Розрахунок коригування до ПН
Досить часто на практиці після складання податкової накладної відбувається перегляд договірних зобов'язань, що потребує, у свою чергу, проведення коригування у ПДВ-обліку. Для цих цілей передбачено Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної). Тому на продовження сьогоднішньої теми розглянемо випадки складання цього додатка, а також приділимо увагу порядку його заповнення.
Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Механізм коригування
Порядок проведення коригування ПДВ при перегляді договірних зобов'язань регулює ст. 192 ПКУ. Наведений у ній механізм коригування передбачає таке: якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, уключаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку — постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такого постачання, дозволяється лише:
а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості ;
б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Документально оформити перерахунок ПДВ, що проводиться, у такому разі допомагає Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної, затвердженої наказом № 1379, далі — розрахунок коригування (РК)). На його підставі продавець відповідно коригує раніше нараховані податкові зобов'язання, а покупець — податковий кредит.
Хто виписує РК
У п. 22 Порядку № 1379 наведено вичерпний перелік осіб, які мають право складання РК до податкової накладної (див. табл. 1).
Таблиця 1
Хто складає РК
| Особа | Статус особи |
| Продавець | Особа — платник податку, філія чи структурний підрозділ, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до п. 2 Порядку № 1379) |
| Особа, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету | |
| Особа — управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном | |
| Покупець | Отримувач послуги, наданої йому нерезидентом, місце постачання якої розташоване на митній території України |
Момент складання РК
Прямої відповіді на запитання, коли виписувати розрахунок коригування, ст. 192 ПКУ не містить. У ній лише зазначається, що його складає продавець (а в разі отримання послуг від нерезидента з місцем постачання на митній території України й покупець) у періоді проведення перерахунку податкових зобов'язань (з чого, на перший погляд, може здатися, що скласти РК потрібно вже, приміром, на дату підписання додаткової угоди, що змінює договірні умови та підкріплює перерахунок). Як випливає з п. 18 Порядку № 1379, порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних. Тому, ураховуючи, що для ПДВ-наслідків (виписки податкових накладних) вирішальним є правило першої події (пп. 187.1, 201.4 ПКУ), воно також буде визначальним і при складанні розрахунку коригування. На це звертали увагу і податківці, роз'яснюючи, що розрахунок коригування складається в момент зміни податкових зобов'язань, тобто в день повернення грошових коштів або в день повернення товарів — залежно від того, яка подія відбулася першою (консультації в розділі 130.10 ЄБПЗ; роз'яснення № 442 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 52).
Таким чином, при виписуванні РК (як і при виписуванні податкових накладних) слід орієнтуватися на першу з подій (повернення товару/грошових коштів). Тобто якщо домовленість про зміну договірних умов (або розірвання договору), була, наприклад, досягнута в одному періоді (приміром, у грудні), тоді як пов'язана з цим перша з подій (повернення товарів або грошових коштів) відбулася в іншому періоді (припустимо, уже в січні), то скласти РК та відкоригувати ПДВ сторони зможуть тільки в такому наступному періоді (тобто січні).
Випадки, за яких складається РК
Згідно з п. 18 Порядку № 1379 РК складається в разі коригувань податкових зобов'язань, що здійснюються відповідно до ст. 192 ПКУ, зокрема, у випадку:
— зміни суми компенсації вартості товарів/послуг (уключаючи наступний за постачанням перегляд цін);
— повернення товарів/послуг;
— повернення попередньої оплати (авансу) покупцю за товари/послуги.
При цьому існує низка ситуацій, коли податківці вказують на можливість складання РК також і в інших випадках, які формально під дію ст. 192 ПКУ не підпадають. Випадки, за яких складається РК, наведемо в табл. 2.
Таблиця 2
Випадки складання РК до податкової накладної
| Випадки | Примітка |
| 1 | 2 |
| Зміна ціни, якщо сторони — платники ПДВ | У цьому разі працюють «коригувальні» правила п. 192.1 ПКУ, що поширюється у тому числі й на випадки наступного за постачанням перегляду цін. Тобто на суму зменшення ціни продавець виписує РК, залишаючи один підписаний примірник покупцю. У результаті сторони отримують право на коригування ПДВ |
| Зміна ціни з покупцем — неплатником ПДВ | Якщо зменшення ціни з неплатником відбувається у межах гарантійних замін товарів або низькоякісних товарів згідно із законом або договором. Відносини із гарантійних замін регулюються ГКУ. Щодо кінцевих покупців, то згідно з ч. 7 ст. 8 Закону про захист прав споживачів «гарантійний» перерахунок вартості можливий при заміні неякісного товару на такий самий товар іншої марки, моделі, артикулу, модифікації (тоді як при заміні неякісного товару на товар аналогічної марки, моделі, артикулу, модифікації перерахунок вартості не здійснюється). Так, наприклад, покупець придбав товар «А» вартістю 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.), але згодом через виявлені в періоді гарантії дефекти міняє його на товар «Б» іншої моделі та вартістю вже не 1200 грн., а 960 грн. У цьому випадку, спираючись на п. 192.2 ПКУ, продавець отримує право зменшити свої ПДВ-зобов'язання. |
| Повернення товарів | Розглянемо ситуацію, коли повернули товар, але гроші за нього ще не повернули. Для ПДВ-наслідків вирішальним є правило першої події (п. 187.1 ПКУ), воно також буде визначальним і при складанні РК. На це звертали увагу і податківці, роз'яснюючи, що РК складається в момент зміни податкових зобов'язань, тобто в день повернення грошових коштів або в день повернення товарів — залежно від того, яка подія відбулася першою (консультації в розділі 130.10 ЄБПЗ; роз'яснення № 442 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 52). Тобто в день повернення товару підприємство повинне скласти РК до податкової накладної, за якою було раніше здійснено його постачання, відобразивши в ньому зменшення ПДВ. При цьому «завислі» в оплату поверненого товару грошові кошти не слід розцінювати як передоплату за щось і відповідно виписувати податкову накладну, якщо домовленість сторін обмежується лише поверненням товарів. Адже в цьому випадку відбувається «анулювання» операції. Інша справа, якщо сторони в додатковій угоді домовилися про те, що гроші за товар не повертаються, а використовуються для оплати іншого товару. Тоді, як роз'яснюють податківці в ЄБПЗ у розділі 130.07, постачальник на дату повернення товару повинен виписати податкову накладну на такі інші товари та нарахувати податкові зобов'язання на «завислу» суму плати за повернений товар. |
| Повернення товарів кінцевому споживачу, якщо сума повернення більше виручки за день | До податкової накладної, виписаної за щоденними підсумками операцій з постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу (який не є платником ПДВ), з урахуванням повернення покупцю (кінцевому споживачу) коштів, якщо такий покупець повернув товар, РК не виписується (консультація податківців, розміщена в ЄБПЗ у розділі 130.10). Однак у ситуації, коли сума повернення товару більше суми виручки за день, для повернення грошей покупцю касу РРО може бути поповнено через службове внесення готівки, при цьому сума ПДВ, нарахована за день, буде від’ємною. Проте, як указують податківці в ЄБПЗ у розділі 130.10, сума ПДВ, що віднімається продавцем із щоденних підсумків, визначається виключно в межах коштів, отриманих за продані товари, тобто врахування суми ПДВ у щоденних підсумках з від’ємним значенням не допускається. Тому тут замість «згортання» (тобто обліку такого повернення в підсумковій податковій накладній) потрібно показати повернення, виписавши РК до тієї підсумкової податкової накладної, у складі якої було відображено продаж поверненого товару |
| Повернення пільгових товарів та товарів, що оподатковуються за ставкою 0 % | Повернення пільгових товарів та товарів, що оподатковуються за ставкою 0 %, також підлягають коригуванню — продавець на них також виписує РК (див. консультації в розділі 130.10 ЄБПЗ). Щоправда, тут, зважаючи на відсутність самого ПДВ, фактично коригуються лише обсяги постачання |
| Повернення імпортних товарів нерезиденту | У цьому випадку варто відзначити думку податківців, які вважають, що, повертаючи імпортний товар нерезиденту, покупець повинен самостійно відкоригувати (зменшити) податковий кредит за імпортним ПДВ, сплаченим при ввезенні (консультація в розділі 130.31 ЄБПЗ). Не можемо з цим погодитися, адже формально положення ст. 192 ПКУ на цю ситуацію не поширюються, оскільки стосуються коригування ПДВ за операціями постачання, а не імпорту; до того ж продавець (нерезидент) у цьому випадку не є платником ПДВ. Та й сума «ввізного» ПДВ, фактично сплачена платником податків, йому при цьому не повертається. Тому підстав для її коригування не виникає. До речі, у минулому контролюючі органи дотримувалися в цьому питанні іншої думки, роз'яснюючи, що податковий кредит за «ввізним» ПДВ не коригується (п. 11 розд. V листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 21) |
| Повернення авансу покупцю — платнику ПДВ | Зверніть увагу, якщо повернення грошових коштів здійснюється частинами, то і РК доведеться виписувати на кожну дату повернення. Інакше кажучи, кількість РК визначатиметься числом таких часткових повернень (див. ЄБПЗ, код 130.10). |
| Повернення авансу покупцю — неплатнику ПДВ | Податківці не заперечують проти коригування ПЗ у разі повернення авансу неплатнику ПДВ, коли постачання товару ще не встигло відбутися (див. ЄБПЗ, код 130.10). Продавець має право виписати РК. При цьому обидва примірники РК залишаються у продавця без підпису покупця — неплатника ПДВ |
| Повернення авансу або зміна ціни за послуги від нерезидента з місцем постачання на митній території України | Відповідно до п. 180.2 ПКУ відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету при отриманні послуг від нерезидента на митній території України є отримувач таких послуг. Отримувач послуги повинен нарахувати на її вартість ПДВ («зверху») за основною ставкою (п. 208.2 ПКУ). При цьому податкові зобов'язання при отриманні нерезидентських послуг виникають за першою подією: за датою оплати або датою оформлення акта виконаних робіт (п. 187.8 ПКУ). Базою обкладення ПДВ є договірна вартість, яка перераховується в національну валюту за датою виникнення податкових зобов'язань (п. 190.2 ПДВ). У разі повернення авансу або зміни ціни за послуги від нерезидента підприємство — отримувач послуги повинно скласти РК до виписаної ним же за усією операцією податкової накладної. Таке право випливає з п. 22 Порядку № 1379 |
| Зміна номенклатури товарів | Як зазначають податківці в ЄБПЗ (код 130.10), зміна номенклатури товарів також є зміною суми компенсації їх вартості, оскільки один вид товарів за кількістю або вартістю зменшується, а інший на відповідну суму збільшується. В умовах, коли на момент оплати номенклатура товару, що авансується, з договору (специфікації) та інших документів однозначно не випливає, постачальник усе одно вимушений виписати податкову накладну, самостійно визначивши номенклатуру товару (послуг), що поставляється. У подальшому (у момент фактичного відвантаження) при зміні номенклатури товарів (послуг), що поставляються, необхідно виписати РК до такої податкової накладної |
| Коригування ПЗ у туроператора, відображених на дату авансу | Базою для обчислення ПДВ у туроператора є різниця між вартістю поставленого турпродукту та розміром витрат, понесених на його створення (ст. 207 ПКУ). Тому податкові зобов'язання, первісно відображені на дату авансу, коли достовірно не відома сума витрат, у туроператора підлягають коригуванню, як того вимагають податківці (ЄБПЗ розділ 130.32), його слід виконувати в ряд. 8.1 декларації з ПДВ та додатку Д1 до неї. У цій ситуації необхідно також виписати РК, підставою в цьому випадку буде зміна (хоча й умовна — для розрахунку ПДВ) суми компенсації вартості турпослуг |
| Продавець помилково виписав ПН двічі (за оплатою та за відвантаженням) | Коригування надміру нарахованих податкових зобов'язань, якщо продавець помилково виписав податкову накладну двічі (за оплатою та за відвантаженням), можливе за умови складання РК до помилкової податкової накладної. Цю позицію податківців викладено в ЄБПЗ у розділі 130.23. Ми ж, у свою чергу, вважаємо, що в цій ситуації слід застосовувати механізм виправлення помилок, подавши уточнюючий розрахунок |
| За пільговим товаром було помилково нараховано податкові зобов'язання з ПДВ | При коригуванні податкових зобов'язань, якщо за пільговим товаром було помилково нараховано податкові зобов'язання з ПДВ, то їх також слід зменшити за допомогою ряд. 8.1 та додатка Д1, виписавши при цьому РК до податкової накладної. Такий висновок випливає з консультації ЄБПЗ (розділ 130.10), де податківці також звертають увагу, що обов'язковою умовою для такого коригування є факт повернення грошей покупцю на суму ПДВ. |
Зверніть увагу: у разі зміни податкових зобов'язань у продавця у зв'язку з поверненням ним покупцю коштів за товари або повернення товарів РК виписується в день повернення, незалежно від того, здійснювалася така операція в тому звітному періоді, в якому була виписана податкова накладна, чи в іншому періоді (на це звертали увагу податківці в ЄБПЗ у розділах 130.10, 130.25).
Якщо повернення товарів (коштів) здійснено в тому самому звітному періоді до моменту виписки продавцем зведеної податкової накладної згідно з п. 15 Порядку № 1379, то суми ПДВ у зведеній податковій накладній продавцем указуються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі поставлених покупцю товарів або отриманого від нього авансу, тобто «згорнуто». При цьому РК до такої зведеної податкової накладної не виписується (див. консультацію податківців в ЄБПЗ у розділі 130.10).
ПДВ-коригування після 1095 днів
На думку податківців, якщо повернення товарів/передоплат (зміна ціни) відбуваються після 1095 днів з моменту постачання/передоплати (тобто періоду, в якому були первісно задекларовано податкові зобов'язання), то продавець здійснити коригування та зменшити податкові зобов'язання з ПДВ не може (консультація в розділі 130.10 ЄБПЗ, роз'яснення № 442, лист ДПАУ від 08.12.2006 р. № 23025/7/16-1517-05). Інакше кажучи, податківці визнають можливість проведення ПДВ-коригування у продавця тільки в межах установленого ст. 102 ПКУ строку давності — 1095 днів. А от щодо покупця податківці вимагають відкоригувати податковий кредит і за постачаннями «старше» 1095 днів (консультація в розділі 130.10 ЄБПЗ).
З такою непослідовною позицією податківців у цьому питанні ми не можемо погодитися. Вважаємо, що провести коригування ПДВ у такому разі зобов'язані і покупець, і продавець. Адже строки давності зі ст. 102 ПКУ, як відомо, стосуються виправлення помилок та донарахування податкових зобов'язань і випадків коригування ПДВ при зміні договірних зобов'язань не зачіпають (тобто на них не поширюються). До того ж головний аргумент «за» коригування ПДВ у цьому випадку полягає в тому, що в разі перегляду договірних умов та повернення товару/передоплати об'єкт оподаткування перестає існувати (просто відсутній), що, у свою чергу, потребує від сторін проведення перерахунку ПДВ. Хоча, можливо, щоб уникнути спорів із контролюючими органами, виходом у такому разі міг би бути зворотний продаж товарів замість їх повернення.
Правила заповнення РК
Порядок складання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних (п. 18 Порядку № 1379). Тобто РК заповнюється за тими самими правилами, що і податкові накладні (це стосується і мови заповнення, і способу заповнення). РК складається у двох примірниках. Після підписання його сторонами оригінал РК залишається у покупця товарів/послуг. Копія залишається у продавця (п. 19 Порядку № 1379).
На титульному аркуші РК указується, до якої податкової накладної та за яким договором уносяться зміни (п. 21 Порядку № 1379).
Номер РК присвоюється згідно з його номером запису в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (п. 18 Порядку № 1379, п. 9.3 Порядку № 1002).
При складанні РК філією або структурним підрозділом платника податків його номер установлюється з урахуванням присвоєного числового номера та зазначається числом через дріб. У чисельнику номера РК проставляється порядковий номер, а в знаменнику — числовий номер філії або структурного підрозділу. Також платники податку, які здійснюють види діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, при складанні РК у порядковому номері після дробу перед номером філії або структурного підрозділу вказують код відповідного виду діяльності. Якщо після видачі філією/структурним підрозділом податкової накладної головне підприємство до числового номера такої філії внесло зміни, то при складанні РК до такої податкової накладної вказується новий, присвоєний головним підприємством, окремий числовий номер (консультація в ЄБПЗ у розділі 130.10).
Дані про продавця і покупця наводяться у такому порядку, як і при заповненні податкової накладної. Якщо коригування до податкової накладної здійснюється після перереєстрації платника ПДВ, коли індивідуальний податковий номер не змінюється, то, як указують податківці в ЄБПЗ у розділі 130.10, платник податку має право виписати РК, указавши в ньому реквізити нового Свідоцтва.
У полі «Вид цивільно-правового договору» необхідно вказати договір, на підставі якого здійснюється коригування (на це звертали увагу податківці в ЄБПЗ у розділі 130.10). Тобто тут указується вид договору, за яким здійснюється коригування, а в полях для його реквізитів наводиться дата та номер додаткового договору, на підставі якого робиться коригування.
І ще, на титульному аркуші РК є поле «Дата оплати», якого немає в ПН. У Порядку № 1379 не зазначено, як і коли потрібно заповнювати це поле. На думку ж податківців (розділ 130.10 ЄБПЗ), це поле заповнюється у випадку, коли на момент коригування податкових зобов'язань/податкового кредиту товари/послуги було оплачено (незалежно від того, якою подією була оплата), в іншому разі цей реквізит не заповнюється, і клітинки залишаються порожніми. Якщо ж передоплата за товари (послуги) виконувалася частинами, то податкова накладна відповідно виписувалась на кожну дату надходження грошових коштів на рахунок платника податку. А оскільки в разі коригування РК виписується до кожної податкової накладної, то графа «Дата оплати» РК повинна відповідати даті зарахування коштів, що вказана в податковій накладній, до якої виписується РК (розділ 130.10 ЄБПЗ).
Що стосується основних граф РК, то тут:
— у графі 1 — зазначається дата проведення коригування;
— у графі 2 — указується причина проведення коригування, наприклад «Повернення товару», «Зміна номенклатури товару», «Повернення попередньої оплати», «Зміна ціни товару» та інші причини (розглянуті нами в табл. 2 на с. 25);
— у графі 3 — наводиться номенклатура товарів/послуг, вартість або кількість яких коригується;
— у графі 4 — указується код товарів згідно з УКТЗЕД при коригуваннях сум податкових зобов'язань за підакцизними та імпортними товарами (п. 23 Порядку № 1379). Код УКТЗЕД слід наводити й у разі, якщо відбувається зміна товарної номенклатури та в операціях з'являються імпортні або підакцизні товари. При цьому, як зазначено в консультації податківців (див. розділ 130.10 ЄБПЗ), у РК, що виписується після 06.08.2011 р. (зверніть увагу, код згідно
з УКТЗЕД має проставлятися в податкових накладних на постачання підакцизних та імпортних товарів з 06.08.2011 р.), для підакцизних та імпортних товарів також потрібно наводити код УКТЗЕД, навіть якщо саму податкову накладну, до якої він виписується, було складено до 06.08.2011 р. і такого коду на момент складання (через відсутність законодавчих вимог) ще не містила;
— у графі 5 — наводиться одиниця виміру;
Показники в графах 7, 8, 10 — 12 заповнюються у вартісному виразі відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку (п. 24 Порядку № 1379).
У графі 7 вказується фактична ціна без урахування податку на додану вартість, за якою раніше було здійснено постачання (п. 25 Порядку № 1379).
У графі 8 зазначається сума різниці між ціною домовленості без податку на додану вартість та фактичною ціною без податку на додану вартість, за якою здійснено постачання (п. 26 Порядку № 1379).
Поле «(дата отримання розрахунку, підпис покупця)» заповнюватися може не завжди. Так, приміром, у разі, коли покупець є неплатником ПДВ і розрахунок коригування йому на підпис узагалі не надається (обидва примірники РК у такому разі без підпису покупця — неплатника ПДВ залишаються у продавця), це поле залишиться незаповненим. Відображаючи такий «непідписаний» РК у таблиці 1 додатка Д1 до декларації з ПДВ, продавець графу 7 «дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку» заповнить з прокресленням або залишить незаповненою — якщо звітність подається в електронному вигляді (консультація в розділі 130.10 ЄБПЗ).
Дуже часто покупці зволікають з підписанням розрахунку коригування або взагалі відмовляються його підписувати. Проте, якщо в періоді виписки розрахунку коригування покупець його так і не підписав, це зовсім не означає, що постачальнику не потрібно коригувати податкові зобов'язання. Більше того, у ПКУ взагалі не йдеться про зв'язок між коригуванням ПДВ та датою отримання (підписання) розрахунку коригування отримувачем товару (послуги): головне для продавця — направити цей розрахунок покупцю. Отже, на наш погляд, якщо в поточному періоді постачальник виписав розрахунок коригування, а покупець його або не підписав, або відмовився від підпису, або збирається повернути розрахунок із підписом тільки в наступному періоді, то вже в поточному періоді постачальник має право відкоригувати податкові зобов'язання, причому як у бік збільшення, так і у бік зменшення. Проте податківці наполягають, що зробити це він має право лише в періоді підписання покупцем розрахунку коригування (див. ЄБПЗ, розділ 130.10). А от, на відміну від постачальника, покупцю податківці радять відкоригувати податковий кредит у періоді повернення передоплати — незалежно від періоду підписання розрахунку коригування, у тому числі якщо розрахунок коригування взагалі не підписувався (див. ЄБПЗ, розділ 130.10).
Відображення РК у Реєстрі та декларації
Згідно з п. 20 Порядку № 1379 до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних дані РК заносяться з відповідними знаками «+ » (плюс) або «-» (мінус) (п. 9.8 Порядку № 1002), з проставлянням у графі «вид документа» умовного позначення «РК» (чи «РК02», тобто із зазначенням типу причини «02» — постачання неплатнику ПДВ — якщо покупець є неплатником ПДВ) (п. 9.8 Порядку № 1002).
Згідно з п. 192.3 ПКУ результат перерахунку податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника й отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період. Для відображення коригувань у декларації з ПДВ відведено спеціальні «коригувальні» рядки 8 і 16, усередині яких окремо показуються (пп. 3.9 і 4.5 розд. V Порядку № 1492):
— коригування за оподатковуваними операціями, ПДВ за якими нараховувався за ставками 20 % або 0 % (рядки 8.1 і 16.1 декларації). Причому враховуючи, що при коригуваннях операцій, оподатковуваних за нульовою ставкою, фактично коригуватимуться тільки обсяги постачання і в рядках 8.1 або 16.1 декларації заповнюватиметься лише колонка А, то платникам податків разом із декларацією в такому разі краще подати довідку (довільної форми), що пояснює причину коригування (п. 4 розд. II листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 21);
— коригування за неоподатковуваними («пільговими» і такими, що не є об'єктом оподаткування) операціями (рядки 8.1.1 і 16.1.1 декларації), ПДВ за якими внаслідок звільнення від оподаткування (пільги) не нараховувався (тобто за якими виписувалася «пільгова» податкова накладна з відміткою «без ПДВ» (п. 10 Порядку № 1379), або «необ'єктними» постачаннями (податкові накладні за якими не виписуються), проте обсяги яких з метою правильного визначення загальних обсягів поточного періоду за наявності підстав зі ст. 192 ПКУ (повернення товарів, передоплати, перегляд цін) також підлягають коригуванню;
— коригування податкового кредиту, розподіленого за правилами ст. 199 ПКУ, що раніше потрапив до рядка 15 декларації (покупець відповідно в такому разі заповнює «коригувальні» рядки 16.1.2 і 16.1.3 декларації).
При цьому до таких «коригувальних» рядків декларації складається додаток Д1, де докладно розшифровуються дані за кожним РК, що став причиною коригування. У додатку Д1 (за аналогією з веденням Реєстру виданих та отриманих податкових накладних) суми за кожним РК наводяться в гривнях з копійками, а от уже підсумкові рядки «Усього: рядки 8.1 та 8.1.1 (+ чи -)», «Усього: рядки 16.1 та 16.1.1 (+ чи -)» з урахуванням п. 6 розд. III Порядку № 1492 округлюються до цілих гривень без копійок за загальними правилами.
На цьому завершуємо нашу статтю та сподіваємося, що викладена інформація допоможе вам у разі необхідності правильно заповнити розрахунок коригування до податкової накладної.
