До нас їде… практикант!
Загальновідомо, що практика для учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів та студентів вищих навчальних закладів є невід'ємною частиною навчального процесу, що дозволяє опанувати наявні методи та форми організації праці, знаряддя праці, а також сформувати необхідні професійні вміння та навички. Про те, яка роль відводиться підприємству в організації та проведенні практики зазначених осіб, а також про оплату праці практикантів та облік витрат на вказані цілі, читайте в цій статті.
Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон про освіту — Закон України «Про освіту» від 23.05.2001 р. № 1060-XII.
Закон про профосвіту — Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР.
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Порядок № 992 — Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затверджений постановою КМУ від 07.06.99 р. № 992.
Положення № 93 — Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затверджене наказом Міністерства освіти України від 08.04.93 р. № 93.
Положення № 419 — Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 р. № 419.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.
Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58.
Умови та порядок проходження практики учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ) та студентами вищих навчальних закладів (далі — ВНЗ) регламентується різними нормативними документами. Тому питання, пов'язані з організацією й проведенням практики студентів та учнів, розглянемо окремо.
Практикант — учень (слухач) ПТНЗ
Порядок та умови проходження виробничої практики учнями, слухачами ПТНЗ установлюють Закон про освіту, Закон про профосвіту, Порядок № 992, інші нормативні акти.
Згідно зі ст. 29 Закону про профосвіту та п. 2 Порядку № 992 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані надавати учням, слухачам ПТНЗ оплачувані робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничої практики.
Переліки таких підприємств — баз практики, формуються ПТНЗ з урахуванням пропозицій підприємств-замовників підготовки кваліфікованих робітників, роботодавців та місцевих органів виконавчої влади. Сформовані переліки затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.
З дозволу керівництва ПТНЗ учні, слухачі можуть самостійно добрати для себе місце проходження виробничої практики (базу практики), у тому числі з наступним працевлаштуванням.
Після затвердження переліку баз практики, але не пізніше двох тижнів до початку виробничої практики ПТНЗ укладає з кожною базою практики договір про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами виробничої практики. У договорі визначаються умови та порядок проходження виробничої практики, обов'язки сторін договору. Типову форму такого договору наведено в додатку до Порядку № 992.
Зазначимо: цей договір може не укладатися в разі, якщо всі його розділи включено до загального договору про підготовку кваліфікованих робітників, який укладено ПТНЗ з підприємством — замовником підготовки кваліфікованих кадрів.
Після підписання договору про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами виробничої практики та до початку практики керівник підприємства — бази практики видає наказ (розпорядження), де, зокрема:
— визначає види робіт для учнів, слухачів ПТНЗ згідно зі змістом робочих навчальних програм;
— розподіляє учнів, слухачів на робочі місця (самостійні робочі місця) або навчально-виробничі ділянки;
— призначає з числа інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємства
безпосередніх керівників виробничої практики учнів, слухачів ПТНЗ;
відповідальних за проведення інструктажу з охорони праці, за безпечні умови праці на кожному робочому місці, зайнятому учнем, слухачем або навчально-виробничій ділянці на рівні нормативних вимог;
— визначає порядок та умови оплати праці учнів, слухачів ПТНЗ та безпосередніх керівників практики.
Витрати бази практики на проведення виробничої практики учнів, слухачів ПТНЗ. Чинне законодавство не встановлює обов'язок ПТНЗ відшкодовувати підприємствам — базам практики понесені ними витрати на проведення практики учнів, слухачів ПТНЗ. Тобто всі витрати, пов'язані з проведенням виробничої практики учнів ПТНЗ, несе підприємство — база практики, що приймає практикантів.
Згідно з п. 11 Порядку № 992 підприємства, що надають учням, слухачам ПТНЗ робочі місця для проходження виробничої практики, зобов'язані, зокрема:
— створювати необхідні та безпечні умови праці відповідно до змісту навчальних програм, чинного законодавства про працю та про охорону праці;
— проводити інструктажі з охорони праці, правил поведінки на робочих місцях та на підприємстві в цілому, змісту роботи або обслуговування робочих місць;
— забезпечувати учнів, слухачів та, якщо цього вимагають умови виробництва або сфери послуг, майстрів виробничого навчання на період виробничої практики спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту та лікувально-профілактичним обслуговуванням за нормами, установленими для відповідних штатних працівників підприємств;
— забезпечувати технічний контроль, облік виконаних кожним учнем, слухачем робіт та оплату їх праці за фактично виконаний обсяг робіт згідно з установленими нормами праці (нормами часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків) відповідно до законодавства;
— здійснювати технічне керівництво роботою учнів, слухачів (призначити керівника практики від підприємства).
Як бачимо, коло обов'язків підприємства — бази практики досить широке та припускає істотні матеріальні витрати з боку бази практики. Про те, як ці витрати відображаються в податковому обліку підприємства, поговоримо пізніше. А зараз зупинимося на розгляді питань, що стосуються оплати праці керівника практики від підприємства та практикантів.
Пунктом 19 Порядку № 992 передбачена можливість оплати керівнику практики від підприємства періоду керівництва виробничою практикою учнів, слухачів ПТНЗ. За керівництво практикою керівнику практики може щомісячно протягом періоду виробничої практики нараховуватися доплата залежно від суми основної заробітної плати, яку він отримує за основним місцем роботи, у таких розмірах:
— 5 % — за 1 — 2 учнів;
— 10 % — за 3 — 4 учнів;
— 20 % — за 5 — 7 учнів;
— 30 % — за 8 — 10 учнів.
Така оплата проводиться підприємством за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів (тобто за рахунок власних коштів баз практики) (п. 19 Порядку № 992).
Оплата роботи учнів ПТНЗ. Щодо оплати праці учнів, слухачів ПТНЗ за період практики зазначимо таке. Під час проходження учнями, слухачами ПТНЗ виробничої практики підприємство — база практики:
— надає учням, слухачам ПТНЗ оплачувані робочі місця (ст. 29 Закону про профосвіту, п. 17 Порядку № 992);
— веде облік виконаних кожним учнем, слухачем робіт (абзац сьомий п. 11 Порядку № 992);
— забезпечує оплату праці учнів, слухачів ПТНЗ за фактично виконаний обсяг робіт згідно з установленими нормами праці згідно із законодавством (п. 17 Порядку № 992, п. 3.10 Положення № 419).
Відповідно до п. 17 Порядку № 992 долю грошових коштів, зароблених учнями, може бути вирішено двома способами:
1. Підприємство — база практики повністю перераховує ПТНЗ кошти у вигляді оплати за виконану учнями, слухачами роботу. А ПТНЗ, у свою чергу, здійснює виплату учням, слухачам 50 % зароблених ними в період проходження виробничої практики грошових коштів, а інші 50 % — використовуються навчальним закладом для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової та фізкультурно-спортивної роботи (пп. 17, 18 Порядку № 992, п. 3.10 Положення № 419);
2. Підприємство перераховує ПТНЗ 50 % грошових коштів, зароблених учнями ПТНЗ за період виробничої практики, а решту 50 % нараховує та виплачує практикантам — учням, слухачам ПТНЗ у вигляді оплати за виконану ними роботу (ч. 9 ст. 50 Закону про профосвіту, п. 18 Порядку № 992). Такий спосіб розподілу зароблених учнями, слухачами ПТНЗ коштів погоджується між підприємством і ПТНЗ та застерігається в договорі про надання робочих місць як додаткове зобов'язання підприємства.
Перерахування (виплата) зазначених коштів має здійснюватися підприємством не пізніше п'яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.
Проте Положенням № 419 передбачено тільки один варіант виплати грошових коштів, зароблених учнями, слухачами ПТНЗ за час проходження виробничої практики, який указано вище в п. 1, хоча на практиці діють обидва наведені способи.
Зауважимо: на жаль, ані КЗпП, ані Порядок № 992, ані Положення № 419 не дають чіткої відповіді на запитання щодо сутності відносин, що виникають у період практики між підприємством — базою практики та практикантами — учнями, слухачами ПТНЗ.
На нашу думку, такі відносини не є трудовими. Обґрунтуємо нашу позицію.
1. Підприємство надає робочі місця практикантам на підставі договору про надання робочих місць, укладеного з ПТНЗ (п. 8 Порядку № 992), а не на підставі трудового договору, укладеного з учнем, слухачем ПТНЗ. Нічого про надання їм робочих місць на інших підставах у Порядку № 992 не зазначено, тобто практиканти не вступають у трудові відносини з підприємством.
2. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничої практики до складу (списку) працівників та штатного розпису підприємства не включаються (п. 7 Порядку № 992).
3. Під час виробничої практики на виробництві учні, слухачі ПТНЗ виконують роботи згідно з навчальними планами та програмами, а не згідно з положеннями трудового договору (ч. 3 ст. 29 Закону про профосвіту). Тобто фактично в період практики вони продовжують навчання, удосконалюючи свої теоретичні та практичні навички, виконуючи певні роботи на устаткуванні, наданому підприємством — базою практики.
На те, що відносини, які виникають у період практики між підприємством та практикантом, не є трудовими вказують і фахівці ПФУ в публікації в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 24, с. 60, та на с. 43 цього номера.
Водночас слід зазначити, що деякі незалежні фахівці вважають за необхідне укладати з учнями, слухачами ПТНЗ строкові трудові договори на період проходження практики. При цьому аргументи наводяться такі:
— у період практики підприємства зобов'язані дотримувати трудові гарантії, установлені КЗпП для аналогічної категорії працівників (абзац другий п. 11 Порядку № 992);
— з моменту розподілу практикантів на робочі місця на них поширюються права та обов'язки з виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві (п. 10 Порядку № 992);
— виконана практикантами робота підлягає оплаті. Причому і в Законі про профосвіту і в Порядку № 992 винагорода за виконану в період практики роботу названо заробітною платою.
Від того, якої точки зору дотримуватиметься підприємство, що приймає учнів, слухачів ПТНЗ на виробничу практику, залежатиме порядок оподаткування виплат, нарахованих підприємством цим особам.
Податок з доходів фізичних осіб та єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування. Розглянемо порядок обкладення грошових коштів, зароблених учнями за час проходження виробничої практики, залежно від того, здійснює підприємство — база практики виплату їх практикантам чи ні.
1. Підприємство перераховує всю суму грошових коштів за виконані практикантами роботи на рахунок ПТНЗ, а ПТНЗ здійснює їх виплату учням. При такому розвитку подій сума грошових коштів за виконану під час проходження виробничої практики учнями роботу виплачується на підставі цивільно-правового договору, укладеного підприємством із ПТНЗ. І вже ПТНЗ розподіляє перераховані підприємством — базою практики грошові кошти. Підприємство не здійснює нарахування та виплату доходу практикантам — учням ПТНЗ, а отже, об'єкта обкладення податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) та єдиним внеском на загальнообов'язкове соціальне страхування (далі — ЄСВ) не виникає.
2. Оплата праці практикантів провадиться за принципом 50 % грошових коштів підприємство перераховує ПТНЗ, а 50 % — виплачує безпосередньо практикантам.
Якщо дотримуватися позиції, що відносини «підприємство — практикант» не трудові (тобто не укладати з практикантом трудовий договір на період практики), то
— 50 % грошових коштів, перерахованих на рахунок ПТНЗ, не буде для практикантів доходом. У бухобліку ця сума відображається як розрахунки з ПТНЗ;
— 50 % суми, визначеної підприємством як оплата праці практиканта, увійде до складу оподатковуваного доходу такого практиканта у складі інших доходів (п.п. 164.2.19 ПКУ). Із суми такого доходу підприємство зобов'язане буде утримати ПДФО за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %). У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ підприємство повинно відобразити нарахований (виплачений) практиканту дохід з ознакою доходу «127». ЄСВ така виплата не обкладатиметься, оскільки вона нараховується практиканту, який не є застрахованою особою для цілей Закону № 2464 (див. також консультацію фахівця ПФУ на с. 43).
Якщо підприємство укладе з практикантом на період практики трудовий договір, то слід мати на увазі, що на нього як на звичайного працівника повною мірою поширюватиметься дія законодавства про працю, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо (наприклад, такий практикант-працівник матиме право на оплачувану відпустку (компенсацію за невикористану відпустку при звільненні), виплату лікарняних у разі настання тимчасової непрацездатності в період роботи). У трудовому договорі, укладеному з працівником — практикантом, на нашу думку, слід обумовити особливий порядок проведення виплати винагороди за виконану ним роботу (50 % суми, що дорівнює розміру нарахованої винагороди, — ПТНЗ, залишок — працівнику). Якщо такий порядок не застережено, то, на наш погляд, перераховувати 50 % нарахованої заробітної плати практиканта на рахунок ПТНЗ можна за заявою працівника-практиканта. У цьому випадку винагорода за виконану роботу буде для її одержувача заробітною платою та в повному обсязі (з урахуванням суми, яку буде перераховано ПТНЗ) уключатиметься до оподатковуваного доходу працівника-практиканта. Оподаткування заробітної плати працівника-практиканта здійснюється в загальному порядку. У разі виконання певних умов такий працівник-учень може претендувати на застосування до його заробітної плати податкової соціальної пільги (далі — ПСП) (див. с. 32). Сума заробітної плати, нарахованої працівнику-учню включатиметься до бази для справляння ЄСВ.
Податковий облік. Витрати, понесені підприємством у зв'язку з прийняттям на практику учнів, слухачів ПТНЗ, уключаються до витрат на підставі п.п. 138.12.2 ПКУ у складі інших витрат господарської діяльності. Також не буде помилкою віднести до складу витрат підприємства витрати на проведення практики студентів, слухачів ПТНЗ на підставі п.п. 140.1.3 ПКУ. У податковій декларації підприємство зазначає такі витрати в рядку 06.4.39.
Порядок віднесення до складу витрат підприємства витрат на оплату праці практикантів, з якими на час практики було укладено трудові договори, аналогічний наведеному на с. 32.
Практикант — студент ВНЗ
Документами, що регламентують порядок проходження практики студентами ВНЗ*, є Закон про освіту, Закон про вищу освіту та Положення № 93.
* Зауважимо, що в Україні діють такі типи ВНЗ: університети, академії, інститути, консерваторії (музичні академії), коледжі, технікуми (училища) (ст. 25 Закону про вищу освіту).
Зазначимо, що залежно від спеціальності (спеціалізації) студентів практика може бути навчальна, технологічна, експлуатаційна, конструкторська, педагогічна, економічна, науково-дослідна тощо.
Конкретний зміст та послідовність проходження практики студентом визначається програмою практики.
Практика студентів ВНЗ проходить на базах практики, якими можуть бути підприємства, організації, установи будь-якої форми власності, навчально-виробничі та наукові підрозділи ВНЗ, навчально-виховні заклади, професійно-технічні училища, дослідні господарства, полігони за умови, що вони відповідають вимогам програми практики.
Якщо підготовка фахівців ВНЗ здійснюється:
— згідно з державним, регіональним замовленням на підготовку фахівців, перелік баз практики надають органи, що формували замовлення;
— за цільовими договорами, укладеними з підприємствами, організаціями, установами, то бази практики вказуються в цих договорах;
— за замовленням фізичних осіб, бази практики, залежно від умов договору (контракту) на підготовку фахівців, можуть забезпечувати або ці особи (з урахуванням усіх вимог наскрізної програми та Положення № 93), або ВНЗ.
Водночас, з дозволу відповідних кафедр та предметних комісій студенти можуть самостійно вибрати для себе місце проходження практики та запропонувати його для використання. Це прямо передбачено п. 2.3 Положення № 93.
Із базою практики ВНЗ заздалегідь (як мінімум за два місяці до початку практики) укладає договір на проведення практики студентів ВНЗ за формою, наведеною в додатку № 1 до Положення № 93, в якому прописуються обов'язки сторін договору (бази практики та ВНЗ), а також відповідальність за невиконання договору. Цей договір може укладатися як на період конкретного виду практики, так і на більш тривалий строк — до 5 років. Якщо питання практики студента врегульовано в договорі (контракті) на його навчання, окремий договір на проведення практики може не укладатися.
Після укладення договору за два місяці до початку практики ВНЗ надає базі практики для погодження програму практики, а не пізніше ніж за тиждень до початку практики — список студентів, які направляються для проходження практики на цю базу практики.
Про прийняття студентів на практику відділ кадрів підприємства — бази практики видає наказ (розпорядження) , де вказуються, зокрема, П. І. Б. студентів, прийнятих на практику, строк практики, умови проходження практики, призначаються керівники практики від бази практики тощо.
Визначившись з документальним оформленням прийняття студентів на практику, перейдемо до запитання, що, мабуть, найбільше цікавить базу практики: хто ж оплачуватиме витрати, понесені базою практики у зв'язку з виконанням умов договору на проведення практики?
Витрати підприємства на проведення практики. Згідно з договором на проходження практики підприємство, що приймає студентів на практику, зобов'язане:
— призначити керівника практики;
— створити необхідні умови для проходження студентами практики;
— забезпечити студентам умови для безпечної роботи;
— провести обов'язкові інструктажі з охорони праці (вступний і на робочому місці);
— забезпечити спецодягом, запобіжними засобами, лікувально-профілактичним обслуговуванням за нормами, установленими для штатних працівників;
— надати студентам можливість користуватися лабораторіями, кабінетами, майстернями, бібліотеками, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання програми практики.
Відразу зауважимо: усі витрати, понесені базою практики у зв'язку з проведенням практики студентів, відшкодовує ВНЗ (п. 5.2 Положення № 93). Загальна сума таких витрат визначається в кошторисі-калькуляції витрат на проведення практики, яка є додатком до договору на проведення практики студентів ВНЗ, та погоджується сторонами договору. Усі можливі статті витрат, що включено до кошторису, у цій публікації не перелічуватимемо, а зупинимося докладно на оплаті праці керівника практики від бази практики.
Пунктом 5.3 Положення № 93 (з урахуванням наказу Міністерства освіти України від 20.12.94 р. № 351) визначено, що оплата праці керівників практики від підприємства — бази практики здійснюється ВНЗ відповідно до діючих у період практики ставок погодинної оплати праці працівників, зайнятих у всіх галузях народного господарства, за проведення навчальних занять із розрахунку 1 година на одного студента на тиждень. Розміри таких ставок погодинної оплати працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять наведено в додатку 16 до наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.
Оплата праці керівника практики від бази практики може здійснюватися:
1) у межах витрат за договором на проведення практики. У цьому випадку в кошторисі-калькуляції вказується сума компенсації оплати праці керівника практики від бази практики. Зауважимо, що виплата за керівництво практикою є за своєю суттю заробітною платою, яка повинна обкладатися ПДФО та ЄСВ. Тому при розрахунку суми компенсації оплати праці керівника практики від бази практики повинна враховуватися сума ЄСВ у частині нарахувань на суму виплати за керівництво практикою. Адже, як уже зазначалося, компенсація витрат на проведення практики студентів — обов'язок ВНЗ;
2) за цивільно-правовим договором, укладеним із ВНЗ. Форму такого договору наведено в додатку № 2 до Положення № 93. У цьому випадку виплата за керівництво практикою буде для її одержувача винагородою за цивільно-правовим договором.
У першому випадку нарахування та виплату грошових коштів за роботу з керівництва практикою студентів ВНЗ здійснюватиме підприємство — база практики, а в другому — безпосередньо ВНЗ.
Зауважимо: на практиці у багатьох випадках у договорах на проведення практики студентів умови, що встановлюють порядок компенсації ВНЗ витрат на проведення практики, відсутні. У зв'язку з цим проходження практики на базі практики обмежується добиранням студентом матеріалу, необхідного для складання звіту.
Оплата праці студентів-практикантів. Студенти, яких згідно з договором із ВНЗ прийнято для проходження практики на підприємстві, не є найманими працівниками такого підприємства. Крім того, здебільшого жодної роботи на базі практики вони не виконують, а продовжують навчальний процес відповідно до програми практики. Тому база практики студентам за період практики жодних виплат не нараховує.
Водночас, якщо на підприємстві є вакантні посади, робота на яких відповідає вимогам програми практики студентів, підприємство може (але не зобов'язане) прийняти їх на роботу за умови, що не менше 50 % часу буде відведено на підготовку за програмою практики (п. 3.7 Положення № 93). У цьому випадку із студентом укладається строковий трудовий договір, в якому слід зазначити, що працівник працюватиме на умовах неповного робочого часу (адже половину його часу буде присвячено навчальному процесу). Особливості роботи на умовах неповного робочого часу було розглянуто у статті «Неповний робочий час» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 67, с. 32, тому в цій публікації на них не зупинятимемося. Звернемо лише увагу на те, що в разі прийняття на роботу студента молодше 18 років підприємство зобов'язане дотримувати трудові гарантії, установлені гл. XIII КЗпП для такої категорії працівників. Крім того слід мати на увазі, що це місце роботи студента-практиканта буде його основним місцем роботи, а не сумісництвом (за умови, звісно, що він ніде більше не працює, а тільки навчається у ВНЗ) (див. лист Мінсоцполітики України від 20.01.2012 р. № 21/13/116 на с. 12). Такої ж думки дотримується і ВСУ, зазначаючи, що робота за трудовим договором осіб, які суміщають її з денною формою навчання, не є сумісництвом та оплачується на загальних підставах (див. ч. 3 п. 14 постанови ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13).
За виконану роботу за строковим трудовим договором працівнику-студенту нараховується заробітна плата, яка включається до фонду оплати праці та обкладається ПДФО і ЄСВ у загальному порядку. Зауважимо: згідно з п.п. «г» п.п. 169.1.3 ПКУ працівник, який є студентом, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у підвищеному розмірі (150 % звичайної ПСП). У 2012 році сума такої «студентської» пільги становить 804,75 грн. Скористатися цим правом він може у разі виконання таких двох умов:
по-перше, його заробітна плата за місяць не перевищує граничного розміру заробітної плати, що дає право на ПСП (у 2012 році — 1500 грн.);
по-друге, такий працівник не отримує протягом звітного податкового місяця одночасно із заробітною платою стипендію, що виплачується з бюджету (п.п. 169.2.3 ПКУ).
Таким чином, якщо студент не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію (не з бюджету), то, працюючи та отримуючи заробітну плату, сума якої не перевищує у 2012 році 1500 грн., він матиме право на ПСП, розмір якої у 2012 році дорівнює 804,75 грн.
Для підтвердження права на застосування ПСП на підставі п.п. «г» п.п. 169.1.3 ПКУ працівник-студент повинен подати роботодавцю:
1) заяву про застосування ПСП;
2) довідку з навчального закладу про те, що він дійсно проходить навчання в цьому навчальному закладі та не отримує стипендію з бюджету.
Податковий облік витрат і доходів підприємства, пов'язаних з виконанням умов договору на проведення практики студентів ВНЗ. Що стосується податкового обліку, то:
— кошти, перераховані ВНЗ базі практики відповідно до договору на проведення практики студентів, уключаються до доходів згідно з п.п. 135.5.14 ПКУ з відображенням у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства (далі — податкова декларація), форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213, у рядку 03.28 Додатка ІД;
— витрати, понесені підприємством, — базою практики у зв'язку з проведенням практики студентів, включаться до складу витрат на підставі п.п. 138.12.2 ПКУ та відображаються в податковій декларації в рядку 06.4.39.
Якщо підприємство працевлаштовує студентів-практикантів за строковими трудовими договорами, то:
— суми оплати їх праці включаються до витрат на підставі пп. 138.8.2, 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3, і п. 142.1 ПКУ;
— суми ЄСВ, нарахованого на суми оплати праці, відносяться на витрати на підставі п.п. 138.10.4, п. 143.1 ПКУ.
У податковій декларації витрати на оплату праці та ЄСВ:
— виробничого та загальновиробничого персоналу (які включаються до витрат періоду) відображаються в рядку 05.1 декларації;
— адміністративного персоналу — у рядку 06.1 декларації;
— працівників служби збуту — у рядку 06.2 декларації.
Сподіваємося, що матеріал, наведений у цій статті, допоможе вам легко вирішити питання, пов'язані з проходженням практики студентами ВНЗ та учнями ПТНЗ на вашому підприємстві.
