Форма № 20-ОПП: чи обов’язково її подавати?
Уже звичний стан для платника податків — сприймати кожне «податкове» нововведення, як мінімум, з насторогою. На жаль, така одвічна готовність до чергової пастки викликана зовсім не надмірною підозрілістю та здебільшого виявляється не позбавленою реальних підстав. Цього разу бухгалтерську громадськість сколихнула вимога щодо подання форми № 20-ОПП. А інакше… штрафи. І знову постало питання про те, чи є підстави для таких вимог?
Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»
Аргументи податківців
Податкові органи свої вимоги про необхідність надання кожним платником податків, починаючи з 01.01.2011 р., повідомлення про «всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, у тому числі про ті з них, які зареєстровані, створені або відкриті до 2011 р.», обґрунтовують посиланням на
п. 63.3 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та на розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 979 (далі — Порядок № 979). Не вдаючись до дослівного цитування, скажемо лише, що названими нормами на платників податків дійсно покладено обов'язок не тільки ставати на облік у податкових органах за своїм місцезнаходженням (основне місце обліку) та за місцем розташування підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування та об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку), а й обов'язок повідомляти про всі такі об'єкти шляхом подання форми № 20-ОПП. Причому, на переконання податківців, повідомляти потрібно не лише про ті об'єкти, які «створюються, відкриваються, реєструються» у 2011 році, а й про ті, що з'явилися у платника податків до 01.01.2011 р. Відповідну консультацію розміщено в Єдиній базі податкових знань у підрозділі «040.07 — особливості обліку платників податків за окремими податками».Ситуація ускладнюється наміром податкових органів
кваліфікувати неподання форми № 20-ОПП як порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби (ст. 117 ПКУ) із застосуванням доволі значних штрафів: на самозайнятих осіб, у тому числі на фізосіб-підприємців, може бути накладено штраф у розмірі 170 грн., на юридичних осіб — 510 грн.; при виявленні протягом року повторного порушення штрафи збільшуються вдвічі.У результаті появи таких роз'яснень та активізації у зв'язку з цим податківців на місцях перед платниками податків постало питання: невже дійсно потрібно було ще в січні 2011 року подати до податкової список усіх об'єктів, «пов'язаних з оподаткуванням» (аж до сміттєвих корзин, які самі ж податківці тепер вважають місцями зберігання відходів), а тепер залишається лише очікувати податкового повідомлення-рішення на суму в 510 грн.? Давайте розбиратися разом.
Що змінилося у 2011 році в «обліковому» порядку?
Порядок № 979
відрізняється від свого попередника (Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80), зокрема, тим, що передбачає необхідність взяття на облік не лише за основним місцем (тобто в податковому органі за своїм місцезнаходженням), а й за неосновним (тобто в податкових органах за місцем розташування підрозділів, об'єктів рухомого і нерухомого майна тощо). Однак називати зазначені зміни нововведенням було б перебільшенням. Річ у тім, що порядок обліку за неосновним місцем ідентичний тому, що діяв до запровадження ПКУ порядку обліку за окремими видами податків, та фактично прийшов йому на зміну. Про тотожність процедур свідчить і той факт, що в Єдиній базі податкових знань підрозділ, присвячений процедурним питанням обліку за неосновним місцем, має загальну назву: «Облік платників податків за окремими видами податків». Тому в цій частині будь-які нові обов'язки у платників податків не з'явилися: ті з них, хто перебував на обліку в податкових органах, зокрема, за місцезнаходженням своїх підрозділів як платник ПДФО, або за місцем розташування земельних ділянок як платник земельного податку, або ж як платник платежів за користування надрами за місцезнаходженням відповідних ділянок тощо (див. докладніше Методичні рекомендації щодо повнити охоплення обліком платників окремих видів податків, затверджені наказом ДПАУ від 19.12.2008 р. № 784), продовжили перебувати на обліку в зазначених податкових органах як за своїм неосновним місцем обліку.А от
новим для платників податків став обов'язок повідомлення податкових органів про об'єкти оподаткування та об'єкти, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП. Розповімо про неї докладніше.
В яких випадках заповнювати форму № 20-ОПП?
Слід зауважити, що обов'язок з подання форми № 20-ОПП сформульовано вельми неоднозначно. Можна навіть говорити про те, що в цьому випадку при виникненні спору з податковими органами є всі підстави для звернення до
п.п. 4.1.1 ПКУ, що декларує презумпцію правомірності рішень платника податків, у тому числі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, допускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів.Порядок № 979
необхідність заповнення форми № 20-ОПП пов'язує з наявністю «об'єктів оподаткування, об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, або об'єктів, через які провадиться діяльність», маючи на увазі під ними «майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки зі сплати податків і зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку і збору визначаються згідно з відповідними розділами ПКУ» (абзац третій п. 63.3 ПКУ, п. 8.3 Порядку № 979).Задум, судячи з усього, був такий. Платник податків повинен стати на облік у податковому органі за місцем свого знаходження, одночасно з цим подавши повідомлення за формою № 20-ОПП про згадані вище об'єкти (з ознакою «1» —
первинне подання інформації про об'єкти оподаткування). Якщо такі об'єкти з'являються (створюються, реєструються, відкриваються) поза місцезнаходженням, то виникає додатковий обов'язок стати на облік за неосновним місцем і також подати до відповідного податкового органу повідомлення за формою № 20-ОПП (також з ознакою «1»). У разі якщо за основним чи неосновним місцем обліку виникає новий об'єкт, або змінюється стан колишніх об'єктів, або вони припиняють своє існування, то про це також необхідно повідомити податковий орган за місцем знаходження такого об’єкта шляхом подання форми № 20-ОПП (при виникненні нового об’єкта — з ознакою «2», при зміні типу об’єкта, найменування, місцезнаходження — з ознакою «3», при зміні стану об’єкта, зокрема при зміні його призначення, перепрофілюванні, виведенні з експлуатації тощо — з ознакою «4»).Намір зрозумілий і пояснюється він цілями податкового контролю. Але навіть якщо залишити осторонь питання про доцільність запровадження обов'язку з подібного інформування та
відповідності тих зусиль, які повинні докласти платники податків для забезпечення податкових органів завжди актуальною інформацією про стан наявних у них об'єктів оподаткування, отримуваному у зв'язку з цим ефекту (саме час згадати про долю декларації з ПДФО та про те, як «соціальна напруга, додаткове навантаження на платників податків та витрати часу» змусили-таки від неї відмовитися), виникає куди більш буденне запитання: виникнення, зміна та припинення існування яких саме об'єктів спричиняє необхідність подання форми № 20-ОПП? Адже якщо читати абзац третій п. 63.3 ПКУ та п. 8.3 Порядку № 979 буквально, то складати це повідомлення необхідно при списанні кожної люмінесцентної лампочки, що перегоріла (адже виникає, у розумінні податківців, об'єкт обкладення екоподатком).На нашу думку, виходити слід зі значно вужчого розуміння обов'язку, що розглядається. Сама ДПСУ пов'язує необхідність такого подання з фактом «
реєстрації, створення або відкриття відповідного об’єкта», установлюючи строк у 10 робочих днів, що відлічуються від одного із зазначених моментів, для надання повідомлення за формою № 20-ОПП. Інакше кажучи, цей факт повинен мати обов'язкову чітку фіксацію в часі та саме ним первісно має бути зумовлена необхідність узяття на облік за неосновним місцем обліку (якщо об'єкт знаходиться поза основним місцезнаходженням суб'єкта господарювання). І навіть простежується термінологічний зв'язок між п. 8.4 Порядку № 979, що передбачає обов'язок подання повідомлення за формою № 20-ОПП, і п. 7.2 Порядку № 979, який указує на необхідність узяття на облік за неосновним місцем у випадку:—
створення відокремленого підрозділу;—
реєстрації рухомого чи нерухомого майна;—
відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням.Інакше кажучи, подання форми № 20-ОПП має бути безпосередньо пов'язане з тими об'єктами, щодо яких виникає обов'язок ставати на облік. Подавати відомості про будь-які об'єкти, що перебувають на тих чи інших правових підставах (право власності, оренда тощо) у платника податків, необхідності немає.
Другий обмежувач кола об'єктів, у зв'язку з якими виникає обов'язок подання форми № 20-ОПП, —
рекомендований ДПСУ довідник типів об'єктів оподаткування, про який не згадує ПКУ, але на який є посилання в самій формі № 20-ОПП. Ознайомитися з ним можна на сайті ДПСУ (www.sta.gov.ua) у рубриці: «Ексклюзив від департаментів // Департамент інформатизації та обліку платників податків/ Типи об’єктів оподаткування; Консультаційний центр // Навігатор платника податків/ Типи об’єктів оподаткування» або на інформаційному стенді у своєму податковому органі. Наразі він складається із 681 позиції та до нього, наприклад, входять такі об'єкти: пункт обміну валют, автомобіль, кіоск, лоток, АЗС, архів, оптова база, бар, буфет, бухгалтерія, цех, відділ, готель, земельна ділянка, виносна і виїзна торгівля, гараж, кар'єр, торговельне місце, магазин, оптовий склад, офіс, пункт послуг, склад тощо. Слід визнати, перелік сам по собі також викликає запитання, критерії його побудови та логіка викладу для нас залишилися загадкою. Однак на сьогодні платникам податків це радше на руку, оскільки вони можуть указувати на цей перелік як на вичерпний та говорити про те, що обов'язок з подання повідомлення за формою № 20-ОПП виникає лише у випадках, що стосуються об'єктів, які ввійшли до переліку.І третє обмеження —
немає необхідності подавати форму № 20-ОПП щодо тих відомостей, для надання яких установлено спеціальний порядок. Скажімо, повідомляти про зміну місцезнаходження офісу, якщо така зміна супроводжується зміною місця обліку платника податків, за формою № 20-ОПП не потрібно, оскільки цю інформацію податковий орган і так отримає. Не виникне необхідності в поданні форми № 20-ОПП і при зміні системи оподаткування, унесенні змін до видів діяльності, що здійснюються, тощо.Серед найбільш характерних випадків, коли обов'язок подання повідомлення за формою № 20-ОПП виникає, можна назвати такі:
— реєстрація суб'єктом господарювання;
— реєстрація прав на рухоме або нерухоме майно, отримання або передача в користування об'єктів нерухомості без необхідності відповідної реєстрації (наприклад, оренда будівлі строком до трьох років);
— відкриття нової торговельної точки;
— зміна функціонального призначення того чи іншого об’єкта (будівля, що використовувалася під склад, починає використовуватися як магазин);
— зміна найменування об’єкта (наприклад, магазину, пункту надання послуг тощо);
— зміна місцезнаходження об’єкта (якщо вона не спричинює необхідності зміни облікових даних платника податків, тобто не змінюється місцезнаходження, за яким платник податків перебуває на обліку);
— закриття об’єкта, припинення його експлуатації.
Правила подання форми № 20-ОПП
Повідомлення за формою № 20-ОПП подається за місцезнаходженням об’єкта
(п. 8.4 Порядку № 979) — тобто або до податкового органу за основним місцем обліку, або до податкового органу, в якому платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем. У другому випадку необхідності направляти копію повідомлення податківцям за основним місцем обліку (як це відбувається з податковою звітністю) немає.Повідомлення може подаватися
з однією із чотирьох ознак:код ознаки «1» — первинне надання інформації про об'єкти оподаткування;
код ознаки «2» — надання інформації про новий об'єкт оподаткування;
код ознаки «3» — надання інформації у зв'язку зі зміною відомостей про об'єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження тощо);
код ознаки «4» — надання інформації про зміну стану об’єкта оподаткування.
Так, для більшості новостворених юридичних осіб, які тільки стають на облік до податкового органу за своїм місцезнаходженням, первинне надання інформації про об'єкти оподаткування зведеться до вказання інформації про наявність офісу.
Якщо в подальшому змінюється інформація про об'єкт оподаткування, форма № 20-ОПП подається з ознакою «3». Наприклад, отримання суб'єктом господарювання ліцензії на провадження будівельної діяльності, мабуть, також викличе бажання в податкового органу отримати про це інформацію за формою № 20-ОПП. У цьому випадку платнику податків необхідно буде заповнити форму № 20-ОПП, указавши додатково в останній графі «Наявність патентів, ліцензій, дозволів» реквізити ліцензії та строк її дії.
Графа «
Тип об’єкта оподаткування» заповнюється зі зверненням до рекомендованого ДПСУ довідника об'єктів оподаткування (проставляється код об’єкта, найбільш відповідний за своїми характеристиками). Наприклад, складу відповідатиме номер 468, офісу — 378.Наступний реквізит форми № 20-ОПП — графа «
Найменування об’єкта оподаткування (за наявності)». Так, якщо до форми № 20-ОПП уносяться відомості про магазин як об'єкт оподаткування, то в цій графі може бути зазначено назву такого магазину (наприклад, «Фактор»).В окремій графі вказується
місцезнаходження об’єкта оподаткування.Питання можуть виникнути при заповненні графи «
Стан об’єкта оподаткування». Але тут у самій формі надано підказки щодо заповнення цієї графи. Так, платник податків може вказати один із таких станів: «будується», «готується до введення в експлуатацію», «експлуатується», «тимчасово не експлуатується», «зміна місцезнаходження», «непридатний до експлуатації», «об'єкт відчужено», «об'єкт повернено власнику», «змінено призначення», «перепрофільовано».У графі «
РРО» вказується кількість реєстраторів розрахункових операцій в разі їх наявності на об'єкті, у графі «Наявність патентів, ліцензій, дозволів» — назва документа, його реквізити та граничний строк дії.
Чи потрібно подавати форму № 20-ОПП за «старими» об'єктами?
Інформаційно-консультаційний департамент ДПСУ наполягає на тому, що з набуттям чинності
ПКУ обов'язок подати повідомлення за формою № 20-ОПП є у всіх платників податків щодо всіх об'єктів оподаткування — як тих, що виникли після 01.01.2011 р., так і тих, які на зазначену дату вже були у платника податків. Щоправда, при цьому не уточнюється, який строк подання повідомлення слід вважати граничним в останньому випадку, адже загальний строк у 10 робочих днів, що відлічується з моменту створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна або відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність, до об'єктів, що виникли ще до 01.01.2011 р., незастосовний.На наш погляд, оскільки
ПКУ жодних перехідних норм щодо повідомлення про наявність у платника податків тих чи інших об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, не містить, слід виходити з того, що обов'язок з подання повідомлення за формою № 20-ОПП виникне лише в разі зміни стану зазначених об'єктів або їх припинення.Приклад
. Підприємство зареєстроване в місті А (не має районного поділу) у 2009 році. У 2010 році створено філію підприємства в місті Б, місцезнаходження якої протягом 2011 року змінилося — залишаючись у місті Б (не має районного поділу) філія змінила адресу, переїхавши до іншого будинку. Крім того, у 2011 році підприємством у місті А взято в оренду склад.Якщо керуватися вказівками податкових органів, висловленими в консультації з Єдиної бази податкових знань, то підприємство первісно мало б подати:
— форму № 20-ОПП з ознакою «1» до податкової інспекції міста А (за головним підприємством);
— форму № 20-ОПП з ознакою «1» до податкової інспекції міста Б (за філією).
Але ще раз підкреслимо: на наш погляд, обов'язку повідомляти податкові органи про створення об'єктів, що виникли до 01.01.2011 р., немає, тим більше що до них непридатні й установлені для подання форми № 20-ОПП строки.
А от повідомити про зміну місцезнаходження філії платник податків повинен, подавши протягом 10 робочих днів після зміни місцезнаходження філії (вважаємо, що таким моментом слід вважати день унесення змін до відомостей про відокремлений підрозділ юрособи до Єдиного держреєстру) до податкової інспекції міста Б повідомлення за формою № 20-ОПП з ознакою «3» та вказівкою на зміну місцезнаходження. Як рекомендують самі податківці, у формі № 20-ОПП у цьому випадку слід зробити два записи — у першому рядку написати стару адресу, у другому — нову.
За формою № 20-ОПП податківців необхідно повідомити й про взятий в оренду склад. Повідомлення з ознакою «2» слід подати до податкового органу за основним місцем обліку, указавши як тип об’єкта «склад». Строк на подання форми в 10 робочих днів, на нашу думку, слід відлічувати з моменту підписання акта приймання-передачі об’єкта оренди в користування. У разі припинення оренди також виникне обов'язок подання повідомлення за формою № 20-ОПП з ознакою інформації «4» та вказівкою у графі «Стан об’єкта оподаткування» інформації про те, що об'єкт повернено власнику.
Форму № 20-ОПП складено таким чином, що, скажімо, інформацію про згаданий склад доведеться подавати і власнику, який здає його в оренду, і суб'єкту господарювання, який його орендує.
Слід зауважити, що повідомлення за формою № 20-ОПП за необхідності може бути доповнено платником податків будь-якою кількістю рядків. Немає обмежень і за кількістю сторінок, на яких його буде складено. Крім того, платникам податків самостійно доведеться усунути такий недолік форми, як недостатня кількість клітинок для заповнення такого реквізиту, як реєстраційний номер облікової картки керівника (у формі їх тільки дев'ять за необхідних десяти).
Чи встановлено відповідальність за неподання форми № 20-ОПП?
На думку самих податкових органів, як уже зазначалося, за неподання форми № 20-ОПП має наставати відповідальність за
п. 117.1 ПКУ. Однак із застосуванням цього штрафу можна спробувати поспорити.Нагадаємо: згідно з
п. 117.1 ПКУ застосування штрафних санкцій передбачено за неподання платником податків у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження або внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік або для внесення змін, подання з помилками або в неповному обсязі, ненадання відомостей щодо осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складання податкової звітності, згідно з вимогами, установленими ПКУ.Незважаючи на те що необхідність подання повідомлення за формою № 20-ОПП передбачена в межах вимог про облік платників податків (
гл. 6 розд. ІІ ПКУ), відомості, що містяться в ній, не належать до даних, на підставі яких платники податків беруться на облік або вносяться зміни до їх облікових даних (в останньому випадку подається реєстраційна заява за формою № 1-ОПП або за формою № 5-ОПП з відміткою «Зміни»). Крім того, строки подання форми № 20-ОПП не передбачено ПКУ (як того вимагає ст. 117 ПКУ), їх установлено лише Порядком № 979.Варто звернути увагу: навіть якщо відстояти незастосовність штрафу за
ст. 117 ПКУ за неподання форми № 20-ОПП платнику податків не вдасться, то при виявленні податковим органом декількох фактів неповідомлення (наприклад, під час податкової перевірки буде виявлено, що платник податків не повідомив про стаціонарне джерело забруднення навколишнього середовища, про відкриття на території міста кіоску та про закриття магазина) застосовується один штраф, а не окремо за кожний факт неповідомлення.
