Податкова малоцінка: з 1 січня 2012 року «подорожчала» до 2500 грн.

Податкова малоцінка: з 1 січня 2012 року «подорожчала» до 2500 грн.

Сьогодні поговоримо про малоцінні предмети, адже для таких об'єктів, строк служби яких більше року, проте вартість «недотягує» до основних засобів, ПКУ визначено свої правила обліку, серед яких, зокрема, — підвищення з 01.01.2012 р. граничного вартісного критерію з 1000 грн. до 2500 грн. У зв'язку з цим на обліку податкової малоцінки зупинимося докладніше.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» , затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.

П(С)БО 27 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затверджене наказом Мінфіну України від 07.11.2003 р. № 617 (у редакції наказу Мінфіну України від 03.10.2007 р. № 1100).

Як відомо, хоча визначення основних засобів (ОЗ) з п.п. 14.1.138 ПКУ передбачає, що до складу ОЗ потрапляють об'єкти вартістю понад 2500 грн., на перехідний 2011 рік у цьому плані було все залишено без змін та продовжував діяти колишній вартісний критерій у розмірі 1000 грн. (п. 14 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). А тому впродовж усього 2011 року платники податків, як і раніше, орієнтуючись на «стару» вартісну межу (у 1000 грн.), в податковому обліку відповідно зараховували об'єкти, що надходили, зі строком служби більше 1 року та вартістю понад 1000 грн. до складу ОЗ, а об'єкти меншої вартості — до складу МНМА (малоцінних необоротних матеріальних активів).

З 2012 року вартісний поріг, що відмежовує в обліку об'єкти МНМА від ОЗ, запрацював у належному розмірі — тобто збільшився та, як передбачено п.п. 14.1.138 ПКУ, становить уже 2500 грн. У результаті з 1 січня 2012 року в податковому обліку до складу МНМА (тобто податкової малоцінки, що утворює згідно з п. 145.1 ПКУ окрему «податкову» групу 11 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» ) потрапляють об'єкти з очікуваним строком служби понад 1 рік та вартістю, що не перевищує 2500 грн. При цьому внаслідок своєї невеликої вартості МНМА, що недотягують до критеріїв основних засобів, у податковому обліку основними засобами не є, а, по суті, є групою малоцінних інших необоротних матеріальних активів.

Принагідно зауважимо, що матеріальні цінності строком служби менше 1 року (незалежно від їх вартості) у бухгалтерському та податковому обліку ні до ОЗ, ні до МНМА не належать, а вважаються запасами (у зв'язку з чим витрати на їх придбання залежно від напряму використання таких цінностей уключаються до складу «податкових» витрат — «податкової» собівартості, адміністративних, інших операційних витрат або витрат на збут).

У зв'язку зі збільшенням вартісної межі до 2500 грн. зауважимо таке:

— як відомо, для зближення податкового обліку з бухгалтерським часто аналогічний вартісний критерій (а отже, з 2012 року — 2500 грн.) підприємства встановлюють для відмежування ОЗ від МНМА й у бухобліку (далі у статті виходитимемо з того, що вартісну межу і в податковому, і в бухгалтерському обліку встановлено платником податків на однаковому рівні в 2500 грн., хоча, зауважимо, такий підхід усе ж не є обов'язковим). У такому разі відповідне застереження щодо цього потрібно зробити в наказі про облікову політику підприємства (докладніше про його складання див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 1-2). До того ж зауважимо, що збільшення вартісного критерію з 1000 грн. до 2500 грн. у бухгалтерському обліку слід вважати зміною облікової оцінки (а не облікової політики), що, у свою чергу, відповідно не вимагає від підприємства перегляду минулих подій та проведення будь-яких «бухоблікових» коригувань за минулі періоди «до 01.01.2012 р.» (коли критерій був меншим) — тобто, скажімо, переведення деяких «колишніх» ОЗ унаслідок підвищення вартісної межі до МНМА, коригування за ними суми раніше нарахованої амортизації тощо;

— на встановлену з 1 січня 2012 року підвищену межу в «2500 грн.» слід орієнтуватися безпосередньо при зарахуванні об'єктів до Дт 10 або Дт 112 (тобто визнанні активів об'єктами ОЗ або МНМА), порівнюючи саме в цей момент їх вартість із вартісним критерієм. У зв'язку з цим, мабуть, декілька слів щодо «старих» та «перехідних» МНМА.

«Старі» МНМА. Відразу зазначимо, що на «старі» МНМА (придбані та оприбутковані до 01.01.2012 р., зараховані свого часу через вартість менше 1000 грн. на субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи») підвищення вартісного критерію до 2500 грн. не вплине. Тобто такі об'єкти, як і раніше, продовжують обліковуватися підприємством як МНМА.

«Перехідні» МНМА. Щодо МНМА, купівля яких припала на перехідний період (так би мовити, «перехідних» МНМА — оплачених, припустимо, до 01.01.2012 р., а отриманих після цієї дати, або навпаки) зауважимо таке. Як відомо, для визнання необоротних активів у податковому обліку об'єктами «податкової» амортизації важливий факт їх уведення в експлуатацію (п. 146.2, п.п. 145.1.6 ПКУ). А отже, зараховувати «перехідні» об'єкти відповідно до складу ОЗ або МНМА потрібно з оглядкою на те, на який період (до чи після 01.01.2012 р.) припадає дата введення в експлуатацію таких об'єктів. При цьому відповідно щодо об'єктів:

— уведених в експлуатацію (Дт 10, 11 — Кт 15) до 01.01.2012 р. (незалежно від того, коли за них перераховувалася постачальнику оплата, нехай навіть і в наступному 2012 році) слід орієнтуватися на «старий» вартісний критерій у 1000 грн., що діяв у 2011 році, уключаючи відповідно об'єкти меншої вартості до МНМА, а більшої — до складу ОЗ;

— уведених в експлуатацію (Дт 10, 11 — Кт 15) після 01.01.2012 р. (навіть у разі проведення за них розрахунків з постачальником у попередньому 2011 році) — потрібно орієнтуватися на «нову» вартісну межу у 2500 грн., уключаючи відповідно об'єкти вартістю до 2500 грн. до МНМА, а понад 2500 грн. — до ОЗ.

Інакше кажучи, вартість усіх «перехідних» об'єктів, що вводяться в експлуатацію після 01.01.2012 р., потрібно порівнювати з «новою» межею в 2500 грн., що діє з 01.01.2012 р. Тому якщо платник податків, скажімо, перерахував постачальнику передоплату за об'єкт (вартістю 1800 грн., у тому числі ПДВ — 300 грн.) до 01.01.2012 р., тоді як сам об'єкт було отримано та введено в експлуатацію після цієї дати, то такий об'єкт буде зараховано підприємством до складу МНМА (як малоцінний об'єкт вартістю менше 2500 грн.). Або, припустимо, той же об'єкт (вартістю 1800 грн., у тому числі ПДВ — 300 грн.) було оплачено та отримано платником податків у 2011 році (зараховано на баланс проводкою Дт 15 — Кт 631 — 1500 грн.), проте введення його в експлуатацію намічено на наступний 2012 рік. Тоді, оскільки при введенні в експлуатацію об'єкта у 2012 році його вартість до встановленого «нового» підвищеного вартісного критерію у 2500 грн. недотягує, то такий об'єкт також потрапить у платника податків до складу МНМА (і відповідно в податковому обліку як податкова малоцінка буде включено до «податкової» групи 11 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»).

Якщо ж операції купівлі тільки починають здійснюватися після 01.01.2012 р., то питань виникати не повинно: у такому разі об'єкти дорожче 2500 грн. будуть основними засобами, а дешевші 2500 грн. — МНМА (податковою малоцінкою).

І ще один момент, що стосується «перехідних» МНМА, — випадок, коли вони придбавалися у підприємців-єдиноподатників. Тут, насамперед нагадаємо, що з 01.01.2012 р. (після скасування «заборонного» п.п. 139.1.12 ПКУ) платники податку на прибуток знову отримали можливість за придбаннями, що здійснюються у фізосіб-спрощенців, відображати «податкові» витрати за загальними правилами (принагідно зауважимо, що відносин з єдиноподатниками-юрособами у 2011 році така заборона не стосувалася і витрати за операціями з підприємствами-єдиноподатниками платники податку на прибуток формували у звичайному порядку). Тому щодо «перехідних» МНМА, придбаних у підприємців-єдиноподатників, зауважимо: якщо вони куплені до 01.01.2012 р., проте вводяться в експлуатацію після цієї дати (тобто вже у 2012 році — після скасування «заборонного» п.п. 139.1.12 ПКУ), то такі об'єкти, на наш погляд, платник податків має право включити до складу «податкової» групи 11 та амортизувати в податковому обліку за встановленими правилами (докладніше про перехідні операції з фізичними особами на єдиному податку див. також статтю «Витрати за перехідними придбаннями в підприємців-єдиноподатників (наслідки скасування з 01.01.2012 р. п.п. 139.1.12 ПКУ)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 103, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 4). Залишається, щоправда, додати, що тепер платники податку на прибуток, які співпрацюють зі спрощенцями (причому як із фізособами, так і юрособами), не повинні забувати про подання разом із «прибутковою» декларацією (починаючи з І кварталу 2012 р.) відповідної розшифровки — переліку доходів та витрат у розрізі єдиноподатників-контрагентів за здійсненими з ними операціями (п. 152.3 ПКУ); таку «прибутково-витратну» форму та порядок її складання невдовзі, вочевидь, повинні затвердити контролюючі органи.

Розглянуті можливі перехідні ситуації (з відповідним зарахуванням об'єктів залежно від обставин до складу МНМА або ОЗ) узагальнимо в таблиці:

«Перехідні» об'єкти вартістю від 1000 грн. до 2500 грн.

А тепер на операціях з МНМА зупинимося докладніше.

МНМА, що надходять на підприємство, зараховують на баланс за первісною вартістю. Причому, ураховуючи, що з 01.01.2012 р. вартість малоцінних об'єктів не може перевищувати 2500 грн., то при зарахуванні об'єктів до складу МНМА з такою граничною величиною:

— підприємства — платники ПДВ порівнюють вартість придбаних малоцінних активів «без ПДВ» (тому, приміром, до складу МНМА у платника ПДВ потрапить телефон, придбаний за 2880 грн., у тому числі ПДВ — 480 грн., оскільки в облікових цілях його первісна вартість дорівнюватиме 2400 грн., що менше 2500 грн.). При цьому суму «вхідного» ПДВ при придбанні МНМА підприємства — платники ПДВ включають до податкового кредиту (п.п. «б» п. 198.1, п. 198.3 ПКУ);

— підприємства — неплатники ПДВ (чи підприємства — платники ПДВ, які здійснюють операції, що не обкладаються ПДВ) порівнюють вартість придбаних малоцінних активів «з ПДВ» (тому той же телефон, придбаний «з ПДВ» за 2880 грн., у неплатника ПДВ або платника ПДВ для пільгових операцій зважаючи на перевищення вартісного порога у 2500 грн. уже буде окремим об'єктом ОЗ групи 4). Нагадаємо, свого часу на ці ПДВ-нюанси звертала увагу і ДПАУ в листі від 15.11.2004 р. № 21546/7/11-1117.

В обліку операції з придбання телефону відобразяться так:

Надходження МНМА

Також слід мати на увазі, що первісна вартість МНМА, що надходять, формується з урахуванням усіх витрат , пов'язаних з придбанням об'єктів, зокрема, з урахуванням транспортних і страхових платежів та інших витрат, пов'язаних з доведенням об'єкта до стану, придатного до використання. Тому порівнювати з межею у 2500 грн. необхідно вартість придбаної малоцінки з урахуванням усіх таких супутніх придбанню витрат. У зв'язку з цим, приміром, придбаний стіл вартістю 2970 грн. (без ПДВ — 2475 грн., ПДВ — 495 грн.), витрати на доставку якого склали 60 грн. (без ПДВ — 50 грн., ПДВ — 10 грн.), розглядатиметься як об'єкт ОЗ групи 6 (оскільки сформована за ним первісна вартість з урахуванням транспортних витрат на доставку перевищить 2500 грн. і складе: 2475 грн. + 50 грн. = 2525 грн.).

При безоплатному отриманні вартість безоплатно отриманих МНМА (визначена з урахуванням звичайних цін — за ціною, не нижче звичайної) у податковому обліку включається до «податкових» доходів (п.п. 135.5.4 ПКУ). При цьому у бухгалтерському обліку безоплатно отримані об'єкти збільшують додатковий капітал підприємства (Дт 153 — Кт 424) та (на відміну від податкового обліку) підлягають «бухгалтерській» амортизації (одночасно з нарахуванням якої сума раніше відображеного додаткового капіталу зменшується у зв'язку з визнанням доходу від безоплатно отриманих активів: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 132; Дт 424 — Кт 745).

Витрати на придбання МНМА підлягають «податковій» амортизації (отже, згідно з установленими правилами малоцінка амортизується як у бухгалтерському, так і в податковому обліку). Щоправда, на відміну від бухгалтерського обліку, дозволених «податкових» методів амортизації МНМА тільки два (п.п. 145.1.6 ПКУ):

— метод 50 % на 50 % (тобто у розмірі 50 % вартості МНМА, що амортизується, у першому місяці використання об'єкта та решта 50 % вартості, що амортизується, — у місяці його списання);

— 100 % метод (тобто відразу в розмірі 100 % вартості МНМА, що амортизується, у першому місяці використання об'єкта).

Водночас згідно з п. 27 П(С)БО 7 у бухобліку амортизація за МНМА також може нараховуватися прямолінійним або виробничим методом. Та все ж, як правило, найбільш поширеними залишаються згадані вище два («50 % на 50 %» та «100 %»)

Зауважимо, що в «амортизаційному» додатку АМ оновленої декларації з податку на прибуток (затвердженої наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213 та за якою вперше потрібно звітувати за І квартал 2012 року), що виглядає тепер доволі спрощеним, сума нарахованої за об'єктами МНМА «податкової» амортизації окремо не виділяється, а буде відображатися у складі загальної суми нарахованих за звітний період «податкових» амортвідрахувань за графою 2 таблиці 1 «Нарахована амортизація за звітний період» (про складання декларації з податку на прибуток за ІІ — IV квартали 2011 року див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 7, с. 31).

У бухгалтерському обліку сума амортизації, нарахованої за малоцінними об'єктами, залежно від напряму використання МНМА відноситься на витрати періоду (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 132). Також до витрат періоду — до складу собівартості реалізованої продукції (пп. 138.1, 138.8 ПКУ), адміністративних (п.п. «в» п.п. 138.10.2 ПКУ), збутових (п.п. «д» п.п. 138.10.3 ПКУ) чи інших операційних витрат (п.п. 138.10.4 ПКУ) — потрапляє амортизація МНМА і в податковому обліку.

Бухгалтерський облік витрат на ремонти та поліпшення МНМА підпорядковується загальним «ремонтним» правилам , установленим для ОЗ пп. 14 — 15 П(С)БО 7, та залежить від того, на що спрямовані проведені ремонтні заходи: на підтримання об'єкта в робочому стані чи на його поліпшення:

— якщо ремонт МНМА пов'язаний з підтриманням об'єкта в робочому стані, то в бухгалтерському обліку витрати на його здійснення списуються на витрати діяльності (Дт 15, 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 20, 66, 65, 631, 685);

— якщо ж виникає необхідність у поліпшенні об'єкта МНМА (модернізації, дообладнанні тощо), то витрати з поліпшення (зібрані на рахунку 15) у бухгалтерському обліку відносяться на збільшення первісної вартості об'єкта, що покращується (Дт 112 — Кт 15).

Дещо інша справа щодо податкового обліку , в якому МНМА основними засобами не є. А отже, і положення «ремонтних» пп. 146.11 — 146.12 ПКУ (що дозволяють, нагадаємо, витрати на ремонти та поліпшення в межах 10 % «ремонтного» ліміту включати до «податкових» витрат, а в сумі перевищення — відносити на збільшення первісної вартості об'єкта, що ремонтується, з їх подальшою «податковою» амортизацією) щодо МНМА застосовуватися не можуть, адже стосуються вони ремонтів та поліпшень основних засобів. До речі, із цієї ж причини вартість МНМА не бере участі в розрахунку 10 % ремонтного ліміту (тобто до показника графи 1 «Балансова вартість основних засобів на початок звітного (податкового) року» таблиці 2 додатка АМ не включається).

Тому в податковому обліку витрати на здійснення ремонтних заходів (і ремонтів, і поліпшень) з МНМА відображаються як звичайні витрати — тобто включаються в усій сумі до «податкових» витрат з віднесенням залежно від функціонального призначення відповідно до складу «податкової» собівартості (п. 138.8 ПКУ), адміністративних (п.п. «в» п.п. 138.10.2 ПКУ), інших операційних витрат (п.п. 138.10.4 ПКУ) або витрат на збут (п.п. «д» п.п. 138.10.3 ПКУ).

Згідно зі ст. 760 гл. 58 «Найм (оренда)» ЦКУ предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Таким визначенням предметів найму цілком охоплюється й малоцінка, тобто малоцінні об'єкти можуть здаватися в оренду (так, приміром, в оренду можуть надаватися інструменти, засоби зв'язку (телефони, факси тощо), інвентар та інші малоцінні об'єкти).

Щоправда, оскільки МНМА для податкового обліку основними засобами не є, отже, і правила податкового обліку орендних операцій, установлені п. 153.7 ПКУ, до операцій з оренди малоцінки застосовуватися не можуть (адже згідно з визначенням лізингової операції з п.п. 14.1.97 ПКУ орендою вважаються орендні операції тільки за участі основних засобів). Тому в цьому випадку слід керуватися загальними правилами оподаткування.

У зв'язку з цим передача МНМА в оренду і наступне повернення після закінчення строку оренди не спричиняють жодних податкових наслідків (тобто ні «податкових» доходів, ні «податкових» витрат у сторін при цьому не виникне). Адже така передача/повернення не є продажем (не супроводжується переходом права власності). До того ж тут цілком застосовні й норми пп. 153.4.1 і 153.4.2 ПКУ, згідно з якими майно, залучене платником податків на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, зберігання, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачу права власності на таке майно, не включається до «податкових» доходів у отримувача (тобто орендаря) і відповідно до «податкових» витрат у сторони, що надає таке майно (тобто орендодавця).

А от сума орендної плати оподатковуватиметься у сторін договору оренди у звичайному порядку: тобто в орендодавця — включатиметься до «податкових» доходів, а в орендаря — до «податкових» витрат (за умови використання орендованих МНМА в господарській діяльності). При цьому на суму орендної плати орендодавець — платник ПДВ нараховує ПДВ за ставкою 20 % (п. 188.1 ПКУ). У свою чергу, за наявності податкової накладної орендодавця орендар зможе віднести суму «вхідного» ПДВ з орендної плати до податкового кредиту (п. 198.3 ПКУ).

Якщо ж в орендаря виникне необхідність відремонтувати орендовані МНМА, то такі ремонтні витрати орендар у бухгалтерському обліку відносить на витрати діяльності (Дт 15, 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 20, 66, 65, 631, 685), а в податковому обліку — включає до складу «податкових» витрат («податкової» собівартості — п. 138.8 ПКУ, адміністративних витрат — п.п. «в» п.п. 138.10.2 ПКУ, витрат на збут — п.п. «д» п.п. 138.10.3 ПКУ чи інших операційних витрат — п.п. 138.10.4 ПКУ).

Проведення переоцінки в бухгалтерському обліку регулюють пп. 16 — 21 П(С)БО 7. Водночас, як обумовлено п. 16 П(С)БО 7, МНМА, що амортизуються методом «50 % на 50 %» або методом «100 %», у бухгалтерському обліку не підлягають переоцінці. Ураховуючи, що саме цими методами зазвичай і амортизують МНМА, проведення бухгалтерської переоцінки за ними неможливо.

Схожа картина складається й у податковому обліку. «Податкову» переоцінку (індексацію) за МНМА провести не вдасться, оскільки положення п. 146.21 ПКУ дозволяють платнику податків у податковому обліку переоцінювати (шляхом щорічної індексації з урахуванням індексу інфляції в порядку, обумовленому цим пунктом) лише об'єкти основних засобів, до яких МНМА, як уже зазначалося, не належать. Отже, об'єкти МНМА не підлягають «податковій» переоцінці та правила п. 146.21 ПКУ на них не поширюються. З цієї причини визначення з п.п. 14.1.20 ПКУ, в якому як вартість, що амортизується, за МНМА згадується також і «переоцінена» вартість МНМА, вважаємо, виглядає некоректним. Отже, ані в бухгалтерському, ані в податковому обліку МНМА не переоцінюються.

У бухгалтерському обліку вибуття малоцінних активів у зв'язку з продажем відображається у звичайному порядку — як продаж основних засобів. При цьому за правилами П(С)БО 27 призначені для продажу об'єкти має бути попередньо переведені до складу запасів — необоротних активів, утримуваних для продажу (з відповідним зарахуванням на однойменний субрахунок 286) та подальшої їх реалізації. Щоправда, якщо амортизація за МНМА при передачі в експлуатацію нараховувалася методом «100 %», то жодного переведення на субрахунок 286 не буде (оскільки переводити нема чого), а при реалізації об'єкта сума нарахованої за ним амортизації просто списуватиметься проводкою Дт 132 — Кт 112.

У податковому обліку операції з продажу МНМА відображаються як звичайний продаж товарів. Тобто «податкові» доходи від реалізації виникають у підприємства за датою переходу до покупця права власності на товар (п. 137.1 ПКУ); у разі надходження авансової оплати сума отриманої від покупця передоплати доходом не є (п.п. 136.1.1 ПКУ). При цьому одночасно з відображенням доходів виникають і «податкові» витрати в розмірі собівартості реалізованих МНМА (п. 138.4 ПКУ).

Розглянемо приклад.

Приклад. Підприємство реалізує покупцю МНМА (принтер) за ціною 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.); ціна продажу відповідає звичайній ціні. Первісна вартість принтера (без ПДВ) — 1500 грн. Підприємство застосовує метод амортизації МНМА «50 % на 50 %» (сума нарахованої амортизації за принтером — 750 грн.).

В обліку операції з продажу принтера відобразяться так:

Продаж МНМА

Списання (ліквідацію) МНМА в бухгалтерському обліку регулюють пп. 33 — 35 П(С)БО 7, а в податковому — п.п. 145.1.6 ПКУ, які надають можливість платнику податків у періоді списання малоцінного об'єкта віднести його залишкову вартість (суму вартості, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації) на витрати.

Щоправда:

— у разі нарахування амортизації методом «100 %» при списанні МНМА залишкової вартості в об'єкта просто не буде. Тому ліквідація та списання в цьому випадку вплинуть на аналітичний облік малоцінки, що в бухгалтерському обліку відобразиться лише списанням зносу: Дт 132 — Кт 112,

— при нарахуванні амортизації методом «50 % на 50 %» при списанні МНМА (згідно з п.п. 145.1.6 ПКУ, п. 27 П(С)БО 7) буде донараховано амортизацію в періоді виключення об'єкта з активів (списання з балансу), після чого також зроблено запис Дт 132 — Кт 112.

Що стосується нарахування ПДВ при ліквідації, то подібну вимогу, зауважимо, установлено п. 189.9 ПКУ тільки щодо основних засобів. Отже, на МНМА (що не є в податковому обліку основними засобами) вона не поширюється. Тому нараховувати ПДВ при ліквідації МНМА не потрібно. Разом із тим не виключено, що в разі «дострокового» списання малоцінки (що не відпрацювала передбачуваного строку служби через ті чи інші обставини) контролюючі органи, посилаючись на положення п. 189.1 ПКУ та «негосподарське використання», почнуть говорити про необхідність нарахування податкових зобов'язань виходячи з балансової вартості, але не нижче ціни придбання об'єктів. Тому «рання» ліквідація в цьому сенсі небажана.

В обліку операції зі списання об'єкта МНМА (первісною вартістю, припустимо, 1400 грн.) відобразяться так:

Списання МНМА

Як бачимо, облік малоцінних предметів не такий уже і складний. Наостанок залишається, мабуть, зауважити, що з підвищенням вартісного критерію до 2500 грн. платники податків отримали можливість значно більше об'єктів обліковувати як податкову малоцінку, а не у складі основних засобів з «довгограючою» амортизацією.