Скасування свідоцтва про держреєстрацію: чи стане працювати простіше?
Широко анонсоване спрощення умов заняття бізнесом триває: набрав чинності Закон, що скасовує звичне для всіх суб'єктів господарювання свідоцтво про державну реєстрацію (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 38, с. 3). Спробуємо розібратися: дійсно стане працювати простіше чи клопоту в суб'єктів господарювання тільки додасться?
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ПКУ
— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон № 3205
— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи — підприємця» від 07.04.2011 р. № 3205-VI.Закон про ЄСВ
— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.Закон № 755
— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.
З чого починається діяльність?
Раніше життя будь-якого господарюючого суб'єкта починалося з отримання свідоцтва про державну реєстрацію. Тепер його фактично замінить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — Єдиний держреєстр). Так, якщо раніше на держреєстратора покладався обов'язок не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації направити свідоцтво про держреєстрацію та один примірник оригіналу установчих документів з відміткою про проведення держреєстрації, то
з 7 травня 2011 року замість свідоцтва про державну реєстрацію новостворені юридичні особи повинні отримувати виписку з Єдиного держреєстру. Аналогічним чином змінилася й процедура державної реєстрації фізичних осіб — підприємців.Інформація про суб'єкта господарювання (юридичну особу або фізособу-підприємця), що вказується у виписці, практично повністю повторює відомості, що містяться в свідоцтві про держреєстрацію (
ст. 21 Закону № 755):— найменування юридичної особи або фізособи-підприємця;
— ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків*;
— місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізособи-підприємця;
— прізвище, ім'я і по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи або від імені фізичної особи — підприємця без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх реєстраційні номери облікових карток платників податків;
— наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізособи-підприємця;
— дата і номер запису в Єдиному держреєстрі;
— дата видачі виписки.
* Прийшов на заміну ідентифікаційному номеру фізособи.
Свідоцтво про держреєстрацію також додатково містило відомості про місце і дату проведення державної реєстрації.
Скасовуючи свідоцтво про держреєстрацію, як випливає з пояснювальної записки до законопроекту, законодавець прагнув:
по-перше,
спростити та здешевити процедуру початку ведення підприємницької діяльності (на думку розробників закону, вимога отримати та зберігати свідоцтво про держреєстрацію була «невиправданою перешкодою для початку та подальшого провадження діяльності юридичними особами та фізособами-підприємцями»). На наш погляд, обґрунтування доволі слабке: навряд чи когось із суб'єктів господарювання дуже вже обтяжувала необхідність зберігати свідоцтво про держреєстрацію, тим більше, що в разі втрати його завжди можна було відновити. Стосовно заявленої мети щодо здешевлення, то, як і раніше, особи, які бажають пройти держреєстрацію, повинні заплатити реєстраційний збір, розмір якого не змінився (10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) — за проведення держреєстрації юрособи, 2 нмдг — за проведення держреєстрації фізособи-підприємця; при внесенні змін до установчих документів юрособи, держреєстрації зміни імені або місця проживання фізособи-підприємця — 30 % від зазначених вище величин);по-друге, «відмовитися від такого анахронізму як свідоцтво про держреєстрацію та для підтвердження держреєстрації використовувати безпосередньо відомості Єдиного держреєстру». Однак і тут без «але» не обійшлося: на сьогодні можливості такого безпосереднього використання немає, прямий доступ до відомостей Єдиного держреєстру мають тільки суди. Суб'єктам же господарювання все одно доведеться документально підтверджувати факт держреєстрації — тільки тепер, як уже зазначалося, замість свідоцтва про держреєстрацію для цього використовуватиметься виписка з Єдиного держреєстру. Єдиний плюс виписки: якщо юрособа або фізособа-підприємець перебувають у процесі припинення підприємницької діяльності, у виписці робиться відповідний запис (до свідоцтва про держреєстрацію така інформація не вносилася).
Підтвердити факт держреєстрації можна і за допомогою витягу з Єдиного держреєстру. Якщо виписка з Єдиного держреєстру видається тільки суб'єкту господарювання, відомості про держреєстрацію якого необхідно підтвердити, то отримати витяг може будь-яка особа, направивши відповідний запит держреєстратору із зазначенням у ньому, щодо якого суб'єкта господарювання та які саме відомості з Єдиного держреєстру їй необхідні. На відміну від виписки, витяг може бути більш інформативним: якщо перелік відомостей, що вказуються у виписці, чітко визначено
Законом № 755, то витяг може включати будь-яку інформацію, що міститься в Єдиному держреєстрі.
Виписка або витяг від контрагента: що вимагати?
При укладенні будь-якого договору перше, що слід зробити, —
визначити статус контрагента, переконатися в його сумлінності та встановити повноваження осіб, які представляють контрагента (див. «Нюанси договірної роботи: на що звернути увагу бухгалтеру?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 55). У загальному випадку законодавець вирішення цих питань залишає на розсуд самих суб'єктів господарювання: комусь буде досить тієї інформації, яку вказав контрагент про себе в тексті договору, а хтось захоче ознайомитися з установчими документами, залишити собі копію документа про держреєстрацію або навіть сам звернутися до держреєстратора з метою отримання витягу з Єдиного держреєстру. Але з правил є винятки.Так,
Закон № 3205 уніс зміни до ПКУ, після набуття чинності якими підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, для необкладення їх доходів податком на доходи фізичних осіб у джерела виплати повинні надати виписку або витяг з Держреєстру. Нагадаємо: раніше ПКУ вимагав надання копії свідоцтва про держреєстрацію, однак оскільки в ньому немає інформації про види діяльності фізособи-підприємця, ДПАУ рекомендувала суб'єктам господарювання отримувати в своїх податкових інспекціях довідки, що містять інформацію про обрані види діяльності та систему оподаткування (див. лист від 05.04.2011 р. № 4133/5/17-0716).Нове формулювання
п. 177.8 ПКУ, найімовірніше, викличе в податкових органів бажання наполягати на тому, що у платника податків, який виплачує дохід фізособі-підприємцю, має залишитися оригінал виписки або витягу з Держреєстру. Однак не виключено, що практика все ж піде іншим шляхом. ПКУ говорить про надання фізособою-підприємцем виписки або витягу своєму контрагенту, але не покладає на останнього обов'язок залишити в себе такий документ. Тому навіть якщо в подальшому перевіряючі засумніваються в правомірності неутримання ПДФО при виплаті доходу фізособі, суб'єкту господарювання буде досить надати докази того, що на момент виплати доходу в такої фізособи був статус підприємця з відповідними видами діяльності (копії документа, що підтверджують держреєстрацію такої фізособи, має бути достатньо). Застосувати санкції перевіряючі зможуть лише у випадку, якщо доведуть зворотне. Однієї відсутності оригіналу документа про держреєстрацію в суб'єкта, який виплатив дохід фізособі, для застосування до нього негативних податкових наслідків явно недостатньо.До того ж, не можна забувати про те, що отримання виписки або витягу з Єдиного держреєстру є
платним: отримання виписки обійдеться в 1 нмдг (17 грн.), отримання витягу — 3 нмдг (51 грн.)*. Тому тлумачення нових законодавчих положень як таких, що вимагають від фізосіб-підприємців надавати кожному своєму контрагенту оригінал документа, який підтверджує факт держреєстрації, суперечило б самій ідеї Закону № 3205 — спростити та здешевити умови ведення підприємницької діяльності.* Не справляється плата за одержання виписки з Єдиного державного реєстру під час проведення державної реєстрації юридичної особи; фізичної особи — підприємця; внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, але не пов’язані із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи; змін до установчих документів юридичної особи; змін до відомостей про фізичну особу — підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі; припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за судовим рішенням щодо визнання фізичної особи — підприємця банкрутом, а також при внесенні до Єдиного державного реєстру судового рішення про відміну державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.
Ще один момент: надання фізособою-підприємцем або самостійне отримання суб'єктом господарювання витягу з Єдиного держреєстру із зазначенням у ньому видів діяльності від необхідності звернення до податкової інспекції за довідкою підприємця, мабуть, усе ж не звільнить, оскільки в будь-якому разі вона потрібна для підтвердження системи оподаткування.
Законом № 3205
унесено зміни й до Закону про ЄСВ: щоб винагорода, яка виплачується за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг), не обкладалася єдиним соціальним внеском у джерела виплати, підприємець повинен підтвердити, що вид діяльності за договором зазначено у витязі з Єдиного держреєстру (ч. 1 ст. 4). У цьому випадку на підставі тих самих аргументів, які викладено вище, також, на наш погляд, не повинно йтися про оригінал витягу. До того ж, у Законі про ЄСВ, на відміну від ПКУ, зазначається не про надання витягу, а тільки про необхідність підтвердити, що робота, яка виконується фізособою-підприємцем (послуга, що надається), збігається з указаними у витязі з Єдиного держреєстру видами діяльності (щоб підтвердити, досить копії). Як бачимо, для цілей необкладення ЄСВ виписки з Єдиного держреєстру буде недостатньо, оскільки в ній види діяльності фізособи-підприємця не вказуються.Підсумуємо. Якщо
фізособа-підприємець на загальній системі оподаткування надає послуги (виконує роботи), то, щоб відчувати себе абсолютно спокійно, від неї необхідно отримати: 1) виписку з Єдиного держреєстру; 2) копію довідки з податкового органу про види діяльності та систему оподаткування; 3) копію витягу з Єдиного держреєстру. Утім, сподіваємося, що обзаводитися настільки значним набором документів усе ж не доведеться: оскільки витяг із Єдиного держреєстру також може бути підтвердженням державної реєстрації, необхідності в наданні виписки немає. У податківців може бути лише формальна, а не змістовна, зачіпка: відсутність у п. 177.8 ПКУ прямої вказівки на можливість надання копії підтверджуючих держреєстрацію документів (хоча і слово «оригінал» не використовується) може бути ними використана як підстава вимагати наявність оригіналу виписки в суб'єкта господарювання, який виплачує дохід фізособі-підприємцю, щоб не утримувати з нього ПДФО.Від фізособи-підприємця, якому дохід виплачується в межах договору купівлі-продажу або оренди, витяг із Єдиного держреєстру отримувати не потрібно, оскільки його дохід ЄСВ не обкладається.
Що стосується
фізосіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування, то податківці традиційно вимагали надання ними копій свідоцтв про держреєстрацію та про сплату єдиного податку (вони залишалися в суб'єкта господарювання, який виплачує дохід фізособі-підприємцю), хоча за великим рахунком однієї наявності копії свідоцтва про сплату єдиного податку було б достатньо. З урахуванням змін, що відбулися в законодавстві, для необкладення ЄСВ доходу, який виплачується фізособі-спрощенцю, від неї необхідно отримати копію витягу з Єдиного держреєстру (така потреба відсутня, тільки якщо дохід виплачується за договором купівлі-продажу або за договором оренди). Копії свідоцтва про сплату єдиного податку та копії такого витягу, імовірно, має бути достатньо. Але, на жаль, ми не можемо виключати того, що зміни, які відбулися, податківці сприймуть буквально та як замінник свідоцтва про держреєстрацію сприйматимуть виключно виписку з Єдиного держреєстру (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 38, с. 3).Звертаємо також увагу, що скасування свідоцтва про держреєстрацію означає, що тепер у переліках обов'язкових для подання з метою отримання того чи іншого дозволу (узгодження, допуску до участі у процедурі тощо) документів замість нього зазначені виписка або витяг із Єдиного держреєстру. Крім того, якщо раніше перевіряючі контролювали наявність свідоцтв про держреєстрацію, то тепер їм необхідно перевірити сам факт держреєстрації.
Строк дії документів про держреєстрацію
З урахуванням того, яке значення надає
ПКУ виписці або витягу з Єдиного держреєстру, виникає запитання: як довго зазначена в них інформація залишається актуальною?До внесення змін до
Закону № 755 дія витягу не була обмежена будь-яким строком, строк дії виписки становив 30 днів із дати її видачі. Однак при цьому якщо до Єдиного держреєстру після дати видачі зазначених документів вносилися зміни, то вони припиняли свою дію. Закон № 3205 зняв обмеження щодо строку дії і для виписки: якщо зміни до Єдиного держреєстру не вносяться, то вона вважається чинною і після закінчення 30-денного строку. Зазначені зміни повинні спричинити і затвердження нової форми бланка виписки: у чинній формі виписки, затвердженій наказом Держкомпідприємництва від 13.04.2004 р. № 47, зазначається, що вона діє протягом 30 днів.На жаль, чи актуальна інформація, зазначена у виписці або у витязі, наданих фізособою-підприємцем, суб'єкт господарювання дізнатися не може (єдиний спосіб — отримати витяг самостійно, але навряд чи це можна ставити йому в обов'язок). Залишається лише сподіватися на сумлінність свого контрагента (див. також «Відповідальність контрагента за податкові наслідки» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 27).
Старі свідоцтва про держреєстрацію
При внесенні змін, подібних тим, що обговорюються, законодавець повинен обумовлювати перехідні моменти. У цьому випадку йому слід було відповісти на запитання, як бути зі свідоцтвами про державну реєстрацію, які були отримані до 07.05.2011 р. Але відповідні перехідні положення в
Законі № 3205 відсутні.На нашу думку, спрощення заняття підприємницькою діяльністю для тих суб'єктів господарювання, які тільки проходять держреєстрацію, не повинне призводити до погіршення становища тих, що вже діють. До того ж, вони не потрапили до переліку суб'єктів, які можуть отримати виписку з Єдиного держреєстру безоплатно. Це може свідчити про те, що законодавець виходитиме з відсутності необхідності отримання ними подібного документа, допускаючи можливість використання свідоцтва про держреєстрацію. Вимоги ж про надання виписки з Єдиного держреєстру поширюються лише на тих суб'єктів господарювання, які створені після 07.05.2011 р.
Однак є побоювання, що відстояти таку точку зору на практиці буде вкрай складно. Формально з 07.05.2011 р. усі нормативно-правові акти, до яких було внесено зміни (і насамперед
ПКУ та Закон про ЄСВ ), висувають єдині вимоги до всіх суб'єктів господарювання (незалежно від дати їх держреєстрації) надавати виписку або витяг із Єдиного держреєстру замість свідоцтва про державну реєстрацію.Отже, ручатися за те, що працювати стане простіше, не можемо. Але точно буде веселіше.
