Добровільна реєстрація платником ПДВ

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2011/№ 76
В обраному У обране
Друк
Стаття

Добровільна реєстрація платником ПДВ

 

Опинитися в числі платників ПДВ суб'єкт господарювання може і за власним бажанням. Іноді це є важливим для осіб, які вирішили розпочати свою діяльність відразу «з ПДВ», або рішення про реєстрацію суб'єкт господарювання, який відкрився, може прийняти через деякий час (якщо, наприклад, партнерські відносини вибудовуються переважно з ПДВ-платниками). Про можливість добровільної ПДВ-реєстрації і поговоримо.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Добровільна ПДВ-реєстрація: дві підстави

Добровільній реєстрації платників ПДВ присвячено

п. 182.1 ПКУ. Донедавна він складався тільки з одного (першого) абзацу, який передбачає, нагадаємо, можливість добровільної ПДВ-реєстрації за умови дотримання 50 % критерію (докладніше про який буде зазначено далі). Водночас з 6 серпня 2011 року — після Закону № 3609 п. 182.1 було доповнено абзацом другим, яким установлено нову самостійну підставу добровільної ПДВ-реєстрації. Отже, умовно іменуючи підстави, що існують сьогодні, «стара» і «нова», розглянемо умови добровільної ПДВ-реєстрації щодо кожної з них.

 

«Стара» підстава добровільної ПДВ-реєстрації (

абзац перший п. 182.1 ПКУ)

Отже, згідно з

абзацом першим п. 182.1 ПКУ особа, в якої обсяги оподатковуваних операцій невеликі (тобто не перевищують протягом останніх 12 місяців 300 тис. грн., у зв'язку з чим особа не підпадає під критерії обов'язкової ПДВ-реєстрації), може стати добровільним платником ПДВ, але (!) тільки якщо при цьому в неї протягом останніх 12 місяців не менше 50 % постачань у загальному обсязі постачань також здійснюється платникам ПДВ (тобто як мінімум 50 % продажів відбувається ПДВ-покупцям, а отже, особа переважно працює з ПДВ-партнерами). Причому в цьому випадку, як роз'яснювалося в листі № 4021, важливо, щоб одночасно дотримувалися відразу дві умови — тобто стати добровольцем можна, якщо:

— особа

зареєстрована суб'єктом господарювання не менше 12 календарних місяців (тобто пропрацювала як мінімум 1 рік);

— за останні 12 календарних місяців

виконується обумовлений вище 50 % критерій щодо постачання.

При обчисленні 50 % критерію, важливого для добровільної ПДВ-реєстрації, до розрахунку

беруться постачання за останні 12 календарних місяців (при цьому оскільки йдеться про календарні місяці, то, вочевидь, ураховуються «повні» 12 місяців, що підтверджується й листом № 4021). Отже, як зазначалося в листі № 4021, у разі подання заяви на реєстрацію добровільним платником ПДВ, наприклад, у січні 2011 року, підрахунок обсягів постачання іншим платникам ПДВ (на відповідність 50 % критерію) здійснюється за 12 календарних місяців попереднього 2010 року, тобто за період із січня 2010 року по грудень 2010 року включно. Відповідно для особи, яка подала заяву на добровільну ПДВ-реєстрацію, припустимо, у вересні 2011 року, розрахунковим періодом для обчислення потрібних 50 % буде 12-місячний період із вересня 2010 року по серпень 2011 року.

При цьому, оскільки в цьому «добровільному» випадку також ідеться про «постачання», то (як і при обов'язковій ПДВ-реєстрації на підставі

п. 181.1 ПКУ) при підрахунку їх обсягів слід ураховувати визначення термінів «постачання товарів»/«постачання послуг» відповідно до пп. 14.1.191 і 14.1.185 ПКУ (з цієї причини, наприклад, операції з імпорту товарів чи, скажімо, придбання послуг у нерезидентів, що не є постачанням, до розрахунку не включаються). У зв'язку з цим доведеться звертати увагу, насамперед, на «відвантаження»/«оплати», отримані від покупців. Також нагадаємо, що податківці, як і раніше, відносять до оподатковуваних операцій і операції, звільнені від оподаткування (операції, для яких установлено ПДВ-пільгу), які, виходить, також доведеться враховувати при підрахунку обсягів у цілях добровільної ПДВ-реєстрації. Відповідно розрахувавши в такий спосіб загальний обсяг постачань за останні 12 календарних місяців, частка постачань у ньому, здійснених платникам ПДВ, в особи, яка претендує на добровільну ПДВ-реєстрацію, повинна перевищувати 50 %. При цьому відомості про загальний обсяг постачання, а також обсяг постачання платникам ПДВ та його частку в загальному обсязі наводяться в частині 17 реєстраційної заяви (форма № 1-ПДВ).

Водночас для підтвердження такого розрахунку

податковий орган, як зазначалося в листі № 4021, може запитати в особи розшифровку обсягів постачання, у тому числі постачання платникам ПДВ за останні 12 місяців (у розрізі місяців), з метою визначення обґрунтованості реєстрації особи платником ПДВ, а також здійснення подальшого моніторингу на предмет анулювання ПДВ-реєстрації (адже з урахуванням положень п.п. «и» п. 184.1 ПКУ, що допускає, нагадаємо, можливість анулювання добровільної ПДВ-реєстрації в разі недотримання в подальшому добровольцем такого 50 % критерію, щомісячно моніторити «заповітні» 50 % у цьому випадку платникам податків, які реєструються добровільно, а також, зі свого боку, — контролюючим податковим органам, виходить, доведеться постійно; докладніше про анулювання в цьому випадку див. також статтю «Анулювання добровільної реєстрації ( п.п. «и» п. 184.1 ПКУ)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 50, с. 25). Слід зауважити, що таке документальне підтвердження буде в інтересах самого суб'єкта господарювання, який не бажає отримати відмову у ПДВ-реєстрації (п. 183.8 ПКУ).

Таким чином, донедавна стати добровільними платниками ПДВ суб'єкти господарювання (після, як мінімум, 1 року роботи) могли тільки за такою 50 % підставою з

першого абзацу п. 182.1 ПКУ. А от новостворені або такі, що недавно відкрилися, суб'єкти господарювання зареєструватися добровільними платниками ПДВ відразу з перших днів своєї роботи не могли. Після Закону № 3609, яким п. 182.1 ПКУ доповнено абзацом другим з новою самостійною підставою добровільної ПДВ-реєстрації, шанс опинитися в числі добровольців віднині отримали і новостворені суб'єкти господарювання. Щоправда, для цього також необхідне дотримання «своїх» умов, докладніше які розглянемо далі.

 

«Нова» підстава добровільної ПДВ-реєстрації (

абзац другий п. 182.1 ПКУ)

Згідно з доданим

абзацом другим п. 182.1 ПКУ незалежно від наявності здійснених оподатковуваних операцій, обсягів постачання товарів/послуг іншим платникам податку та періоду існування, добровільно зареєструватися платником ПДВ може особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 тис. грн.

Таким чином, у цьому випадку, на відміну від підстави, розглянутої вище, обсяги постачання іншим платникам ПДВ та час роботи вже не важливі, а встановлений «свій особливий» 300-тисячний критерій добровільної ПДВ-реєстрації — так, у цьому випадку вище 300 тис. грн. має бути

або статутний капітал (СК), або балансова вартість активів (ОЗ, НМА, запасів) суб'єкта господарювання (тобто достатньо, щоб 300 тис. грн. перевищував якийсь один із цих показників, хоча не виключаємо й імовірний випадок, коли 300 тис. грн. у суб’єкта господарювання може одночасно перевищувати й кожен із них — і активи, і СК).

Отже, якщо

будь-яка з цих умов виконується, наприклад, уже «на старті» у новоствореного суб'єкта господарювання, то він може за бажанням зареєструватися добровільним платником ПДВ (див. про це також запитання на с. 22). При цьому суб'єкт господарювання із заявленим (вище 300 тис. грн.), але ще не оплаченим (не сформованим) статутним капіталом, також, вважаємо, має право стати добровільним ПДВ-платником. Адже п. 182.1 ПКУ, слід зауважити, жодних подібних умов про «оплату» (повне формування) СК не висуває. Тим більше, що само законодавство в цьому випадку, як відомо, прямо допускає можливість поетапного формування заявленого СК у часі та на внесення вкладів учасниками, наприклад, до ТОВ відводить однорічний строк (нагадаємо: як передбачено ст. 52 Закону про госптовариста, статутний капітал ТОВ підлягає сплаті учасниками до закінчення першого року з дня держреєстрації товариства). Отже, перешкод у цьому випадку, на наш погляд, бути не повинно, а встановлюючи «нижній» 300-тисячний поріг ПДВ-реєстрації, законодавець, вочевидь, тим самим мав намір пропустити до лав добровольців, насамперед, більш «солідних» суб'єктів господарювання. Водночас, як свідчать звернення читачів, податківці на місцях тлумачать цю норму так, що СК має бути оплачено. Зауважимо також, що відомості про розмір статутного капіталу вказуються при цьому в частині 7 реєстраційної заяви (форма № 1-ПДВ).

Крім того, згідно з

абзацом другим п. 182.1 ПКУ особа також має право стати добровільним платником ПДВ, якщо (незалежно від розміру статутного капіталу) виконується інша умова — балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) перевищує 300 тис. грн. Як бачимо, у дужках при цьому згадуються тільки «основні засоби, нематеріальні активи та запаси» (у той час, як, приміром, «грошові кошти» відсутні). Як розуміти таке формулювання — як вичерпне уточнення (що звужує поняття активів на тлі положень п.п. 14.1.2 ПКУ), чи всього лише як перелічення деяких із можливих (але не виключних) видів активів — поки не зрозуміло. Можливо, ситуація проясниться після внесення відповідних уточнень щодо нової категорії ПДВ-добровольців до «реєстраційного» Положення № 978. Поки ж потенційним добровольцям, поза сумнівом, усе ж спокійніше орієнтуватися на перелік, наведений у дужках, подаючи ПДВ-заяву в разі, якщо балансова вартість ОЗ, НМА, запасів (тобто виключно такої «товарної» частини активів) перевищує 300 тис. грн. А от «грошові» активи до розрахунку 300-тисячного критерію не брати. З цієї причини отримання, скажімо, грошової позики (фінансової допомоги) у розмірі понад 300 тис. грн. (щоб тим самим опинитися в числі добровольців), навряд чи може стати виходом із ситуації. Інша річ, якщо отримана грошова позика буде «отоварена» (шляхом придбання ОЗ, НМА, запасів) — тоді можна буде вже сміливо говорити про дотримання суб'єктом господарювання за активами 300-тисячного критерію. Чи, припустимо (повертаючись до «першої» 300-тисячної умови), такий грошовий внесок вирішено внести до статутного капіталу — у такому разі особа відповідатиме критерію добровольця.

До того ж, точно кажучи, немає заборони на участь у розрахунку вартості активів (з метою порівняння з 300-тисячним критерієм) і тих об’єктів, що придбані у фізосіб на єдиному податку.

Принагідно зауважимо, що відомості про балансову вартість основних засобів при цьому довідково наводяться в п. 15.6 частини 15 реєстраційної заяви (

форми № 1-ПДВ). А от щодо НМА та запасів поки що таких пунктів у заяві не передбачено.

При цьому, на жаль,

абзацом другим п. 182.1 ПКУ також не уточнюється, як саме добровольцю, який реєструється за «новою» підставою, підтверджувати дотримання 300-тисячного критерію за СК або активами: припустимо, чи то даними «останнього» балансу (складеного на останню звітну дату перед ПДВ-реєстрацією), чи то даними окремого балансу, складеного безпосередньо на дату подання ПДВ-заяви, чи, можливо, для цього і зовсім буде достатньо довідки довільної форми про розмір статутного капіталу/переліку відповідних активів (ОЗ, НМА, запасів) суб'єкта господарювання. Можливо, цей момент також прояснять чергові зміни до Положення № 978 або роз'яснення контролюючих органів. Водночас часто на практиці суб'єкту господарювання, який має намір пройти ПДВ-реєстрацію та подає заяву «на ПДВ», податкові органи надсилають лист із переліком документів, які у зв'язку з цим потрібно подати податковому органу.

Також наразі технічні питання супроводжують і саме заповнення заяви на добровільну ПДВ-реєстрацію в «новому» випадку. Адже серед причин ПДВ-реєстрації, перелічених у частині 16 реєстраційної заяви, нововстановленої підстави згідно з

абзацом другим п. 182.1 ПКУ для добровольців поки що немає (до форми заяви зміни ще не внесено). В усних же роз'ясненнях на місцях податківці часом говорять про проставляння поки в цій ситуації відмітки в тому ж полі, яке відведено для добровільної ПДВ-реєстрації за «старою» підставою — абзацом першим п. 182.1 ПКУ (тобто про проставляння відмітки напроти добровільної реєстрації за 50 % критерієм), де поруч поміщене посилання на «загальний» добровільний «пункт 182.1 статті 182 розділу V Кодексу». Крім того, відповідний довідковий блок (про дотримання «добровільним» суб'єктом господарювання 300-тисячного критерію) відсутній і в наступній частині 17 ПДВ-заяви (подібно до довідкового зазначення обсягів і частки ПДВ-добровольцями, які реєструються за 50 % критерієм).

Поза сумнівом, згодом усі ці технічні питання буде врегульовано.

І ще один момент. Окремо слід зупинитися на підставі анулювання ПДВ-реєстрації, що стосується добровольців, з

п.п. «и» п. 184.1 ПКУ (яка допускає, нагадаємо, можливість ПДВ-анулювання, якщо обсяги постачання товарів/послуг у добровільних платників ПДВ іншим платникам податку за останні 12 місяців будуть менше 50 % загального обсягу постачання). За логікою, застосовуватися до добровольців з другого абзацу п. 182.1 ПКУ вона не повинна (оскільки розрахована, за ідеєю, на добровольців, зареєстрованих за 50 % критерієм на підставі абзацу першого п. 182.1 ПКУ в цілях постійного контролю такого 50 % критерію). Інакше може виникати абсурдна ситуація, коли після ПДВ-анулювання особа, яка, як і раніше, відповідає критеріям добровільного платника ПДВ з другого абзацу п. 182.1 ПКУ (тобто зі статутним капіталом чи балансовою вартістю активів понад 300 тис. грн.), тут же знову подає заяву на ПДВ-реєстрацію, щоб знову зареєструватися добровільним платником ПДВ та знову опинитися в числі платників цього податку за власним бажанням.

А тепер узагальнимо все викладене та наведемо порівняльний аналіз двох підстав добровільної ПДВ-реєстрації:

 

Підстави добровільної ПДВ-реєстрації

Критерії:

Добровільні платники ПДВ:

1 категорія добровольців
(перший абзац п. 182.1 ПКУ)

2 категорія добровольців
(другий абзац п. 182.1 ПКУ)

— загальний обсяг постачання:


(не визначено,
може бути будь-яким)


(не визначено,
може бути будь-яким)

— у тому числі обсяг постачання платникам ПДВ

обсяг постачання платникам ПДВ у загальному обсязі постачання за останні 12 місяців не менше 50 %


(обсяги постачання платникам ПДВ не важливі)

— розмір СК (статутного капіталу)


(не важливий)

вище 300 тис. грн.

— розмір балансової вартості активів (ОЗ, НМА, запасів)


(не важливий)

вище 300 тис. грн.

— мінімальний період реєстрації суб'єктом господарювання

12 повних календарних місяців


(не важливий; при дотриманні будь-якого 300-тисячного критерію за СК чи активами можна стати
ПДВ-добровольцем вже з моменту відкриття)

 

Подання заяви на добровільну ПДВ-реєстрацію та видача Свідоцтва

Отже, припустимо, вибір на користь відповідної підстави добровільної ПДВ-реєстрації суб'єктом господарювання зроблено. Далі про це слід заявити податковому органу — шляхом подання реєстраційної

заяви (за формою № 1-ПДВ, наведеною в додатку 1 до «реєстраційного» Положення № 978).

При цьому в «добровільному» випадку заяву на реєстрацію (за будь-якою підставою з

п. 182.1 ПКУ) має бути подано податковому органу не пізніше ніж за 20 днів до початку періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ і матиме право на податковий кредит та виписування податкових накладних (п. 183.3 ПКУ, п.п. «б» п. 7 розд. III Положення № 978). Також у реєстраційній заяві (у частині 18) може при цьому вказуватися бажаний день ПДВ-реєстрації — тобто день, з якого особа бажає стати (зареєструватися) платником ПДВ (п. 183.5 ПКУ, п. 8 розд. III Положення № 978) і який, однак, при цьому (після уточнень, унесених Законом № 3609 до п. 183.5 ПКУ ) може відповідати виключно даті початку податкового періоду (тобто 1 числу календарного звітного місяця).

У такому разі за відсутності підстав для відмови в реєстрації особи платником ПДВ

Свідоцтво (за формою № 2-ПДВ, наведеною в додатку 2 до Положення № 978) видається податковим органом (або надсилається поштою з повідомленням про вручення — залежно від обраного суб'єктом господарювання способу його отримання, про що проставляється відповідна відмітка в частині 19 реєстраційної заяви) у такі строки (п. 183.9, п. 12 розд. III Положення № 978):

— не пізніше бажаного дня, зазначеного суб'єктом господарювання в реєстраційній заяві — якщо такий день у заяві зазначено;

— протягом 10 робочих днів із дати надходження реєстраційної заяви — якщо бажаний день реєстрації в заяві не зазначений.

Хоча, як свідчить практика, отримати свідоцтво платника ПДВ, навіть у добровільному випадку, іноді буває все ж не так-то й просто.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд