Чи можна відмовитися від податкового кредиту?
Ми маємо незначну частку поставок, що обкладаються ПДВ, та не хочемо вникати в механізм розподілу «вхідного» ПДВ. Чи можемо ми з цією метою відмовитися від віднесення «вхідного» ПДВ до складу податкового кредиту?
(м. Харків)
Почнемо з того, що
податковий кредит є правом, що випливає з п. 198.1 ПКУ. А, як відомо, правом особа може скористатися на власний розсуд. Але чи може один цей факт означати, що ми можемо відмовитися від формування податкового кредиту за своїм бажанням?Для відповіді на це запитання розглянемо
чергу подій, що передують збільшенню податкового кредиту. Усе починається з придбання товару/послуги. За загальним правилом, придбаваючи товар/послугу, платник отримує від постачальника податкову накладну (п. 201.4 ПКУ). При цьому п. 201.15 ПКУ зобов’язав платника податків вести реєстр виданих і отриманих податкових накладних — отримані податкові накладні відображаються в розділі II реєстру (п. 10 Порядку № 1002). Реєстр, у свою чергу, є основою для відображення даних обліку в податковій декларації з ПДВ (п. 7 Порядку № 1002). Як бачимо, законодавство встановлює досить імперативний порядок реалізації права на податковий кредит (як би дивно це не звучало). На імперативність указує й позиція податківців у частині бюджетного відшкодування — незважаючи на те, що воно також є правом, при його виникненні платник зобов’язаний заповнити рядок 23 і подати розрахунок бюджетного відшкодування (див. Єдину базу податкових знань — код 130.20.01).Водночас ми вважаємо, що платник може відступити від зазначеного порядку — при цьому
необхідно враховувати кілька нюансів. По-перше , відмовитися від податкового кредиту без наслідків найкраще на стадії внесення податкової накладної до реєстру, тобто просто не внести її.По-друге
, при відмові від податкового кредиту платник податків ризикує наразитися на зайву увагу податківців — причиною цього будуть розбіжності податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (водночас несуттєві розбіжності при незначній частці поставок, що обкладаються ПДВ, навряд чи привернуть увагу контролерів).По-третє
, є шанс, що податківці вирішать оштрафувати платника за порушення порядку ведення податкового обліку за ст. 1631 КпАП (від 5 до 15 нмдг або від 85 до 255 грн.). Відразу зауважимо, що подібний перебіг подій є малоймовірним — навпаки, податківці будуть лише «за». Незважаючи на це, краще бути готовим і до такого варіанта — наприклад, слід пам’ятати, що при накладенні адміністративних санкцій протоколи можуть складатися виключно уповноваженими особами податкового органу — головою ДПА, начальниками інспекцій та їх заступниками* (п.п. 20.1.40 ПКУ).* Зауважте, що зовсім недавно ДПАУ відкликала лист від 23.02.2011 р. № 5173/7/10-1017/665, в якому робила абсолютно неправомірний висновок про можливість делегування повноважень щодо складання протоколів за допомогою доручень, виданих відповідно до ЦКУ.
По-четверте
, зверніть увагу, що добровільна відмова від податкового кредиту не означає, що його суму буде дозволено включати до витрат на підставі п.п. 139.1.6 ПКУ. Це правило застосовується тільки в разі придбання товарів для використання в неоподатковуваних або пільгових операціях (добровільна відмова від податкового кредиту тут не діє).На закінчення додамо
, що до можливості добровільної відмови від податкового кредиту підштовхують і податківці в листах ДПАУ від 20.01.2011 р. № 1390/7/16-1517-01 і від 04.03.2011 р. № 6286/7/16-1517 (див. на с. 46) — у цих листах вони називають податковий кредит пільгою, від якої платник може добровільно відмовитися на підставі п. 30.4 ПКУ.
Віталій Смердов, економіст-аналітик
