Торговий патент: у яких випадках він потрібен?
Ви знаєте, що торговий патент належить до дозвільних документів, які потрібні суб'єкту господарювання при здійсненні певних видів діяльності, зокрема, у сфері торгівлі, розваг, побутового обслуговування. Однак чи в усіх випадках необхідне його придбання?
Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Торговельна діяльність, що вимагає отримання патенту
Що розуміється під термінами «торговельна діяльність», «оптова торгівля», «роздрібна торгівля» для цілей придбання торгового патенту?
Одним із видів господарської діяльності, при здійсненні якої слід сплачувати збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності та отримувати торгові патенти,
п.п. 267.1.1 ПКУ називає торговельну діяльність.Відповідно до
п.п. 14.1.246 ПКУ торговельна діяльність для цілей розділу XII цього Кодексу — роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.Отже, визначення терміна «торговельна діяльність» включає поняття «роздрібна торгівля» та «оптова торгівля», яких окремо в
ПКУ немає. Водночас, п. 5.3 цього Кодексу встановлено, що інші терміни, що вживаються в ньому і не визначаються ним, уживаються у значенні, установленому іншими законами.Єдиний закон, у якому дано визначення терміна «оптова торгівля» і який слід застосовувати в цьому випадку, незважаючи на специфіку сфери його правового регулювання, — це
Закон № 481. У його ст. 1 зазначено, що оптова торгівля — це діяльність із придбання та відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.У свою чергу,
роздрібна торгівля — це діяльність із продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.Визначення оптової торгівлі знаходимо і в
Національному стандарті України «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 08.06.2004 р. № 130 (ДСТУ 4303:2004). Згідно з цим документом оптова торгівля — це вид економічної діяльності у сфері товарообороту, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю чи для виробничого споживання та надання пов'язаних із цим послуг.Таким чином, продаж товарів юридичним особам і фізичним особам — підприємцям для їх виробничого споживання відповідно до
Закону № 481 та ДСТУ 4303:2004 підпадає під оптову торгівлю.Хоча, на наш погляд, продаж товару юридичній особі на умовах публічного договору роздрібної купівлі-продажу (на стандартних умовах продажу всім роздрібним покупцям)
не може вважатися операцією оптової торгівлі (оптового продажу) навіть у тому випадку, якщо надалі такий товар буде перепродано чи використано в діяльності підприємства-покупця.Однак для цілей патентування цей нюанс непринциповий, адже придбання торгового патенту вимагає і роздрібна, і оптова торгівля за готівку.
Докладніше про оптову торгівлю див. статтю «
Юридична особа може бути роздрібним покупцем» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 21, с. 45.
Надання побутових послуг із розрахунками в безготівковій формі
Чи необхідно придбавати торговий патент при наданні побутових послуг, що підлягають патентуванню, якщо розрахунки із замовниками проводяться тільки в безготівковій формі?
Згідно з
п.п. 267.1.1 ПКУ до платників збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності входять, зокрема, суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та здійснюють діяльність з надання платних побутових послуг відповідно до переліку, визначеного КМУ.Платні послуги
для цілей розділу XII ПКУ — це діяльність, пов'язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також із використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних побутових послуг, на здійснення діяльності з надання яких придбавався торговий патент, затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1258 (п.п. 14.1.151 ПКУ).Таким чином,
незалежно від способу розрахунків за надані платні побутові послуги — у готівковій чи безготівковій формі, суб'єкту господарювання необхідно придбати торговий патент.
Реалізація основних засобів за готівку
Чи потрібно виробничому підприємству, що реалізовує власну продукцію за безготівковим розрахунком, придбавати торговий патент при разовому продажі об'єкта основних засобів за готівку?
Відповідно до
п.п. 267.1.1 ПКУ патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами та фізичними особами — підприємцями) або їх відокремленими підрозділами в пунктах продажу товарів. А під торговельною діяльністю п.п. 14.1.246 ПКУ розуміє роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.До пунктів продажу товарів для цілей
розділу XII ПКУ належать (див. п.п. 14.1.211 ПКУ):— магазин, інша торговельна точка, які розташовані в окремому приміщенні, будівлі чи їх частині та мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
— кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, розташована в окремому приміщенні, але яка не має вбудованого торговельного залу для покупців;
— автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;
— лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, які надаються в оренду суб'єктам господарювання — фізичним особам і розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі — ринків усіх форм власності;
— стаціонарна, малогабаритна та пересувна автозаправна станція, заправний пункт, що здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стисненим газом;
— фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;
— оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Спираючись на ці норми, податківці на запитання про необхідність придбання торгового патенту при продажу за готівку основних засобів відповідають
ствердно. Так, у своїй консультації, розміщеній у розділі 120.01 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua, вони зазначають: якщо продаж товарів (основних засобів) суб'єктом господарювання здійснюється в окремому приміщенні (офісі) шляхом готівкових розрахунків (у тому числі з оформленням прибуткового касового ордера), то такий суб'єкт має придбати торговий патент на загальних підставах.Хоча, на наш погляд, подібний разовий (несистематичний) продаж основних засобів не може відноситися ні до торговельної діяльності, ні до діяльності з надання платних побутових послуг, ні тим більше до діяльності у сфері розваг. Та й пункту продажу товарів як такого у цьому випадку немає. Тому в придбанні торгового патенту за цих обставин немає необхідності.
Однак податківці, як бачимо, вважають інакше. Якщо підприємство не хоче вступати з ними в дебати, воно змушене буде придбати
або короткотерміновий, або звичайний торговий патент.Оптимальний варіант — короткотерміновий патент, строк дії якого від 1 до 15 календарних днів, а вартість за один день — 0,02 розміру мінімальної заробітної плати. Сподіваємось, що податківці не будуть проти.
Щодо звичайного торгового патенту, то при його придбанні доведеться внести суму збору за один місяць. При цьому на таку сплачену суму зменшується сума збору, що підлягає внесенню в останній місяць дії торгового патенту (див.
п.п. 267.5.3 ПКУ).Уникнути необхідності придбання торгового патенту при здійсненні таких операцій можна, якщо покупець внесе грошові кошти за об'єкт основних засобів до каси банку для подальшого перерахування на поточний рахунок продавця.
Доставка товару покупцю кур'єром із розрахунком готівкою на місці
Магазин надає покупцям додаткову послугу — доставка товару кур'єром згідно з оформленим замовленням. Доставлений товар покупець оплачує на місці готівкою. Чи потрібно в цьому випадку придбавати окремий торговий патент?
Згідно з
п.п. 267.1.1 ПКУ патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх відокремленими підрозділами в пунктах продажу товарів.При цьому під торговельною діяльністю
п.п. 14.1.246 ПКУ розуміє роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.Строго кажучи, доставка товару покупцю
кур'єром не повинна розглядатися як торговельна діяльність в пунктах продажу товарів. Однак податківці в консультації, розміщеній у розділі 120.01 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua, дотримуються іншої думки. Свою позицію вони обґрунтовують так.Одним із пунктів продажу товарів
п.п. 14.1.211 ПКУ для цілей розділу XII ПКУ називає автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі.Продаж товарів через засоби пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричіпи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо) є однією з форм
роздрібної торгівлі (п. 3 Правил № 369).Таким чином, доставку кур'єром товару, розрахунок за який здійснюється в
готівковій формі вдома у покупця, податківці кваліфікують як здійснення торговельної діяльності за готівку з використанням пересувної торговельної мережі. Тому вважають, що в ситуації, що розглядається, придбання окремого торгового патенту для здійснення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі необхідне. За бажанням покупця кур'єр при проведенні розрахунку за товар має пред'явити оригінал чи нотаріально завірену копію торгового патенту.
Платні побутові послуги тільки юридичним особам
Підприємство (станція технічного обслуговування) надає послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів тільки юридичним особам. При цьому розрахунки за послуги здійснюються виключно в безготівковій формі. Чи потрібно в такому разі придбавати торговий патент?
Згідно з
абзацом «б» п.п. 267.1.1 ПКУ суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, що здійснюють діяльність з надання платних побутових послуг відповідно до переліку, визначеного КМУ, є платниками збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності.Під
платними послугами п.п. 14.1.151 ПКУ для цілей розділу XII ПКУ розуміє діяльність, пов'язану з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також із використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних побутових послуг, на здійснення діяльності з надання яких придбавається торговий патент, затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1258. Цей Перелік розроблено на основі Галузевого класифікатора ГК 201-01-2001.Згідно з
Переліком № 1258 до «авторемонтних» послуг, що підлягають патентуванню, входять послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням (коди виду послуг відповідно до Галузевого класифікатора ГК 201-01-2001 — 01.070.01 — 01.070.03, 01.070.06 — 01.070.25, 01.071.01, 01.071.02).Таким чином, здійснення діяльності з надання платних побутових послуг, включених до
Переліку № 1258, передбачає необхідність придбання торгового патенту.Водночас, спираючись на норми
ПКУ та Галузевий класифікатор ГК 201-01-2001, що включає тільки ті послуги, які надаються виключно населенню, можна говорити, що торговий патент має придбаватися, якщо відповідні послуги надаються громадянам-непідприємцям, незалежно від форми розрахунків — готівкової чи безготівкової.Нагадаємо, що
Галузевий класифікатор ГК 201-01-2001 поняття «послуги та продукція у сфері побутового обслуговування» розшифровує як побутові послуги, пов'язані з веденням домашнього господарства, виконанням усіляких ремонтних робіт, забезпеченням санітарно-гігієнічних та інших потреб населення, а також із виготовленням за індивідуальними замовленнями особистих речей і предметів господарського призначення. Адже «задовольнити особисті потреби» та замовити «індивідуальні» послуги може тільки індивідуум (людина, фізична особа), а не юридична особа.Тому, якщо послуги надаються виключно
юридичним особам, то є підстави стверджувати, що законодавство в такому разі не вимагає придбавати торговий патент.Однак маємо попередити: ще в період дії
Закону про патентування ДПАУ з цього приводу дотримувалася іншої думки, зазначаючи, що законодавство про патентування не розмежовує діяльність із надання побутових послуг, що підлягають патентуванню, на послуги для юридичних осіб і послуги для фізичних осіб (див. лист ДПАУ від 17.06.2010 р. № 3722/н/15-0114 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 57). Найімовірніше, таку саму позицію вона займе й зараз.
Здійснення в одному пункті продажу товарів двох видів діяльності (роздрібна торгівля та ресторанне господарство)
У будівлі, що належить підприємству, розміщено магазин і кафе, тобто в одному пункті продажу товарів здійснюються роздрібна торгівля та діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері. Скільки торгових патентів потрібно придбавати в такому разі?
Згідно з
п.п. 14.1.246 ПКУ роздрібна та оптова торгівля, а також діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток для цілей розділу XII ПКУ класифікуються як торговельна діяльність.Торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами та фізичними особами — підприємцями) або їх відокремленими підрозділами
в пунктах продажу товарів, підлягає патентуванню (див. п.п. 267.1.1 ПКУ).Одними з пунктів продажу товарів
п.п. 14.1.211 ПКУ для цілей розділу XII ПКУ називає, зокрема:— магазин, іншу торговельну точку, які розташовані в окремому приміщенні, будівлі чи їх частині та мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
— фабрику-кухню, фабрику-заготівельню, їдальню, ресторан, кафе, закусочну, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства.
Ставку збору за здійснення
торговельної діяльності (крім здійснення торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стисненим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) установлено п.п. 267.3.2 ПКУ, при цьому її розмір залежить від місцезнаходження пункту продажу товарів.Для торгівлі
нафтопродуктами, скрапленим та стисненим газом установлено окрему ставку збору за здійснення торговельної діяльності (п.п. 267.3.4 ПКУ).Тому при здійсненні
в одному пункті продажу кількох видів діяльності, що підпадають під категорію торговельна діяльність — роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері, крім торгівлі нафтопродуктами (скрапленим та стиненим газом), — суб'єкт господарювання придбаває один торговий патент.Аналогічної думки дотримуються й податківці в консультації, розміщеній у розділі 120.03 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua.
Діяльність, пов'язана з використанням більярдних столів
Чи потрібно придбавати торговий патент для здійснення діяльності у сфері розваг, якщо гра в більярд здійснюється безоплатно, але при цьому справляється плата за прокат куль та київ для гри в більярд?
Відповідно до
п.п. 267.1.1 ПКУ до кола платників збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності входять і суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та здійснюють діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).Згідно з
п.п. 14.1.46 ПКУ діяльність у сфері розваг — це господарська діяльність юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, яка полягає в проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь у яких не передбачає отримання її учасниками грошових чи майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо.Відповідно до
п.п. 267.3.6 ПКУ ставка збору за здійснення діяльності у сфері розваг на квартал для використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети чи без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань, становить розмір мінімальної заробітної плати за кожен стіл для більярда.Із викладеного випливає, що
патентуванню не підлягає тільки діяльність, пов'язана з використанням більярдних столів для спортивних аматорських змагань.Нагадаємо, що більярдний спорт входить до
Переліку видів спорту, визнаних в Україні, затвердженого наказом Державного комітету молодіжної політики, спорту та туризму від 07.02.2001 р. № 261.Підтверджуючим документом того, що стіл для більярда використовується саме для спортивних аматорських ігор, може бути
рішення органу місцевого самоврядування про проведення спортивних змагань із більярду (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 120.09 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua).Крім того, підтвердженням спортивної направленості використання більярдних столів можуть бути контракти зі спортсменами, календарні плани спортивних змагань, положення про проведення змагань (див.
ухвалу ВАСУ від 23.01.2008 р.).Усі інші види діяльності, пов'язані з використанням столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети чи без них і передані в подальше використання (у тому числі оренду), можуть здійснюватися
за наявності торгових патентів на здійснення діяльності у сфері розваг. На це звертають увагу податківці в консультації, розміщеній у розділі 120.01 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua.
Безкоштовний більярд у кафе
Підприємство у своєму кафе розміщує більярдний стіл, користуватися яким відвідувачі будуть безкоштовно. Чи потрібно в такому разі придбавати окремо торговий патент для здійснення діяльності у сфері розваг?
На наш погляд, торговий патент у цьому випадку придбавати не потрібно. Адже за надання послуг із користування більярдним столом суб'єкт господарювання безпосередньо
плати (прибутку) не отримує. А отже, така діяльність не може розглядатися як підприємницька діяльність, тобто господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних та соціальних результатів і з метою отримання прибутку (ст. 3 ГКУ).Відповідно, надання послуг із користування більярдним столом, за які не справляється плата, не може класифікуватися і як діяльність у сфері розваг.
Інша справа, якщо суб'єкти підприємницької діяльності, які надають послуги з користування більярдним столом,
стягують за це плату (погодинну чи шляхом продажу жетонів, монет тощо), тоді незалежно від того, передбачається після закінчення гри виграш чи ні, вони мають придбавати торговий патент на здійснення діяльності у сфері розваг на кожен окремий стіл для більярда.До речі, аналогічну думку з цього приводу висловлював Держкомпідприємництва в період дії
Закону про патентування (див. листи від 29.01.2007 р. № 607 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 22, від 09.06.2006 р. № 4227, від 04.06.2002 р. № 2-222/3074).
Магазин при стаціонарній автозаправній станції
Підприємство при стаціонарній автозаправній станції, для якої вже придбано торговий патент, відкриває магазин, що здійснюватиме торгівлю продовольчими товарами. Чи потрібно в цьому випадку окремо придбавати торговий патент для магазину?
Згідно з
п.п. 267.1.1 ПКУ суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, що здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів, є платниками збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності.При цьому під
торговельною діяльністю для цілей розділу XII ПКУ розуміється роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток (п.п. 14.1.246 ПКУ).До
пунктів продажу товарів п.п. 14.1.211 ПКУ для цілей розділу XII ПКУ відносить, зокрема:— магазин, іншу торговельну точку, які розташовані в окремому приміщенні, будівлі чи їх частині та мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
— стаціонарну, малогабаритну та пересувну автозаправну станцію, заправний пункт, що здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стисненим газом.
Незважаючи на те що і торгівля через магазин, і торгівля через автозаправну станцію вважаються з позиції
розділу XII ПКУ торговельною діяльністю, п. 267.3 ПКУ установлено різні ставки збору:— за здійснення
торговельної діяльності — від 0,02 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати залежно від місцезнаходження пункту продажу (п.п. 267.3.2 ПКУ);— за здійснення
торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стисненим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах — від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати залежно від місцезнаходження пункту продажу (267.3.4 ПКУ).Таким чином, при здійсненні в одному пункті продажу торгівлі нафтопродуктами (скрапленим та стисненим газом) та іншими товарами потрібно придбавати
два торгові патенти, оскільки в цьому випадку це різні види діяльності, на які встановлено різні ставки збору.
Реалізація продукції власного виробництва через свій магазин
Підприємство реалізує покупцям продукцію власного виробництва через свій магазин за готівку. Чи потрібно в цьому випадку придбавати торговий патент?
Вище ми зазначили, що згідно з
п.п. 267.1.1 ПКУ патентуванню підлягає торговельна діяльність у пунктах продажу товарів, а під торговельною діяльністю розуміється роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.Водночас,
абзац «є» п.п. 267.1.2 ПКУ дозволяє суб'єкту підприємницької діяльності не придбавати торговий патент при реалізації ним продукції власного виробництва виключно фізичним особам, які перебувають із ним у трудових відносинах, через пункти продажі товарів, вбудовані до виробничих чи адміністративних приміщень цього суб'єкта.При цьому до пунктів продажу товарів для цілей
розділу XII ПКУ належать, зокрема, магазин, інша торговельна точка, які розташовані в окремому приміщенні, будівлі чи їх частині і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину (п.п. 14.1.211 ПКУ).За ситуації, коли підприємство реалізує продукцію власного виробництва зі складу чи з інших приміщень за готівку юридичним чи фізичним особам,
які не перебувають із ним у трудових відносинах, торговий патент має придбаватися на загальних підставах.Такої думки податківці дотримувалися в період дії
Закону про патентування (див., зокрема, консультацію, опубліковану в журналі «Вісник податкової служби України», 2005, № 9, с. 23; листи від 19.06.98 р. № 7412/10/15-3117 та від 25.02.2004 р. № 11-1209/18). Очевидно, такою буде їх позиція й тепер.
Проведення розважальних ігор
Чи потрібно придбавати торгові патенти для використання ігрового автомата типу «кран-машина», караоке, для проведення ігор (батут, гірки, каруселі, тир)?
Перш за все зазначимо, що гра в більярд, у кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без отримання гравцем призу (виграшу), гра на гральних автоматах типу «кран-машина», де як виграш гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо), розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне отримання особою статусу учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій чи майновій формі за особисту перемогу,
не є азартними іграми та відповідно не відносяться до сфери грального бізнесу (див. ст. 1 Закону № 1334).Водночас, згідно з
п.п. 14.1.46 ПКУ господарська діяльність юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, яка полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь у яких не передбачає отримання її учасниками грошових чи майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо класифікується як діяльність у сфері розваг.Відповідно до
п.п. 267.1.1 ПКУ суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей), є платниками збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності.Таким чином, діяльність із використанням ігрового автомата типу «кран-машина», караоке, а також із проведення ігор (батут, гірки, каруселі, тир)
вимагає придбання торгових патентів для провадження діяльності у сфері розваг на загальних підставах. Ставку збору для використання ігрового автомата «кран-машина», ігрового автомата, на якому проводяться дитячі ігри, інших ігрових автоматів, призначених для проведення платних розважальних ігор, на квартал установлено в розмірі мінімальної заробітної плати (див. п.п. 267.3.6 ПКУ).А от суб'єкти господарювання, що проводять
комп'ютерні та відеоігри, незважаючи на те що така діяльність належить до сфери розваг, не є платниками збору за здійснення діяльності у сфері розваг (див. п.п. 267.1.2 ПКУ).
Гра у спортивний покер
Чи потрібно придбавати торговий патент для проведення гри у спортивний покер, якщо жодних виграшів гра не передбачає?
Зі
ст. 1 Закону № 1334 випливає, що гра в більярд, у кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без отримання гравцем призу (виграшу), не є азартними іграми та, відповідно, не належать до сфери грального бізнесу.Вважаємо, що до категорії таких «інших ігор», які не є азартними, може бути віднесено і гру в спортивний покер, що не передбачає виграшу гравцем.
Водночас, виходячи з визначення діяльності у сфері розваг, наведеного в
п.п. 14.1.46 ПКУ, спортивний покер належить до сфери розваг, а отже, суб'єкт господарювання, який організовує проведення такої гри, зобов'язаний придбати торговий патент для здійснення діяльності у сфері розваг.
Автомати з продажу товарів
Чи потрібно придбавати окремий торговий патент на автомат з продажу товарів, якщо він встановлюється у приміщенні магазина, який уже має торговий патент?
Відповідно до
п.п. 267.1.1 ПКУ платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують у встановленому ст. 267 ПКУ порядку торгові патенти та провадять торговельну діяльність у пунктах продажу товарів.До
торговельної діяльності, як ви вже знаєте, належить роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток (п.п. 14.1.246 ПКУ).Згідно
п. 3 Правил № 369 роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є однією з форм позамагазинного продажу товарів, при якому приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Продаж товарів здійснюється через:— пункти некапітальної забудови — кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів,
торговельні автомати;— засоби пересувної мережі — автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричіпи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.
Як бачимо, продаж товарів і через магазин, і через торговельний автомат, що є елементом дрібнороздрібної торговельної мережі, згідно з
ПКУ належить до торговельної діяльності, а отже, вимагає придбання торгового патенту.При цьому, оскільки автомат із продажу товарів знаходиться
у приміщенні магазину, то окремо придбавати торговий патент на автомат не потрібно, оскільки пунктом продажу товарів у цьому випадку є такий магазин, для якого вже придбано торговий патент. Так говорять податківці в консультації, розміщеній у розділі 120.01 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua.І тут, на наш погляд, не має значення, є такий торговельний автомат власністю суб'єкта господарювання — власника магазина чи його отримано на умовах договору оренди.
Якщо ж магазин здає в оренду площу під торговельний автомат іншому суб'єкту підприємницької діяльності, то такий інший суб'єкт має самостійно придбати торговий патент на свій торговельний автомат.
Порядок розміщення торгового патенту
Який порядок розміщення торгового патенту? Чи можна розмістити замість оригінала торгового патенту його копію?
Основні вимоги до розміщення торгового патенту викладено в
п.п. 267.6.1 ПКУ. Так, оригінал чи нотаріально завірена копія торгового патенту мають розміщуватися:—
на фронтальній вітрині магазина, а за її відсутності — біля реєстратора розрахункових операцій;—
на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;—
на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;—
у пунктах обміну іноземної валюти;—
у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, де проводяться розважальні ігри.Торговий патент має бути
відкритим і доступним для огляду (п.п. 267.6.2 ПКУ).Для запобігання пошкодження торгового патенту (вигорання на сонці, псування унаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) у зазначених вище місцях
дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів. При цьому оригінал такого патенту має зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання чи відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам (п.п. 267.6.3 ПКУ).Зауважимо, що ДПАУ і в докодексний період не вважала порушенням розміщення в торговельному приміщенні
у відкритому та доступному місці нотаріально завіреної копії торгового патенту за наявності його оригіналу в документації підприємства (див. лист від 05.08.96 р. № 11-411/10-5236).А ВАСУ в
ухвалі від 11.05.2006 р. № 2-263/06 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 4) навіть дійшов висновку, що достатньою умовою для виконання вимог, установлених законодавством про патентування, є розміщення у відкритому та доступному місці ксерокопії торгового патенту, не обов'язково завіреної нотаріально.І кілька слів про територію, на якій діє торговий патент. У загальному випадку це територія, на яку поширюються повноваження органу, що здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, чи за місцезнаходженням відокремленого підрозділу. Винятком є торговий патент для здійснення торгівлі з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо) — такі торгові патенти діють на всій території України.
Передавати торговий патент іншому суб'єкту господарювання чи іншому відокремленому підрозділу такого суб'єкта заборонено (п.п. 267.6.5 ПКУ).
