Теми статей
Обрати теми

Податок на прибуток. Основні засоби з «нульовою» залишковою вартістю

Редакція ПБО
Відповідь на запитання

Основні засоби з «нульовою» залишковою вартістю

 

На підприємстві за деякими з «давніх» основних засобів залишкова вартість наближається до нульового значення (наприклад, за деякими з об’єктів становить 17 грн., 1,70 грн. тощо). Як у цьому випадку бути при переході на податковий облік за ПКУ? До яких «податкових» груп ОЗ відносити такі об’єкти?

(м. Львів)

 

Оскільки такі об’єкти, як і раніше, відповідають критеріям активу та продовжують експлуатуватися, то підприємство в цьому випадку (пам’ятаючи про вимоги щодо достовірності фінансової звітності,

п. 16 П(С)БО 1) може переглянути строк корисного використання таких об’єктів та провести щодо них у бухгалтерському обліку переоцінку в порядку, обумовленому пп. 16 — 21 П(С)БО 7. Зауважимо: докладно особливості проведення переоцінки ОЗ на числових прикладах розглядалися у статті «Переоцінка основних засобів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 28. Стисло нагадаємо, що для її проведення потрібно буде залучити професійного оцінювача, адже згідно зі ст. 7 Закону про оцінку проведення оцінки майна, у тому числі й у випадках переоцінки основних засобів для цілей бухгалтерського обліку, є обов’язковим (інакше оцінку, виконану «несуб’єктами» оціночної діяльності, згідно зі ст. 8 Закону про оцінку може бути визнано недійсною).

При цьому в разі проведення переоцінки первісна вартість та сума зносу за об’єктом ОЗ помножуються на коефіцієнт (індекс) переоцінки, що розраховується, у свою чергу, шляхом ділення справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Якщо залишкова вартість об’єкта вже дорівнює нулю, то при переоцінці справедлива вартість додається до його первісної вартості, без зміни при цьому суми зносу. При цьому за такими переоціненими об’єктами, які продовжують використовуватися, обов’язково встановлюється їх ліквідаційна вартість (

п. 17 П(С)БО 7).

Також у цьому разі слід пам’ятати про вимоги

абзацу першого п. 16 П(С)БО 7, згідно з яким у разі переоцінки об’єкта ОЗ на ту саму дату проводиться переоцінка всіх об’єктів групи ОЗ, до якої належить об’єкт, що переоцінюється. Вважаємо, у цьому випадку йдеться не про групу ОЗ та всі об’єкти, що до неї входять (обліковуються на одному субрахунку рахунка 10 «Основні засоби»), а про сукупність об’єктів ОЗ, однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання (тобто про групу, що відповідає, радше, визначенню, наведеному в п. 4 П(С)БО 7, — так би мовити про «класи та типи» однотипних об’єктів, на що вказує п. 34 Методрекомендацій № 561 , а також свого часу, зауважимо, зверталася увага у присвяченому переоцінці листі Мінфіну від 25.03.2005 р. № 31-04200-20-10/4805; докладніше про це див. також у статті «Переоцінка основних засобів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 28, с. 21).

У результаті в такому разі

після проведення переоцінки сума амортизації за переоціненими об’єктами в бухгалтерському обліку розраховуватиметься виходячи з нової (переоціненої) вартості (за вирахуванням ліквідаційної вартості, див. визначення «вартість, що амортизується» з п. 4 П(С)БО 7) та нововстановленого строку корисного використання об’єктів. При цьому в бухобліку дооцінка об’єкта ОЗ, а також подальше нарахування амортизації за дооціненим об’єктом відобразиться такими записами:

 

Переоцінка об’єкта ОЗ

(дооцінка)

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

1. Проведено дооцінку об’єкта ОЗ:

 

 

 

 

— на суму дооцінки залишкової вартості відображено збільшення додаткового капіталу (п. 19 П(С)БО 7)

10

423

— відображено суму дооцінки зносу*

10

131

* При дооцінці об’єкта ОЗ з нульовою залишковою вартістю в обліку робиться тільки перша проводка Дт 10 — Кт 423 (п. 17 П(С)БО 7).

2. Після дооцінки нараховано суму амортизації за дооціненим об’єктом:

 

 

 

 

— нараховано амортизацію

23, 91, 92, 93, 94

131

— одночасно в сумі нарахованої амортизації визнано дохід

423

746

 

Що стосується

податкового обліку, то на нього бухгалтерська переоцінка, як відомо, не впливає та в ньому не відображається. Адже в цілях оподаткування амортизації підлягають витрати на придбання (спорудження) основних засобів (п. 144.1 ПКУ). А оскільки витрати на придбання таких об’єктів ОЗ у цьому випадку практично вже повністю замортизовані, підприємство має право з переходом на ПКУ хіба що доамортизувати їх залишкові вартості в податковому обліку, уключивши при цьому такі об’єкти до відповідних груп згідно з класифікацією за п. 145.1 ПКУ. А от, скажімо, урахувати проведену в бухобліку переоцінку ОЗ (та, припустимо, амортизувати в податковому обліку переоцінену бухоблікову вартість за такими об’єктами) при цьому не вийде, на що, слід зауважити, до того ж прямо вказує п. 6 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (що забороняє, нагадаємо, уключати до «перехідної» вартості, що амортизується, у податковому обліку суми дооцінок ОЗ, проведених після 1 січня 2010 року).

Утім, вважаємо, особливих складнощів виникати не повинно, якщо платник податків такі об’єкти при проведенні «перехідної» інвентаризації включить до «податкової» інвентаризаційної відомості за «умовною нульовою» залишковою вартістю, що в подальшому, мабуть, може стати у пригоді та бути підкріпленням при відображенні в податковому обліку витрат на проведення ремонтів та поліпшень таких об’єктів (про переведення ОЗ до груп за правилами

ПКУ див. також статтю «Основні засоби: перехідні моменти» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 20).

На завершення звернемо увагу на положення

п.п. 145.1.4 ПКУ, що передбачає для платника податків право перегляду в податковому обліку строку служби об’єкта основних засобів. Так, згідно з цим підпунктом у разі зміни очікуваних економічних вигод від використання об’єкта ОЗ строк корисного використання (експлуатації) цього об’єкта може переглядатися (відповідно збільшуватися/продовжуватися або зменшуватися, однак бути при цьому не менше мінімального строку, визначеного п. 145.1 ПКУ). При цьому починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання, «податкова» амортизація за таким об’єктом нараховується вже виходячи з нового (переглянутого) строку (крім виробничого методу амортизації). Тому платник податків має право, наприклад, продовжувати строк використання об’єкта ОЗ. Причому в цьому випадку за аналогією з бухобліком (в якому збільшення строку експлуатації об’єктів ОЗ є зміною облікової оцінки, а не облікової політики, що, у свою чергу, відповідно не потребує проведення перерахунку сум амортизації попередніх періодів, див. також із цього приводу «схожий» лист Мінфіну від 02.11.2009 р. № 31-34000-20-23-5535/5708 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 95), переглянувши строк служби об’єкта ОЗ, перераховувати в будь-який спосіб у податковому обліку раніше нараховану за ним податкову амортизацію не потрібно. Вважаємо, такий же висновок можна зробити й на підставі самого п.п. 145.1.4 ПКУ, який не вимагає в цьому разі проведення будь-якого перерахунку, а обумовлює при цьому особливості нарахування «подальшої» податкової амортизації за таким об’єктом — з урахуванням уже нового (переглянутого) строку корисного використання.

 

Людмила Солошенко, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі