Особливості продажу товарів поштою
Сьогодні нарівні з традиційними способами придбання товару — у магазині, на ринку, зі складу — існує й низка інших варіантів здійснення купівлі, що набувають усе більшого поширення. Серед них — і продаж товарів через операторів поштового зв’язку. Про особливості організації та обліку такої форми роздрібної торгівлі й поговоримо в цій статті.
Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Що є продаж товарів поштою
Основним документом, що регулює відносини сторін під час купівлі-продажу товарів поштою, є Правила № 206. Ці правила поширюються на:
— суб’єктів господарювання (юросіб, фізосіб — підприємців) незалежно від форм власності, які здійснюють торговельну діяльність (далі — продавець);
— операторів поштового зв’язку, які надають послуги з продажу товарів поштою;
— об’єкти поштового зв’язку (поштамти, центри обробки та перевезення пошти, зональні вузли, вузли поштового зв’язку, відділення поштового зв’язку, пункти поштового зв’язку тощо).
Згідно з п. 1 Правил № 206 продаж товарів поштою — це вид дистанційної торгівлі непродовольчими товарами за каталогами, оголошеннями, іншою рекламною інформацією з прийманням замовлення та доставкою їх споживачу поштою.
У свою чергу, дистанційна торгівля — це форма продажу товарів на відстані, при якій вибір товару та його замовлення не збігаються в часі з безпосередньою передачею обраного товару покупцю.
Тобто особливістю продажу товару поштою є те, що покупець та продавець товару не зустрічаються. Між ними є сполучна ланка — оператор поштового зв’язку (далі — пошта). Проте договір купівлі-продажу товару укладається між його покупцем та продавцем — поштове відділення тільки збирає від покупців заявки, передає їх продавцю, а також доставляє товар покупцю й не є стороною договору купівлі-продажу. Тому саме між продавцем і покупцем укладається договір купівлі-продажу на відстані, тобто за допомогою засобів дистанційного зв’язку (телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет). Здійснення правочину оформляють відповідним розрахунковим документом.
У ролі продавця може бути як підприємство (організація, установа) будь-якої форми власності, так і фізична особа — підприємець, що реалізують товари за каталогами, проспектами, спеціальними переліками товарів, іншими видами рекламної інформації з використанням заяв-замовлень.
Споживачем же може бути тільки фізична особа, яка замовляє та придбаває товари для власних побутових потреб.
Ще раз підкреслимо, що продавати поштою можна тільки непродовольчі товари. При цьому перелік непродовольчих товарів, що пропонуються для продажу поштою, продавець визначає самостійно. Проте слід ураховувати, що за такою формою торгівлі не можуть продаватися товари, заборонені до продажу відповідно до законодавства, а також товари, пересилання яких поштою заборонено Правилами надання поштових послуг.
Так, згідно з пп. 31, 32, 37, 38 Правил надання поштових послуг у поштових відправленнях не можуть пересилатися, зокрема:
— предмети, що мають загрозу життю, здоров’ю людей, призводять до знищення або псування (пошкодження) інших поштових відправлень або поштового устаткування;
— вогнепальна зброя всіх видів та боєприпаси до неї (крім несправних частин рушниць, що надсилаються магазинами мисливських та риболовецьких споряджень, правліннями Товариства мисливців та рибалок на адресу заводів-виробників чи майстерень із ремонту рушниць, а також цими заводами або майстернями на адресу відповідних магазинів та правління Товариства мисливців та рибалок), холодна зброя та інші предмети, спеціально призначені для нападу та оборони (кастети, стилети, балончики з рідиною паралітичної дії тощо), вибухові, легкозаймисті або інші небезпечні речовини, якщо інше не передбачене законодавством;
— наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, уключені ДСКН до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства;
— токсичні та радіоактивні речовини, ртуть, кислоти, отруйні, їдкі речовини;
— тваринні та отруйні рослини;
— національна валюта (крім нумізматичних монет та їх колекцій), іноземна валюта.
Крім того, у разі продажу товарів поштою продавець має враховувати й загальні обмеження щодо поштових відправлень — щодо маси та габаритів, установлені пп. 14, 15 Правил надання поштових послуг.
Порядок організації продажу товарів поштою
У цілому механізм продажу товарів поштою такий:
— споживач вибирає товар і робить замовлення за допомогою заяви-замовлення;
— пошта приймає від споживача цю заяву-замовлення та надсилає її на адресу продавця;
— продавець передає замовлений товар пошті, яка, у свою чергу, пересилає його поштовим відправленням на адресу одержувача.
Крім того, при продажу поштою технічно складних товарів або меблів, установлення, підключення, пуск або збирання яких удома в покупця мають здійснюватися відповідними фахівцями, ще одним учасником угоди виступає виконавець робіт із гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів, який знаходиться за місцем проживання адресата (одержувача) таких товарів і з яким продавцем укладено відповідний договір для виконання цих робіт.
А тепер докладніше про основні етапи продажу товарів поштою.
Етап 1. Укладення договору між продавцем та поштою .
Зобов’язання продавця за договором:
— продаж поштою товарів належної якості та безпеки;
— здійснення обміну товарів;
— виконання заяв-замовлень у визначених Правилами № 206 строках (5 робочих днів від дня отримання заяви-замовлення)
Зобов’язання пошти за договором:
— приймання від споживачів заяв-замовлень;
— пересилання отриманих заяв-замовлень поштовими відправленнями на адресу продавця;
— пересилання поштових відправлень із замовленими товарами адресату (одержувачу) відповідно до Правил надання поштових послуг.
Етап 2. Заповнення споживачем заяви-замовлення . Споживач, ознайомившись із пропонованим товаром у каталозі, проспекті, спеціальному переліку товарів тощо, для підтвердження свого вибору має заповнити та подати об’єкту поштового зв’язку заяву-замовлення в двох примірниках. Перший примірник залишається у споживача, другий — передається працівнику пошти для подальшого його відправлення продавцю товару.
Бланк заяви-замовлення видається споживачу безоплатно, а саму його форму продавець розробляє самостійно (див. п. 7 Правил № 206). За її основу можна взяти форму заяви-замовлення, наведену в додатку до п. 8 Правил № 153, що втратив чинність, а можна й установити свою.
Заяву-замовлення споживач заповнює на адресу одержувача чітко, розбірливо чорнильною або кульковою ручкою, без скорочень та виправлень. Неправильно оформлені заяви-замовлення не приймаються. Не допускається зазначення в одній заяві-замовленні декількох покупців.
Якщо з будь-яких причин бланка заяви-замовлення на пошті немає, то споживач може скласти його в довільній формі.
Для зручності споживача зразок заповнення заяви-замовлення має бути наведено в каталозі, проспекті, спеціальному переліку товарів тощо (п. 7 Правил № 206).
Для підтвердження приймання від споживача заяви-замовлення працівник пошти розписується на обох її примірниках, проставляє свої прізвище та посаду, а також відбиток календарного штемпеля (печатки).
Зверніть увагу, що покупець у разі відправлення поштою заяви-замовлення на адресу продавця вже купує товар (абзац шостий п. 7 Правил № 206). Це означає, що саме з моменту направлення заяви-замовлення договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем товару поштою вважається укладеним.
Утім, заяву-замовлення на придбання товару покупець може направити продавцю не тільки через пошту, але й іншими способами, наприклад, передати з нарочним або просто повідомити необхідну інформацію телефоном. Цивільно-правові наслідки тут будуть такими ж, як і при пересиланні заяви-замовлення поштою.
Етап 3. Пересилання на адресу продавця поштою отриманих заяв-замовлень поштовими відправленнями.
Етап 4. Виконання продавцем заяв-замовлень. Після отримання від пошти заяв-замовлень продавець має їх виконати. Строк виконання замовлення він визначає самостійно, але він не має перевищувати 5 робочих днів із дня отримання заяви-замовлення. Цей строк має бути вказано в каталозі, проспекті, спеціальному переліку товарів тощо (п. 8 Правил № 206).
Виконання замовлення зводиться до такого (див. п. 10 Правил № 206): продавець упаковує замовлений товар як поштове відправлення, опломбує його та передає для пересилання об’єкту поштового зв’язку в порядку, установленому Правилами надання поштових послуг. Пакування та опломбування поштового відправлення може також здійснювати пошта за додаткову плату.
Крім товару, до поштового відправлення продавець має також вкласти:
— розрахункові документи на повну суму проведеної операції, що підтверджують факт купівлі-продажу товарів. Як документ, що підтверджує відвантаження товару покупцю, може служити видаткова накладна або відповідний акт;
— технічний паспорт або інші документи, що замінюють його, із зазначенням дати продажу та найменування продавця, завірені штампом (печаткою) і підписом продавця — у разі продажу товарів, на які встановлено гарантійні строки.
Якщо продавець не може виконати замовлення у встановлений строк (5 робочих днів із дня отримання заяви-замовлення), то він має надіслати споживачу повідомлення із зазначенням причини невиконання та можливого строку виконання замовлення. При цьому, якщо іншого не передбачено договором, укладеним на відстані, продавець має поставити споживачу товар протягом прийнятного строку, але не пізніше 30 днів із моменту отримання згоди споживача на укладення договору. У разі відмови споживача від повторного виконання заяви-замовлення продавець повертає йому вартість оплаченого товару та понесені ним витрати, пов’язані з пересиланням поштових відправлень (п. 8 Правил № 206).
У разі неможливості виконати договір унаслідок відсутності замовленого товару продавець також має повідомити про це споживача для отримання додаткових указівок щодо вибору товару. Якщо в заяві-замовленні проставлено позначку щодо можливості заміни раніше замовленого товару на аналогічний, то продавець поставляє заявлений аналог. Пересилання повторної заяви-замовлення здійснюється за рахунок продавця (п. 11 Правил № 206).
У договорі може бути передбачено стандартну умову заміни товару, якщо:
— інший товар відповідає меті використання замовленого товару;
— інший товар має таку ж або кращу якість;
— його ціна не перевищує ціну замовленого товару.
Етап 5. Отримання покупцем товару на пошті . Покупець отримує замовлений товар на пошті. Порядок його видачі визначено Правилами надання поштових послуг. Не отримані покупцями поштові відправлення внаслідок вибуття адресатів, неправильно зазначеної адреси, письмової відмови від отримання поштового відправлення, відсутності адресата (одержувача) або після закінчення встановленого Правилами надання поштових послуг строку зберігання пошта повертає продавцю (п. 13 Правил № 206).
Порядок проведення розрахунків при продажу товарів поштою
Відповідно до п. 12 Правил № 206 оплатити товар, що замовляється поштою, покупець може в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток тощо) на умовах:
1) попередньої оплати — у разі надання заяви-замовлення на адресу продавця надсилається поштовий переказ або оформляється платіж на бланку встановленої форми. У цьому випадку поштове відправлення вручається адресату на пошті або з доставкою додому згідно з умовами договору та заяви-замовлення покупця;
2) подальшої оплати — оплата поштового відправлення при отриманні його на пошті. Сума поштового переказу (платежу) включає оплату вартості товару та плату за пересилання поштового відправлення.
Незалежно від того, на яких умовах покупець здійснив оплату (готівковий або безготівковий розрахунок, попередня або подальша оплата), для продавця такі розрахунки є безготівковими (оскільки гроші надходять на його поточний рахунок). У зв’язку з цим будь-які касові або товарні чеки, що підтверджують факт продажу товару, у поштове відправлення продавцем не вкладаються. Документи, що підтверджують факт перерахування коштів на рахунок продавця, покупцю видає та установа, через яку він перераховував ці кошти (пошта, банківська установа тощо).
Гарантійні зобов’язання щодо товарів, що продаються поштою
У разі продажу товарів на підставі договору, укладеного на відстані, продавець має дотримувати всі зобов’язання щодо якості, безпеки, гарантійного ремонту та обміну товарів, установлені Законом про захист прав споживачів, із урахуванням особливостей, передбачених для торгівлі поштою п. 14 Правил № 206.
Так, при виявленні протягом установленого гарантійного строку недоліків товару споживач у порядку та в строки, установлені законодавством, має право вимагати від продавця:
— пропорційного зменшення ціни;
— безоплатного усунення недоліків товару в прийнятний строк;
— відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Продавець зобов’язаний прийняти товар неналежної якості або некомплектний товар у споживача та задовольнити його вимоги на підставі письмової заяви. Таку заяву разом із товаром покупець надсилає продавцю поштою. Про прийняття заяви працівник пошти за своїм підписом робить позначку та проставляє відбиток календарного штемпеля (печатки) на зворотному боці розрахункового документа про приймання оплати послуги з продажу товарів поштою.
Поштове відправлення разом із заявою та актом, складеним поштою відповідно до Правил надання поштових послуг, надсилається продавцю для розгляду та задоволення вимог покупця.
У разі виявлення протягом гарантійного строку істотних недоліків придбаного товару покупець має право вимагати від продавця розірвання договору та повернення сплачених грошей або заміни на такий же чи аналогічний товар.
Майте на увазі, що в разі продажу товарів поштою, якщо час оформлення заяви-замовлення (укладення договору купівлі-продажу) та час передачі товару споживачу не збігаються, гарантійний строк експлуатації обчислюється з дня вручення поштового відправлення покупцю, а якщо товар потребує спеціального встановлення (підключення) або збирання, — із дня їх здійснення (див. п. 20 Правил № 206, п. 5 Порядку № 506).
Порядок повернення покупцем товару, придбаного поштою
Як і при звичайній купівлі, у разі купівлі товару поштою покупець має право розірвати договір на відстані протягом 14 днів із моменту його укладення (тобто з моменту надсилання заяви-замовлення) або з моменту отримання товару шляхом повідомлення про це продавця (п. 15 Правил № 206).
Проте якщо покупець розпакував аудіо- або відеокасету або носій комп’ютерного забезпечення, що поставляються запечатаними, то розірвати договір про таку покупку не можна, якщо іншого не встановлено договором (п. 16 Правил № 206).
Водночас перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну, затверджений постановою КМУ від 19.03.94 р. № 172, значно ширший, ніж передбачено в п. 16 Правил № 206. Незважаючи на те, що п. 16 цілком узгоджується із Законом про захист прав споживачів, який також не відсилає до зазначеного переліку КМУ в разі продажу товарів за договорами, укладеними на відстані, такий перелік не слід ігнорувати.
Покупець має повідомити продавця про місце, де товар може бути йому повернено. У договорі може бути передбачено повернення або безпосередньо продавцю, або надсилання його поштовим відправленням. При цьому будь-які витрати, пов’язані з поверненням товару, несе продавець (п. 17 Правил № 206).
Продавець має повернути отримані від покупця гроші без затримки не пізніше 30 днів з моменту повідомлення його покупцем про розірвання договору (п. 17 Правил № 206 ч. 4, ст. 12 Закону про захист прав споживачів).
Якщо цей строк минув, то споживач має право розраховувати на неустойку в розмірі 1 % вартості товару за кожен день затримки (п. 19 Правил № 206).
Податковий облік
Податок на прибуток . Згідно з п. 137.1 ПКУ дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцю права власності на такий товар. Суми авансів, отримані за рахунок оплати товарів, до складу доходу не включаються (п.п. 136.1.1 ПКУ).
Отже, у податковому обліку дохід від продажу товару слід відображати на дату переходу права власності на нього до покупця.
Щодо цієї дати відзначимо таке. Як відомо, відповідно до ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцу), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього певну грошову суму.
При цьому згідно зі ст. 664 ЦКУ зобов’язання продавця передати товар покупцю вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцю, якщо договором установлено обов’язок продавця доставити товар;
2) передачі товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцю за місцезнаходженням товару.
У свою чергу, ст. 334 ЦКУ встановлено, що право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо іншого не встановлено договором або законом. Передачею ж майна вважається вручення його набувачу або перевізнику, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачу майна, відчуженого без зобов’язання доставки.
З викладеного випливає: якщо договір припускає доставку товарів покупцю (а в цій ситуації продавець переймає на себе зобов’язання щодо доставки товару поштою), датою переходу права власності на товар покупцю буде дата безпосереднього вручення такого товару покупцю, тобто дата його фактичного отримання покупцем на пошті. Про цей момент свідчитиме повідомлення про вручення поштового відправлення (замовлення) адресату, отримане від пошти. До цього моменту товар все ще знаходитиметься у власності продавця. Підтвердження тому знаходимо й у п. 29 Правил надання поштових послуг, де сказано, що поштові відправлення, поштові перекази до моменту вручення їх одержувачам є власністю відправників.
Це означає, що при продажі товарів поштою продавець відображає у себе «податковий» дохід на дату фактичного отримання покупцем замовленого товару .
Нагадаємо також, що продавець, який реалізує товар поштою, несе певні витрати щодо його пересилання (якщо за умовами договору їх покладено на продавця і вони включаються до вартості товару), у тому числі у зв’язку з виконанням гарантійних зобов’язань (плата за пересилання згідно з установленими тарифами, вартістю пакувальних матеріалів тощо). Такі витрати на підставі п.п. 138.10.3 ПКУ включаються до складу інших витрат як складова витрат на збут та відображаються в тому звітному періоді, у якому їх здійснено (п. 138.5 ПКУ).
Причому цей порядок справедливий і щодо ситуації, коли пошта повертає продавцю не отримані покупцями поштові відправлення внаслідок вибуття адресатів, неправильно зазначеної адреси, письмової відмови від отримання поштового відправлення, відсутності адресата (одержувача) або після закінчення встановленого Правилами надання поштових послуг строку зберігання поштового відправлення, адже вказані витрати безпосередньо пов’язані з діяльністю платника податків із продажу товарів, а значить, мають господарську спрямованість. Тому немає причин не включати їх до «податкових» витрат.
Податок на додану вартість . У разі продажу товарів поштою податкові зобов’язання з ПДВ у продавця виникають на дату першої з подій (п. 187.1 ПКУ):
— або на дату зарахування засобів від покупця на поточний рахунок;
— або на дату відвантаження товару покупцю.
Якщо перша подія — отримання оплати, питань не виникає, продавець нараховує податкові зобов’язання з ПДВ на дату отримання такої оплати.
Складніше в ситуації з подальшою оплатою. Адже якщо першою подією є не отримання передоплати, то за правилом п. 187.1 ПКУ податкові зобов’язання з ПДВ відображаються продавцем на дату відвантаження товару. А яку ж дату в цій ситуації вважати датою відвантаження: дату передачі поштового відправлення (товару) відділенню зв’язку для відправки покупцю або дату вручення поштою поштового відправлення (товару) покупцю?
У принципі, у підприємства, що реалізує товари поштою, є підстави відображати податкові зобов’язання з ПДВ на дату фактичного отримання покупцем замовленого товару. Аргумент на користь цього — усе той же п. 29 Правил надання поштових послуг, згідно з яким поштові відправлення до моменту вручення їх адресатам (одержувачам) є власністю відправників. Свого часу прибічником такої точки зору був Держкомпідприємництва: у листі від 25.02.2003 р. № 1-221/1054 він зазначав, що тільки в момент отримання товару покупцем на пошті здійснюється його продаж та продавцем відображаються дохід і податкові зобов’язання з ПДВ.
Такий варіант, звичайно, зручний для продавця. Тим більше, якщо раптом товар не буде вручено адресату (наприклад, у зв’язку з його вибуттям, неправильно вказаною одержувачем адресою, письмовою відмовою від отримання поштового відправлення, відсутністю одержувача), у продавця не буде необхідності здійснювати подальші коригування раніше відображених податкових зобов’язань із ПДВ.
Проте тут слід узяти до уваги думку співробітників податкової служби, що відрізняється від зазначеної вище позиції. Так, ще в період дії Закону про податок на прибуток і Закону про ПДВ ДПАУ в листі від 07.03.2008 р. № 4501/7/16-1517-18 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 39) щодо питань формування у продавця валового доходу та податкових зобов’язань із ПДВ при відвантаженні товару без передоплати пропонувала розглядати відвантаження товарів як початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання) в постачальника.
Відповідно датою відвантаження, з точки зору податківців, має вважатися дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).
Підтвердженням дати початку передачі (переміщення) товару є дата, зазначена в документах на пересилання.
Відвантаження товару зі складу постачальника супроводжується оформленням відвантажувальних документів, тому, якщо пристати до позиції фахівців податкового відомства, датою, на яку виникають податкові зобов’язання з ПДВ у продавця, слід вважати саме дату відвантаження, причому навіть якщо за умовами договору право власності на товар переходить до покупця пізніше.
Сперечатися з податківцями щодо цього питання досить складно, оскільки визначення терміна «відвантаження» жоден нормативний документ не містить. Отже, якщо товар реалізується покупцю поштою на умовах подальшої оплати (накладною платою), податкові зобов’язання з ПДВ продавцю безпечніше відобразити на дату передачі товару відділенню зв’язку.
У момент виникнення податкових зобов’язань продавець виписує податкову накладну в двох примірниках (п. 201.4 ПКУ), обидва з яких залишає в себе. При цьому у верхній лівій частині оригінала такої податкової накладної в полі «Залишається в продавця (тип причини)» проставляються позначка «Х» і тип причини «02» («Постачання неплатнику податку»).
Податкові накладні, виписані неплатникам ПДВ, не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4 Порядку № 1246).
Якщо ж направлений поштою товар із будь-яких причин не буде отримано покупцем, продавцю потрібно буде відкоригувати раніше відображені податкові зобов’язання з ПДВ, виписавши розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).
Для наочності наведемо порядок оподаткування операцій із продажу товарів поштою в табл. 1.
Таблиця 1
Порядок оподаткування операцій із продажу товарів поштою
Форма оплати | Доходи | Податкові зобов’язання з ПДВ | Єдиний податок |
Попередня оплата | — | Дата надходження грошових коштів в оплату товару на поточний рахунок підприємства-продавця | За фактом отримання грошових коштів в оплату товару |
Подальша оплата | Дата фактичного отримання покупцем поштового відправлення (товару) | Дата передачі поштового відправлення (товару) пошті для пересилання його покупцю |
Бухгалтерський облік
У бухгалтерському обліку дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) виникає за таких умов (див. п. 8 П(С) БО 15):
— покупцю передано ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
— підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
— суму доходу (виручку) може бути достовірно визначено;
— є впевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, може бути достовірно визначено.
Як бачимо, на відміну від податкового обліку, у бухгалтерському обліку в разі визначення моменту відображення доходу важливим є не перехід права власності на товар покупцю, а передача йому ризиків та вигод, пов’язаних із правом власності на такий товар.
Відповідно до ст. 323 ЦКУ ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо іншого не встановлено договором або законом.
Згідно ж із п. 29 Правил надання поштових послуг поштові відправлення до моменту вручення їх одержувачам знаходяться у власності відправників , тому умови визнання доходу у момент передачі товару пошті не виконуються.
Отже, якщо договір, укладений на відстані, не містить будь-яких спеціальних застережень, дохід у бухгалтерському обліку продавець товару поштою відображає так само, як і в податковому обліку — на дату фактичного отримання замовленого товару покупцем (така дата, нагадаємо, указується в повідомленні про вручення поштового відправлення (замовлення), отриманому від підприємства поштового зв’язку).
Товар до фактичного його отримання покупцем продовжує знаходитися на балансі продавця. Для обліку товару, переданого поштою для відправки як поштового відправлення, доцільно використовувати субрахунок другого порядку до субрахунку 281, наприклад субрахунок 2812 «Товари в дорозі».
Щодо витрат на пересилання поштових відправлень (замовлень), то вони включаються продавцем до складу витрат на збут та враховуються на однойменному рахунку 93. Це підтверджує й п. 23 Методрекомендацій № 145, де уточнено, що витрати на пересилання товарів поштою включаються до складу витрат на збут за статтею 3.7 «Витрати на транспортування».
Приклад відображення в податковому та бухгалтерському обліку операцій із продажу товарів поштою
Приклад . Підприємство «Чиста оселя» 14.08.2012 р. отримало від покупця заяву-замовлення на придбання однієї одиниці товару (універсального миючого засобу для кухні «Блиск-форте»). Доставка товару здійснюється поштою.
Вартість поштових послуг за пересилання товару (посилка масою 0,5 кг з оголошеною цінністю 120 грн. та повідомленням про вручення) — 16,50 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 2,75 грн.).
Продажна вартість товару, уключаючи вартість пересилання, — 136,50 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 22,75 грн.).
Собівартість товару — 80 грн.
Товар передано пошті 16.08.2012 р. Згідно з повідомленням про вручення товар отримано покупцем 21.08.2012 р.
У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються так:
Варіант 1. Розрахунок за товар здійснюється у формі попередньої оплати
Таблиця 2
№ з/п | Дата | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік | ||
Дт | Кт | доходи | витрати | ||||
1 | 15.08.2012 р. | Отримано від покупця (замовника) передоплату за товар (через підприємство поштового зв’язку) | 311 | 681 | 136,50 | — | — |
2 | Відображено податкові зобов’язання з ПДВ у складі отриманої передоплати за товар | 643 | 641/ПДВ | 22,75 | — | — | |
3 | 16.08.2012 р. | Товар передано пошті | 2812 | 2811 | 80 | — | — |
4 | Відображено витрати на пересилання товару поштою | 93 | 685 | 13,75 | — | 13,75 | |
5 | Відображено суму податкового кредиту у складі вартості витрат на пересилання товару | 641/ПДВ | 685 | 2,75 | — | — | |
6 | Оплачено послуги пошти з пересилання товару | 685 | 311 | 16,50 | — | — | |
7 | 21.08.2012 р. | Товар отримано покупцем (згідно з повідомленням про вручення) | 361 | 702 | 136,50 | 113,75 | 80 |
8 | Списано раніше відображену суму податкових зобов’язань із ПДВ | 702 | 643 | 22,75 | — | — | |
9 | Списано собівартість реалізованого товару | 902 | 2812 | 80 | — | — | |
10 | Здійснено залік заборгованостей з покупцем | 681 | 361 | 136,50 | — | — | |
11 | 31.08.2012 р. | Віднесено на фінансовий результат: | |||||
— дохід від продажу товару | 702 | 791 | 113,75 | — | — | ||
— собівартість реалізованого товару | 791 | 902 | 80 | — | — | ||
— вартість послуг з пересилання товару | 791 | 93 | 13,75 | — | — |
Варіант 2. Розрахунок за товар здійснюється в формі подальшої оплати .
Таблиця 3
№ з/п |
| Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, | Податковий облік | ||
Дт | Кт | доходи | витрати | ||||
1 | 16.08.2012 р. | Товар передано пошті | 2812 | 2811 | 80 | — | — |
2 | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ у складі вартості переданого пошті товару | 643 | 641/ПДВ | 22,75 | — | — | |
3 | Відображено витрати на пересилання товару поштою | 93 | 685 | 13,75 | — | 13,75 | |
4 | Відображено суму податкового кредиту у складі вартості витрат на пересилання товару | 641/ПДВ | 685 | 2,75 | — | — | |
5 | Оплачено послуги пошти з пересилання товару | 685 | 311 | 16,50 | — | — | |
6 | 21.08.2012 р. | Товар отримано покупцем (згідно з повідомленням про вручення) | 361 | 702 | 136,50 | 113,75 | 80 |
7 | Списано раніше нараховану суму податкових зобов’язань із ПДВ при отриманні товару покупцем | 702 | 643 | 22,75 | — | — | |
8 | Списано собівартість проданого товару | 902 | 2812 | 80 | — | — | |
9 | Отримано грошові кошти від покупця в оплату товару | 311 | 361 | 136,50 | — | — | |
10 | 31.08.2012 р. | Віднесено на фінансовий результат: | |||||
— дохід від продажу товару | 702 | 791 | 113,75 | — | — | ||
— собівартість товару | 791 | 902 | 80 | — | — | ||
— вартість послуг із пересилання поштового відправлення | 791 | 93 | 13,75 | — | — |
Такий порядок обліку операцій із продажу товару поштою. Бажаємо вам взаємовигідної співпраці з поштою та вдячних покупців!