Якщо відшкодування (помилково заявлене в неоплаченій частині) зменшене податківцями під час перевірки
У декларації за червень платником податків заявлено бюджетне відшкодування. Проте під час камеральної перевірки виявилось, що суму відшкодування було помилково завищено платником податків (помилково «до відшкодування» заявлено частину неоплаченого ПДВ), у зв’язку з чим платнику податків направлено повідомлення-рішення за формою «В1». Чи можна таку суму надалі відобразити в декларації у складі залишку від’ємного значення та заявити до відшкодування в разі оплати?
(м. Харків)
Відповідь: Відразу зазначимо, що платник податків має повне право «відновити» помилково заявлені «до відшкодування» суми в декларації та надалі (у разі оплати) врахувати їх у розрахунку бюджетного відшкодування наступних періодів. Адже так і повинно було насправді бути, якби не було допущено помилки (!), але, на жаль, помилково відшкодування було заявлено платником податків «достроково» (без оплати), що й виявилося податківцями під час перевірки.
У такому помилковому випадку, як передбачено п.п. «б» п. 200.14 ПКУ, виявивши під час перевірки (камеральної або позапланової виїзної документальної) завищення суми бюджетного відшкодування, податковий орган направляє платнику податків податкове повідомлення-рішення за формою «В1», у якому відображаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (як випливає із запитання, таке повідомлення-рішення й було отримано платником податків). При цьому в періоді отримання від податківців такого повідомлення-рішення за формою «В1» відображена в ньому сума (на яку зменшується бюджетне відшкодування та одночасно збільшується залишок від’ємного значення) із знаком «+» має бути перенесено платником податків у рядок 21.3 декларації з ПДВ.
Водночас, відповідаючи не так давно на аналогічне запитання (про можливість подальшого відображення такої суми платником податків у декларації «у складі залишку від’ємного значення») у розділі 130.20.01 Єдиної бази податкових знань, розміщеної на сайті ДПСУ (далі — ЄБПЗ), податківці висловилися негативно. На їх думку, зменшення суми бюджетного відшкодування, на яке видано повідомлення-рішення за формою «В1», нібито не може бути віднесене до залишку від’ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. І тому враховуватися при розрахунку бюджетного відшкодування майбутніх періодів така сума не може.
Проте аргументація податківців виглядає малопереконливою — таку свою позицію вони обґрунтовують тим, що норми ст. 198 ПКУ нібито не припускають включення до складу податкового кредиту подібних «вилучених» від’ємних сум. Водночас, як це не дивно, положення цієї статті у цьому випадку, на наш погляд, навпаки, захищаючи податковий кредит, стоять на варті платника податків. Адже платник податків, який задекларував (у разі дотримання умов зі ст. 198 ПКУ) податковий кредит, проте при цьому припустився помилки і помилково заявив його неоплачену частину до відшкодування, не має позбавлятися зовсім такого податкового кредиту. А від нього в цьому випадку потрібно тільки виправити помилку. Тому таку суму має бути «повернено» із суми, заявленої до відшкодування, до складу залишку від’ємного значення (через рядок 21.3 декларації) і надалі при оплаті може враховуватися платником податків при розрахунку бюджетного відшкодування на загальних підставах.
У цьому сенсі також примітним є той факт, що сама назва рядка 21.3 декларації з ПДВ «зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу» припускає можливість у тому числі й збільшення ззалишку від’ємного значення. Проте запитання, очевидно, виникло через те, що п.п. 4.6.7 розд. V Порядку № 1492
ситуації не уточнює, у цілому вказуючи тільки на те, що рядок 21.3 декларації передбачено для відображення збільшення чи зменшення залишку від’ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24) за результатами камеральної або документальної перевірки, проведеної податковим органом./p>У зв’язку з цим також, до речі, заглянемо в минуле і пригадаємо минулі «докодексні» часи, коли схожі норми (щоправда, про тоді ще відведений для цих цілей рядок 23.5 «старої» ПДВ-декларації*) траплялися й у «старому» Порядку № 166. І хоча сам попередній Порядок № 166 (як і сьогоднішній Порядок № 1492) також у цьому плані був небагатослівний, ситуацію із заповненням рядка 23.5 докладніше пояснював лист ДПАУ від 06.08.2008 р. № 15844/7/16-1117, у якому також окремо (!) виділявся і цей випадок, і зокрема, наголошувалося: збільшення значення цього рядка декларації виникає в тому числі й у разі встановлення під час перевірки «неправомірного включення до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду, з якого немає фактичної оплати одержувачем товарів (послуг) сум «вхідного» ПДВ». У зв’язку з чим таку суму, виключену перевіряючими з бюджетного відшкодування, слід було відображати за рядком 23.5 декларації (тобто з «відновленням» у складі накопиченого від’ємного значення).
*У минулому, у «докодексні» часи, у ПДВ-декларації також був аналогічний рядок 23.5 «зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу», який пізніше з унесенням змін до форми наказом ДПАУ від 21.09.2009 р. № 8 став рядком 23.4.
Залишається відзначити, що раніше, в іншій своїй консультації з розділу 130.25 ЄБПЗ (строк дії якої тепер чомусь обмежено «до 10.01.2012 р.») податківці із цього приводу висловлювалися інакше, навпаки, цілком правильно роз’яснюючи: якщо за результатами перевірки податковим органом установлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування та одночасне заниження залишку від’ємного значення, то сума завищеного бюджетного відшкодування відображається в особовому рахунку із знаком «-» (мінус), а сума збільшення залишку від’ємного значення переноситься платником податків із знаком «+» у рядок 21.3 декларації. При цьому така сума враховується у складі залишку від’ємного значення до моменту проведення розрахунків із постачальниками, після чого на загальних підставах може заявлятися до бюджетного відшкодування.
Вважаємо, що насправді такі правила залишаються актуальними та мають застосовуватися й на сьогодні (чому раптом податківці різко й безпідставно змінили свою думку із цього приводу залишається незрозумілим). А тому сума (у неоплаченій частині), на яку під час перевірки зменшено податківцями бюджетне відшкодування, для платника податків «не зникає», а підлягає «поверненню» до складу від’ємного значення (за рядком 21.3 декларації) і може на загальних підставах заявлятися до відшкодування в разі оплати.
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
