Бартерні операції: подробиці бухгалтерського обліку та оподаткування

Бартерні операції: подробиці бухгалтерського обліку та оподаткування

Обсяг бартерних операцій залежить від економічного благополуччя держави. У періоди кризи частка негрошових розрахунків збільшується, оскільки головна їх перевага — економія грошових коштів підприємств за рахунок здійснення розрахунків товарами. У свою чергу, у періоди економічного підйому спостерігається тенденція до зниження кількості таких правочинів. Але в будь-якому разі бартер, як одна із форм розрахунків між контрагентами, був, є й існуватиме завжди. Тому не зайвим буде пригадати основні особливості правового регулювання таких операцій, а також специфіку їх бухгалтерського обліку та оподаткування*.

Алла СВІРІДЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

* Зверніть увагу: у межах сьогоднішньої статті розглянемо тільки податковий та бухгалтерський облік бартерних операцій між юридичними особами. Облік бартеру за участі фізичних осіб, зокрема, питання утримання податку на доходи фізичних осіб, буде темою окремого матеріалу.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ — Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379.

П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246.

П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.

П(С)БО 27 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2003 р. № 617.

Правове регулювання укладення договорів міни (бартеру) здійснюється положеннями відразу двох кодексів: ЦКУ і ГКУ. Нагадаємо головні особливості товарообмінних операцій, передбачені цими документами, які слід ураховувати сторонам бартерного договору при його укладенні (див. табл. 1 на с. 17).

Таблиця 1

Особливості бартерних операцій, передбачені ЦКУ та ГКУ

Це всі спеціальні вимоги, передбачені ЦКУ і ГКУ для договорів міни (бартеру). У решті ж, як передбачено ч. 5 ст. 293 ГКУ і ст. 716 ЦКУ, до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації чи інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить сутності зобов'язання.

І, нарешті, ще два важливі обмеження, які встановлені вже не цивільним або господарським, а податковим законодавством.

Відповідно до п. 291.6 ПКУ всі єдиноподатники (як юрособи, так і фізособи-підприємці) повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (надані послуги, виконані роботи) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). А це означає, що права на проведення будь-яких негрошових розрахунків (бартер, взаємозалік заборгованості тощо) єдиноподатники не мають.

Зверніть увагу: заборона на «негрошову» форму розрахунків стосується тільки розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги). Тому це обмеження, на нашу думку, не поширюється, наприклад, на такі операції, як:

— повернення позики не грошовими коштами, а товаром (скажімо, за допомогою новації або заліку);

— оплата вартості відвантажених єдиноподатником товарів (робіт, послуг) не безпосереднім покупцем, а іншою особою (за умови, що оплата здійснюється грошима);

— утримання посередником-єдиноподатником належної йому винагороди з транзитних сум, що проходять через нього та належать довірителю або комітенту.

Крім того, з податкової точки зору бартерна (товарообмінна) операція — це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в межах одного договору (п.п. 14.1.10 ПКУ). Причому, на думку податківців, висловлену в консультації, розміщеній у розділі 110.12 Єдиної бази податкових знань (далі — ЄБПЗ) на офіційному сайті ДПСУ (www.sts.gov.ua), для цілей оподаткування прибутку підприємств погашення дебіторської і кредиторської заборгованості за різними договорами у грошовій формі шляхом заліку не є бартерною операцією. Тому доходи і витрати від здійснення таких операцій визначаються виходячи із загальних норм ПКУ.

База оподаткування бартерних операцій визначається на підставі п. 153.10 ПКУ, згідно з яким доходи та витрати від проведення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижче (вище) звичайних цін.

Зверніть увагу: у цьому випадку під «витратами від проведення товарообмінних (бартерних) операцій» мається на увазі не собівартість реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг), яку підприємство включає до витрат одночасно з відображенням доходу від їх реалізації за бартером, а сума витрат, що беруть участь у формуванні собівартості придбаних за бартером товарів та будуть віднесені до складу витрат у періоді їх наступної реалізації (собівартість придбаних за бартером робіт, послуг).

Таким чином, у загальному випадку при бартері і податкові доходи, і податкові витрати (а точніше собівартість придбаних за бартером товарів (робіт, послуг)) визначаються виходячи з договірної вартості обмінюваних та отриманих в обмін товарів (робіт, послуг). Інша річ, якщо договірна ціна обмінюваних товарів (робіт, послуг) нижче, а для товарів (робіт, послуг), що отримуються в обмін, — вище їх звичайної ціни. У таких випадках доходи, а також собівартість придбаних товарів (робіт, послуг) визначаються виходячи зі звичайної ціни таких товарів (робіт, послуг).

Що стосується дати відображення податкових доходів і витрат, то тут слід керуватися загальними правилами, установленими пп. 137.1 і 138.4 ПКУ, але з урахуванням певних особливостей, притаманних бартерним операціям.

Так, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу до покупця права власності на такий товар, а для робіт (послуг) — за датою складання акта чи іншого документа, що підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 137.1 ПКУ).

Проте майте на увазі: застосовувати положення п. 137.1 ПКУ в цьому випадку слід з оглядкою на наведені вище норми ч. 4 ст. 715 ЦКУ, якою визначено момент переходу права власності на товари (роботи, послуги) за договором міни (бартеру).

Нагадаємо: згідно з ч. 4 ст. 715 ЦКУ, якщо інше не обумовлено договором або законом, право власності на обмінювані товари переходить до сторін бартерного договору одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами.

Таким чином, спільне застосування згаданих норм ПКУ і ЦКУ дає підстави стверджувати, що дата виникнення податкових доходів при бартері визначається залежно від того, яка з подій була першою:

— якщо першою подією було отримання товарів (робіт, послуг) у рахунок майбутнього постачання — податковий дохід виникає на дату наступного відвантаження товарів (фактичного надання робіт, послуг);

— якщо першою подією було відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) — дохід виникне тільки на дату отримання товарів (робіт, послуг), поставлених у рахунок попередньо відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг).

Водночас звертаємо увагу: якщо сторони бартерного договору скористаються правом, наданим їм ч. 4 ст. 715 ЦКУ, та встановлять, що перехід права власності на майно відбувається в момент його передачі стороні, яка приймає, то податковий дохід від бартерної операції визначається на підставі згаданого вище п. 137.1 ПКУ без будь-яких застережень. Тобто кожна зі сторін бартерного договору відображає дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) як при звичайному продажу на дату їх відвантаження (надання).

У періоді визнання доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) за бартерним договором підприємство має право збільшити витрати, пов'язані з такою реалізацією, на підставі п. 138.4 ПКУ. При цьому собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до п. 138.6 ПКУ, а собівартість виготовлених та реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) розраховується згідно з вимогами п. 138.8 ПКУ.

Операції з постачання товарів (робіт, послуг) у межах бартерного договору підлягають обкладенню ПДВ на підставі пп. «а» — «б» п. 185.1 ПКУ.

База обкладення ПДВ операції з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (п. 188.1 ПКУ).

Інакше кажучи, в загальному випадку нарахування ПДВ здійснюється виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), передаються в межах бартерного договору. Якщо ж звичайна ціна на обмінювані товари (роботи, послуги) перевищує договірну ціну — нараховувати податкові зобов'язання доведеться виходячи із звичайної ціни.

Зверніть увагу: у разі нарахування податкових зобов'язань виходячи зі звичайної ціни, підприємство, що передає товари (роботи, послуги) за бартерним договором, зобов'язане виписати дві пари податкових накладних:

— одну — на суму фактичної ціни відвантажених за бартером товарів (виконаних робіт, наданих послуг);

— другу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. При цьому оригінал такої другої податкової накладної покупцю не видається та обидва її примірники зберігаються у продавця (п. 8 Порядку № 1379).

Щодо моменту виникнення податкових зобов'язань для бартерних операцій діє загальне правило, установлене п. 187.1 ПКУ. З урахуванням негрошової форми оплати датою виникнення податкових зобов'язань є дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

Що стосується податкового кредиту з ПДВ, то його величина визначається згідно з п. 198.3 ПКУ, тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін. Тобто в ситуації, коли договірна ціна бартерної операції перевищує звичайну, «бартерний» податковий кредит формується на рівні звичайної ціни.

Датою виникнення права платника податків на податковий кредит за товарообмінними (бартерними) операціями буде дата отримання товарів (робіт, послуг), підтверджена податковою накладною (п. 198.2 ПКУ).

Тут же слід зазначити дещо і про особливості оподаткування бартерних операцій за участі «пільгових» товарів (тобто товарів (робіт, послуг), операції з постачання яких звільнені від обкладення ПДВ, або оподатковуються за ставкою 0 %)*, а також бартерних операцій з неплатниками податку.

* Нагадаємо, перелік таких операцій можна знайти у ст. 195, 197 і підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Так, при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій на території України за участі «пільгових» товарів (робіт, послуг) пільга з ПДВ зберігається. При цьому підприємство — постачальник «пільгових» товарів (робіт, послуг) при відвантаженні повинно скласти податкову накладну у двох примірниках, у якій залежно від виду пільги вказується:

— у разі постачання товарів, звільнених від обкладення ПДВ, — у розділі III графи 11 проставляється відмітка «Без ПДВ» з обов'язковим посиланням на пункт (підпункт), статтю, підрозділ, розділ ПКУ (п. 10 Порядку № 1379);

— у разі постачання товарів, оподатковуваних за нульовою ставкою, — у розділі III граф 9 або 10 проставляється відмітка «0» (п. 11 Порядку № 1379).

У разі придбання в межах бартерного договору товарів (робіт, послуг) у неплатника ПДВ покупець не може розраховувати на податковий кредит, оскільки підставою для його формування є отримана від продавця податкова накладна, а неплатники ПДВ виписувати її не мають права.

Проілюструємо описані вище правила оподаткування бартерних операцій на прикладі.

Приклад 1. Між підприємствами А і Б укладено бартерний договір на суму 6000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1000 грн.).

Підприємство А відвантажило підприємству Б партію товару, звичайна ціна якого — 5400 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 900 грн.). Собівартість придбаного та реалізованого товару — 4000 грн.

Підприємство Б, у свою чергу, відвантажило підприємству А товар, звичайна ціна якого — 6300 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1050 грн.). Собівартість придбаного та реалізованого товару — 4500 грн.

Податкові наслідки такої операції у сторін договору наведемо в табл. 2.

Таблиця 2

Податкові наслідки в обліку сторін договору міни (бартеру)

Як бачите, при визначенні податкових наслідків бартерних (товарообмінних) операцій доволі часто доводиться орієнтуватися на звичайні ціни обмінюваних (отримуваних в обмін) товарів (робіт, послуг). У зв'язку з цим нагадаємо, що порядку визначення звичайної ціни присвячено окрему ст. 39 ПКУ. Водночас усім відомо, що положення зазначеної статті набирають чинності з 01.01.2013 р., а до вказаної дати слід застосовувати правила визначення звичайної ціни, установлені п. 1.20 Закону про податок на прибуток. Детальніше з цими правилами можна ознайомиться у статтях «Визначаємо звичайну ціну товарів (робіт, послуг)» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 90), а також «Звичайні ціни: порядок визначення та випадки застосування» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 91).

І, нарешті, завершуючи розгляд порядку ПДВ-обліку бартерних операцій, нагадаємо платникам податків, які мають намір отримати бюджетне відшкодування, про таку особливість проведення негрошових розрахунків.

Річ у тім, що, на думку ДПСУ, негрошові розрахунки не повинні враховуватися при визначенні суми бюджетного відшкодування ПДВ. Нагадаємо, що до такої думки фахівці головного податкового відомства схилялися ще за часів Закону про ПДВ (див., наприклад, лист ДПАУ від 12.09.2008 р. № 18527/7/16-1517-27 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 84). Імовірно, не відмовляться від неї податківці і зараз*.

* Детальніше про порядок отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в умовах дії ПКУ див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 21.

Тобто розрахунки за такими операціями не включаються до оплаченої частини ПДВ для цілей отримання бюджетного відшкодування та не відображаються у графі 4 додатка 2 до Декларації з ПДВ.

Основні засоби, отримані за бартерним договором, обліковуються в податковому обліку платника податків за первісною вартістю, яка визначається за правилами, передбаченими пп. 146.9 і 146.10 ПКУ.

Так, первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт*, визначається на рівні вартості переданого об’єкта основних засобів, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації, але не вище звичайної ціни об’єкта основних засобів, отриманого в обмін (п. 146.9 ПКУ).

* Визначення подібних (однорідних) товарів (робіт, послуг) розкриває п.п. 14.1.131 ПКУ, згідно з яким це товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Таким чином, якщо вартість переданого об’єкта основних засобів, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації, перевищує звичайну ціну отриманого об’єкта, то первісною вартістю такого отриманого об’єкта основних засобів є його звичайна ціна.

У свою чергу, первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює вартості переданого об’єкта основних засобів, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації, збільшеної/зменшеної на суму коштів чи їх еквівалента, передану/отриману при обміні, але не вище звичайної ціни об’єкта основних засобів, отриманого в обмін (п. 146.10 ПКУ). Причому пам'ятайте: під вартістю, що амортизується, розуміється первісна або переоцінена вартість основних засобів, інших необоротних матеріальних активів за вирахуванням ліквідаційної вартості (п.п. 14.1.19 ПКУ).

Що стосується передачі основних засобів за бартером, то тут діють ті самі правила, що і при продажу основних засобів.

Так, згідно з п. 146.13 ПКУ в податковому обліку підприємства — продавця основних засобів, у тому числі на умовах бартерного договору, відображається згорнутий результат від їх продажу. При цьому:

— сума перевищення доходів від продажу над балансовою (залишковою) вартістю реалізованого об’єкта — потрапить до складу інших доходів (рядок 03.17 Додатка ІД та рядок 03 декларації з податку на прибуток);

— сума перевищення балансової (залишкової) вартості об’єкта над доходами від його продажу — уключається до складу інших витрат (рядок 06.4.16 Додатка ІВ і рядок 06.4 декларації з податку на прибуток).

При визначенні фінансового результату від продажу основних засобів у податковому обліку слід ураховувати такі правила:

— дохід від передачі об’єкта основних засобів у цілях оподаткування визначається в розмірі, установленому договором про продаж, але не нижче звичайної ціни переданого об’єкта (п. 146.14 ПКУ);

— у розрахунку фінансового результату бере участь балансова вартість переданого об’єкта основних засобів на початок місяця, наступного за місяцем його вибуття (див. консультацію в розділі 110.09.01 ЄБПЗ);

— якщо першою подією в межах бартерного договору за участі основних засобів було надходження товарів (робіт, послуг) у рахунок майбутнього постачання об’єкта основних засобів, то таке надходження на податкові доходи не впливає (п.п. 136.1.1 ПКУ).

Що стосується власне моменту відображення в податковому обліку результату від продажу основних засобів, у тому числі за бартером, то згідно з п.п. 135.5.11 ПКУ доходи, визначені відповідно до ст. 146 ПКУ, уключаються до складу інших доходів, які на підставі п. 137.16 ПКУ враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування на дату їх виникнення за бухгалтерськими правилами, якщо інше не передбачено нормами розд. III ПКУ. Водночас усе частіше в своїх роз'ясненнях податківці висловлюють думку про те, що такі доходи повинні відображатися платником податків на дату переходу до покупця права власності на об'єкт (п. 137.1 ПКУ).

Докладніше про особливості податкового обліку операцій з продажу основних засобів див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 94.

У результаті обміну переданий об'єкт основних засобів виводиться з експлуатації, як того вимагає п. 146.18 ПКУ. Нарахування амортизації за таким об’єктом припиняється з місяця, наступного за місяцем його виведення з експлуатації (п. 146.15 ПКУ).

Порядок відображення бартерних операцій у бухгалтерському обліку також залежить від того, подібними чи неподібними активами обмінюються підприємства.

Обмін подібними активами. Насамперед зауважимо, що бартер подібними активами* зустрічається вкрай рідко, оскільки одночасно повинні дотримуватися дві умови:

— однакове функціональне призначення;

— однакова справедлива вартість об’єктів**.

* Для цілей бухгалтерського обліку під подібними розуміють об’єкти, що мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість (п. 4 П(С)БО 7).

** Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (п. 4 П(С)БО 19). Порядок визначення справедливої вартості залежно від виду активу наведено в додатку до П(С)БО 19.

Проте такі операції зустрічаються на практиці, а отже, оминути увагою порядок їх відображення в бухгалтерському обліку не можна.

Особливість бухгалтерського обліку бартерних операцій подібними активами полягає в тому, що дохід за такими операціями (виходячи з вартості відвантажених активів) у підприємства не виникає. Таке обмеження встановлено п. 9 П(С)БО 15.

Таким чином, в разі обміну подібними товарами (роботами, послугами та іншими активами) фінансовий результат за таким обміном не формується.

Первісна вартість отриманих подібних активів дорівнює балансовій (залишковій) вартості переданих активів . Якщо балансова (залишкова) вартість переданих активів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих активів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою та справедливою вартістю переданих активів уключається до складу витрат звітного періоду (п. 13 П(С)БО 9, п. 12 П(С)БО 7).

Крім того, здійснюючи обмін подібними необоротними активами слід мати на увазі ще один момент. Згідно з п. 2 розд. II П(С)БО 27 необоротні активи, групи вибуття, відчуження яких планується іншим способом, ніж продаж, не визнаються утримуваними для продажу (тобто не обліковуються на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»). Операція обміну подібними активами не спричинює виникнення доходу в бухгалтерському обліку та, на наш погляд, за своєю суттю не є «продажем» таких активів. А отже, до таких операцій норми П(С)БО 27 не застосовуються (тобто при обміні необоротних активів на подібні їх попереднє переведення на субрахунок 286 не здійснюється).

Порядок податкового та бухгалтерського обліку бартеру подібними запасами розглянемо на прикладі.

Приклад 2. Між підприємствами «Альфа» і «Бета» здійснено обмін тканинами одного виду, але різних забарвлень (тканина А і тканина Б) у кількості 200 м. Справедлива (звичайна) ціна обмінюваних тканин однакова і становить 60 грн. за 1 м (у тому числі ПДВ 20 % — 10 грн.). Загальна сума бартерного договору склала 12000 грн.

Балансова вартість тканини А, що передається за бартерним договором підприємством «Альфа», становить 45 грн. за 1 м, а тканини Б, що передається підприємством «Бета», — 53 грн. за 1 м.

У бухгалтерському та податковому обліку сторін договору описані операції відобразяться так (див. табл. 3 на с. 28).

Таблиця 3

Податковий та бухгалтерський облік бартеру подібними активами

Обмін неподібними активами. До неподібних активів належать усі інші активи, які не можна віднести до подібних. Інакше кажучи, якщо порушується хоча б одна з умов подібності активів (однакове функціональне призначення та однакова справедлива вартість), то активи є неподібними . Будь-який обмін з частковою доплатою належить до бартеру неподібними активами.

Згідно з п. 23 П(С)БО 15 сума доходу за бартерним договором визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих грошових коштів та їх еквівалентів. Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним договором, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), які передані за цим бартерним договором.

Відповідно до п. 13 П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, отриманих в обмін на неподібні активи, визнається справедлива вартість отриманих запасів. А от згідно з п. 13 П(С)БО 7, якщо бартерний договір передбачає часткову доплату, то первісна вартість активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний актив, дорівнює справедливій вартості переданого активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яку було передано (отримано) під час обміну .

Простіше кажучи, якщо при обміні була здійснена доплата за отриманий актив, то сума такої доплати включається до його первісної вартості. Якщо вартість отриманого підприємством активу менше вартості переданого і за договором з метою компенсації різниці у вартості отримано доплату за передані активи, то сума такої доплати зменшує первісну вартість отриманих неподібних активів.

І ще. Обмін неподібними необоротними активами є продажем для цілей бухгалтерського обліку, а тому основні засоби, призначені для передачі за бартерним договором, повинні визнаватися як необоротні активи, утримувані для продажу, та обліковуватися на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».

Приклад 3. За договором між підприємствами «Альфа» і «Бета» відбувається обмін 100 одиниць товару А за ціною 240 грн. за одиницю на 200 одиниць товару Б за ціною 114 грн. за одиницю. Отже, вартість обмінюваної партії товару А становить 24000 грн. (240 грн. х 100 од.), тоді як вартість обмінюваної партії товару Б складає 22800 грн. (114 грн. х 200 од.). Ціни продажу товару А і товару Б відповідають рівню звичайних цін кожного з таких товарів. Різницю в ціні товарів 1200 грн. (24000 грн. - 22800 грн.) підприємство «Бета» доплачує грошовими коштами.

Порядок відображення обміну неподібними товарами в бухгалтерському та податковому обліку наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Податковий та бухгалтерський облік бартеру неподібними активами

Приклад 4. За бартерним договором підприємство «Альфа» передає підприємству «Бета» верстат А, договірна вартість якого становить 25200 грн., (у тому числі ПДВ 20 % — 4200 грн.), в обмін на верстат Б вартістю 30000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 5000 грн.) з грошовою доплатою в сумі 4800 грн. Справедливі вартості об'єктів основних засобів, що передаються, дорівнюють їх договірній вартості.

Залишкова вартість переданого підприємством «Альфа» верстата А — 20500 грн., а сума зносу — 2500 грн. Ліквідаційна вартість верстата А прийнята такою, що дорівнює нулю.

Залишкова вартість переданого підприємством «Бета» верстата Б — 24500 грн., а сума зносу — 1500 грн. Ліквідаційна вартість верстата Б прийнята такою, що дорівнює нулю.

Балансові вартості обох об'єктів основних засобів у податковому та бухгалтерському обліку збігаються.

У податковому та бухгалтерському обліку підприємств буде зроблено такі записи (див. табл. 5):

Таблиця 5

Податковий та бухгалтерський облік бартерних операцій за участі основних засобів

От і всі основні нюанси бухгалтерського обліку та оподаткування бартерних операцій між юридичними особами. Сподіваємося, що наведений матеріал допоможе вам правильно відобразити в обліку результати товарообмінних операцій.