Місцеві податки і збори
Закон № 4834 торкнувся майже всіх місцевих податків і зборів, перелічених у ст. 10 ПКУ, за винятком збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Стисло наведемо майбутні зміни щодо таких податків/зборів (інформацію про новації в обчисленні єдиного податку, який також віднесено до місцевих податків, див. в окремій статті на с. 36).
1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно з попередньою (до набуття чинності Законом № 4834) редакцією п. 1 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ податок на нерухомість планувалося запровадити з 1 липня цього року. Утім, після чергових поправок до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 11.02.2010 р. № 1878-VI датою запровадження нового порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, установленого цим Законом, стало 01.01.2013 р. Крім того, Закон України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. № 3613-VI також повинен набрати чинності з тієї ж дати.
Здавалося б, простежуються узгоджені дії законодавця із синхронного запуску відповідних механізмів, необхідних для ефективного адміністрування податку на нерухомість, тому перенесення початку справляння цього податку на 1 січня майбутнього року, здійснене Законом № 4834, жодних питань викликати не повинне. Проте за наявною інформацією зазначений податок у його нинішньому вигляді може так ніколи і не запрацювати — замість нього Кабмін запропонував ввести «податок на майно, відмінне від земельної ділянки» (див. законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування багатства та предметів розкоші» від 01.06.2012 р. № 10558), що розширить базу оподаткування за рахунок іншого (рухомого) майна не першої необхідності. Про остаточну долю цього податку ми повідомимо додатково, час ще є.
2. Збір за місця для паркування транспортних засобів. Порядком сплати збору за паркування, що діяв до 1 липня (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 1 — 2, с. 38; № 65, с. 42), було визначено строки його сплати, проте не вказувалося, за яким місцем необхідно сплачувати такий збір*. Закон № 4834 виправив цю помилку: віднині чітко встановлено, що збір за паркування сплачується за місцезнаходженням об'єкта оподаткування. Нагадаємо, що відповідно до п.п. 266.2.1 ПКУ таким об'єктом є земельна ділянка, яку місцевою радою спеціально відведено для забезпечення паркування транспортних засобів, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), що побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за деякими винятками, що стосуються паркування транспортних засобів інвалідів.
* Хоча, зауважимо, у першій редакції п.п. 266.5.1 ПКУ, до змін, унесених Законом № 3609, це було прописано.
3. Туристичний збір. Тут донедавна мала місце практично аналогічна ситуація. Причому, на відміну від збору за паркування, про який ішлося вище, місце сплати турзбору ніколи не було врегульовано. З 01.07.2012 р. новою редакцією п.п. 268.7.1 ПКУ визначено, що сума туристичного збору сплачується щоквартально у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк за місцезнаходженням податкових агентів (їх перелік наведено в п.п. 268.5.1 ПКУ).
