Поза процедурою держзакупівлі
28 січня 2011 року набрав чинності Закон, яким звільнено від обов’язку проходити процедуру держзакупівлі, якщо предметом договору є, зокрема, електрична енергія, послуги з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення тощо. У зв’язку з цим у замовників таких послуг виникла низка запитань, зокрема щодо того, як правильно вчинити, якщо станом на 28.01.2011 р. процедуру держзакупівлі вже розпочато, і чи можна розірвати договір про державну закупівлю відповідних послуг, якщо його було укладено до 28.01.2011 р.? Саме ці питання надійшли до редакції, і відповідь на них ми даємо в статті.
Дмитро БРЮХОВИЧ, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»
Законом України «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо закупівель товарів та послуг у сфері природних монополій та суміжних ринків» від 11.01.2011 р. № 2900-VІ
(далі — Закон № 2900) дійсно внесено зміни, якими виведено зі сфери дії Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон про держзакупівлі) закупівлю електричної енергії, її постачання, передачу та розподіл; природного і нафтового газу та послуги з його транспортування, розподілу та постачання; теплової енергії, її постачання та транспортування; послуги з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення.Прийняття цього
Закону дозволило розпорядникам бюджетних коштів здійснювати закупівлю вказаних послуг без проведення процедур закупівель, тобто шляхом укладення прямих договорів з постачальниками*.* У той же час Президент України надав уряду доручення розробити законопроект, який урегулював би порядок держзакупівель у сфері природних монополій і суміжних ринків.
Але одночасно з появою
Закону виникло й безліч запитань, зокрема, що робити з процедурами закупівель, розпочатими наприкінці минулого та на початку поточного року, та яким чином укладати договори на закупівлю електричної енергії, природного газу, теплової енергії та послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення.Для прикладу наведемо таку ситуацію. Замовником станом на 28.01.2011 р. не укладено договір з підприємством теплопостачання на закупівлю теплової енергії. Тут можливі три варіанти:
1) найбільш простий — процедура держзакупівлі ще не була розпочата;
2) станом на 28.01.2011 р. замовник оприлюднив інформацію про застосування процедури закупівлі в одного учасника, але ще не отримав погодження від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України;
3) погодження могло бути отримано, але договір про закупівлю ще не укладено (такий випадок цілком реальний, ураховуючи що з дня видачі листа-погодження відповідно до
ч. 1 та ч. 3 ст. 39 Закону про держзакупівлі замовник має 29 робочих днів для укладання договору про закупівлю);Розглянемо кожен з варіантів більш детально.
Процедуру держзакупівлі не розпочато
Після набрання чинності
Законом № 2900 замовник має можливість не проводити процедуру державної закупівлі, оскільки з 28.01.2011 р. під неї не підпадають випадки, коли предметом закупівлі є теплова енергія (або інші послуги у сфері природних монополій і суміжних ринків).Мінекономіки підтвердило це і в
роз’ясненні від 21.02.2011 р. повідомило: якщо замовником передбачено закупівлю товарів та послуг, які вже не є предметом держзакупівель, то такий договір укладається без урахування вимог Закону про держзакупівлю, у тому числі ст. 10 щодо опублікування інформації про закупівлю.Ураховуючи
ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу та ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу, замовник має право після 28.01.2011 р. укласти договір купівлі-продажу теплової енергії на календарний рік та встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ним та постачальником теплової енергії, які виникли до його укладення, тобто з 1 січня 2011 р.Іншим варіантом є продовження (пролонгація) дії договору, якщо це було передбачено самим договором. Такі додаткові угоди можуть укладатися лише після набрання чинності
Законом № 2900.Якщо у договорі передбачалося «автоматичне» продовження дії договору, то в укладанні додаткової угоди після 28.01.2011 р. немає особливої необхідності, оскільки договір і так повинен вважатися продовженим, якщо жодна зі сторін за строк, визначений у договорі, письмово не повідомила іншу про намір припинити його дію.
На 28.01.2011 р. не отримано погодження Мінекономіки
Проте найбільш проблемне запитання, яке постало після 28.01.2011 р.: як завершити розпочату процедуру закупівлі відповідно до
Закону про держзакупівлі?Справа в тому, що
Закон про держзакупівлі передбачає конкретні підстави, за якими може бути завершена розпочата процедура держзакупівлі. Відразу після набрання Законом № 2900 чинності окремі розпорядники бюджетних коштів встигли подати повідомлення скасування замовником закупівлі з посиланням як на підставу такого скасування на ч. 3 ст. 2 Закону про держзакупівлі, де передбачено випадки, на які не поширюється дія Закону. Проте вже невдовзі повідомлення з такою аргументацію припинили приймати до публікації.Поясняються це суто формальними причинами: підстави для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, наведено у
ст. 30 Закону про держзакупівлі. Відповідно, повідомлення, яке не містить посилання саме на ст. 30 Закону, розглядається як неналежне*. На те, що у формі повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника має бути зазначено саме причини, наведені у ст. 30 Закону, вказує й Інструкція щодо заповнення форми повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника, затверджена наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 922.* На наш погляд, такий підхід не є правильним, адже підстави для завершення розпочатої процедури закупівлі поширюються лише на ті випадки, які становлять предмет регулювання Закону. Виведення певних відносин із сфери його дії є самостійною підставою, що звільняє відповідних суб’єктів від необхідності проходження встановленої Законом державної закупівлі. Проте саме цей підхід застосовується на практиці й оскаржувати його, напевно, немає сенсу з огляду на тривалість і складність такої процедури.
Слід зазначити, що серед наведених у
ст. 30 Закону про держзакупівлі підстав замовник може відчувати себе найбільш впевнено за наявності такої підстави, як неможливість усунення порушень, які виникли через виявлені порушення законодавства з питань державних закупівель, що може проявитися у порушенні Мінекономіки строків надання погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника. У цьому випадку замовник має можливість посилатися на ч. 1 ст. 30 Закону про держзакупівлі.Відповідно, розпоряднику бюджетних коштів необхідно пройти звичну процедуру відміни процедури держзакупівлі:
1) комітет з конкурсних торгів
приймає рішення про відміну процедури закупівлі, наприклад, теплової енергії (таке рішення оформлюється протоколом засідання комітету з конкурсних торгів) з посиланням на ч. 1 ст. 30 Закону про держзакупівлю;2) складається повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника за формою затвердженою
наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 922;3) повідомлення про відміну процедури закупівлі надсилається замовником Уповноваженому органу та усім учасникам протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення (відлік починається з тієї дати, якої оформлено протокол засідання комітету з конкурсних торгів про відміну процедури закупівлі);
4) публікується та оприлюднюється повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника;
5) публікується та оприлюднюється інформація про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника за формою, затвердженою
наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 922;6) оприлюднюється звіту про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника за формою,
затвердженою наказом Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 922.Документи щодо здійснення процедури держзакупівлі, що не відбулася, й копії опублікованих повідомлень слід зберігати три роки і за необхідності надати перевіряючим.
На 28.01.2011 р. погодження отримано, але договір про закупівлю не укладено
Якщо ж замовником
станом на 28.01.2011 р. вже укладено договір про закупівлю, то він зберігає свою чинність. Прийняття Закону № 2900 не є підставою для його розірвання в односторонньому порядку, проте сторони за взаємною згодою можуть припинити договірні відносини. У цьому випадку замовник отримає можливість укласти договір купівлі-продажу теплової енергії відповідно до положень Господарського та Цивільного кодексів.
