Хто не може бути платником єдиного податку

Вид діяльності

КВЕД-2005

КВЕД-2010

1

2

3

4

Юридичні особи та ФОП

Діяльність з організації, проведення азартних ігор*

92.71.0. Діяльність з організації азартних ігор.
Цей підклас включає: діяльність казино, ігорних будинків тощо, пов'язану з організацією карткових та інших азартних ігор, таких як бридж, покер, преферанс, більярд, лото тощо (ставки, парі);
експлуатацію ігрових грошових автоматів.
Цей підклас включає також організацію лотерей, включаючи продаж лотерейних квитків

92.00. Організування азартних ігор.
Цей клас включає карткові ігри та діяльність казино, таку як:
продаж лотерейних квитків;
роботу ігрових автоматів;
роботу віртуальних сайтів з віртуальними азартними іграми;
букмекерство та ставки;
ставки;
роботу казино, у тому числі казино на воді

* Обмеження набуде чинності з дня набуття чинності законом, що регулює питання діяльності у сфері грального бізнесу (п. 1 розд. II Закону № 4014). Наразі гральний бізнес в Україні заборонено.

Коментар. Як бачимо, у цій ситуації перекодування з КВЕД-2005 на КВЕД-2010 для суб'єкта господарювання у плані можливості чи неможливості перебування на спрощеній системі оподаткування нічого не змінить.
Проте, як зазначалося вище, на нашу думку, пріоритет у визначенні переліку заборонених видів діяльності необхідно віддавати спеціальним законодавчим актам, а не класифікаторам видів економічної діяльності. Так, згідно із Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. № 1334-VI до азартних ігор не належать, зокрема, організація та проведення лотерей, гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу), гра на гральних автоматах типу «кран-машина» (двокоординатні автомати), де як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо).
Виходить, що навіть якщо у суб'єкта господарювання в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування буде вказано код 92.71.0 «Діяльність з організації азартних ігор», але при цьому здійснюватиметься діяльність з організації лотерей, уключаючи продаж лотерейних квитків, або з організації «неазартного» боулінгу чи більярда, відмовити у видачі Свідоцтва платника єдиного податку податкові органи не повинні. Але на практиці, найімовірніше, проблеми в подібних ситуаціях виникатимуть:
 — раніше чинне законодавство, що також встановлювало заборону на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами, які працюють у сфері азартних ігор, поширювало її й на діяльність з організації та проведення лотерей;
 — формально передбачена п. 4 Порядку видачі свідоцтва платника єдиного податку, затвердженого наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. № 1675, підстава для відмови у податкового органу буде (невідповідність суб'єкта господарювання вимогам ст. 291 ПКУ, яка в тому числі називає заборонені види діяльності).
У зв'язку з цим вважаємо, що суб'єкту господарювання доцільніше вказати в заяві код 92.71.0, але як назву здійснюваної діяльності писати «Організація лотерей, включаючи продаж лотерейних квитків», або «Організація гри в боулінг», або «Організація гри в більярд»

Обмін іноземної валюти

67.13.0. Інша допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва.
Цей підклас включає:
 — всі види діяльності, які є допоміжними по відношенню до фінансового посередництва та не входять до інших групувань, такі як діяльність брокерів по іпотечних операціях, діяльність пунктів обміну валют тощо

66.12. Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах.
Цей клас включає:
 — операції на фінансових ринках за дорученням інших осіб (наприклад, діяльність біржових маклерів) та інша подібна діяльність;
 — брокерська діяльність з цінними паперами;
 — брокерська діяльність за контрактами на постачання товарів;
 — діяльність пунктів з обміну валют тощо

Коментар. Визначальним для встановлення кола операцій, що підпадають під цю заборону, мають стати положення Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Нацбанку від 12.12.2002 р. № 502. Так, відповідно до п. 1.2 Інструкції до валютно-обмінних операцій з іноземною валютою відносяться:
 — купівля у фізичних осіб — резидентів та нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;
 — продаж фізичним особам — резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;
 — зворотний обмін фізичним особам — нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;
 — конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави.
Таким чином, саме на перелічені види валютно-обмінних операцій має поширюватися заборона займатися ними, перебуваючи на єдиному податку.
Як бачимо, перелік видів діяльності, що підпадають під відповідний код за КВЕД, у цьому випадку виявляється більш широким, ніж перелік операцій, здійснення яких перегороджує шлях суб’єкту господарювання до спрощеної системи.
Водночас це не означає, що інші види діяльності, указані за цим кодом КВЕД, дозволені для спрощенців. Для деяких із них установлено свою заборону

Виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів

Широкий перелік видів діяльності, зокрема коди 15.91.0. Виробництво дистильованих алкогольних напоїв, 52.25.0. Роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, 15.92.0. Виробництво етилового спирту із зброджуваних продуктів, 16.00.0. тощо

Перелік також дуже широкий, зокрема коди 11.01. Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв; 11.03. Виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин; 46.34. Оптова торгівля напоями; 47.25. Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах тощо

Коментар. Як бачимо, усупереч поширеній думці про заборону для спрощенців зовнішньоекономічної діяльності, вона дозволена. Заборона стосується тільки експорту й імпорту підакцизних товарів.
Згідно зі ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Орієнтація на КВЕД у цьому випадку також неможлива, оскільки, приміром, і КВЕД-2005, і КВЕД-2010 під одним кодом об’єднують торгівлю як алкогольними напоями (що є підакцизними), так і безалкогольними. Доречнішим виглядає посилання на УКТЗЕД, оскільки саме на його підставі встановлюються ставки акцизного податку у ПКУ.

У цій частині законодавець робить виняток та не поширює встановлену заборону на:
 — роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів у місткостях до 20 літрів (незалежно від того, який суб’єкт господарювання — юридична особа чи фізособа-підприємець — здійснює таку діяльність);
 — діяльність фізичних осіб, пов’язану з роздрібним продажем пива та столових вин (це звільнення, як бачимо, стосується тільки фізичних осіб —підприємців).
Звернемо увагу також на такий момент: якщо Указ № 727 установлював для фізосіб-підприємців заборону на торгівлю паливно-мастильними матеріалами в цілому, то в ПКУ йдеться про неможливість торгівлі підакцизними товарами. Отже, що стосується паливно-мастильних матеріалів, то в теорії можна говорити про те, що заборона стосуватиметься не всіх їх, а тільки тих із них, які є підакцизним товаром. У зв’язку з цим знову виникне питання про перелік паливно-мастильних матеріалів. Держоргани традиційно при відповіді на нього відсилали до ДК 016-97 «Державний класифікатор продукції та послуг», в якому міститься перелік назв ПММ та послуг з оптової та роздрібної торгівлі ними (див., наприклад, лист ДПАУ від 18.08.2005 р. № 16486/7/17-3117; зокрема, ідеться про послуги за кодом 50.50.10), і до ДСТУ 3437-96 «Нафтопродукти. Терміни та визначення».
Столовим вином вважається вино, виготовлене шляхом повного або неповного бродіння сусла. Залежно від вмісту цукру столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке (п. 28 ст. 1 Закону України «Про виноград і виноградне вино» від 16.06.2005 р. № 2662-IV).
На ресторанний бізнес заборони немає. Фізособи-підприємці можуть продавати в ресторані пиво та столові вина, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування. Інший алкоголь під забороною.
Юридичні особи, які займаються роздрібним продажем пива та столових вин, перебувати на спрощеній системі оподаткування не можуть.
Про критерії розмежування роздрібної та оптової торгівлі див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 89.
Слід зауважити: заборона, що розглядається, не торкнеться тих суб’єктів, які виступають посередниками в торгівлі підакцизними товарами, діючи від імені та за рахунок довірителя (це визнають і податкові органи на рівні консультацій, розміщених в ЄБПЗ). Зверніть увагу: ідеться про договір доручення, а не про договір комісії. Причому цей варіант оформлення відносин можливий тільки при оптовій торгівлі.
Немає підстав і для зміни позиції податківців щодо того, що не підпадає під заборону діяльність з технічного обслуговування автомобіля, під час якої відбувається заміна автомобільного мастила, оскільки така операція не вважається його продажем (див. лист ДПАУ від 18.08.2005 р. № 16486/7/17-3117; «Вісник податкової служби України», 2005, № 41, с. 51).
Напевно залишиться під забороною на застосування спрощеної системи оподаткування, приміром, і така діяльність як надання послуг з куріння кальяну з використанням тютюнових сумішей (див. «Вісник податкової служби України», 2005, № 47, с. 49)

Видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення

13.20.0. Добування руд кольорових металів; 14.50.0. Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань; 27.41.0. Виробництво дорогоцінних металів. Цей підклас не включає виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів; 51.52.4. Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами, 27.54.0. Лиття інших кольорових металів тощо

07.29 Добування руд інших кольорових металів; 08.99 Добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, н.в.і.у.; 24.41 Виробництво дорогоцінних металів; 24.54 Лиття інших кольорових металів. Цей клас не включає виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами тощо

Коментар. Як бачимо, звернення тільки до КВЕД у цьому випадку також не дозволить окреслити коло тих операцій, які підпадають під заборонені «видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення», оскільки дуже часто під один код класифікатора підпадають операції, що здійснюються як щодо дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, так і щодо інших корисних копалин. У зв’язку з цим доцільно звернутися до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.97 р. № 637/97-ВР. У ньому зокрема розкриті поняття «дорогоцінні метали», «дорогоцінне каміння», «дорогоцінне каміння органогенного утворення», а також надані визначення таким операціям, як видобуток, виробництво, використання, а також операції з дорогоцінним камінням і дорогоцінними металами.
Найбільш дискусійне питання на сьогодні: чи можуть на спрощеній системі перебувати суб’єкти господарювання, які займаються діяльністю з виготовлення та продажу ювелірних виробів?
Податкові органи вже висловилися з цього питання: у своєму листі від 05.12.2011 р. № 1237/8/23-50-0318 ДПСУ вказує на те, що виробники та торговці ювелірними виробами не можуть бути платниками єдиного податку.
На користь такої позиції можуть наводитися такі аргументи:
 — Закон № 637 до поняття «дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння» включає, у тому числі, і вироби з них (хоча є підстави говорити, що йдеться виключно про промислові вироби);
 — на торгівлю дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них, у тому числі ювелірними, поширюються єдині вимоги нормативно-правових актів.
Водночас, недостатньо чіткі законодавчі формулювання дозволяють знайти аргументи і на користь можливості перебування на спрощеній системі оподаткування суб’єктів, які займаються виготовленням та продажем ювелірних виробів:
 — у законодавстві, що діяло до 01.01.2012 р., заборону було сформульовано дещо інакше: під неї потрапляли видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптова, роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінних металів, які підлягали ліцензуванню. Тоді в телеграмі від 18.07.2005 р. № 14106/7/31-0017 ДПАУ, звернувшись до КВЕД, зазначала, що під дію цієї норми не підпадає виготовлення та торгівля ювелірними виробами. Зараз також можна використати посилання на КВЕД: і КВЕД-2005, і КВЕД-2010 діяльність з виробництва та продажу ювелірних виробів відмежовують від діяльності з виробництва та продажу дорогоцінного каміння і дорогоцінних металів;
 — Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності УКТЗЕД (див. додаток до Закону про Митний тариф України від 05.04.2001 р. № 2371-ІІІ) окремо класифікує дорогоцінні метали/каміння (до яких належать, зокрема, промислові вироби з них, відходи, брухт) та окремо ювелірні вироби;
 — ювелірні вироби названо окремим видом продукції згідно з Державним класифікатором продукції і послуг.
Але впевнено себе можуть почувати лише суб’єкти господарювання, які займаються виготовленням ювелірних виробів за індивідуальним замовленням або їх ремонтом. Таку діяльність зазначено в переліку побутових послуг населенню як дозволену для перебування на спрощеній системі оподаткування (що може бути також розцінено як ще один аргумент на користь супротивників позиції ДПСУ про заборону перебування на спрощеній системі оподаткування виробників та торговців ювелірними виробами)

Видобуток, реалізація корисних копалин

Секція C. Добувна промисловість.
Ця секція не включає: перероблення видобутих речовин (див. секцію D), розлив по пляшках природних та мінеральних вод з джерел та свердловин (див. 15.98), подрібнення та інші види оброблення деяких мінеральних неметалевих речовин, що не пов'язані з підземним або відкритим добуванням корисних копалин (див. 26.81, 26.82), виробництво паливного газу на газопереробних заводах (див. 40.21), збирання, очищення та розподілення води (див. 41), розвідувальне буріння свердловин (див. 45.12), проведення геологорозвідувальних робіт (див. 74.20.2)

Секція B. Добувна промисловість і розроблення кар'єрів.
Ця секція не включає: перероблення видобутих матеріалів, див. секцію C «Переробна промисловість», використання видобутих матеріалів у будівництві без подальшого їх перероблення, див. секцію F «Будівництво», розлив у пляшки природних та мінеральних вод з природних джерел та свердловин, див. 11.07, роблення, подрібнення та інші види оброблення ґрунту, гірських порід та мінералів, не пов'язані з добувною промисловістю та розробленням кар'єрів, див. 23.9

Коментар. Поняття «видобуток корисних копалин» та «корисні копалини» наведено в ПКУ. Так, згідно з п.п. 14.1.51 ПКУ добування корисних копалин — сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини. Під корисними копалинами у ПКУ розуміються природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки (п.п. 14.1.91 ПКУ).
Відповідно до Кодексу законів про надра від 27.07.94 р. № 132/94-ВР віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного або місцевого значення здійснюється Кабміном за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. Наразі залишається чинним перелік у редакції постанови Кабміну від 16.08.2005 р. № 747. До корисних копалини віднесено й підземну, а також питну воду. Це означає, що провадження діяльності з її видобування унеможливлює застосування суб’єктом господарювання спрощеної системи оподаткування.
Водночас, згідно з КВЕД розлив у пляшки природних і мінеральних вод з природних джерел та свердловин (якщо суб’єкт господарювання не займається їх видобуванням, а лише фасує та продає) виділено в окремий вид діяльності, що може свідчити про можливість провадження цього виду діяльності на спрощеній системі оподаткування.
Вважаємо, що ті суб’єкти господарювання, які здійснюють видобування корисних копалин у своїх господарських (у значенні — виробничих) та побутових цілях (ст. 23 Кодексу законів про надра), можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування. Заборона стосується тільки тієї діяльності, яка здійснюється безпосередньо для продажу води

Діяльність у сфері фінансового посередництва

65.2. Фінансове посередництво.
Ця група включає фінансове посередництво, крім того, яке здійснюють фінансові установи.
65.21. Фінансовий лізинг. 65.22. Надання кредитів. 65.23. Інше фінансове посередництво.
67.1. Допоміжні послуги у сфері фінансового посередництва

64.20. Діяльність холдингових компаній.
Включає діяльність фінансових холдингових компаній.
64.30. Трасти, фонди та подібні фінансові суб'єкти.
Включає діяльність довірчих товариств, траст-фондів, інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів) та інших фінансових посередників

64.92. Інші види кредитування.
Включає діяльність ломбардів.
64.99. Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення)
Включає інше фінансове посередництво, пов’язане, в основному, з розміщенням фінансових коштів (крім надання позик).
64.19. Інші види грошового посередництва

Коментар. У цій частині заборона не поширюється на діяльність у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР, сюрвейєрами, аварійними комісарами і аджастерами, визначеними розд. III ПКУ.
Слід зазначити, що самі податкові органи і за часів Указу № 727 украй рідко для визначення кола заборонених видів діяльності зверталися до КВЕД, віддаючи пріоритет спеціальним нормам, що регулюють ту чи іншу діяльність. Цей підхід (без звернення до КВЕД) підтримували й суди (див. наприклад, постанову ВСУ від 08.04.2002 р. № 1/5/783).
Така ситуація мала місце і при визначенні того, яка саме діяльність має належати до фінансового посередництва. Податкові органи для відповіді на це запитання зверталися до ст. 333 ГКУ, згідно з якою фінансова діяльність суб’єктів господарювання включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування. При цьому під фінансовим посередництвом слід розуміти діяльність, пов’язану з одержанням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями. Спеціальним актом, яким слід керуватися при визначенні забороненого для спрощенців кола операцій, тоді ДПАУ не без підстав назвала Закон України «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-III (див. лист ДПАУ від 23.06.2006 р. № 6903/6/15-0416).
Привертає до себе увагу і застереження законодавця про діяльність сюрвейєрів, аварійних комісарів та аджастерів, визначених розд. III ПКУ. Відповідні визначення наведені в п.п. 156.1.1 ПКУ:
«сюрвейєр» — фізична або юридична особа, яка здійснює обстеження об’єкта перед прийняттям його на страхування та після настання страхового випадку, а також з’ясовує причини страхової події;
«аварійний комісар» — фізична або юридична особа, яка з’ясовує причини настання страхового випадку, визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам, передбаченим законодавством;
  «аджастер» — фізична або юридична особа, що бере участь у вирішенні питань з урегулювання заявлених претензій страхувальника у зв’язку із настанням страхового випадку, а також здійснює оцінку збитку після страхового випадку та визначає суму страхового відшкодування, що підлягає виплаті, виходячи із зобов’язань страховика)

Діяльність з управління підприємствами

74.15.0. Управління підприємствами. Включає:
 — діяльність з управління холдинговими компаніями, що оперують переважно в сфері володіння цінними паперами (або іншими частками капіталу) інших компаній і підприємств з метою здійснення контролю над ними або впливу на прийняття ними управлінських рішень;
 — діяльність арбітражних керуючих

64.20. Діяльність холдингових компаній. Включає діяльність фінансових холдингових компаній, які володіють активами (контрольним пакетом акцій) групи дочірніх підприємств, але не залучені до керування ними.
70.10. Діяльність головних управлінь (хед-офісів). Включає: діяльність холдингових компаній, які залучені до керування; діяльність головних управлінь (хед-офісів), централізованих адміністративних офісів та різних офісів, що здійснюють ведення справ, спостерігають та керують іншими підрозділами компанії або підприємства, здійснюють стратегічне або організаційне планування, беруть участь у прийнятті рішень

Коментар. Будь-які спеціальні вимоги до здійснення діяльності з управління підприємствами нормативно-правовими актами не передбачені, тому єдиним орієнтиром у тому, що слід розуміти під цим видом діяльності, залишається КВЕД. Але якщо у КВЕД-2005 такий вид діяльності, як «управління підприємствами», прямо названо (і зокрема включає діяльність арбітражних керуючих), то у КВЕД-2010 діяльності з подібним формулюванням немає. Якщо ж скористатися запропонованим Укрстатом сервісом щодо встановлення відповідності між видом діяльності за КВЕД-2005 і КВЕД-2010 (див. http://kved.ukrstat.gov.ua), то виходить, що коду 74.15.0 Управління підприємствами за КВЕД-2005 відповідають коди 64.20 Діяльність холдингових компаній і 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів) за КВЕД-2010.
Діяльність з консультування у сфері бізнес-процесів під заборону підпадати не повинна

Діяльність з надання послуг пошти та зв'язку

64. Діяльність пошти та зв'язку включає групи:
64.1. Поштова та кур'єрська діяльність.
64.11.0. Діяльність національної пошти.
64.12.0. Кур'єрська діяльність.
64.2. Діяльність зв'язку.
Ця група включає діяльність з передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах та надання доступу до телекомунікаційних мереж, зокрема мережі Інтернет.
64.20.0. Діяльність зв'язку

53.1. Діяльність національної пошти включає класи:
53.10. Діяльність національної пошти.
53.20. Інша поштова та кур'єрська діяльність.
Цей клас включає послуги з виймання, сортування, транспортування та доставки (внутрішніх та міжнародних) поштових відправлень у вигляді посилок та бандеролей, здійснюваних фірмами, крім національної пошти, відповідно до зобов'язань з надання послуг у зоні загального охоплення.
Цей клас також включає послуги з доставки додому.
61.10. Діяльність у сфері проводового електрозв'язку. Включає діяльність у сфері проводового електрозв'язку; надання доступу до мережі Інтернет оператором кабельної інфраструктури.

61.20. Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку. Включає діяльність у сфері радіозв’язку; надання доступу до мережі Інтернет оператором безпроводової інфраструктури.
61.30. Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку. Включає діяльність у сфері супутникового електрозв’язку; надання доступу до мережі Інтернет оператором супутникової інфраструктури.
61.90. Інша діяльність у сфері електрозв’язку. Включає іншу діяльність у сфері електрозв’язку (телекомунікацій), зокрема, перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівлю та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг)

Коментар. Маємо ситуацію, коли формулювання виду діяльності за КВЕД-2005 повністю збігається з формулюванням за ПКУ (розд. 64 «Діяльність з надання послуг пошти та зв’язку»), хоча при цьому ПКУ на КВЕД не посилається. При цьому якщо за КВЕД-2005 кур’єрська діяльність мала свій підклас 64.12.0 (що входить до розділу 64), то за КВЕД-2010 кур’єрська діяльність має спільний клас з іншою поштовою діяльністю (тобто діяльністю не національної пошти).
Кур’єрська діяльність, виходячи як з тексту КВЕД-2005, так і за КВЕД-2010, уключає виймання, перевезення та доставку листів, бандеролей та посилок, що здійснюються недержавними підприємствами. При цьому поняття кур’єрської та поштової діяльності розмежовуються за суб’єктом їх здійснення: поштова діяльність здійснюється національним поштовим оператором, кур’єрська — недержавними підприємствами.
Аналогічне розуміння поняття кур’єрської діяльності можна зустріти і в інших нормативно-правових актах. Наприклад, у Методиці розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна під поняттям «кур’єрська служба» розуміється діяльність суб’єктів господарювання на основі приватної власності з надання послуг з перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень.
Якщо дотримуватись КВЕД, кур’єрська діяльність (а з 01.01.2012 р. і послуги з доставки додому) не може здійснюватися на єдиному податку. Проте, на наш погляд, є підстави тлумачити приписи ПКУ ліберальніше, указуючи на те, що кур’єрська діяльність цією забороною не охоплюється, оскільки:
по-перше, КВЕД виключно у статистичних цілях об’єднує кур’єрську діяльність з поштовою;
по-друге, суб’єкт, який здійснює кур’єрську діяльність, не надає послуг поштового зв’язку в розумінні Закону про поштовий зв’язок.
Крім того, за КВЕД-2010 до кур’єрської діяльності віднесено й послуги з доставки додому, що, на наше переконання, не є основою для заборони їх здійснення на спрощеній системі оподаткування.
Що стосується діяльності зв’язку, то її виділення у КВЕД-2010 у декілька окремих кодів дало суб’єктам господарювання, які працюють у цій сфері, надію на можливість перебування на єдиному податку. На жаль, на нашу думку, подібні сподівання марні. Незалежно від того, буде у відомостях з ЄДР щодо такого суб’єкта господарювання вказано групу 64.2. Діяльність зв’язку, що входить до розділу 64. Діяльність пошти та зв’язку (за КВЕД-2005), або ж один із таких кодів, як 61.10, 61.20, 61.30, 61.90 (за КВЕД-2010), установлена заборона на перебування на спрощеній системі оподаткування поширюватиметься на таку діяльність.

Діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату

52.50.0 Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах.
Цей підклас включає:
 — роздрібну торгівлю антикваріатом, букіністичними книгами тощо

47.79 Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах.
Цей клас включає:
 — роздрібну торгівлю букіністичними книгами;
 — роздрібну торгівлю іншими уживаними товарами;
 — роздрібну торгівлю антикваріатом;
 — діяльність аукціонних будинків (роздрібна торгівля)

Коментар. Свого часу діяльність з перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) предметами мистецтва, колекціонування та антикваріату належала до ліцензованої, проте реально діючою ця норма так і не стала.
Слід зазначити: якщо сліпо керуватися КВЕД, то згідно з його приписами під заборону потрапить будь-яка діяльність з торгівлі вживаними товарів. Безумовно, таке трактування ні на чому не ґрунтується. Заборону слід тлумачити значно вужче, поширюючи її тільки на предмети мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування чи антикваріату (див. зокрема Правила торгівлі антикварними речами, затверджені наказом Мінекономіки, Мінкультури від 29.12.2001 р. № 322/795).
А от, приміром, діяльність з торгівлі товарами second hand на спрощеній системі оподаткування допускається

Діяльність з організації, проведення гастрольних заходів

92.32.0. Діяльність концертних та театральних залів.
Цей підклас включає:
 — діяльність з управління концертними, театральними та іншими залами для глядачів та організації гастролей: установлення декорацій, освітлення чи іншого обладнання;
 — діяльність агентств з розповсюдження квитків;
 — експлуатацію концертних, театральних та інших залів для глядачів та обладнання.
Цей підклас не включає діяльність кінотеатрів.
92.34.0. Інша видовищно-розважальна діяльність.
Цей підклас включає:
 — організацію розваг, не віднесених до інших групувань: вистав лялькових театрів, циркових вистав, розважальних тирів, родео, феєрверків,  танцювальних шкіл та викладачів танцю тощо.
Цей підклас не включає інші види рекреаційної діяльності

90.02. Діяльність із підтримки театральних і концертних заходів.
Цей клас включає:
діяльність щодо технічного підтримання живих театральних вистав, концертів, опери, танців або інших сценічних виступів;
діяльність режисерів, продюсерів, художників-оформлювачів та декораторів сцени, інженерів з освітлювання тощо.
Цей клас також включає:
діяльність продюсерів або підприємців у сфері мистецтва з визначеними приміщеннями або без них.
90.04. Функціювання театральних і концертних залів.
Цей клас включає роботу концертних та театральних залів та інших приміщень.

93.29. Організування інших видів відпочинку та розваг.
Цей клас включає діяльність, пов’язану з організацією відпочинку та розваг (за винятком парків розваг та тематичних парків):
роботу ігрових автоматів;
діяльність парків відпочинку (без пансіону);
надання транспортних засобів для розважальних цілей, наприклад, човнів;
діяльність гірськолижних треків;
прокат устатковання для дозвілля та відпочинку як невід’ємну частину розважальних комплексів;
ярмарки та шоу, які мають відношення до відпочинку;
діяльність пляжів, у тому числі оренду приміщень, таких як лазні, купальні, приміщень із шафками із замками, стільцями тощо;
роботу танцювальних майданчиків.
Цей клас також включає:
діяльність продюсерів або підприємців у сфері мистецтва з певними приміщеннями або без них;
прокат більярдних столів для населення

Коментар. При визначенні того, яка діяльність не дозволяється для здійснення на спрощеній системі оподаткування і вважається гастрольною, пріоритет слід віддати Закону України «Про гастрольні заходи в Україні» від 10.07.2003 р. № 1115-IV.
Відповідно до нього гастрольні заходи — видовищні заходи (фестивалі, концерти, вистави, лекційно-концертні, розважальні програми, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу «Луна-парк» тощо) закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, у тому числі тимчасових, окремих виконавців за межами їх стаціонарних сценічних майданчиків. Гастрольні заходи, за винятком благодійних гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів.
Організатори гастрольних заходів — суб'єкти господарювання, що займаються організацією гастрольних заходів на території України і статутними документами яких передбачено таку діяльність.
Порядок організації та проведення гастрольних заходів затверджено постановою Кабміну від 15.01.2004 р. № 35.
Ті види діяльності, які класифіковано за кодами 92.32.0 або 92.34.0 за КВЕД-2005 або ж за кодами 90.02, 90.04, 93.29 за КВЕД-2010, однак не охоплюються поняттям гастрольних заходів згідно із Законом № 1115, під заборону не підпадають за умови дотримання інших вимог для перебування на спрощеній системі оподаткування

Фізичні особи — підприємці

Технічні випробування та дослідження (група 74.3 Класифікації ДК 009:2005)

74.30.0. Технічні випробування та дослідження.
Цей підклас включає:
вимірювання чистоти води та повітря, радіоактивності тощо;
аналіз стану навколишнього середовища: газів, диму, стічних вод тощо;
випробувальні роботи в галузі гігієни харчування, у тому числі випробування та ветеринарний контроль, пов'язані з виробництвом продуктів харчування;
випробування на міцність, надійність та зносостійкість виробів;
контроль розрахунків елементів будівельних конструкцій;
сертифікацію літаків, транспортних засобів, резервуарів, що працюють під тиском, ядерних установок тощо;
технічний догляд автотранспортних засобів

71.20. Технічні випробування та дослідження.
Включає усі види економічної діяльності, які належали до позиції 74.30.0

Коментар. Єдиний із заборонених видів діяльності, зазначений з прив'язкою до коду за КВЕД.
Це обмеження поширюється тільки на фізосіб-підприємців

Діяльність у сфері аудиту

74.12.0. Діяльність у сфері бухгалтерського обліку
та аудиту.
Цей підклас включає:
 — реєстрацію, накопичення, узагальнення
та зберігання інформації про діяльність підприємств;
 — підготовлення, перевірку, підтвердження достовірності фінансових рахунків, звітів, балансів;
 — складання податкових декларацій для юридичних та фізичних осіб;
 — консультування та представництво (крім юридичного) від імені клієнтів перед податковими інспекціями

69.20. Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування

Коментар. Попри те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку у межах КВЕД має той самий код, що і діяльність у сфері аудиту, під заборону для застосування спрощеної системи оподаткування підпадають тільки аудитори. Це визнають і самі податкові органи (відповідну консультацію розміщено в ЄБПЗ).
Обмеження поширюється тільки на фізосіб-підприємців