Складаємо декларацію з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року

Складаємо декларацію з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон № 2063 — Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2093-III.

Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон № 3609 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI.

Закон № 4014 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.2011 р. № 4014-VI.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Указ № 727 — Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98.

Наказ № 114 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» від 28.02.2011 р. № 114.

Наказ № 1213 — наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» від 28.09.2011 р. № 1213.

Інструкція № 21-5 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5.

Постанова № 32-3 — постанова правління Пенсійного фонду України «Про внесення змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» від 25.10.2011 р. № 32-3.

П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.

П(С)БО 25 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39.

Незважаючи на те що Міністерство фінансів України наказом № 1213 затвердило нову форму декларації з податку на прибуток підприємства, за II — IV квартали 2011 року платники податків повинні подавати декларацію за тією самою формою, за якою вони звітували за II, II — III квартали 2011 року, тобто за формою, затвердженою наказом № 114 (докладно про особливості заповнення цієї форми ми розповідали в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 56, 58, 87).

За новозатвердженою формою підприємства вперше звітуватимуть з податку на прибуток за I квартал 2012 року. Річ у тім, що згідно з п. 4 наказу № 1213 цей наказ набуває чинності з дня його офіційного опублікування. Його офіційно опубліковано 18.11.2011 р. у газеті «Офіційний вісник України». А абзацом другим п. 46.6 ПКУ встановлено, що до визначення нових форм декларації (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення, чинними є форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення. На це звертають увагу податківці в консультації, розміщеній в розділі 110.30.03 ЄБПЗ.

До речі, для самовиправлення помилок, виявлених до 01.04.2012 р. в раніше поданих деклараціях, також слід використати декларацію за формою, затвердженою наказом № 114. Після 1 квітня 2012 року помилки можна буде виправляти тільки в новій декларації (за формою, затвердженою наказом № 1213).

Разом з декларацією за II — IV квартали 2011 року до податкового органу має бути подано всі необхідні додатки, у тому числі за необхідності Додаток ВО (він подається виключно за підсумками звітного (податкового) року при здійсненні операцій з нерезидентами, які мають офшорний статус).

Інформація про те, які додатки подаються платником податків разом з декларацією, указується шляхом проставляння у відповідному рядку декларації «Наявність додатків» у певній комірці позначки «Х», а в комірках під символами «ВП» і «СБ» — кількості додатків ВП і СБ, що подаються.

Якщо якийсь рядок декларації або додатка до неї не заповнюється у зв'язку з відсутністю операції (суми), то в такому рядку проставляється прокреслення. У разі незаповнення окремих рядків декларації через відсутність відповідних операцій передбачені таким рядком додатки не заповнюються та не подаються до податкового органу (див. консультації податківців, розміщені в розділі 110.30.03 ЄБПЗ).

Нагадаємо, що декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком з 01.04.2011 р. — з дати набуття чинності розд. III ПКУ (див. п. 2 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).

Декларацію з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року за формою, затвердженою наказом № 114 , повинні подати всі платники цього податку, незалежно від того, виникло в них у звітному періоді податкове зобов'язання чи ні.

Крім того, таку декларацію (із заповненими в ній рядками 17 — 19) та складеним до неї Додатком ПН повинні подати також юридичні особи — неплатники податку на прибуток (зокрема, платники єдиного податку за Указом № 727 та фіксованого сільськогосподарського податку) у разі виплати будь-якого доходу з джерелом його походження з України (що обкладається податком на прибуток згідно з п. 160.2 ПКУ) на користь нерезидента або уповноваженої ним особи. Інші додатки до такої декларації не подаються, а незаповнені рядки прокреслюються. При цьому в заголовній частині Додатка ПН на підставі Класифікації країн світу, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 22.12.2010 р. № 527, у полі «Назва країни резиденції (за Класифікатором держав світу)» наводиться назва країни резиденції нерезидента українською мовою, а в полі «Код країни (за Класифікатором держав світу)» проставляється тризначний цифровий код країни нерезидента. На це звертають увагу податківці в консультації, розміщеній у розділі 110.30.03 ЄБПЗ.

Відповідно до пп. 49.18 , 49.19 ПКУ податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Таким чином, декларацію з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року має бути подано не пізніше 9 лютого 2012 року .

Водночас є підприємства, які подають декларацію за підсумками податкового (звітного) року у строки, установлені для річного базового податкового (звітного) періоду, тобто для таких підприємств граничний строк подання декларації — 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року. До них належать, наприклад, підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції (для них податковий період згідно з п.п. 152.9.1 ПКУ розпочинається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року) та суб'єкти космічної діяльності (згідно з п. 20 підрозд. 4 розд. XX ПКУ податковий період для них дорівнює одному звітному календарному року).

Що стосується суми податкового зобов'язання, вказаного в податковій декларації, то її платник податків повинен самостійно сплатити до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання цієї декларації (п. 57.1 ПКУ).

Зверніть увагу: граничний 10-денний строк, відведений на сплату податкового зобов'язання, визначеного в декларації за II — IV квартали 2011 року, припадає на вихідний день (19 лютого 2012 року — неділя). Проте перенесення строку сплати на операційний (банківський) день, наступний за вихідним, у ПКУ не передбачено (можливість такого перенесення встановлено п. 49.20 ПКУ лише щодо строків подання звітності, а для строків сплати аналогічної норми про «перенесення» в ПКУ немає), тому суму податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року має бути сплачено не пізніше 17 лютого 2012 року (тобто 17 лютого — останній день сплати).

Нагадуємо, що ставка податку на прибуток у період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. становила 23 %, а з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. становить 21 %.

А як у такому разі повинні звітувати підприємства, утворені в середині IV кварталу 2011 року, і яку ставку податку на прибуток застосовувати?

Передусім зауважимо, що згідно з п.п. 152.9.2 ПКУ у платників податків, утворених у середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок узяття їх на облік у податковому органі як платників податку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

За роз'ясненнями працівників податкового відомства (див. консультацію, розміщену в розділі 110.30.03 ЄБПЗ), новачки, зареєстровані в середині IV кварталу 2011 року, повинні подати дві декларації з податку на прибуток:

— одну — за підсумками податкового періоду, який розпочинається з дати реєстрації такого платника податку в органах ДПС і закінчується останнім календарним днем поточного року (31.12.2011 р.). При складанні цієї декларації застосовується ставка податку на прибуток, що діяла на період реєстрації платника податків, тобто 23 %;

— другу — за підсумками податкового періоду, який розпочинається з початку року (01.01.2012 р.) і закінчується останнім календарним днем I кварталу 2012 року (31.03.2012 р.). При складанні цієї декларації застосовується ставка податку на прибуток, що діє в I кварталі 2012 року, тобто 21 %.

Для подання декларації до податкового органу п. 49.3 ПКУ пропонує платникам податків вибрати один із таких способів:

а) подати особисто або через уповноважену на це особу;

б) надіслати поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення. Це потрібно зробити не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання декларації (п. 49.5 ПКУ);

в) направити в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, установленому законодавством.

Зверніть увагу: хоча при прийнятті податкової звітності податківці не перевіряють повноваження особи, яка її подає, і посвідчення її особи (вони не наділені таким правом), однак заперечують проти подання цієї звітності кур'єрською службою (див., зокрема, консультацію, опубліковану в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 44, с. 11). Отже, щоб не марнувати свої сили та час на з'ясування стосунків з контролерами, краще вибрати один з уподобаних ними варіантів подання декларації.

Ви, звісно, пам'ятаєте, як ще зовсім недавно податківці активно просували свою ідею про можливість уключення до рядка 06.6 прибуткової декларації за II квартал 2011 року та наступні звітні періоди від’ємного значення I кварталу без урахування від’ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого за підсумками 2010 року (див., зокрема, лист ДПАУ від 08.09.2011 р. № 828/3/15-1212 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 77, а також лист Юридичного управління Департаменту правової роботи ДПСУ від 12.09.2011 р. № 10-2018/3582). Тобто вони фактично встановлювали заборону на відображення в цьому рядку збитків минулих років. На неправомірність такої позиції ДПСУ ми вказували у статті « Про відображення збитків минулих років у 2011 році» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 77).

Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики став на захист платників податків та направив на адресу ДПСУ лист від 10.11.2011 р. № 04-39/10-1160 (текст листа та коментар до нього див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 95, с. 24), у якому зазначив, що п. 3 підрозд. 4 розд. XX ПКУ не містить заборони на врахування у 2011 і 2012 роках збитків, що виникли до 01.01.2011 р., отже, такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від’ємного значення.

Таким чином, декларацію з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року підприємства можуть подавати з урахуванням старих збитків. Тим більше, що жодні штрафні санкції за ігнорування думки ДПСУ з цього приводу застосовуватися не повинні (докладніше див. статтю «Чи можна розраховувати на амністію щодо штрафів?» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 85, с. 34).

При заповненні рядка 15 декларації з податку на прибуток підприємство враховує проведені коригування (як у бік збільшення, так і в бік зменшення) податкових зобов'язань — у межах раніше нарахованого за рядком 14 декларації суми податку. Про це свідчить сама назва рядка 15 — «Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період)».

За роз'ясненнями податківців (див. консультацію, розміщену в розділі 110.30.03 ЄБПЗ), у разі виправлення в поточній декларації помилок попереднього звітного періоду в рядку 15 поточної декларації наводиться показник рядка 14 Додатка ВП. Отже, за рядком 15 поточної декларації буде враховано суму проведених уточнень (причому якщо Додатків ВП, якими виправляються помилки поточного року, подається декілька, то при заповненні рядка 15 декларації враховуються дані кожного з них). При виправленні помилок через уточнюючу декларацію до рядка 15 декларації за наступний звітний період поточного року уключається показник рядка 14 такої уточнюючої декларації. Тим самим ці рядки 15 поточної декларації буде належним чином скориговано (збільшено чи зменшено) на суму донарахованих або знятих у результаті виправлення помилки податкових зобов'язань.

Якщо через уточнюючу декларацію виправляються помилки минулих років, то на рядок 15 це жодним чином не впливає, оскільки рядок 15 «працює» тільки в межах звітного податкового року.

При цьому майте на увазі, що до рядка 15 декларації з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року не потрапляють суми коригувань, пов'язаних з виправленням помилок I кварталу 2011 року.

Докладніше про виправлення помилок див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 96.

Ще деякий час тому податківці виступали проти перерахунку заборгованості за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) в іноземній валюті, що виникла до 01.04.2011 р., та визначення за нею в податковому обліку курсових різниць за правилами п.п. 153.1.3 ПКУ (див. лист ДПАУ від 07.04.2011 р. № 6823/6/15-0315 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 84). Нам такий підхід вбачався нічим не обґрунтованим, адже виходило, що при погашенні будь-якого «перехідного» інвалютного боргу (не важливо, є він при цьому монетарним чи немонетарним), до «податкових» доходів/витрат мала включатися сума заборгованості за курсом НБУ на момент її виникнення (докладніше з цього приводу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 86, с. 20).

І от нещодавно працівники податкового відомства переглянули свою позицію та погодилися з тим, що курсові різниці за «перехідною» заборгованістю за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) в іноземній валюті визначаються в порядку, установленому п.п. 153.1.3 ПКУ (див. лист від 30.12.2011 р. № 10953/7/15-1217 на с. 19 цього номера).

Такий підхід податківців слід урахувати при складанні декларації з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року та навести інвалютні показники відповідно до нього.

Підприємствам, які дотримувались первісної позиції ДПСУ щодо визначення курсових різниць, коригування відображених раніше показників доведеться провести через уточнюючу декларацію як самостійне виправлення помилок, оскільки причиною цих коригувань є не зміна законодавства, а лише трансформація думки податківців щодо його застосування.

Утім, можливо, працівники податкового відомства в цьому випадку будуть лояльними та дозволять скористатися в цілях коригування відповідними рядками звітної декларації.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за результатами діяльності в II — IV кварталах 2011 року до платника податків не застосовуються, але пеня відповідно до ст. 129 ПКУ при заниженні податкових зобов'язань може загрожувати.

Як ви пам'ятаєте, Закон № 3609 уніс до ПКУ істотні коригування. При цьому певна частина «прибуткових» змін почала діяти заднім числом з дати набуття чинності розд. III ПКУ, тобто з 1 квітня 2011 року. У їх числі опинилися, зокрема, валютні, боргові, ціннопаперові зміни та зміни, що стосуються «прибуткових» перехідних положень ПКУ.

Більшу ж частину «прибуткових» нововведень, що містилися в пп. 40 — 53, 55 — 59 п. 1 розд. I Закону № 3609, слід було застосовувати з 1 числа звітного (податкового) місяця опублікування та набуття чинності Законом № 3609 , тобто з 1 серпня 2011 року (повний перелік зазначених змін наведено у статті «Строки набуття чинності окремими положеннями Закону № 3609» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 64). Найважливішими нововведеннями, які ввійшли до цієї частини, є:

— перегляд порядку податкового обліку загальновиробничих витрат (ЗВВ): вони повинні відображатися в податковому обліку за бухобліковими правилами та включатися до «податкової» собівартості виготовленої та реалізованої продукції (робіт, послуг) відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, тобто після розподілу, що проводиться згідно з п. 16 П(С)БО 16. У результаті цих змін платники податків у декларації з податку на прибуток за II — III квартали 2011 року мали відобразити «податкову» собівартість так: у періоді квітень — липень уключити до неї тільки прямі витрати, а в періоді серпень — вересень сформувати її за бухобліковими правилами (докладніше див. статтю «Декларація з податку на прибуток за II — III квартали: важливі акценти» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 87);

— необхідність установлення строку дії права користування нематеріальних активів (НМА), щодо яких такий строк у правовстановлюючих документах не застерігався, на рівні 10 років (див. останній абзац п.п. 145.1.1 ПКУ).

Такий різноплановий підхід законодавця до податково-прибуткових змін викликав чимало запитань та нарікань. Виправити ситуацію мав Закон № 4014.

Так, п. 5 розд. I цього Закону вніс корективи до абзацу першого п. 2 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3609, завдяки яким дату набуття чинності усіма «прибутковими» нововведеннями останнього було перенесено з 1 серпня на більш ранній строк — на «перше число звітного (податкового) періоду», тобто на 1 квітня 2011 року, хоча сам Закон № 4014 набув чинності з 01.01.2012 р. Те, що зазначені зміни повинні діяти саме з 1 квітня 2011 року, підтверджують і податківці в консультації, розміщеній у розділі 110.30.03 ЄБПЗ.

Це означає, що декларацію за II — IV квартали 2011 року платники податків повинні складати з урахуванням вимог Закону № 4014, тобто зробити перерахунок уже відображених витрат заднім числом.

Візьміть до відома: зміна норм законодавства не спричинює необхідності виправлення помилки в розумінні ст. 50 ПКУ, тому результати коригувань, що проводяться, просто враховуються у відповідних рядках декларації з податку на прибуток без заповнення Додатка ВП та без подання жодних уточнюючих розрахунків (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 96, с. 43). Відповідно в цьому випадку штрафні санкції за порушення податкового законодавства за підсумками діяльності у II — IV кварталах 2011 року до платників податків не застосовуються, що також підкреслюють податківці у згаданій консультації, розміщеній у розділі 110.30.03 ЄБПЗ.

Тепер докладніше про порядок проведення перерахунку.

Загальновиробничі витрати. Отже, починаючи з 1 квітня 2011 року щодо собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг), що відображена в періоді квітень — липень та включає лише прямі витрати, має бути здійснено перерахунок, а саме: до неї має бути включено також змінні та постійні ЗВВ цього періоду, які припадають на реалізовані товари (роботи, послуги). Про те, як слід ураховувати ЗВВ у податково-прибуткових цілях відповідно до вимог ПКУ, читайте у статті « Загальновиробничі витрати в податковій собівартості» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 73.

Цей перерахунок у декларації з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року відображається в такому порядку: підсумковий показник Додатка ЗВ до декларації за II — III квартали 2011 року (рядок 06.1) у частині, що припадає на реалізовані товари (роботи, послуги), переноситься до рядка 05.1.16 Додатка СВ до декларації за II — IV квартали 2011 року, а та частина ЗВВ (змінних та постійних розподілених), які «сидять» у ще не реалізованих товарах (роботах, послугах), у декларації з податку на прибуток узагалі не відображається. Отже, Додаток ЗВ обнулюється та з річною декларацією не подається. Такий порядок підтримують і податківці (див. с. 47 цього номера).

Інакше кажучи, у річному Додатку СВ, що подається, фіксуються ЗВВ, що стали як виробничою собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) (змінні та постійні розподілені ЗВВ (Дт 23 — Кт 91; Дт 901, 903 — Кт 26, 23)), так і «податковими» витратами (постійні нерозподілені ЗВВ (Дт 901, 903 — Кт 91), списані безпосередньо на собівартість реалізації в періоді їх здійснення).

Зверніть увагу: до рядка 05.1.16 Додатка СВ не повинні потрапляти суми амортизації за основними засобами та нематеріальними активами загальновиробничого призначення. Для відображення цих сум призначено відповідно рядки 05.1.3 і 05.1.4 Додатка СВ, які заповнюються на підставі підсумкового рядка графи 6 таблиці 1 Додатка АМ. У зв'язку із заповненням рядка 05.1.16 до Додатка СВ має бути подано детальну розшифровку сум та назв витрат, указаних у цьому рядку, у довільній формі. На такій розшифровці, як і на самій декларації, має бути проставлено підписи посадових осіб платника податків та його печатку.

Унаслідок особливого порядку відображення в декларації з податку на прибуток ЗВВ платник податків повинен проставити прокреслення у відповідних рядках:

— графи 7 таблиці 1 Додатка АМ до декларації;

— графи 6 таблиці 3 Додатка АМ до декларації (докладніше про те, як у такому разі слід заповнювати таблицю 3 Додатка АМ, зазначено у статті « Декларація з податку на прибуток за II — III квартали 2011 року: важливі акценти» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 87).

Ті платники податків, які не бажають робити перерахунок ЗВВ, здійснених до 01.08.2011 р., можуть просто перенести суми з Додатка ЗВ до декларації за II — III квартали 2011 року в рядок 05.1.16 Додатка СВ до декларації за II — IV квартали 2011 року (у такому разі річний Додаток ЗВ теж фактично міститиме прокреслення, тому подаватися не повинен). Щоправда, незважаючи на те що цей варіант не є штрафонебезпечним (штрафні санкції за порушення податкового законодавства за підсумками діяльності в II — IV кварталах 2011 року до платників податків не застосовуються, але може загрожувати пеня відповідно до ст. 129 ПКУ), він не відповідає духу змін, прописаних у Законі № 4014. До того ж неправильне формування у 2011 році собівартості продукції, що значиться на 01.01.2012 р. у залишках незавершеного виробництва та готової продукції на складі та буде реалізована в 2012 році, може призвести до перекручення розміру «податкових» витрат уже 2012 року, а це загрожуватиме штрафами (з 1 січня 2012 року поблажок у вигляді відсутності штрафів за помилки вже немає).

Амортизація «безстрокових» НМА (тобто строк дії права використання яких не застережено у правовстановлюючих документах). Оскільки всі «прибуткові» новації, унесені до ПКУ Законом № 3609, слід застосовувати з 1 квітня 2011 року, платники податків повинні на цю дату збільшити для цілей податкового обліку строк експлуатації до 10 років (якщо він становив менше 10 років) щодо тих «безстрокових» НМА, які перейшли до нового податкового обліку за результатами «першоквітневої» інвентаризації, а також щодо тих, які введено в експлуатацію в період з 01.04.2011 р. по 31.07.2011 р. уключно. Збільшення такого строку тягне за собою перерахунок нарахованої на ці НМА амортизації заднім числом, починаючи з 01.04.2011 р.

Такий перерахунок знайде своє відображення у відповідних графах таблиці 1 Додатка АМ до декларації з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року залежно від напряму використання НМА. Виняток становлять суми амортизації за НМА загальновиробничого призначення. Так, якщо всі суми ЗВВ підприємство відображає в рядку 05.1.16 Додатка СВ, то суми амортизації за загальновиробничими НМА, як, власне, і за загальновиробничими основними засобами (які припадають на собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг), не повинні включатися до графи 7 таблиці 1 Додатка АМ. Відображати таку суму слід (разом з амортизацією, що включається до складу прямих витрат) у графі 6 таблиці 1 Додатка АМ. Водночас, оскільки підсумкове значення графи 6 таблиці 1 Додатка АМ також переходить до аналогічного «амортизаційного» рядка 05.1.4 Додатка СВ (тобто частину ЗВВ у сумі амортизації вже буде відображено в рядку 05.1.4 цього Додатка), то в рядок 05.1.16 Додатка СВ відповідно слід записати суму ЗВВ за вирахуванням такої амортизації (тобто без суми амортвідрахувань).

До речі, декілька слів про порядок заповнення таблиці 1 Додатка АМ до декларації за формою, затвердженою наказом № 114, а саме її графи 5. До цієї графи має вписуватися значення тільки в першому звітному періоді кожного звітного року — до неї переноситься показник графи 11 такої таблиці за попередній звітний (податковий) рік, і до кінця такого року залишається незмінним.

У графі ж 5 таблиці 1 Додатка АМ до декларації за всі звітні періоди 2011 року проставляються прокреслення. При цьому якби і надалі підприємства продовжували звітувати з податку на прибуток за старою формою (затвердженою наказом № 114), то до графи 5 таблиці 1 Додатка АМ до декларації за I квартал 2012 року потрібно було б перенести суму з графи 11 таблиці 1 Додатка АМ до декларації за II — IV квартали 2011 року і далі до кінця 2012 року у графі 5 мала б фігурувати та сама величина. Проте Додаток АМ до декларації з податку на прибуток, форму якої затверджено наказом № 1213 і яка подаватиметься починаючи з I кварталу 2012 року, наведено в спрощеному форматі, тому показник графи 11 таблиці 1 Додатка АМ до декларації за II — IV квартали 2011 року до нового Додатка АМ (до декларації за I квартал 2012 року) не переноситиметься.

Як ви знаєте, Пенсійний фонд постановою № 32-3 уніс зміни до Інструкції № 21-5, зокрема до її п. 3.11, згідно з якими підприємства, що використовують працю працівників-інвалідів, зобов'язані нараховувати ЄСВ у розмірі 8,41 % як на суму заробітної плати працівників-інвалідів, так і на лікарняні, нараховані таким працівникам.

До того, нагадаємо, згідно з положеннями Інструкції № 21-5 у редакції, що діяла з 1 січня 2011 року, підприємства, на яких працюють інваліди, мали нараховувати ЄСВ у розмірі 8,41 % виключно на суми заробітної плати, нарахованої таким працівникам-інвалідам. А на виплати у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ЄСВ необхідно було нараховувати в розмірі 33,2 % незалежно від наявності у працівника статусу інваліда.

Однак оскільки зміни до Закону № 2464, що визначають порядок застосування ЄСВ у розмірі 8,41 %, не вносилися, а змінилося лише його трактування Пенсійним фондом, страхувальникам надано право за період січень — листопад 2011 року зробити перерахунок ЄСВ у частині нарахувань на суми виплат у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівників-інвалідів без застосування фінансових санкцій (див. лист Пенсійного фонду України від 28.11.2011 р. № 26339/03-20). Такий перерахунок підприємство могло здійснити у грудні 2011 року (докладніше про це читайте у статті « Відображаємо перерахунок ЄСВ щодо працівників-інвалідів» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 3).

При цьому в цілях оподаткування прибутку коригування «податкових» витрат у результаті проведення зазначеного перерахунку не повинно класифікуватися як виправлення помилки, оскільки страхувальник виконував приписи Пенсійного фонду, який згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 2464 уповноважений забезпечувати збір ЄСВ, вести облік надходжень від його сплати та здійснювати контроль за сплатою ЄСВ.

Таке коригування «податкових» витрат здійснюється шляхом зменшення показників відповідних рядків декларації з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року та додатків до неї.

Підприємства, які суми ЄСВ відображають у складі інших витрат, зменшують показник рядка 06.5.37 Додатка IВ до декларації на загальну суму коригування (на різницю між відсторнованою сумою ЄСВ за ставкою 33,2 % та донарахованою сумою ЄСВ за ставкою 8,41 %).

Якщо суми ЄСВ платник податків відображає у складі витрат залежно від їх спрямованості, то зменшенню підлягають показники таких рядків:

— 05.1.12 Додатка СВ — щодо працівників-інвалідів, безпосередньо зайнятих у виробництві;

— 05.1.16 Додатка СВ — щодо працівників-інвалідів, зайнятих в обслуговуванні та управлінні виробництвом;

— 06.2.11 Додатка АВ — щодо працівників-інвалідів, які значаться у складі адмінапарату;

— 06.3.4 Додатка ВЗ — щодо працівників-інвалідів, зайнятих збутом;

— 06.5.37 Додатка IВ — щодо інших працівників-інвалідів.

Що стосується витрат з ЄСВ у частині надмірно відображених валових витрат у I кварталі 2011 року, то їх зменшення можна провести через рядок 06.5.37 Додатка IВ.

Згідно з вимогами п. 46.2 ПКУ платники податків (крім малих підприємств) разом із декларацією з податку на прибуток повинні подати податковому органу річну фінансову звітність у складі:

— Балансу (форма № 1);

— Звіту про фінансові результати (форма № 2);

— Звіту про рух грошових коштів (форма № 3);

— Звіту про власний капітал (форма № 4);

— Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5);

— Додатка до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6). Цей Додаток складають підприємства, які: (а) зобов'язані оприлюднити річну фінансову звітність; (б) займають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг); (в) щодо продукції (товарів, робіт, послуг) яких до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін (у тому числі підприємства, що здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення).

Що стосується малих підприємств, то для них установлено такі вимоги:

1) особи, які сплачують податок на прибуток за нульовою ставкою згідно з п. 154.6 ПКУ, подають разом із декларацією з податку на прибуток річну фінзвітність у складі балансу (форма № 1-мс) та звіту про фінансові результати (форма № 2-мс) (див. ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік, п. 2 П(С)БО 25);

2) інші малі підприємства (суб'єкти малого підприємництва згідно із Законом № 2063) подають річну фінзвітність у складі балансу (форма № 1-м) та звіту про фінансові результати (форма № 2-м). На це вказують податківці в консультації, розміщеній у розділі 110.30.03 ЄБПЗ.

Нагадаємо, що згідно з ч. 7 ст. 63 ГКУ малими (незалежно від форми власності) вважаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує 70 млн грн. Великими підприємствами вважаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 250 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму 100 млн грн. Усі інші підприємства вважаються середніми.

Детальну класифікацію підприємств для цілей складання/подання фінансової звітності наведено в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 6, с. 24.

Нагадуємо, що підприємства, які користуються пільгами, у тому числі й з податку на прибуток, повинні подати не пізніше 9 лютого 2012 року Звіт про суми податкових пільг за підсумками 2011 року за формою, передбаченою додатком до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233.

Крім того, підприємства, прибуток яких звільнено від оподаткування відповідно до пп. 15, 17 — 19 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, зобов'язані подати до податкового органу разом із декларацією з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року Звіт про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 р. № 1685 (цей наказ та коментар до нього буде опубліковано в одному з найближчих номерів газети).

Такими є основні нюанси заповнення декларації з податку на прибуток за II — IV квартали 2011 року. Бажаємо вам легко впоратися з цим завданням!