Працівнику встановлено інвалідність: до і після

Працівнику встановлено інвалідність: до і після

У попередніх публікаціях ішлося про випадки, коли на роботу прийнято фізичну особу, якій уже встановлено інвалідність. Разом із тим, на практиці можлива ситуація, коли працівник після тривалої хвороби набуває статусу інваліда в період перебування у трудових відносинах із роботодавцем. Порядок оплати листка непрацездатності в цьому випадку має свої особливості. Про те, як оплачується листок непрацездатності, як оподатковуються лікарняні за період до встановлення інвалідності та зарплата після встановлення інвалідності, якщо працівник продовжує працювати, читайте в цій статті.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Відповідно до Порядку № 439* перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються роботодавцем. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) починаючи із шостого дня хвороби за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) інвалідності.

* Попри те що Порядок № 439 було прийнято на виконання норм Закону № 2213, який з 01.01.2011 р. втратив чинність, указаний документ продовжує діяти та регулювати порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Підставою для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, є:

— виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (п. 3 Порядку № 439 та ч. 1 ст. 51 Закону № 2240), якщо для працівника це місце роботи є основним;

— копія листка непрацездатності, завірена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, та довідка про середню заробітну плату з основного місця роботи, довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом (якщо застрахована особа працює на декількох місцях роботи за сумісництвом) (п. 21 Порядку № 1266).

Щоб розібратися, як правильно оплатити листок непрацездатності в разі, коли після тривалої хвороби працівнику встановлено інвалідність, спершу звернемося до документів, які регламентують порядок його видачі та заповнення (Інструкції № 455 та Інструкції № 532).

Листок непрацездатності видається на весь період тимчасової непрацездатності до її відновлення або до встановлення групи інвалідності МСЕК (п. 2.1 Інструкції № 455).

Згідно з п. 4.1 Інструкції № 455 направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування за наявності стійкого або безповоротного характеру захворювання, а також у разі, коли хворого було звільнено від роботи впродовж чотирьох місяців із дня настання тимчасової непрацездатності або впродовж п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням за останні дванадцять місяців, а при захворюванні туберкульозом — впродовж десяти місяців із дня настання непрацездатності. МСЕК проводить огляд хворого протягом семи днів із дня надходження документів (п. 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317).

Якщо хворий визнається інвалідом, листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК. При цьому дата встановлення інвалідності повинна збігатися з днем надходження (реєстрації) документів у МСЕК (п. 3.11 Інструкції № 532) та обов'язково зазначатися в листку непрацездатності (п. 4.3 Інструкції № 455).

Таким чином, період, протягом якого документи хворого розглядалися у МСЕК (уключаючи день, яким закрито листок непрацездатності та встановлено інвалідність), оплаті не підлягає. Це також випливає з листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 31.03.2010 р. № 04-06/Ш-155з-230.

Слід звернути увагу ще на один момент. У разі тривалої хвороби працівнику може видаватися декілька листків непрацездатності. Починаючи з другого листка непрацездатності кожний наступний листок непрацездатності буде продовженням попереднього, якщо в першому листку непрацездатності підкреслено «Продовжує хворіти» та вказано номер нового листка непрацездатності, а в наступних листках непрацездатності підкреслено «продовження» та вказані номер і серія попереднього листка непрацездатності.

У зазначеній ситуації перший листок непрацездатності оплачується так: перші п'ять днів хвороби оплачуються за рахунок коштів роботодавця, починаючи з шостого дня хвороби виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду. Подальші листки непрацездатності, які є продовженням, оплачуються за рахунок коштів Фонду.

Рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства на підставі листка непрацездатності протягом десяти днів із дня його надходження.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності та допомога по тимчасовій непрацездатності розраховуються відповідно до п. 20 Порядку № 1266 шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства. Докладно про порядок розрахунку виплат по тимчасовій непрацездатності читайте у статті «Виплати по тимчасовій непрацездатності: порядок розрахунку» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 24.

Звертаємо увагу: при оплаті листків непрацездатності, які є продовженням, для обчислення середньої зарплати береться той самий розрахунковий період, що і для першого листка непрацездатності (див. лист Мінпраці від 02.11.2007 р. № 623/020/99-07 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 91). Тобто оплата листка непрацездатності, який є продовженням, здійснюється виходячи з тієї самої середньої зарплати, яка була розрахована для оплати першого листка непрацездатності.

Нагадаємо, що виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду здійснюється після отримання грошей від Фонду на спеціальний рахунок, відкритий для цих цілей. Докладніше про це читайте у статті «Соцстрахівські» допомоги: виплачуємо по-новому» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 33, с. 30.

Звертаємо увагу: після встановлення працівнику інвалідності право на допомогу по тимчасовій непрацездатності виникне в нього тільки після виходу на роботу при настанні страхового випадку. Отже, якщо працівник надасть листок непрацездатності, що свідчить про його хворобу в період після встановлення інвалідності і до виходу на роботу, такий листок не оплачується. Це підтверджують фахівці Мінсоцполітики (див. консультацію в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 13, с. 26).

Лікарняні. Суми виплат по тимчасовій непрацездатності, нараховані за період до встановлення інвалідності, обкладаються єдиним соціальним внеском (далі — ЄСВ) (у частині нарахувань та утримань) та податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО). Відразу зауважимо, що суми лікарняних обкладаються в загальному порядку за ставками 15 і 17 % (докладніше див. статтю «Виплати інвалідам: оподаткування та облік» на с. 32).

Що стосується обкладення ЄСВ, то запитання виникає щодо ставки в частині нарахувань*. Пояснимо чому. Лікарняні нараховуються в місяці надання листка непрацездатності. У зв'язку з цим частину лікарняних за дні, що припадають на період до встановлення працівнику інвалідності, буде нараховано, коли працівника буде визнано інвалідом у встановленому порядку та він може надати копію довідки МСЕК, яка є підставою для нарахування ЄСВ на зарплату та лікарняні інваліда за спеціальними ставками (абз. 2 п. 3.13 Інструкції № 21-5) (див. таблицю на с. 40).

* Таке запитання не виникне тільки у підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ і УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає не менше 25 % суми витрат на оплату праці, оскільки такі роботодавці нараховують ЄСВ у розмірі 5,3 % на зарплату та лікарняні всіх працівників.

Водночас згідно з роз'ясненнями фахівця Пенсійного фонду (див. на с. 46) нарахування роботодавцем ЄСВ за спеціальними ставками (8,41 %, 5,5 %) на зарплату та лікарняні працівників-інвалідів здійснюється з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше отримання підприємством копії довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності. Ураховуючи, що лікарняні нараховуються працівнику за період до встановлення інвалідності, ЄСВ на такі виплати нараховується в розмірі 33,2 %.

Розмір ставки ЄСВ у частині утримань із сум лікарняних становитиме 2 %.

Зарплата. У разі визнання хворого працездатним в листку непрацездатності у графі «Стати до роботи» указується дата, наступна за датою огляду в МСЕК (п. 3.11 Інструкції № 532). Із цієї дати працівник може приступити до роботи.

Починаючи з дня виходу на роботу, йому повинна нараховуватися заробітна плата. При оподаткуванні зарплати такого працівника слід ураховувати те, що йому встановлено інвалідність, звісно, тільки в разі, якщо він надасть відповідний документ (як уже зазначалося, це копія довідки з акта огляду в МСЕК).

Якщо працівнику встановлено I або II групу інвалідності, то він має право претендувати на підвищений розмір ПСП (у 2012 році — 804,75 грн.) за умови, що його зарплата не перевищує граничного розміру доходу (у 2012 році — 1500 грн.).

Спеціальна ставка ЄСВ у частині нарахувань на зарплату інваліда може застосовуватися з моменту отримання підприємством копії довідки з акта огляду в МСЕК про встановлення групи інвалідності.

Докладно про оподаткування заробітної плати працівника, якому встановлено інвалідність, читайте у статті «Виплати інвалідам: оподаткування та облік» на с. 32.

Приклад. Працівник підприємства (менеджер відділу збуту) хворів протягом чотирьох місяців, після чого був направлений для огляду до МСЕК. Останній листок непрацездатності (продовження попереднього листка непрацездатності) було надано працівником у січні 2012 року. Він свідчить про тимчасову непрацездатність працівника з 29.12.2011 р. Згідно з листком непрацездатності 10.01.2012 р. працівника було направлено на МСЕК та оглянуто у МСЕК 16.01.2012 р. За результатами огляду працівнику було встановлено III групу інвалідності з 10.01.2012 р. Попередні листки непрацездатності, що свідчать про хворобу працівника, було надано та оплачено раніше. Середньоденна зарплата, виходячи з якої оплачувався перший листок непрацездатності, становить 192 грн. Страховий стаж — 13 років 7 місяців.

17 січня 2012 року працівник вийшов на роботу та надав копію довідки МСЕК про встановлення інвалідності. У зв'язку з установленням інвалідності працівник подав заяву про встановлення йому неповного робочого часу (4 години на день). Заробітна плата працівника складає 2000 грн.

У зв'язку з тим, що наданий листок непрацездатності є продовженням попереднього, він оплачується за рахунок коштів Фонду та розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється виходячи з тієї самої середньої зарплати, що і для першого листка непрацездатності.

Згідно з листком непрацездатності оплаті підлягають 6 робочих днів, що припадають на період тимчасової непрацездатності (29, 30 грудня 2011 року, 3, 4, 5, 6 січня 2012 року). Період з 10 по 16 січня 2012 року не оплачується, оскільки з 10.01.2012 р. працівнику встановлено інвалідність.

У січні 2012 року працівнику нараховано:

— допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 1152,00 грн. (192 грн. х 6 роб. дн.);

— заробітну плата за 11 фактично відпрацьованих днів січня в сумі 1100 грн. (2000 грн. : 20 роб. дн. х 11 роб. дн.).

Допомогу отримано від Фонду на спеціальний рахунок, відкритий підприємством для цих цілей, 03.02.2012 р. та виплачено разом із зарплатою 07.02.2012 р.

На цьому завершуємо розгляд теми про роботу фізичних осіб, визнаних у встановленому порядку інвалідами. Закликаємо роботодавців дотримуватися гарантій, передбачених чинним законодавством для таких працівників. Матеріал цього тематичного номера стане у пригоді юридичним особам та фізичним особам — підприємцям, які уклали трудовий договір або ЦПД з фізособою-інвалідом.