхідного переліку документів, Виконавча дирекція Фонду звернулася до Міністерства праці та соціальної політики України як головного розробника Закону № 2464.
До отримання відповіді, вважаємо, що після проведення перевірки лікарняних листів та їх обрахунку, визначення обставин, які спричинили невиплату допомоги, орган Фонду може прийняти заяву-розрахунок та здійснити фінансування на окремий рахунок такого страхувальника. Кошти, отримані на окремий рахунок, спрямовуються виключно на виплату допомоги застрахованим особам в порядку, який роз’яснено раніше.
В. о. директора Е. Ушаков
коментар редакції
Про новий порядок виплати соціальних допомог
Роз’яснення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд), наведені в листі, що коментується, стосуються нового порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологам, допомоги на поховання) працівникам — застрахованим особам. Звернемо увагу на основні моменти.
1. Фінансування страхувальників здійснюється на підставі заяви-розрахунку, форму якої наведено в додатку до Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 р. № 26. У
заяві-розрахунку вказується інформація про нараховані суми допомог у розрізі їх видів. Зокрема, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності вказується без вирахування податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску.При опрацюванні заяви-розрахунку робочі органи Фонду перевіряють, зокрема, дані про сплату страхувальником єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ). Але якщо
страхувальник-роботодавець не сплачував ЄСВ, це не означає, що працівники не отримають допомогу. Згідно з роз’ясненнями Фонду в разі виявлення факту несплати ЄСВ має бути проведена перевірка правильності нарахування допомог та за відсутності порушень — перераховано кошти на виплату допомог застрахованим особам. Про порушення порядку сплати ЄСВ робочі органи ФТВП будуть інформувати органи Пенсійного фонду та держнаглядпраці.Після отримання коштів від Фонду на спеціальний рахунок
страхувальник зобов’язаний виплатити працівнику — застрахованій особі допомогу, а в разі якщо це допомога по тимчасовій непрацездатності — перерахувати з цього рахунка податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та інші обов’язкові платежі, за утримання яких він несе відповідальність. На можливість здійснення таких перерахувань указувало Мінпраці в листі від 18.02.2011 р. № 1742/0/14-11/18 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 17).2. У бухгалтерському обліку операції з нарахування допомог відображаються, як і раніше. Фонд указує на те, що для відображення нарахування допомог у бухобліку використовується субрахунок 661. Однак якщо точно дотримуватись Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, нарахування допомог, що виплачуються за рахунок коштів Фонду, відображається за
дебетом субрахунку 652 «За соціальним страхуванням» рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням» та кредитом субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами».3. Якщо страхувальник-роботодавець після 1 січня 2011 року виплачував своїм працівникам «соцстрахівські» допомоги за рахунок своїх коштів, то Фонд, як виняток, вважає за можливе профінансувати вже виплачені страхувальником суми матеріального забезпечення, перерахувавши їх на спеціальний рахунок. При цьому Фонд зазначає, що страхувальник зможе перерахувати отримані від нього кошти на свій поточний рахунок. Слід зауважити, що позиція Фонду щодо зазначеної вище ситуації вельми лояльна і позитивна для роботодавців, які незважаючи на зміни в законодавстві діяли за «старими» правилами. Однак вона суперечить нормам ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240), згідно з якими для надання матеріального забезпечення застрахованим особам страхувальників фінансує Фонд. При цьому кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, можуть бути використані виключно на виплату допомог застрахованим особам. Тобто, точно кажучи, з 01.01.2011 р. страхувальник не має права виплачувати допомоги за рахунок своїх коштів з наступним відшкодуванням за рахунок коштів Фонду. Чи керуватимуться цим роз’ясненням робочі органи Фонду на місцях, невідомо, але однозначно банки відмовлятимуть у перерахуванні коштів Фонду зі спеціального рахунка на поточний рахунок страхувальника. Для цього їм потрібне відповідне розпорядження, якого поки що немає.
4. Щодо надання матеріального забезпечення застрахованим особам у разі порушення справи про банкрутство страхувальника Фонд звернувся до Мінпраці. До появи роз’яснень Фонд вважає за можливе фінансувати страхувальників шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок страхувальників після перевірки листків непрацездатності та визначення обставин, що стали причиною невиплати допомог. Чи буде це здійснено на практиці, на жаль, поки що невідомо.
5. Якщо
підприємець, який працював у 2010 році на єдиному податку, звернеться до робочого органу Фонду в 2011 році за виплатою допомоги за страховим випадком, що настав у 2010 році, то він отримає таку допомогу за умови реєстрації в органі Фонду (реєстраційний номер страхувальника вказується в заяві на ім’я директора робочого органу Фонду про надання допомоги).6. Отримати допомогу з Фонду за страховими випадками, що настали після 1 січня 2011 року, підприємець-єдиноподатник зможе тільки за умови добровільної сплати ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (ставка ЄСВ — 36,6 %). При цьому
право на матеріальне забезпечення виникає при одночасному виконанні двох умов:1)
договір про добровільну участь набрав чинності (набирає чинності з дня його підписання);2)
відбулася фактична сплата ЄСВ (ЄСВ сплачується до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується).Зазначені вище вимоги Фонду засновані на положеннях ч. 2 ст. 4 Закону № 2240, згідно з якими особи, які не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, мають право на матеріальне забезпечення за умови сплати страхових внесків до Фонду. Отже, отримати допомогу в робочому органі Фонду до сплати ЄСВ підприємцю не вдасться.
Катерина Скрипкіна
