Як визначити площу приміщення, що опалюється
У нашому навчальному закладі (загальноосвітня школа) відсутній лічильник теплопостачання, а технічна документація на нерухоме майно поки що не виготовлена. Посилаючись саме на ці умови, теплопостачальна організація визначає вартість наданих нею послуг у межах зовнішніх стін будівлі, тоді як значна її площа не опалюється взагалі (сходові клітки, комори тощо). Крім того, декілька кімнат будівлі передано в оренду іншій бюджетній установі.
Яким чином у такому разі має визначатися площа опалення — у межах внутрішніх чи зовнішніх стін будівлі?
(Херсонська обл.)
Регулювання відносин між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і споживачем таких послуг здійснюється Правилами № 630. Так, цими Правилами визначено, що опалювана площа (об'єм) будинку — це загальна площа (об'єм) приміщень будинку, у тому числі в разі опалення площа (об'єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт.
При цьому послуги з централізованого опалення надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п. 8 Правил № 630). Тому при укладенні договору з теплопостачальною організацією має бути чітко визначена опалювальна площа відповідної будівлі, але не більше ніж установлено проектом та технічною документацією до нього, тобто в межах внутрішніх стін.
Взаємовідносини безпосередньо між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються Правилами № 1198, нормами яких передбачено, що облік відпуску та споживання теплової енергії здійснюється із застосуванням приладів комерційного обліку, занесених до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, або тих, що пройшли державну метрологічну атестацію.
Важливо також зазначити, що згідно з п. 12 Правил № 630 у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку заходів з утеплення місць загального користування будинку. Якщо ж такі заходи не проведені, споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. Але в будь-якому випадку оплата послуг опалення здійснюється споживачем за показаннями приладів обліку теплової енергії пропорційно до опалюваної площі будівлі, яку займає споживач. Тобто за умов передачі частини приміщення в оренду, вартість спожитих орендарями послуг слід вираховувати із загальної суми витрат, визначених за приладами побудинкового обліку.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
Що стосується споживачів, які не мають приладів комерційного обліку, то обсяг фактично спожитої ними теплової енергії розраховують виходячи з теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, а також середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 23 Правил № 1198).
Крім того, відповідно до п.п. 6.1.2 Міжгалузевих норм за відсутності приладів обліку теплової енергії годинне споживання теплоти визначається:
— за показниками типових або індивідуальних проектів, за якими побудовані ці об'єкти;
— за даними інвентаризаційних бюро.
У разі ж відсутності вищепереліченої документації годинне споживання теплоти на опалення допускається брати за аналогією з типовими проектами, що найбільш відповідають характеристикам цих об'єктів. Річна потреба споживання при цьому визначається з урахуванням зазначених умов.
Однак якщо неможливо визначити годинне споживання теплоти на опалення за фактичними даними, річну потребу в теплоті належить вирахувати за формулами, наведеними у п.п. 6.1.4 Міжгалузевих норм, виходячи із зовнішнього будівельного об’єму будівлі.
Із цього випливає, що для бюджетних установ, котрі не мають лічильників теплопостачання, а також технічної документації на нерухоме майно, визначення вартості послуг з опалення провадиться за параметрами зовнішніх стін.
Ірина Нестругіна,
начальник Харківської державної
об’єднаної фінансової інспекції
