Відповідальність продавця за друкарську помилку в товарному ярлику ювелірного виробу
Підприємство здійснює роздрібну торгівлю ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. При інвентаризації, проведеній на підприємстві, виявлено декілька ювелірних прикрас, товарні ярлики до яких містять друкарську помилку. Яка відповідальність загрожує підприємству за реалізацію ювелірних виробів з неправильно оформленим товарним ярликом?
(м. Кривий Ріг)
Порядок здійснення роздрібної торгівлі ювелірними виробами встановлено Правилами № 460.
Відповідно до п. 17 Правил № 460 ювелірні вироби як вітчизняного, так і іноземного виробництва, повинні мати опломбовані товарні ярлики. Цей же пункт визначає склад інформації, яку в обов’язковому порядку має бути наведено в ярлику ювелірного виробу.
Так, на лицьовому боці товарного ярлика вказуються найменування або товарний знак підприємства-виробника, найменування виробу або його шифр, найменування сплаву металу та його проба, маса виробу, ціна за 1 г (для вагових виробів) або ціна виробу.
На зворотному боці товарного ярлика наводяться артикул, номер (розмір) каблучки або браслета, найменування каменю, нормативно-правовий акт, відповідно до якого виготовлено виріб, кількісні та якісні характеристики каменів (колір, дефектність, маса, форма огранки).
Товарний ярлик до вагового ювелірного виробу має бути прикріплено ниткою та опломбовано. Якщо конструкція виробу перешкоджає такому кріпленню товарного ярлика, його укладають в індивідуальну упаковку разом з виробом або прикріплюють до неї.
Під час приймання ювелірних виробів підприємство-продавець зобов’язане здійснити перевірку наявності маркування, яке наноситься на виріб, товарного ярлика або індивідуальної упаковки, групової транспортної тари і пакувального листа.
Більше того, перевірка наявності товарних ярликів здійснюється продавцем і при передачі ювелірного виробу в торговельний зал. Це прямо передбачено п. 19 Правил № 460, згідно з яким перед передачею ювелірних виробів в торговельний зал працівники торговельного підприємства здійснюють їх підготовку до продажу, що включає зовнішній огляд з метою підтвердження наявного маркування і якості упаковки виробів, лінійних розмірів номерів каблучок і браслетів, виявлення дефектів і встановлення їх відповідності нормативно-правовим актам, перевірку наявності встановлених пробірних клейм України, пломб і товарних ярликів.
Як бачимо, товарний ярлик — обов’язковий атрибут будь-якого ювелірного виробу як вітчизняного, так і імпортного виробництва. І саме він є основним джерелом інформації про ювелірний виріб, що продається, для його покупця.
Нагадаємо: відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону про захист прав споживачів продавець (виробник, виготовлювач) зобов’язаний передати споживачу продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Інформація про продукцію доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також в маркуванні чи в інший спосіб (у доступній наочній формі), прийнятий для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
У свою чергу, обмеження права споживача на отримання необхідної, доступної, достовірної інформації про відповідну продукцію є порушенням прав споживачів і спричинює притягнення суб’єкта підприємництва до відповідальності, передбаченої п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів (п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону про захист прав споживачів). Відповідно до згаданої норми Закону відсутність необхідної, доступної, достовірної і своєчасної інформації про продукцію тягне за собою накладення на продавця штрафу в розмірі 30 % вартості отриманої для реалізації партії товару, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не менше 85 грн.).
Алла Свіріденко, економіст-аналітик
