Компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати
Чинне законодавство зобов'язує роботодавця в разі затримки виплати заробітної плати нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати, пов'язаної з інфляцією. У цій статті розглянемо порядок нарахування та оподаткування такої виплати.
Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Закон про компенсацію — Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050- III.
Положення № 1427 — Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, затверджене постановою КМУ від 20.12.97 р. № 1427.
Порядок № 159 — Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.
Загальні положення
Відповідно до ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці роботодавець зобов'язаний здійснювати виплату заробітної плати найманим працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними та уповноваженими трудовим колективом), з обов'язковим дотриманням таких вимог:
по-перше, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів,
по-друге, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Ці вимоги поширюються на всіх роботодавців: як на юридичних, так і на фізичних осіб — підприємців. За їх порушення посадові особи підприємств несуть відповідальність згідно зі ст. 41 КпАП.
Крім того, якщо виплата зарплати затримується на один і більше календарних місяців, роботодавець зобов'язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати (далі — компенсація) (ст. 34 Закону про оплату праці і ст. 1 Закону про компенсацію).
Таким чином, розрахунок та нарахування компенсації повинні проводити ті роботодавці, які несвоєчасно, із затримкою на один і більше календарних місяців, виплачують заробітну плату своїм працівникам. Якщо заробітну плату не отримано своєчасно з вини працівника, то вона компенсації не підлягає.
При нарахуванні компенсації за затримку виплати заробітної плати роботодавцям слід керуватися:
— Положенням № 1427, якщо здійснюється виплата зарплати, нарахованої в період з 01.01.98 р. по 31.12.2000 р.;
— Законом про компенсацію та Порядком № 159, якщо виплачується зарплата, нарахована з 01.01.2001 р.
Ураховуючи, що надворі 2012 рік, сподіваємося, що заборгованість із заробітної плати, нарахованої з 01.01.98 р. по 31.12.2000 р., роботодавцями вже виплачено. Тому в цій статті розглянемо порядок нарахування компенсації відповідно до Порядку № 159.
Компенсації підлягають грошові доходи населення разом із сумою індексації, що отримані у гривнях на території України та не мають разового характеру. Перелік таких доходів наведено в п. 3 Порядку № 159. До них належить, зокрема, і заробітна плата.
Нагадаємо, що згідно зі ст. 1 і 2 Закону про оплату праці заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу. Розширений перелік складових заробітної плати наведено в Інструкції № 5, яку розроблено відповідно до Закону про оплату праці. Інформацію про необхідність проведення компенсації щодо кожної з виплат, перелічених в Інструкції № 5, наші читачі можуть знайти в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 34.
Компенсація проводиться за рахунок тих самих джерел, що і виплати, за невиплату яких вона нараховується (п. 7 Порядку № 159). Отже, компенсація за затримку виплати заробітної плати здійснюється за рахунок коштів роботодавця.
Нарахування компенсації провадиться один раз безпосередньо перед виплатою заборгованості із заробітної плати. Виплачується компенсація в місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості із заробітної плати за відповідний місяць (п. 5 Порядку № 159).
Якщо індекс споживчих цін наростаючим підсумком не перевищує 100 %, компенсація не нараховується.
Зауважимо, що компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати індексації не підлягає.
Порядок розрахунку суми компенсації
Порядок розрахунку суми компенсації визначено п. 4 Порядку № 159.
Сума компенсація заробітної плати, нарахованої в період з 01.01.2001 р., розраховується як добуток нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків та обов'язкових платежів) та приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Тобто в розрахунку суми компенсації бере участь «чиста» сума заробітної плати, що підлягає виплаті на руки працівнику.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації, у свою чергу, розраховується шляхом множення місячних індексів споживчих цін, що публікуються Держкомстатом, за весь період невиплати заробітної плати, а саме: з місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати, по місяць, що передує виплаті заборгованості.
Наведемо у вигляді формули порядок розрахунку компенсації заробітної плати:
Ск = ЗПчист х (Iі х Iі + 1 х… х In х 100 - 100) : 100,
де Ск — сума компенсації;
ЗПчист — сума заробітної плати після вирахування з неї всіх обов'язкових утримань* («чиста» заробітна плата), не виплачена у строк не з вини працівника;
Iі — індекс споживчих цін (індекс інфляції) місяця, наступного за місяцем нарахування заробітної плати (ділений на 100);
In — індекс споживчих цін (індекс інфляції) місяця, що передує місяцю виплати заборгованості (ділений на 100).
* Податку на (з) доходи(ів) фізичних осіб (прибуткового податку) та єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування (внесків до соціальних фондів).
Щомісячні індекси споживчих цін (індекси інфляції) за період 2001 — 2011 рр. наведено в таблиці.
Індекси інфляції за 2001 — 2011 рр.
| Місяць | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
| Січень | 101,5 | 101,0 | 101,5 | 101,4 | 101,7 | 101,2 | 100,5 | 102,9 | 102,9 | 101,8 | 101,0 |
| Лютий | 100,6 | 98,6 | 101,1 | 100,4 | 101,0 | 101,8 | 100,6 | 102,7 | 101,5 | 101,9 | 100,9 |
| Березень | 100,6 | 99,3 | 101,1 | 100,4 | 101,6 | 99,7 | 100,2 | 103,8 | 101,4 | 100,9 | 101,4 |
| Квітень | 101,5 | 101,4 | 100,7 | 100,7 | 100,7 | 99,6 | 100,0 | 103,1 | 100,9 | 99,7 | 101,3 |
| Травень | 100,4 | 99,7 | 100,0 | 100,7 | 100,6 | 100,5 | 100,6 | 101,3 | 100,5 | 99,4 | 100,8 |
| Червень | 100,6 | 98,2 | 100,1 | 100,7 | 100,6 | 100,1 | 102,2 | 100,8 | 101,1 | 99,6 | 100,4 |
| Липень | 98,3 | 98,5 | 99,9 | 100,0 | 100,3 | 100,9 | 101,4 | 99,5 | 99,9 | 99,8 | 98,7 |
| Серпень | 99,8 | 99,8 | 98,3 | 99,9 | 100,0 | 100,0 | 100,6 | 99,9 | 99,8 | 101,2 | 99,6 |
| Вересень | 100,4 | 100,2 | 100,6 | 101,3 | 100,4 | 102,0 | 102,2 | 101,1 | 100,8 | 102,9 | 100,1 |
| Жовтень | 100,2 | 100,7 | 101,3 | 102,2 | 100,9 | 102,6 | 102,9 | 101,7 | 100,9 | 100,5 | 100,0 |
| Листопад | 100,5 | 100,7 | 101,9 | 101,6 | 101,2 | 101,8 | 102,2 | 101,5 | 101,1 | 100,3 | 100,1 |
| Грудень | 101,6 | 101,4 | 101,5 | 102,4 | 100,9 | 100,9 | 102,1 | 102,1 | 100,9 | 100,8 | 100,2 |
Як розрахувати індекс споживчих цін наростаючим підсумком та суму компенсації, розглянемо на числовому прикладі.
Приклад 1. У зв'язку з фінансовими труднощами підприємство не виплатило працівникам заробітну плату за серпень 2011 року. Невиплачена заробітна плата за серпень 2011 року виплачується в січні 2012 року. Розрахуємо суму компенсації для одного з працівників підприємства — продавця Шевченка А. В. Сума «чистої» заробітної плати, своєчасно не виплаченої Шевченку А. В., становить 2458,20 грн.
Порядок розрахунку компенсації наведемо в таблиці.
| № з/п | Показник | Числове значення |
| 1 | Сума «чистої» заробітної плати за серпень 2011 року | 2458,20 грн. |
| 2 | Індекс споживчих цін за період невиплати доходу — визначається шляхом перемножування місячних індексів споживчих цін (ділених на 100) за період з вересня 2011 року по грудень 2011 року включно: | 100,4 % |
| 3 | Приріст індексу споживчих цін за період невиплати заробітної плати (ряд. 2 - 100 %) | 0,4 % |
| 4 | Сума компенсації ((ряд. 1 х ряд. 3): 100) | 9,83 грн. |
Щоб спростити обчислення суми компенсації за затримку виплати доходів, які нараховані у 2001 — 2011 рр. та виплачуються в січні 2012 року, наведемо таблицю з уже розрахованими величинами приросту індексів споживчих цін.
| Місяці | Приріст індексу споживчих цін за період невиплати доходу, % | ||||||||||
| 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | |
| Січень | 184,4 | 169,3 | 169,5 | 149,2 | 121,3 | 101,5 | 81,8 | 52,3 | 24,5 | 12,1 | 3,5 |
| Лютий | 182,7 | 173,1 | 166,6 | 148,2 | 119,1 | 97,9 | 80,7 | 48,3 | 22,7 | 10,0 | 2,6 |
| Березень | 181,0 | 175,1 | 163,7 | 147,3 | 115,6 | 98,5 | 80,3 | 42,8 | 21,0 | 9,0 | 1,2 |
| Квітень | 176,9 | 171,3 | 161,8 | 145,5 | 114,1 | 99,3 | 80,3 | 38,6 | 19,9 | 9,3 | — |
| Травень | 175,7 | 172,1 | 161,8 | 143,8 | 112,8 | 98,3 | 79,3 | 36,8 | 19,3 | 10,0 | — |
| Червень | 174,1 | 177,1 | 161,6 | 142,1 | 111,6 | 98,1 | 75,4 | 35,7 | 18,0 | 10,4 | — |
| Липень | 178,8 | 181,3 | 161,8 | 142,1 | 110,9 | 96,4 | 73,0 | 36,4 | 18,1 | 10,6 | — |
| Серпень | 179,4 | 181,8 | 166,4 | 142,4 | 110,9 | 96,4 | 71,9 | 36,5 | 18,4 | 9,3 | 0,4 |
| Вересень | 178,3 | 181,3 | 164,8 | 139,3 | 110,1 | 92,5 | 68,2 | 35,0 | 17,4 | 6,2 | 0,3 |
| Жовтень | 177,7 | 179,3 | 161,4 | 134,1 | 108,2 | 87,7 | 63,5 | 32,8 | 16,4 | 5,7 | 0,3 |
| Листопад | 176,4 | 177,4 | 156,5 | 130,4 | 105,8 | 84,3 | 60,0 | 30,8 | 15,1 | 5,4 | 0,2 |
| Грудень | 172,0 | 173,6 | 152,7 | 125,0 | 103,9 | 82,7 | 56,7 | 28,1 | 14,1 | 4,6 | — |
Роз'яснимо порядок застосування цієї таблиці.
1. На перетині рядка з назвою місяця та графи з роком необхідно знайти місяць нарахування заробітної плати, заборгованість з якої виплачується в січні 2012 року.
2. Цифра на перетині відповідного місяця та року є величиною приросту індексу споживчих цін у відсотках, на який потрібно помножити суму заборгованості із заробітної плати за відповідний місяць, що підлягає видачі на руки в січні 2012 року.
3. Для розрахунку суми компенсації, що підлягає нарахуванню, отриманий результат ділимо на 100.
Приклад 2 . У січні 2012 року працівниці виплачується заборгованість із заробітної плати за вересень 2011 року в сумі 1229,10 грн. та за жовтень 2011 року в сумі 1237,29 грн.
Приріст індексу споживчих цін за період невиплати доходу, нарахованого за вересень і за жовтень 2011 року, становить 0,3 % (див. таблицю).
Розрахуємо суму компенсації при виплаті заборгованості із зарплати в січні 2012 року:
— за вересень 2011 року: 1229,10 x 0,3: 100 = 3,69 (грн.);
— за жовтень 2011 року: 1237,29 x 0,3: 100 = 3,71 (грн.).
Загальна сума компенсації щодо цієї працівниці в січні 2012 року становить: 3,69 + 3,71 = 7,40 (грн.).
Компенсація в податковому обліку
Підпунктом 14.1.48 ПКУ визначено, що компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму, для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) є заробітною платою.
Таким чином, сума компенсації за несвоєчасно виплачену зарплату у складі заробітної плати:
1) обкладається ПДФО за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ, а саме:
— за ставкою 15 % — сума, що не перевищує 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2012 році — 10730 грн.);
— за ставкою 17 % — сума перевищення;
2) ураховується при визначенні граничного розміру доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу;
3) при визначенні бази оподаткування зменшується на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування (далі — ЄСВ) у частині утримань та на суму податкової соціальної пільги (за наявності права на неї).
Оскільки сума компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату включається до фонду оплати праці (п.п. 2.2.8 Інструкції № 5), то ця виплата включається у базу для нарахування і утримання ЄСВ.
Ураховуючи, що сума компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати включається до фонду оплати праці, її можна віднести до складу витрат підприємства на підставі пп. 138.8.2, 138.8.5, 138.10.2 — 138.10.4 і п. 142.1 ПКУ.
Сума ЄСВ , нарахованого на суму компенсації, включається до складу витрат підприємства на підставі п.п. 138.10.4, п. 143.1 ПКУ.
Відповідальність за ненарахування компенсації
Несвоєчасна виплата заробітної плати працівникам, а також виплата її не в повному обсязі, у тому числі ненарахування та невиплата компенсації, є порушенням трудового законодавства.
Чинним законодавством за порушення вимог законодавства про працю передбачено дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Дисциплінарна відповідальність полягає у винесенні власником або уповноваженим ним органом дисциплінарного стягнення, зокрема догани, посадовій особі, яка порушила трудове законодавство (ст. 147 — 152 КЗпП). До дисциплінарної відповідальності може бути притягнуто як звичайних працівників, які порушили трудову дисципліну (наприклад, працівник бухгалтерії своєчасно не нарахував компенсацію за затримку виплати заробітної плати), так і керівника підприємства. У першому випадку про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, який підписує керівник підприємства. У другому випадку рішення про винесення дисциплінарного стягнення виноситься на загальних зборах засновників підприємства та відображається у протоколі. Ініціатором винесення дисциплінарного стягнення може бути профспілка, що діє на підприємстві . Згідно зі ст. 45 КЗпП на вимогу профспілки власник підприємства або уповноважений ним орган зобов'язаний вжити заходів (аж до звільнення), передбачених трудовим законодавством, щодо керівника підприємства, який порушує законодавство про працю.
Адміністративна відповідальність полягає в накладенні штрафу на посадових осіб підприємства, установи, організації та фізичних осіб — підприємців за порушення встановлених строків виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, а також за інші порушення вимог законодавства про працю. Розмір адмінштрафу може становити від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.) (ч. 1 ст. 41 КпАП). Порушення може бути виявлено під час перевірки посадовими особами державної інспекції з питань праці. Рішення про накладення адмінштрафу виноситься судом.
Кримінальну відповідальність передбачено за безпідставну невиплату заробітної плати працівникам більше одного місяця, учинену умисно керівником підприємства, установи, організації або фізичною особою — підприємцем, і вона передбачає для зазначених осіб штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн. до 17000 грн.) або виправні роботи на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ст. 175 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III). Згідно з роз'ясненнями, наданими Верховним Судом України в листі «Практика розгляду судами кримінальних справ про невиплату заробітної плати, стипендій, пенсій чи інших установлених законом виплат» від 01.01.2006 р., безпідставною слід вважати невиплату заробітної плати, що вчинена за наявності об'єктивної можливості здійснити виплату. Тобто тільки наявність самого факту заборгованості з виплати заробітної плати не є підставою для порушення кримінальної справи. У цьому випадку для встановлення в діях посадової особи складу злочину важливе значення має наявність у підприємства, організації, установи коштів для виплати заробітної плати.
Не слід забувати, що відмова власника або уповноваженого ним органу від виплати компенсації може бути оскаржена працівником у судовому порядку (абзац перший ст. 7 Закону про компенсацію).
На завершення статті варто зауважити, що для зручності в роботі у 2012 році на сторінках нашої газети продовжуватимуть щомісячно публікуватися розраховані величини приросту індексів споживчих цін, необхідні для нарахування компенсації.
