Теми статей
Обрати теми

Розраховуємо страховий стаж для оплати лікарняних

Редакція ПБО
Стаття

Розраховуємо страховий стаж для оплати лікарняних

 

Кардинальні зміни, що відбулися в законодавстві з набуттям чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, а саме з 1 січня 2011 року, стосуються не лише порядку виплати допомог з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а й порядку обчислення страхового стажу для оплати лікарняних. Новий порядок виплати «соцстрахівських» допомог ми вже висвітлювали на сторінках нашої газети (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 33, с. 30). У цій статті з'ясуємо, як тепер розраховується страховий стаж застрахованої особи і кого стосуються нові правила його розрахунку.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон № 2464

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.

Правила № 1658

— Правила обчислення загального виробничого стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджені постановою КМУ від 19.10.98 р. № 1658.

 

Законом № 2464

, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, було внесено зміни до Закону № 2240, зокрема, викладено в новій редакції ст. 7 цього Закону, згідно з якою обчислюється страховий стаж застрахованих осіб. Перш ніж перейти безпосередньо до порядку обчислення страхового стажу за новими правилами, з’ясуємо, коли в роботодавців-страхувальників виникає необхідність у розрахунку стажу.

 

Коли виникає необхідність в обчисленні страхового стажу?

Відповідно до

ст. 37 Закону № 2240 залежно від страхового стажу застрахованої особи виплачується допомога по тимчасовій втраті працездатності в таких розмірах:

60 % середньої заробітної плати* — для осіб зі страховим стажем до 5 років;

80 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем від 5 до 8 років;

100 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем понад 8 років.

* Нагадаємо: середня заробітна плата для розрахунку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Окремим категоріям осіб допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі

100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу. До таких осіб належать:

— особи, віднесені до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі

ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XIІ. Зауважимо, що для отримання права на допомогу по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати застрахованим особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи та віднесені до 4 категорії, необхідно мати і відповідне посвідчення, і докази постійного перебування в зоні посиленого радіоекологічного контролю (див. лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.03.2010 р. № 04-06/С-107з-211 («Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 35);

— один із батьків або особа, яка їх заміняє та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

— ветерани війни та особи, на яких поширюється дія

Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантію їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII;

— особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із

Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III;

— донори, які мають право на пільгу на підставі

ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР (право на таку пільгу мають донори, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам. Пільга надається протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості).

З урахуванням зазначеного вище відсотка здійснюється розрахунок й оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності (

п. 5 Порядку оплати перших п'яти днів непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439).

Що стосується допомоги по вагітності та пологах, то вона виплачується застрахованим особам у розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу (

ст. 39 Закону № 2240).

Таким чином, якщо працівник надав листок непрацездатності, який свідчить про настання його тимчасової непрацездатності (перелік страхових випадків наведено в

ч. 1 ст. 35 Закону № 2240), і не надав документи, що підтверджують право на пільгу, для визначення розміру оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності роботодавцю необхідно розрахувати страховий стаж.

Тут слід звернути увагу на один важливий момент. У зв'язку з тим, що строку давності для звернення працівників за оплатою листка непрацездатності на сьогодні не встановлено, вони можуть подати його в будь-який час після того, як такий листок буде закрито. Незалежно від дати подання листка непрацездатності страховий стаж визначається

на дату настання страхового випадку.

Про те, як це зробити, ітиметься далі.

 

Який порядок обчислення страхового стажу за період до 1 січня 2011 року?

Відповідно до

ч. 2 ст. 7 Закону № 2240 до впровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж обчислюється в порядку та на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше. При цьому до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час праці на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом № 2240.

Нагадаємо:

Закон № 2240 набрав чинності з 28.02.2001 р., а систему персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування впроваджена з 01.01.2011 р. згідно із Законом № 2464.

Таким чином, для обчислення страхового стажу до

28 лютого 2001 року необхідно керуватися Правилами № 1658, а за період з 28.02.2001 р. по 31.12.2010 р. ст. 7 Закону № 2240 у редакції, чинній до 01.01.2011 р.

Згідно з

Правилами № 1658 при розрахунку страхового стажу за період до 28.02.2001 р. ураховуються періоди:

— роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або іншої роботи, упродовж якої працівник підлягав обов'язковому соціальному страхуванню. При цьому робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду, а також робота на сезонних роботах та підприємствах сезонних галузей відповідно до

Списку сезонних робіт та сезонних галузей, затвердженого КМУ від 28.03.97 р. № 278, зараховується за рік роботи;

— служби у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ;

— перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі;

— перебування на службі в митних органах;

— перепідготовки та навчання новим професіям, участі в оплачуваних громадських роботах та період отримання допомоги (у тому числі матеріальної) по безробіттю відповідно до

Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII;

— догляду за дитиною, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею 12-річного віку (одному з батьків);

— відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;

— виплати допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінкам із числа військовослужбовців, звільнених зі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, а також з органів внутрішніх справ у зв'язку з вагітністю та пологами, за умови, що вони приступили до роботи або навчання після досягнення дитиною трирічного віку;

— період, протягом якого батьки-вихователі були зайняті в дитячому будинку сімейного типу вихованням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

— навчання на курсах та в школах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, якщо направленню на курси або до школи безпосередньо передувала робота або служба у складі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, створених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ;

— роботи або виробничої практики на робочих місцях та посадах, що оплачуються, в період навчання у вищому навчальному закладі;

— навчання в професійно-технічному навчальному закладі;

— час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу;

— час вимушеного прогулу особи, узятої під захист;

— перебування під вартою, строк відбуття покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним усуненням від роботи (посади).

Відповідно до

п. 5 Правил № 1658 до загального трудового стажу для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності (а отже, і до страхового стажу) не включаються:

— час участі працівника у страйку, визнаному судом незаконним;

— час навчання у вищому навчальному закладі (у тому числі на підготовчих відділеннях), в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання;

— час роботи засуджених у колонії-поселенні та відбуття виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі

ст. 7 Закону № 2240 у редакції, чинній до 01.01.2011 р., при обчисленні страхового стажу за період з 28.02.2001 р. по 01.01.2011 р. ураховуються періоди:

— роботи на умовах трудового договору, за які сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд);

— тимчасової втрати працездатності;

— відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Звертаємо увагу:

період перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку до страхового стажу не включається (див. лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.10.2007 р. № 04-06/Х-179з-283);

— отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (за винятком пенсій усіх видів).

Зауважимо:

не включається до страхового стажу за цей період час перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, яку передбачено ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, оскільки в цей час за працівника не сплачувалися страхові внески до Фонду.

Страховий стаж за період до 01.01.2011 р. обчислюється на підставі записів у трудовій книжці застрахованої особи, що згідно з

п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці від 29.07.93 р. № 58, є основним документом про трудову діяльність працівника.

Як обчислити стаж застрахованої особи за період до 1 січня 2011 року, з'ясували. Тепер перейдемо до порядку обчислення страхового стажу за новими правилами, що діють із зазначеної дати.

Але відразу зауважимо: необхідність у визначенні страхового стажу згідно з порядком, що діє з 1 січня 2011 року, виникає тільки для застрахованих осіб, в яких станом на цю дату страховий стаж становить менше 8 років та які не мають права на пільгу, що передбачає оплату лікарняного в розмірі 100 % середньої заробітної плати. На це звертає увагу Фонд в

листі від 04.02.2011 р. № 04-29-196 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 31. Отже, якщо згідно із записами в трудовій книжці страховий стаж працівника становить менше 8 років і при цьому такий працівник не надав документи, що підтверджують його право на пільгу, страховий стаж за період з 01.01.2011 р. обчислюється згідно з новою редакцією ст. 7 Закону № 2240.

 

Як обчислюється страховий стаж за період з 1 січня 2011 року?

З 1 січня 2011 року під

страховим стажем розуміється період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2240).

Страховий стаж обчислюється в місяцях

. З визначення страхового стажу випливає, що місяць може бути зараховано до страхового стажу як повний тільки у випадку, якщо:

1) застрахована особа весь місяць

підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за неї сплачувався єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ);

2)

розмір ЄСВ, сплаченого за цей місяць, більше або дорівнює розміру мінімального страхового внеску. При цьому відповідно до п. 12 ст. 2 Закону № 2240 під мінімальним страховим внеском розуміється сума коштів, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати і розміру ЄСВ (сума розміру ЄСВ у частині нарахувань та розміру ЄСВ у частині утримань), установлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Нагадаємо: розміри мінімальної заробітної плати, що діють у 2011 році, установлені

ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI і становлять:

— у місячному розмірі: у січні — березні — 941 грн., у квітні — вересні — 960 грн., у жовтні — листопаді — 985 грн., у грудні — 1004 грн.;

— у погодинному розмірі: у січні — березні — 5,66 грн., у квітні — вересні — 5,77 грн., у жовтні — листопаді — 5,92 грн., у грудні — 6,04 грн.

Що стосується розмірів ставок ЄСВ, то вони встановлені у

ст. 8 Закону № 2464. Таблицю з розмірами ставок ЄСВ наведено у статті «ЄСВ: нараховуємо правильно, сплачуємо вчасно» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 96, с. 3.

Як же зараховувати до стажу місяці, в яких з будь-яких причин (наприклад, робота на умовах неповного робочого часу, невиконання норм виробітку при відрядній системі оплати праці, перебування у відпустці без збереження заробітної плати) працівнику нараховувалася зарплата в розмірі, меншому її законодавчо встановленого мінімального рівня, і відповідно ЄСВ сплачувався в сумі, меншій розміру мінімального страхового внеску?

Відповідь на це запитання дають положення

ч. 3 ст. 7 Закону № 2240. Отже, якщо сума сплаченого за відповідний місяць ЄСВ менше ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

ТП = Св : В,

де ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св — сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць;

В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

Як бачимо, місяці роботи, в яких сума сплаченого ЄСВ менше суми мінімального страхового внеску, буде зараховано до страхового стажу для оплати листка непрацездатності

пропорційно сумі сплаченого ЄСВ. Такими місяцями можуть бути неповні місяці роботи та місяці роботи, за які працівнику з будь-яких причин нараховано зарплату в розмірі меншому, ніж розмір мінімальної зарплати.

Згідно з

абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 період отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. На цій підставі до страхового стажу включається період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, період тимчасової непрацездатності, за які застрахованій особі виплачуються допомоги за рахунок коштів Фонду.

Звертаємо увагу:

період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку при визначенні страхового стажу за період з 01.01.2011 р. до розрахунку не включається . Річ у тім, що в цей період працівники не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. У період відпустки для догляду за дитиною до трьох років вони отримують допомогу за рахунок коштів Державного бюджету, яка виплачується органами праці та соціального захисту населення (розд. IV Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII, пп. 17 — 24 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751). Згідно із Законом № 2464 ЄСВ, який нараховується на суму такої допомоги в розмірі 33,2 %, у повній сумі перераховується та залишається в Пенсійному фонді. Окремої підстави (як це було раніше) для включення до страхового стажу періоду відпустки для догляду за дитиною до трьох років у сьогоднішній редакції ст. 7 Закону № 2240 немає. Сподіваємося, що це чергова помилка законодавців, яку невдовзі буде виправлено. Згідно з усними консультаціями фахівців Мінпраці відповідний законопроект передано на розгляд до Верховної Ради України.

Згідно з

ч. 2 ст. 7 Закону № 2240 страховий стаж за період з 01.01.2011 р. обчислюється за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зауважимо, що зазначені дані формуються на підставі звітів з ЄСВ, які страхувальники щомісячно подають до Пенсійного фонду за формою додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 08.10.2010 р. № 22-2, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

За отриманням таких даних застрахована особа звертається до органу Пенсійного фонду. Згідно з

п. 3.3 Положення про Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 08.10.2010 р. № 22-1, індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру надаються відповідно до додатку до цього Положення (форма ОК-7-з) при пред'явленні паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або свідоцтва про загальнообов'язкове соціальне страхування чи пенсійного посвідчення.

Зауважимо: необхідність у зверненні до органу Пенсійного фонду для отримання даних із системи персоніфікованого обліку виникає в разі, коли необхідно обчислити страховий стаж працівника, якого було прийнято на роботу на підприємство після 01.01.2011 р. та в період з 01.01.2011 р. до дати прийняття на роботу він працював на умовах трудового договору в іншого страхувальника. Щоб на новій роботі не було зволікань з оплатою листка непрацездатності, особам, яких звільнено з роботи після 1 січня 2011 року та які мають намір продовжувати трудову діяльність, доцільно відразу звернутися до органу Пенсійного фонду за індивідуальними відомостями із системи персоніфікованого обліку за період з 01.01.2011 р. до дати звільнення.

Для включення до страхового стажу «пільгових» періодів, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 7 Закону № 2240, працівник повинен надати відповідні підтверджуючі документи.

Страховий стаж для оплати листка непрацездатності, наданого працівником, котрий станом на 01.01.2011 р. перебував у трудових відносинах із роботодавцем-страхувальником, обчислюється на підставі даних звітів з ЄСВ, які такий роботодавець подає до відповідного органу Пенсійного фонду, а також документів, що підтверджують страховий стаж працівника.

Дані про страховий стаж застрахованої особи вказуються на зворотному боці листка непрацездатності відділом кадрів або уповноваженою власником особою.

Порядок обчислення страхового стажу розглянемо на конкретних прикладах.

 

Числові приклади

Приклад 1.

Тарасенко Л. Д. прийнято на роботу з 15.08.2005 р. на підприємство, що є для неї першим місцем роботи. За місцем роботи до трудової книжки внесено запис про період навчання у вищому навчальному закладі (з 01.09.2000 р. по 30.06.2005 р.).

У періоди з 15.01.2007 р. по 07.02.2007 р. та з 04.06.2007 р. по 27.06.2007 р. працівниця перебувала в щорічній відпустці.

З 03.09.2007 р. по 07.09.2007 р. Тарасенко Л. Д. перебувала у відпустці без збереження заробітної плати.

З 01.10.2007 р. по 12.10.2007 р. працівниця хворіла, про що свідчить наданий листок непрацездатності.

З 01.02.2008 р. по 05.06.2008 р. Тарасенко Л. Д. перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.

З 06.06.2008 р. по 31.01.2011 р. працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З 01.02.2011 р. працівниця перервала відпустку для догляду за дитиною до трьох років та приступила до роботи на умовах повного робочого часу. Заробітна плата працівниці в лютому — березні 2011 року становила 2300 грн. на місяць.

Розрахуємо страховий стаж Тарасенко Л. Д. для оплати листка непрацездатності, що свідчить про хворобу працівниці з 1 по 8 квітня 2011 року.

Визначимо страховий стаж за період до 01.01.2011 р. При цьому керуватимемося

Правилами № 1658 та ст. 7 Закону № 2240 у редакції, що діяла до 01.01.2011 р.

Період навчання у вищому навчальному закладі (з 01.09.2000 р. по 27.02.2001 р.) не включається до страхового стажу для розрахунку суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності на підставі

Правил № 1658, а період навчання з 28.02.2001 р. по 30.06.2005 р. не включається до страхового стажу, оскільки в цей час Тарасенко Л. Д. не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

До страхового стажу не включається час, коли працівниця не працювала і не сплачувала (за неї не сплачувалися) страхові внески (з 01.07.2005 р. по 14.08.2005 р.).

Час перебування працівниці в щорічній відпустці включається до страхового стажу, оскільки в цей період вона підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за неї сплачувалися страхові внески.

Час перебування працівниці у відпустці без збереження заробітної плати (з 03.09.2007 р. по 07.09.2007 р.) не включається до страхового стажу, оскільки в цей період за працівницю не сплачувалися страхові внески.

Періоди тимчасової непрацездатності Тарасенко Л. Д.

(з 01.10.2007 р. по 12.10.2007 р.), перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами (з 01.02.2008 р. по 05.06.2008 р.) та частина періоду перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з 06.06.2008 р. по 31.12.2010 р.) уключаються до страхового стажу на підставі ч. 1 ст. 7 Закону № 2240 у редакції, що діяла до 01.01.2011 р.

Станом на 01.01.2011 р. страховий стаж Тарасенко Л. Д. становить 5 років 4 місяці 12 днів.

Оскільки на 1 січня 2011 року страховий стаж працівниці склав менше 8 років, необхідно обчислити страховий стаж за період з 01.01.2011 р. згідно зі

ст. 7 Закону № 2240 у редакції, чинній із зазначеної дати.

Частина періоду перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до трьох років (з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.) не включається до страхового стажу, оскільки в цей період працівниця не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Лютий, березень 2011 року включаються до страхового стажу як повні місяці, оскільки за ці місяці сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

На момент настання страхового випадку (тимчасової непрацездатності працівниці) страховий стаж становить 5 років 6 місяців 12 днів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності виплачується Тарасенко Л. Д. у розмірі 80 % середньої заробітної плати.

Приклад 2.

Шевченка П. Р. прийнято на роботу з 01.03.2011 р. Згідно із записами в трудовій книжці він працював у ТОВ «Призма» з 01.09.2005 р. по 28.02.2011 р.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, які отримано працівником в органі Пенсійного фонду та надано страхувальнику, в січні та в лютому 2011 року його заробітна плата становила 550 грн. Розмір ЄСВ, сплаченого за січень та за лютий, склав 224,73 грн. (ставка ЄСВ у частині нарахувань — 37,26 %, у частині утримань — 3,6 %) за місяць.

У березні 2011 року зарплата Шевченка П. Р. склала 3000 грн., сума сплаченого за цей місяць ЄСВ — 1219,80 грн. (ставка ЄСВ у частині нарахувань — 37,06 %, у частині утримань — 3,6 %).

Розрахуємо страховий стаж Шевченка П. Р. для оплати листка непрацездатності, що свідчить про його хворобу з 1 по 12 квітня 2011 року.

До страхового стажу працівника за період до 01.01.2011 р. уключається період роботи на умовах трудового договору (з 01.09.2005 р. по 31.12.2010 р.).

Страховий стаж працівника станом на 01.01.2011 р. становить 5 років 4 місяці. Оскільки розмір стажу менше 8 років, необхідно розрахувати страховий стаж за період з 01.01.2011 р.

У січні та в лютому 2011 року працівнику було нараховано зарплату в розмірі меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, що діяв у цих місяцях (941 грн.). Відповідно за зазначені місяці ЄСВ було сплачено в розмірі меншому, ніж розмір мінімального страхового внеску — 384,49 грн. (941 грн. х 40,86 %). Отже, зазначені місяці має бути включено до страхового стажу пропорційно сумі сплаченого ЄСВ.

Здійснимо розрахунок тривалості періоду, який потрапить до страхового стажу за січень 2011 року, за формулою, наведеною в

п. 3 ст. 7 Закону № 2240:

ТП = 224,73 : 384,49 = 0,6 (міс.)

Тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу за лютий 2011 року, розраховується аналогічно і також становить 0,6 міс.

Березень 2011 року включається до страхового стажу працівника як повний місяць, оскільки ЄСВ за цей місяць (1219,80 грн.) сплачено в розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок (382,61 грн. = 941 грн. х 40,66 %).

Таким чином, страховий стаж працівника на дату настання страхового випадку становить 5 років 6,2 місяця. Допомога по тимчасовій непрацездатності та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності виплачується Шевченку П. Р. у розмірі 80 % середньої заробітної плати.

На завершення зазначимо, що при обчисленні страхового стажу слід бути дуже уважними, оскільки від його розміру залежить розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Фонду, за порушення порядку використання яких страхувальник несе відповідальність згідно зі ст. 30 Закону № 2240.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі