Особливості обов'язкової реєстрації платником ПДВ

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2011/№ 76
В обраному У обране
Друк
Стаття

Особливості обов’язкової реєстрації платником ПДВ

 

Бути чи не бути платником ПДВ? Дозволити собі розмірковути щодо цього можуть не всі суб'єкти господарювання, адже для окремих категорій осіб реєстрація ПДВ-платником є обов'язковою. Утім, така примусовість має і свої плюси: наприклад, в умовах обов'язкової сплати ПДВ при імпорті товарів, а також при отриманні від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, право на формування податкового кредиту виникає тільки в особи, зареєстрованої платником ПДВ. Про особливості такої обов'язкової реєстрації йтиметься в цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Платники ПДВ

Коло

осіб, які зобов'язані отримати статус платника ПДВ, визначено п. 180.1 ПКУ. При цьому «особою» для цілей обкладення ПДВ є (див. п.п. 14.1.139 ПКУ):

1) суб'єкт господарювання —

юридична особа, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій;

2) інша юридична особа, що не є суб'єктом господарювання;

3)

фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, суб'єктів малого підприємництва відповідно до законодавства), та/або ввозить товари на митну територію України. Зверніть увагу: як платники ПДВ розглядаються фізичні особи — підприємці. Звичайні ж громадяни є платниками ПДВ тільки в разі ввезення товарів на митну територію України, сумарна митна вартість яких перевищує 200 євро. А ось реєструватися платником цього податку (щоб у подальшому мати можливість не лише сплачувати податкове зобов'язання з ПДВ, а й отримувати право на податковий кредит) такій особі не можна. Не відповідають визначенню «особа» для цілей обкладення ПДВ і не можуть бути платниками ПДВ підприємці на єдиному податку, тому зареєструватися платниками ПДВ вони не можуть ні в обов'язковому, ні в добровільному порядку (на це звертала увагу і ДПАУ в листі від 12.01.2011 р. № 674/7/16-1417, див. також матеріал на цю тему на с. 27 цього номера);

4) представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Отже,

до категорії платників ПДВ згідно з п. 180.1 ПКУ та п. 5 розд. І Положення № 978 потрапляють особи, які відповідають таким критеріям:

— здійснюють господарську діяльність та реєструються за своїм добровільним рішенням;

— зареєстровані або підлягають реєстрації;

— увозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню;

— ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи;

— є управителями майна. Виняток становлять управителі майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

— проводять операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави;

— уповноважені вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають у результаті постачання послуг підприємствами залізничного транспорту за їх основною діяльністю відповідно до

Порядку № 187.

Крім того, у

ПКУ названо випадки, коли ПДВ повинні сплачувати особи, не зареєстровані як платники ПДВ.

Так, згідно з

п. 181.2 ПКУ, якщо особа, не зареєстрована платником ПДВ, увозить товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, то така особа сплачує ввізний ПДВ під час митного оформлення товару без реєстрації платником ПДВ.

Ще один випадок, коли ПДВ сплачується без реєстрації, —

отримання послуг від нерезидента, якщо місце постачання таких послуг розташоване на митній території України. За таких обставин особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ, є отримувач послуг (п. 180.2 ПКУ), при цьому він прирівнюється до зареєстрованого платника ПДВ (п. 208.5 ПКУ). Такі «відповідальні особи» мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачені законодавством для платників ПДВ (п. 180.3 ПКУ).

Для виконання обов'язків зі сплати ПДВ такими «умовними» платниками передбачено окрему форму звітності — Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, у формі додатка до декларації з ПДВ (

п. 208.4 ПКУ).

Формально, виходячи з норм

п. 208.1 ПКУ, під отримувачами нерезидентських послуг, не зареєстрованими платниками ПДВ, розуміють тільки юридичних осіб. А отже, на фізосіб-підприємців (неплатників ПДВ) вимога про необхідність нарахування та сплати ПДВ з таких послуг поширюватися не повинна. Хоча з роз'яснень податківців та з форми зазначеного Розрахунку податкових зобов'язань можна зробити висновок, що сплачувати ПДВ з послуг нерезидента повинні і фізичні особи — підприємці — неплатники ПДВ.

 

Підстави для обов'язкової ПДВ-реєстрації

Перевищення 300-тисячного обсягу.

Згідно з п. 181.1 ПКУ та п. 3 розд. III Положення № 978 одним з критеріїв обов'язкової реєстрації особи (крім фізичної особи — підприємця, що є платником єдиного податку, та юридичної особи — платника єдиного податку за ставкою 10 %) платником ПДВ є перевищення нею обсягу оподатковуваного постачання товарів/послуг (у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі) за останні 12 календарних місяців 300 тис. грн. (без урахування ПДВ).

Отже, після моменту фактичного здійснення операцій з постачання товарів/послуг, сума яких сукупно перевищує 300 тис. грн., особа (у тому числі й новостворена), крім платників єдиного податку,

зобов'язана реєструватися платником ПДВ в органі податкової служби за своїм місцезнаходженням. При цьому важливо мати на увазі, що для цілей ПДВ-реєстрації враховуються тільки фактично здійснені постачання, укладання ж угод (договорів) на суму, що перевищує 300 тис. грн., або наявність намірів здійснювати діяльність, за результатами якої буде перевищено зазначений обсяг, не є підставою для обов'язкової ПДВ-реєстрації. Так стверджує ДПАУ в листі № 4021.

Ураховуючи це, у суб'єкта господарювання, який бажає скоріше отримати статус ПДВ-платника, може виникнути спокуса вжити заходів щодо своєрідного штучного нарощування обсягів постачання, скориставшись допомогою близького йому контрагента, та, наприклад:

— отримати передоплату від такого контрагента, а пізніше розірвати з ним договір та повернути отримані кошти;

— відвантажити покупцю товар з подальшим поверненням цього товару покупцем.

Проте слід попередити: працівники податкового відомства, імовірно, захочуть отримати від потенційного ПДВ-платника підтвердження

фактичного здійснення проведених операцій та вимагатимуть від нього відповідні первинні документи (це вони дали зрозуміти в листах № 4021 та від 21.06.2011 р. № 17212/7/16-1417). При такому інспектуванні вони, найімовірніше, пригадають про п. 5.6 Методрекомендацій № 266, де наведено перелік відомостей, що можуть використовуватися як докази нікчемності договору.

До речі, суди також виходять з того, що наслідки в податковому обліку створюють тільки

реально здійснені господарські операції, тобто пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань або власного капіталу платника податків (див., зокрема, лист ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 49).

Отже, при нарощуванні обсягів постачання до необхідних 300 тис. грн. з метою ПДВ-реєстрації постарайтеся, щоб такі операції мали

реальний характер.

Звертаємо увагу ще на один момент: на практиці податківці щодо реєстрації осіб платниками ПДВ часто наполягають на тому, щоб за операціями, які обкладаються ПДВ, відбулиcя і відвантаження товарів/послуг, і їх оплата. Хоча, на наш погляд, у цьому відношенні слід орієнтуватися на правило першої події.

Постачання конфіскованого майна.

Згідно з вимогами п.п. 6 п. 180.1 ПКУ під обов'язкову реєстрацію платниками ПДВ підпадають особи, які проводять операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного в ст. 172 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-IV). При цьому реєстрація таких осіб як платників ПДВ здійснюється незалежно від того, досягають вони загальної суми операцій з постачання товарів/послуг у 300 тис. грн. чи ні, та незалежно від того, який режим оподаткування вони використовують. Зауважимо, що прямої вимоги щодо обов'язкової реєстрації зазначених осіб, та і самого механізму реєстрації ні ПКУ, ні Положення № 978 не містять. Однак податківці наполягають на необхідності проходження обов'язкової ПДВ-реєстрації такими особами, незалежно від обсягів (див. консультацію, розміщену в розділі 130.02 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua, також у листі № 4021).

 

Порядок визначення 12-місячного періоду для цілей ПДВ-реєстрації

У

п. 181.1 ПКУ та п. 3 розд. III Положення № 978 ідеться про розрахунок 300-тисячного обсягу за останні 12 календарних місяців, однак це не означає, що для реєстрації платником ПДВ підприємству, яке досягло 300-тисячної межі раніше, потрібно чекати закінчення 12-місячного строку — у розрахунку беруть участь оподатковувані операції за останні 12 або менше календарних місяців.

Виходячи з цього порядку

календарним місяцем слід вважати будь-який календарний місяць незалежно від того, з якого числа в ньому підприємство почало здійснювати оподатковувані постачання, що входять до розрахунку 300-тисячного обсягу.

Отже,

перший неповний календарний місяць бере участь у складі 12 календарних місяців нарівні з повним (і якщо обсяг буде перевищено в такому першому неповному місяці, то заяву про реєстрацію потрібно подавати протягом 10 календарних днів після його закінчення). Такий висновок випливає з листа № 4021.

А

поточний звітний місяць, в якому перевищено 300-тисячний обсяг, включається до складу останніх 12 календарних місяців лише після його закінчення.

Отже, моментом досягнення обсягу оподатковуваних операцій 300 тис. грн., від якого слід відлічувати 10 днів, установлених для подання заяви про реєстрацію платником ПДВ, слід вважати

дату закінчення останнього звітного податкового (календарного) місяця з періоду тих 12 (або менше) календарних місяців, який визначено п. 181.1 ПКУ як період розрахунку сукупно загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг.

Приклад 1.

Новостворене підприємство почало здійснювати оподатковувані постачання товарів з 10 березня 2011 року. 14 вересня 2011 року обсяг оподатковуваних операцій за минулий період перевищив 300 тис. грн.

У цьому випадку моментом досягнення 300-тисячного обсягу в підприємства є

14 вересня 2011 року, отже, заяву про реєстрацію платником ПДВ воно зобов'язане подати до податкового органу за своїм місцезнаходженням не пізніше 10 жовтня 2011 року.

Приклад 2.

Новостворене підприємство почало здійснювати оподатковувані постачання товарів з 17 листопада 2010 року.

У цьому випадку листопад 2010 року бере участь у розрахунку 12-місячного періоду для цілей ПДВ-реєстрації як повний місяць. Відповідно дванадцятим місяцем у цьому встановленому періоді є жовтень 2011 року. І якщо 300-тисячного обсягу оподатковуваних операцій підприємство досягне, наприклад, 6 жовтня 2011 року, то заяву про реєстрацію платником ПДВ воно зобов'язане буде подати до податкового органу за своїм місцезнаходженням

не пізніше 10 листопада 2011 року.

І такий момент, що стосується осіб, які

повторно реєструються платниками ПДВ, ПДВ-реєстрацію яких було анульовано за самостійним рішенням податкового органу. Такі особи з метою повторної ПДВ-реєстрації для визначення обсягу оподатковуваних операцій, установленого на рівні 300 тис. грн., повинні враховувати обсяги операцій з постачання товарів/послуг (без ПДВ), які здійснювалися ними протягом останніх 12 календарних місяців, уключаючи і місяці попередніх реєстрацій. Такі роз'яснення податківців наведено в консультації, розміщеній у розділі 130.01 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua. Докладніше питання повторної ПДВ-реєстрації розглянуто у статті «Реєстрація відразу після анулювання: долаємо негативні наслідки» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 50).

 

Порядок визначення 300-тисячного обсягу оподатковуваних операцій для цілей ПДВ-реєстрації

При визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду, тобто 300-тисячного обсягу (без ПДВ) за останні 12 календарних місяців, установленого

п. 181.1 ПКУ, для цілей реєстрації особи платником ПДВ (як обов'язкової, так і добровільної) повинні враховуватися обсяги операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та 0 %.

Крім того, податківці традиційно вважають, що до обсягу 300 тис. грн. потрапляють також постачання,

звільнені від обкладення ПДВ (ст. 197 ПКУ) та тимчасово звільнені від оподаткування. І це незважаючи на те, що в п. 181.1 ПКУ йдеться виключно про постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню відповідно до розд. V ПКУ.

Виходить, що до розрахунку 300-тисячної межі для цілей ПДВ-реєстрації

не включаються тільки ті операції, які не є об'єктом обкладення ПДВ.

При цьому важливо врахувати, що для такого розрахунку беруться до уваги операції, які відповідають критеріям постачання

товарів/послуг (див. пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ). Про це поінформували представники податкового відомства в консультаціях, розміщених в розділах 130.01, 130.02 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua.

Зауважимо: хоча в

п. 181.1 ПКУ стосовно ПДВ-реєстрації зазначається про 300-тисячний обсяг оподатковуваних операцій (без ПДВ), особі, яка вперше реєструється платником ПДВ, на таке уточнення, що наводиться в дужках — «без урахування податку на додану вартість», у цьому випадку звертати увагу не варто. Річ у тім, що така 300-тисячна межа, обумовлена п. 181.1 ПКУ, важлива не лише для первинної реєстрації осіб ПДВ-платниками, а й у інших випадках.

Так, особи, які

повторно реєструються ПДВ-платниками, ПДВ-реєстрацію яких до цього було анульовано, для визначення 300-тисячного обсягу при такій повторній реєстрації повинні брати обсяги операцій з постачання товарів/послуг, що здійснювалися ними протягом останніх 12 календарних місяців, уключаючи й місяці попередніх реєстрацій, без ПДВ.

Крім того, уточнення, наведене в дужках, стосується й ситуації з анулюванням ПДВ-реєстрації (див.

п.п. «а» п. 184.1 ПКУ), тобто коли особа вже є платником ПДВ і відповідно ПДВ при постачаннях вже нараховує. Таким особам, які вибувають зі складу ПДВ-платників, для порівняння також потрібно орієнтуватися на 300-тисячний поріг (оподатковуваний обсяг операцій) без урахування ПДВ, що входить до вартості здійснюваного постачання.

І ще один нюанс, що стосується порядку визначення 300-тисячного обсягу оподатковуваних операцій для реєстрації платниками ПДВ

суб'єктами туристичної діяльності.

Наразі об'єктом обкладення ПДВ і для туроператора, і для турагента як за прямими, так і за посередницькими договорами, є

сума винагороди (див. ст. 207 ПКУ). У зв'язку з цим при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для ПДВ-реєстрації (як обов'язкової, так і добровільної) повинна враховуватися тільки сума винагороди такого туроператора (турагента). Вважаємо, що податківці дотримуватимуться саме такої думки. У всякому разі до внесення Законом № 3609 змін до ПКУ вони вважали: якщо при постачанні туроператором чи турагентом туристичного ваучера (путівки) база оподаткування визначається виходячи із суми винагороди, то при обчисленні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для ПДВ-реєстрації (обов'язкової чи добровільної) має враховуватися тільки сума винагороди (маржі) такого туроператора (турагента) (див. консультацію, опубліковану в розділі 130.02 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua). Сподіваємося на послідовність працівників податкової служби в цьому питанні.

 

Порядок реєстрації платником ПДВ

Порядок реєстрації платників ПДВ установлено

ст. 183 ПКУ та розд. III Положення № 978.

Відповідно до

п. 1 розд. ІІІ Положення № 978 реєстрація осіб як платників ПДВ здійснюється шляхом унесення записів до Реєстру платників податку на додану вартість (далі — Реєстр).

Подання реєстраційної заяви.

Особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ у зв'язку з досягненням 300-тисячного обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вперше досягнуто такий обсяг, повинна подати до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ, наведеною в додатку 1 до Положення № 978 (див. п. 183.2 ПКУ; п. 5, п.п. «а» п. 7 розд. ІІІ Положення № 978).

Отже, моментом, від якого слід відлічувати зазначені 10 днів, буде 1 число місяця, наступного за поточним.

Якщо останній день строку подання реєстраційної заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то він переноситься

на наступний робочий день (п. 183.6 ПКУ, п. 12.1 розд. III Положення № 978).

Нагадаємо: не так давно (до внесення змін до

ПКУ Законом № 3609) у п. 183.10 ПКУ містилася норма, згідно з якою особа, що підлягає обов'язковій реєстрації, ставала з 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому досягнуто 300-тисячну межу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації (тобто отримання Свідоцтва) платником ПДВ. Отже, якщо, наприклад, граничний обсяг у 300 тис. грн. було досягнуто 16 червня 2011 року, то платником ПДВ особа ставала вже з 1 липня, хоча заяву про реєстрацію вона могла подавати аж по 11 липня включно.

У той період ДПАУ погоджувалася з можливістю прийняття реєстраційної заяви від особи, яка подолала 300-тисячний бар'єр,

відразу після такого перевищення при підтвердженні його відповідними документами (див. лист від 21.06.2011 р. № 17212/7/16-1417). Тобто особі, яка досягла 300-тисячного обсягу оподатковуваних операцій на початку або всередині місяця, зовсім не обов'язково було чекати його закінчення, щоб подати реєстраційну заяву в період з 1 по 10 число наступного календарного місяця. Той факт, що звітний період, в якому досягнуто 300-тисячну межу, ще не закінчився, не був підставою для відмови в прийнятті реєстраційної заяви та в обов'язковій реєстрації особи як платника ПДВ.

Допускаємо, що тепер податківці змінять свою думку та рекомендуватимуть подавати реєстраційну заяву виключно в період з 1 по 10 число місяця, наступного за місяцем, в якому досягнуто 300-тисячну межу оподатковуваних операцій, адже сьогодні особа стає платником ПДВ

з дати включення її до Реєстру. Із цією датою збігається й дата початку дії Свідоцтва.

Згідно з

п. 183.7 ПКУ реєстраційна заява подається безпосередньо керівником чи представником юридичної особи або особисто фізичною особою — підприємцем (у кожному випадку з документальним підтвердженням їх особи та повноважень). Те, що тепер подавати заяву з метою реєстрації ПДВ-платником може не лише керівник юридичної особи, а і його представник, є нововведенням Закону № 3609, адже до цього такі повноваження були виключно у керівника.

Майте на увазі: реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ

не може бути надіслано до податкового органу поштою. На це звертають увагу працівники податкового відомства в консультації, розміщеній в розділі 130.01 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua, а також у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 7, с. 25.

Реєстраційна заява обов'язково має бути підписана заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи цієї заяви має бути заповнено (

п. 7.2 розд. III Положення № 978).

Так, зокрема, якщо на підприємстві не передбачена посада бухгалтера і бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником, то в розділі 5 реєстраційної заяви в полі «Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку» вказується прізвище та ініціали керівника підприємства (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 130.02 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua, а також у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 7, с. 25). Докладніше порядок заповнення розділу 5 реєстраційної заяви розглянуто на с. 23 цього номера.

Підстава для реєстрації особи як платника ПДВ указується в розділі 16 реєстраційної заяви шляхом проставляння у відповідній комірці позначки «V» або «+».

У розділі 20 реєстраційної заяви має наводитися перелік документів, що додаються до цієї заяви. Про які ж документи тут ідеться? Відповідь на це запитання знаходимо в консультаціях податківців, розміщених у розділах 130.01, 130.02 Єдиної бази податкових знань на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua. Так, платники ПДВ, у яких змінилися будь-які дані: код ЄДРПОУ, податковий номер, що присвоюється податковими органами, найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання), повинні пройти

ПДВ-перереєстрацію, а Свідоцтво підлягає заміні. Згідно з п. 2 розд. IV Положення № 978 для заміни Свідоцтва необхідно в 20-денний строк після виникнення змін подати до свого податкового органу додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». До такої заяви має бути додано Свідоцтво та всі його завірені копії. Саме ці документи платники, що перереєструються, і повинні перелічити в розділі 20 реєстраційної заяви.

А от осіб, які підлягають обов'язковій

ПДВ-реєстрації, податківці можуть попросити надати разом з реєстраційною заявою документи, що підтверджують факт перевищення 300-тисячного обсягу (наприклад, копії банківських виписок або довідку з банку про рух грошових коштів, копію документів, що підтверджують факт відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг). Якщо такі документи надаються, відомості про них наводяться в розділі 20 реєстраційної заяви.

До речі, зауважимо, що надання зазначених документів навіть на руку потенційному ПДВ-платнику, адже тоді в податківців не буде причин відмовити йому в реєстрації на підставі

п. 183.8 ПКУ.

ДПАУ в

листі № 4021 інформує, що для підтвердження достовірності відомостей, зазначених у реєстраційній заяві, у тому числі відомостей, що стосуються фінансово-господарської діяльності особи, податковий орган, керуючись положеннями п.п. 20.1.6 і п. 73.3 ПКУ, може звернутися до нього з письмовим запитом про надання відповідної інформації та копій необхідних документів. Також працівники податкового відомства при розгляді реєстраційної заяви та прийнятті рішення про реєстрацію особи платником ПДВ з метою підтвердження відомостей, наведених у такій заяві, беруть до уваги показники податкової звітності та розрахунків за іншими податками, які подавалися такою особою.

Отримання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

За відсутності підстав для відмови в реєстрації особи як платника ПДВ податковий орган повинен видати (безоплатно, як зазначено в листі № 4021) такій особі Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (форма № 2-ПДВ) протягом 10 робочих днів із дня надходження реєстраційної заяви (п. 183.9 ПКУ, п. 12 розд. III Положення № 978).

Відлік такого 10-денного строку, установленого для ПДВ-реєстрації, починається з першого календарного дня, наступного за днем отримання податковим органом реєстраційної заяви (

п. 12.1 розд. III Положення № 978).

Отримати Свідоцтво може як

сам платник ПДВ (фізична особа — підприємець або відповідальна особа юридичної особи, зазначена в реєстраційній заяві), так і будь-яка інша особа (представник платника ПДВ) за наявності належно оформленої довіреності. Свідоцтво видається особі при пред'явленні нею паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. Крім того, Свідоцтво можна отримати і поштою (п.п. 12.2.1 розд. III Положення № 978).

Спосіб отримання Свідоцтва (поштою або безпосередньо в податковому органі) має бути зазначено в розділі 19 реєстраційної заяви.

Майте на увазі: якщо ви вибрали спосіб отримання Свідоцтва поштою, то цю процедуру буде здійснено за ваш рахунок. У такому разі оплату вартості поштових послуг потрібно здійснити до отримання Свідоцтва

шляхом надання податковому органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення (п. 7.3 розд. III Положення № 978).

Отриманий оригінал Свідоцтва має зберігатися у платника, а копії Свідоцтва, завірені (у порядку, обумовленому

п. 17 розд. ІІІ Положення № 978) податковим органом, розміщуються в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його філіях (відділеннях), представництвах (п. 183.11 ПКУ).

Дата, з якої особа вважається зареєстрованою як платник ПДВ.

Згідно з п. 1 розд. III Положення № 978 особа вважається зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру.

При цьому

датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до Реєстру та вказується у Свідоцтві, є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку ПДВ-реєстрацію.

При визначенні дати реєстрації особи, яка повторно реєструється платником ПДВ,

не враховуються періоди попередніх реєстрацій, які були анульовані. Датою податкової реєстрації такого платника ПДВ є дата його нової реєстрації незалежно від строку, що минув від дня анулювання його попередньої податкової реєстрації до дня подання реєстраційної заяви про повторну податкову реєстрацію (п. 13 розд. III Положення № 978).

А згідно з

п. 14 розд. III Положення № 978 під час ПДВ-реєстрації датою початку дії Свідоцтва, яка вказується в такому Свідоцтві, є дата податкової реєстрації.

Як уже зазначалося вище, донедавна в

п. 183.10 ПКУ було встановлено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації платником податку, вважається платником ПДВ з 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому досягнуто обсяг оподатковуваних операцій 300 тис. грн., без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником ПДВ.

Набуття чинності з 06.08.2011 р.

Законом № 3609, яким унесено зміни до ПКУ, виключило такі ситуації: п. 183.10 ПКУ викладено в новій редакції і його норми стосуються зовсім інших питань, тому тепер діє традиційне правило, згідно з яким особа вважається платником ПДВ з дати включення її до Рєєстру*. Із цією датою збігається й дата початку дії Свідоцтва (п. 14 розд. III Положення № 978).

* Норма стосовно того, що особа, яка підлягає обов’язковій ПДВ-реєстрації, вважається платником ПДВ з 1 числа місяця, наступного за місяцем досягнення 300-тисячної межі, поки що продовжує фігурувати в п. 5.2 розд. III Положення № 978. Але найближчим часом її напевно буде підкориговано з метою приведення у відповідність до положень ПКУ.

Із цієї дати на «свіжозареєстрованого» ПДВ-платника при здійсненні оподатковуваного постачання товарів/послуг покладаються обов'язки з нарахування податкових зобов'язань з ПДВ (див.

п. 201.8 ПКУ). Однак і тут слід бути дуже уважними, щоб не викликати нарікань у податківців. Річ у тім, що Свідоцтво, яке є документом, що засвідчує реєстрацію особи як платника ПДВ, такій особі видадуть протягом 10 робочих днів, наступних за днем подання нею реєстраційної заяви. Яку саме дату з цих 10 робочих днів буде проставлено у Свідоцтві як дату реєстрації платником ПДВ і відповідно як дату початку дії Свідоцтва, заздалегідь невідомо, але в будь-якому разі отримання цього документа відбудеться пізніше, ніж ПДВ-реєстрація особи. Ось у цей-то період — між датою реєстрації платником ПДВ і датою отримання самого Свідоцтва — і слід бути напоготові:

по-перше, у зазначений період особа вже буде платником ПДВ (але не знатиме точно, з якої саме дати), тому, як уже зазначалося, у разі здійснення оподатковуваного постачання вона повинна буде нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ з такого обороту і відповідно включити їх до розділу I декларації з ПДВ за перший звітний період. Зважаючи на це претенденту на статус платника ПДВ краще почекати зі здійсненням оподатковуваного постачання та й придбанням товарів/послуг до моменту отримання Свідоцтва;

по-друге, особа має право виписувати покупцям податкові накладні, починаючи з дати внесення запису про таку реєстрацію до Реєстру (п. 201.8 ПКУ). Однак, ураховуючи, що Свідоцтво є документом, який засвідчує реєстрацію особи як платника ПДВ, без наявності цього документа виписувати податкові накладні не можна. До того ж «платник ПДВ без Свідоцтва» ще не знає свій індивідуальний податковий номер, а отже, у нього навіть немає можливості заповнити цей реквізит податкової накладної, який п.п. «г» п. 201.1 ПКУ віднесено до обов'язкових;

по-третє, «платник ПДВ без Свідоцтва» ще не має права формувати у себе податковий кредит за товарами/послугами, оплаченими/отриманими від постачальника в період між двома зазначеними вище датами. Це пов'язане з тим, що такий постачальник, якому не було пред'явлено Свідоцтво покупця, у податковій накладній у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляє нулі, оскільки вважається, що постачання товарів/послуг здійснюється покупцю, не зареєстрованому платником ПДВ (див. п. 8.1 Порядку № 969).

Такими є основні правила обов'язкової ПДВ-реєстрації. Сподіваємося, що вивчивши їх, ви без особливих труднощів пройдете цю процедуру та здійснюватимете свою діяльність уже в новому статусі.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд