Про затвердження Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН
Наказ від 15 травня 2012 року № 420
(витяг)
З метою забезпечення належної організації роботи органів державної податкової служби щодо упередження порушень податкового законодавства у частині безпідставного формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), наказую:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо комплексного відпрацювання платників ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — Методичні рекомендації), додаються.
<…>
Голова О. Клименко
Затверджено наказом ДПС України від 15.05.2012 № 420
Методичні рекомендації щодо комплексного відпрацювання платників ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних
Загальні положення
Методичні рекомендації щодо комплексного відпрацювання платників ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — Методичні рекомендації), визначають порядок дій підрозділів ОДПС при відпрацюванні суб'єктів господарювання, які включили до складу податкового кредиту податкові накладні, що підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), але не є зареєстрованими.
Під час застосування Методичних рекомендацій слід керуватися такими актами:
Податковий кодекс України, зі змінами та доповненнями (далі — Кодекс);
Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами;
постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі — Порядок № 1246);
наказ ДПА України від 24.12.2010 № 1002 «Про затвердження форми Реєстру отриманих та виданих податкових накладних та Порядку його ведення» (далі — Порядок № 1002);
наказ ДПС України від 23.04.2012 № 329/ДСК «Про впровадження комплексної системи запобігання та протидії процесам тінізації економіки» (далі — наказ № 329/ДСК);
наказ ДПА України від 25.01.2010 № 34 «Про організацію комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з ПДВ»;
наказ ДПС України від 25.11.2011 № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», зі змінами і доповненнями, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228;
наказ ДПС України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300;
наказ ДПА України від 28.02.2007 № 110 «Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків», із змінами;
наказ ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», із змінами (далі — наказ № 266);
наказ ДПА України від 27.05.2008 № 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», із змінами;
наказ ДПА України від 23.08.2011 № 495 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання», із змінами;
Методичні рекомендації щодо документальної перевірки платників, які включили до складу податкового кредиту податкові накладні, що підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, але не зареєстровані, та порядку оформлення їх результатів (лист ДПС України від 23.09.2011 № 1332/7/22-1417/462);
іншими нормативно-правовими актами, які регулюють здійснення господарських операцій, що впливають на розмір податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.
Методичні рекомендації застосовуються при проведенні документальних перевірок відповідними структурними підрозділами, до функцій яких належить здійснення контролю за повнотою обчислення і сплати до бюджету ПДВ, а також правомірністю заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ.
2. Порядок відбору платників ПДВ, які включили до складу податкового кредиту податкові накладні, що підлягають реєстрації у ЄРПН, але не є зареєстрованими
2.1. Платники податку щомісяця у терміни, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких розділом V Кодексу встановлено звітний податковий період — квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (далі — РПН) за такий період в електронному вигляді (п. 201.15 ст. 201 Кодексу).
2.2. Для здійснення заходів щодо забезпечення повного співставлення даних РПН з даними ЄРПН, на третій робочий день після граничного терміну подання податкових декларацій підрозділом, до функцій якого входить приймання та комп'ютерна обробка податкової звітності, до підрозділів оподаткування юридичних (фізичних) осіб та відповідного підрозділу СДПІ по роботі з великими платниками податків та підприємствами ГМК органу ДПС за місцем податкового обліку платника податку передаються реєстри платників ПДВ, що в установлений термін відповідно до вимог п. 201.15 ст. 201 Кодексу не надали РПН як з основної діяльності, так і спеціальних режимів.
2.3. Щомісячно (не пізніше 28 числа) засобами АІС центрального рівня АС «Співставлення даних реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних (податковий кредит)» (далі — Система співставлення) підрозділами оподаткування юридичних (фізичних) осіб та відповідними підрозділами СДПІ по роботі з великими платниками податків та підприємствами ГМК органу ДПС за місцем податкового обліку платника податку формуються переліки платників ПДВ, які включили до складу податкового кредиту податкові накладні, що не зареєстровані відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 та п. 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу в ЄРПН. Переліки за попередні звітні періоди (місяці), отримані із запізненням у звітному місяці, формуються окремо.
Інструкцію користувача АС «Співставлення даних реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних (податковий кредит)» наведено в додатку 1 до Методичних рекомендацій.
2.4. При проведенні перевірки даних з Системи співставлення працівниками ОДПС додатково використовуються дані АІС центрального рівня «Ведення Єдиного реєстру податкових накладних» щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних платниками — продавцями.
Інструкцію користувача АІС центрального рівня «Ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі — Реєстр ПН) наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій.
2.5. Щомісячно (з 28 числа по 4 число наступного місяця) ДПС України автоматично через Портал ДПС України платникам ПДВ, з якими укладено договір про визнання електронних документів та якими не подано за звітний місяць РПН відповідно до вимог п. 201.15 ст. 201 Кодексу, або які мають встановлені Системою співставлення розбіжності між даними РПН та ЄРПН, направляє інформаційні повідомлення в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Надання на вимогу платника податку, який отримав таке електронне повідомлення, документа у паперовій формі здійснюється органом ДПС за місцем податкового обліку платника податку протягом трьох робочих днів згідно з вимогами абзацу другого п. 42.4 ст. 42 Кодексу. Для цього підрозділи оподаткування юридичних (фізичних) осіб та відповідні підрозділи СДПІ по роботі з великими платниками податків та підприємствами ГМК роздруковують повідомлення, яке зберігається в архіві надісланих повідомлень відповідного програмного забезпечення. Зазначене повідомлення підписується начальником (заступником начальника) органу ДПС за місцем податкового обліку платника податку.
2.6. Платникам ПДВ, якими не подано відповідно до вимог п. 201.15 ст. 201 Кодексу за звітний місяць РПН та з якими відсутній договір про визнання електронних документів, інформаційні повідомлення направляються органом державної податкової служби за місцем податкового обліку платника податку в паперовій формі.
коментар редакції
Перевірки платників, які відобразили в обліку не зареєстровані податкові накладні
Методичними рекомендаціями (далі — Методрекомендації), що коментуються, установлюється порядок дій податкових органів з виявлення та відпрацювання платників, які включили до податкового кредиту податкові накладні, що підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), але не зареєстровані в ньому. При цьому до їх появи це питання було врегульовано лише Методрекомендаціями № 1332 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 84, с. 3), проте останні висвітлювали його доволі скупо. Далі прокоментуємо найцікавіші положення зазначеного документа.
Відповідно до пп. 2.2. і 2.3 Методрекомендацій увагу ДПСУ привертають такі платники:
1) які не подали Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр), у тому числі за спецрежимною діяльністю — переліки таких платників передаються відповідним підрозділам ДПС на 3-й робочий день після граничного строку для подання декларації (імовірно, місячної, хоча податківці й не уточнили). Увага до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних у контексті ЄРПН зрозуміла: адже з метою перевірки формування податкового кредиту за податковими накладними, уключеними до ЄРПН, податківці використовують систему співставлення даних Реєстру з даними ЄРПН. При цьому, зазначаючи про неподання Реєстру, податківці не озвучили свою традиційну думку про те, що декларація з ПДВ без нього не визнається як така. Проте це, на жаль, не свідчить про їх відмову від цього підходу. Річ у тім, що в додатку 6 до Методрекомендацій № 516 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 63, с. 4) неподання Реєстру названо однією з підстав для невизнання декларації — і це при тому, що з цього питання вже є позитивна для платників податків судова практика (див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р. у справі № 2а-17785/11/2670). У зв'язку з цим, якщо податківці все ж відмовляться визнавати декларацію без Реєстру і таке їх рішення не буде оскаржено платником податків, то останньому загрожує документальна позапланова виїзна перевірка, у результаті якої контролери самостійно нарахують податкові зобов'язання;
2) які включили до податкового кредиту податкові накладні, що підлягають реєстрації в ЄРПН, але не зареєстровані в ньому, — відповідні підрозділи ДПС формують переліки таких платників щомісячно, не пізніше 28 числа. Виконати це завдання податківцям допомагає вже згадана система співставлення даних Реєстру з даними ЄРПН. Водночас, судячи з усього, ця система може виявити лише ті податкові накладні, в яких сума ПДВ перевищує 10 тис. грн. Щодо не включених до ЄРПН податкових накладних, складених на постачання імпортного/підакцизного товару із сумою ПДВ менше 10 тис. грн. (а також, судячи з усього, податкових накладних в електронній формі), то їх контролери зможуть виявити лише при проведенні документальної перевірки, оскільки в Реєстрі, на відміну від самої накладної, імпортний/підакцизний статус товару не виділяється.
Зазначеним вище платникам з 28 числа поточного по 4 число наступного місяця направляється інформаційне повідомлення в електронній формі (зокрема Електронне повідомлення відповідно до наказу ДПАУ від 11.02.2011 р. № 85), а на вимогу згідно з п. 42.4 ПКУ або за відсутності договору про визнання електронних документів* — у паперовій (хоча слід зауважити: через необхідність реєстрації значного числа податкових накладних та/або перевірки відомостей про таку реєстрацію відсутність подібного договору сьогодні малоймовірна). При цьому факт отримання такого повідомлення платника ще ні до чого не зобов'язує — для нього це лише сигнал приготуватися. Про те, до чого готуватися особам із групи 1 (тобто тим, які не подали Реєстр), ми вже розповіли вище, тоді як про наслідки для платників групи 2 (тобто тим, хто відобразив в обліку не зареєстровані податкові накладні), а також їх постачальників див. далі.
* Форму договору затверджено наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. № 233.
Віталій Смердов
3. Особливості камеральних перевірок платників ПДВ, якими не виконані вимоги ст. 201 Кодексу у частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних, що підлягають реєстрації у ЄРПН, але не є зареєстрованими
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу ДПС виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Камеральна перевірка декларацій з ПДВ проводиться у термін, встановлений п. 200.10 ст. 200 Кодексу, — протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.
Нереєстрація платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац десятий п. 201.10 ст. 201 Кодексу).
Абзацом дванадцятим п. 201.10 ст. 201 Кодексу встановлено: відмова продавця товарів/послуг надати податкову накладну або порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН передбачає надання покупцем таких товарів/послуг до декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника (додаток до податкової декларації з ПДВ) (далі — Заява), яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До Заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
У разі недотримання платником вимог абзацу одинадцятого п. 201.10 ст. 201 Кодексу (подання Заяви без документів або після встановленого Кодексом терміну) право покупця на включення сум ПДВ до податкового кредиту згідно з податковими накладними, не зареєстрованими у ЄРПН, не виникає.
3.1. Стосовно платників, які надали Заяву до декларації з ПДВ та первинні документи до неї:
— у разі встановлення відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів фактів невключення контрагентом-продавцем до складу податкових зобов'язань сум ПДВ у відповідному податковому періоді, до органу ДПС за місцем реєстрації продавця направляється запит із сканованими копіями наданих покупцем відповідних документів для вжиття заходів відповідно до вимог абзацу одинадцятого п. 201.10 ст. 201, пп. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 Кодексу;
— у разі відсутності розбіжностей між контрагентами відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів до органу ДПС за місцем реєстрації продавця направляється інформаційний лист про надання покупцем Заяви.
3.2. Стосовно платників, які надали Заяву до декларації з ПДВ без первинних документів до неї або надали Заяву після закінчення встановленого Кодексом терміну звітного податкового періоду, у якому виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, складається акт камеральної перевірки, у якому встановлюється факт такого порушення (Заява є додатком до податкової декларації з ПДВ).
У разі віднесення такого платника до категорії ризикових продовжується його відпрацювання у порядку, визначеному наказом № 329/ДСК.
3.3. Після отримання згідно з пунктом 2.3 Методичних рекомендацій переліку платників ПДВ, які включили до складу податкового кредиту податкові накладні, що не зареєстровані відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 та п. 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу в ЄРПН та не подали Заяву в установлені Кодексом терміни, щодо таких платників необхідно:
3.3.1. перевірити засобами АІС центрального рівня «Реєстр ПН» наявність реєстрації податкової накладної в ЄРПН відповідно до Порядку № 1246;
направити запит платнику про надання пояснень та документальних підтверджень з приводу формування податкового кредиту по податкових накладних, які підлягають реєстрації, але не зареєстровані;
3.3.2. вжити заходів щодо самостійного виправлення помилки платником ПДВ шляхом коригування РПН методом «сторно» на підставі п. 1 Порядку № 1002 (за необхідності — надання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за відповідний період на підставі ст. 50 та п. 201.6 ст. 201 Кодексу) (наприклад, шляхом направлення посадовим особам СГД інформаційного листа із відповідними пропозиціями коригування РПН).
Насамперед (у тижневий термін після формування переліків) вживаються заходи щодо платників, у яких сума розбіжностей складає 50 тис. грн. і більше, решта відпрацьовується до закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки.
3.3.3. У разі встановлення розбіжності між даними РПН і даними ЄРПН та включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, меншої ніж виписана та зареєстрована у податковій накладній, вжити заходів для з'ясування причини такої розбіжності. Отримані результати оформлюються довідкою у довільній формі, яка підписується інспектором та погоджується з начальником структурного підрозділу (відділу).
При цьому розбіжність визначається з урахуванням загальної суми ПДВ згідно з отриманою податковою накладною по платниках ПДВ, які:
— застосовують касовий метод визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідно до п. 187.10 ст. 187 Кодексу та заповнюють таблицю 4 «Розрахунок розподілу сум податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно касовий метод визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту та загальні правила визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту» додатка 7 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями»;
— одночасно провадять оподатковувану і неоподатковувану (пільгову діяльність, застосовують спеціальний режим оподаткування ПДВ згідно зі ст. 209 або пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) та/або негосподарську діяльність тощо.
Якщо загальна сума ПДВ, включена платником до податкового кредиту згідно з такою податковою накладною (у поточному та попередніх періодах; вказана за напрямами використання), більша, ніж сума ПДВ згідно з податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, такий платник відпрацьовується відповідно до підпунктів 3.3.1, 3.3.2 Методичних рекомендацій.
3.4. Розбіжності вважаються відпрацьованими, якщо:
— здійснено коригування РПН методом «сторно»;
— надано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за відповідний період та проведено коригування РПН методом «сторно».
Висновок повинен містити аналіз результатів електронної обробки (звірки) податкової звітності з ПДВ, РПН та даних ЄРПН, зокрема:
розбіжності між даними РПН та ЄРПН у частині дослідження та опису суті розбіжності у розрізі податкових накладних;
повноти декларування постачальником суми податкових зобов'язань у відповідному періоді.
3.6. Податковий кредит платників ПДВ, які декларують суми податку до відшкодування, сформований за рахунок податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, підлягає обов'язковому та повному відпрацюванню в ході перевірок з питань достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
коментар редакції
Нагадуємо, що камеральна перевірка проводиться на підставі даних, указаних у деклараціях/розрахунках (у тому числі Реєстрах), у загальному випадку протягом 30 календарних днів, наступних за граничним строком для подання декларації. У процесі здійснення такої перевірки щодо осіб, які сформували податковий кредит на підставі не зареєстрованих податкових накладних (що підлягають реєстрації), контролери насамперед звертають увагу на факт подання заяви зі скаргою — тобто додатка Д8 до декларації (про особливості його заповнення див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 13, с. 16).
Якщо заява є, то щодо покупця податківці перевіряють період подання заяви та факт додавання до неї копій необхідних розрахункових або первинних документів. При цьому як період для подання такої заяви в п. 3.2 Методрекомендацій названо період виникнення права на податковий кредит (тобто період, в якому настала перша подія: оплата або отримання товарів/послуг — зрозуміло, за наявності податкової накладної). Буквальний підхід до цього висновку дає підстави вважати, що податківці не визнаватимуть заяву, подану до накладної, що надійшла до покупця із запізненням, — нагадуємо, що подібна думка вже висловлювалася ними в недалекому минулому (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 8, с. 5; 2011, № 90, с. 25). Водночас слід зауважити: в Єдиній базі податкових знань (див. розділ 130.25) податківці визнавали право на подання скарги в періоді, в якому платник фактично відображає податковий кредит, у тому числі за запізнілою податковою накладною. У свою чергу, щодо постачальника надходження заяви зі скаргою призводить до перевірки відображення ним податкових зобов'язань за податковою накладною, до якої таку заяву подано (у зв'язку з цим нагадуємо, що нереєстрація податкової накладної в ЄРПН не звільняє постачальника від обов'язку відображення її в податкових зобов'язаннях). При цьому незалежно від її результату в податківців з'являється підстава для проведення документальної позапланової виїзної перевірки такого постачальника (п.п. 78.1.9 і п. 201.10 ПКУ).
Якщо заяви немає (а також подано несвоєчасно та/або без необхідних документів), то податківці щодо платників, які сформували податковий кредит (у тому числі відобразили бюджетне відшкодування) на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН або зареєстрованих, але із сумою ПДВ меншою, ніж унесена до Реєстру/декларації, виконують такі дії*:
* У частині платників, в яких сума розбіжностей становить 50 тис. грн. і більше, — у тижневий строк, у решті випадків — до закінчення граничного строку для проведення камеральної перевірки.
1) направляють платнику запит про надання документальних пояснень щодо формування податкового кредиту (право на його надання прописано в п. 73.3 ПКУ). При цьому, якщо платник не надасть відповідь протягом 10 робочих днів з моменту отримання запиту, у контролерів з'явиться підстава для проведення документальної позапланової виїзної перевірки (п. 78.1 ПКУ), про яку див. далі;
2) вживають заходів щодо самостійного зменшення платником податкового кредиту (шляхом направлення запиту з відповідною пропозицією відповідно до п. 201.6 ПКУ), зокрема, за допомогою уточнюючого розрахунку. ДПСУ також зазначає про виправлення показників в Реєстрі методом «сторно» (див. про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 46, с. 38), при цьому нагадуємо, що подавати виправлений Реєстр податківцям не потрібно (див. Єдину базу податкових знань, розділ 130.23).
Також зауважимо, що при визначенні розбіжностей між даними ЄРПН та податковою накладною, уключеною до Реєстру, податківці, імовірно, повинні враховувати можливе застосування сторонами (однією зі сторін) касового методу, а також здійснення ними одночасно діяльності, що обкладається і не обкладається ПДВ/негосподарської.
Віталій Смердов
4. Особливості документальних перевірок платників ПДВ, якими не виконані вимоги ст. 201 Кодексу у частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних, що підлягають реєстрації у ЄРПН, але не є зареєстрованими
4.1. Підрозділи податкового контролю приймають висновки по платниках, які не надали додаток 8 до декларації з ПДВ та які на обов'язковий письмовий запит податкового органу не надали первинні документи для підтвердження формування податкового кредиту.
4.2. У разі неможливості проведення виїзної документальної перевірки у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням (місцем проживання), здійснюється відпрацювання такого платника відповідно до вимог наказу ДПС України від 23.04.2012 № 329/ДСК з обов'язковим направленням запиту на проведення зустрічної звірки/перевірки постачальника.
4.3. У разі якщо в ході виїзної перевірки платник надає документальне підтвердження іншими накладними, ніж зазначені ним у реєстрі отриманих податкових накладних, та які не підлягали реєстрації у ЄРПН, до податкового органу обліку постачальника направляється запит про проведення зустрічної звірки/перевірки з метою підтвердження їх виписки та підтвердження фактичного здійснення господарських операцій.
У разі надходження відповіді від податкового органу обліку постачальника на попередньо направлений запит, що не підтверджує здійснення будь-яких господарських відносин або не підтверджує реальність здійснення господарських операцій (транзитні потоки), між таким платником та постачальником, такий платник підлягає відпрацюванню відповідно до наказу ДПС України № 329/ДСК.
4.4. Першочергово (впродовж місяця після отримання висновків) вживаються заходи щодо організації позапланових виїзних перевірок платників, обсяг сформованого податкового кредиту якими по податкових накладних, не зареєстрованих у ЄРПН, складає понад 100 тис. грн. Інші суми сформованого податкового кредиту по податкових накладних, не зареєстрованих у ЄРПН (менше 100 тис. грн.), перевіряються впродовж двох місяців.
коментар редакції
Якщо покупець, який відобразив в обліку не зареєстровану податкову накладну, не подав заяву зі скаргою та не надав відповідь на запит податківців відповідно до п. 73.3 ПКУ, то, як уже зазначалося, податківці отримують підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
При цьому в разі відсутності такого покупця за місцезнаходженням, він відпрацьовується згідно з наказом ДПСУ від 23.04.2012 р. № 329/ДСК (для службового користування) з одночасним направленням запиту на проведення зустрічної звірки/перевірки постачальника* (відповідною підставою було доповнено й Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджені наказом ДПАУ від 22.04.2011 р. № 236). Крім того, нагадуємо, що відсутність платника за місцезнаходженням (зрозуміло, підтверджена відповідним записом у Єдиному держреєстрі) може призвести до анулювання ПДВ-реєстрації (за рішенням податківців згідно з п.п. «ж» п. 184.1 ПКУ) і навіть ліквідації юрособи (за рішенням суду на підставі ч. 2 ст. 38 Закону про держреєстрацію). Детальніше про це питання див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 42, с. 42.
* Про порядок проведення звірок див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 22, с. 31.Якщо ж під час проведення перевірки покупець підтвердить формування податкового кредиту іншими податковими накладними, які не внесено до Реєстру (нагадуємо, що цей факт не призводить до недійсності накладної) та не підлягають реєстрації в ЄРПН, податківці також направляють запит на проведення зустрічної звірки/перевірки постачальника з метою підтвердження складання таких накладних та факту здійснення господарської операції.
Віталій Смердов
