Дотація: раніше — за молоко, тепер — за молодняк

Дотація: раніше — за молоко, тепер — за молодняк

Із прийняттям Кабміном постанови від 23.04.2012 р. № 342 (див. на с. 5 цього номера газети) до постанови КМУ від 02.03.2011 р. № 246 та затвердженого нею Порядку нарахування податку на додану вартість, що сплачується до держбюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі, а також виплати і використання коштів, що надійшли від його сплати, внесено зміни, причому, відносно Порядку — шляхом викладення його в новій редакції.

Ця стаття по суті є розширеним коментарем до зазначеної постанови Кабміну з акцентом на привнесені новації.

Анатолій БОБРО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Порядок № 246 — Порядок нарахування податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі, а також виплати і використання коштів, що надійшли від його сплати, затверджений постановою КМУ від 02.03.2011 р. № 246.

Порядок № 342 — Порядок використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету (у редакції постанови КМУ від 23.04.2012 р. № 342).

Порядок № 523 — Порядок нарахування податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі, а також виплати і використання коштів, що надійшли від його сплати (в редакції постанови КМУ від 27.04.2011 р. № 523).

Наказ № 1492 — наказ МФУ «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 р. № 1492.

На сьогодні це уже третя редакція Порядку № 246. Нагадаємо, що крім першої редакції (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 27, с. 6), була і друга — згідно з постановою КМУ від 27.04.2011 р. № 523 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 57, с. 9). Новий Порядок № 342 набрав чинності лише кілька днів тому, а саме з дня його офіційного опублікування, що відбулось 14.05.2012 р.

До речі, попередній Порядок № 523 (що до цього вважався оновленою редакцією Порядку № 246) умовимось надалі називати уже також старою редакцію, а щойно прийнятий Порядок № 342 — новою редакцію Порядку № 246.

Як бачимо, Кабмін не став вносити так би мовити точкових правок, а знову повністю переписав Порядок № 246 у новій редакції. Утім, цілком новою редакцією її назвати важко, адже у більшості норм, а саме в частині, що стосується часткового відшкодування суб'єктам господарювання певних витрат, формулювання залишились без змін. Порівнюючи стару та нову редакції Порядку № 246, спочатку зосередимо увагу на кардинальних новаціях у порядку дотаційних виплат, а потім відзначимо деякі відмінності у кількох порядках часткового відшкодування.

Насамперед звертаємо увагу на зміну цільового спрямування пунктів Порядку № 246, що знайшло відображення навіть у його оновленій назві. Раніше Порядок № 246, а надалі — і Порядок № 523, мали два спрямування їх пунктів. А саме:

— одні визначали механізм нарахування ПДВ, що сплачується до спецфонду держбюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), у період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2015 року;

— інші — механізм виплати і використання коштів, що надійшли від сплати податку.

Тепер Порядок № 342 має одне спрямування та визначає механізм лише використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спецфонду держбюджету за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва». Слід відзначити, що за встановлення Кабміном саме такого порядку використання говорить і п.п. 6 п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Що стосується порядку нарахування переробними підприємствами суми ПДВ від провадження зазначеної вище так званої спецрежимної діяльності, то причину відсутності у Порядку № 342 аналогічних норм минулих пп. 2 — 4 Порядку № 523 (до речі, цілком ідентичних пунктам Порядку № 246), можна зрозуміти. Немає ніякої потреби переказувати у Порядку № 342 окремі норми щодо:

— складання окремої декларації з ПДВ (переробного підприємства) за спецрежимними операціями;

— окремого податкового та бухгалтерського обліку таких операцій;

— перерахування суми ПДВ, визначеної за окремою декларацією з ПДВ (переробного підприємства) до спецфонду держбюджету та на спецрахунок переробного підприємства,

оскільки вони визначені безпосередньо самим п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Звісно, що Кабмін не міг би говорити щось інше, в дублюванні немає сенсу.

До речі, про те, що режим оподаткування переробного підприємства вважається спеціальним, свідчить назва рядка 014 вступної частини декларації з ПДВ (переробного підприємства), форма якої затверджена наказом № 1492.

Порядком № 342 встановлено новий напрямок дотаційних виплат. Раніше, згідно з п.п. 1 п. 5 Порядку № 523, бюджетні кошти мали використовуватись за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» і спрямовуватись на держпідтримку галузі тваринництва шляхом здійснення виплати дотації за реалізоване переробним підприємствам молоко (далі — дотація за молоко). Аналогічне зазначалось і у п.п. 1 п. 5 Порядку № 246.

Тепер, згідно з п.п. 1 п. 2 Порядку № 342, бюджетні кошти спрямовуються на держпідтримку галузі тваринництва шляхом здійснення виплати спеціальної бюджетної дотації фізичним особам за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби (далі — дотація за молодняк).

З наведеного вище наочно видно принципові відмінності:

— замість дотації за молоко запроваджується дотація за молодняк;

— на дотаційні виплати за молодняк вправі розраховувати лише фізичні особи (раніше, згідно з п. 8 Порядку № 523, отримати дотацію за молоко мали право як фізичні, так і юридичні особи — сільськогосподарські підприємства);

— нова дотація за молодняк не пов’язана з поставками його на переробні підприємства. Така дотація має надаватись уже за сам факт утримання та збереження молодняку;

— дотація за молодняк стосується лише одного виду сільгосптварин — молодняку великої рогатої худоби (далі — ВРХ).

Акцентуємо увагу, що установлення Порядком № 342 виплати дотації за молодняк не можна вважати поверненням минулої дотації за вирощені та продані на забій і переробку переробним підприємствам молодняк великої рогатої худоби та свині (крім свиноматок і кнурів) (далі — тваринницька дотація), що раніше була установлена старим Порядком № 246. Дотація за молодняк та тваринницька дотація — різні за характером поняття. Нагадаємо, що тваринницька дотація:

по-перше, була пов’язана з поставками на переробні підприємства;

по-друге, розповсюджувалась не лише на молодняк ВРХ, а також і на свиней (крім свиноматок і кнурів);

по-третє, коло отримувачів тваринницької дотації не було обмежено лише фізичними особами, адже згідно з п. 16 Порядку № 246 право на неї також мали і сільськогосподарські підприємства. Чому Кабмін сьогодні не надав сільгосппідприємствам права на отримання дотації за молодняк, не зрозуміло.

Взагалі відносно їх (сільгосппідприємств) складається нерадісна ситуація. Нагадаємо: у статті «Підводні камені у порядку виплати компенсації за молоко» («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 35, с. 20) ми уже висвітлювали фіскальну позицію податківців, висловлену у листі ДПСУ від 02.03.2012 p. № 3797/6/15-3315, у якому можливість виплати переробними підприємствами компенсацій аграріям за молоко та м’ясо в живій вазі ДПСУ ставить у залежність від умови досягнення сільгосппідприємствами 75 % критерію «сільгосп-частки». Наслідки такого підходу ДПСУ передбачити неважко: сільгосппідприємства на загальній системі оподаткування (які не мають такого критерію за визначенням), позицією ДПСУ автоматично виключаються з кола отримувачів компенсації.

При недотриманні умови 75 % критерію на таку компенсацію не може розраховувати і певна частина сільгосппідприємств, що сплачують єдиний податок.

Не можуть бути цілком спокійними і платники ФСП (фіксованого сільськогосподарського податку), оскільки ДПСУ має на увазі спецрежимно-ПДВшний 75 % критерій «сільгосп-частки» згідно з п. 209.6 ПКУ (що розраховується щомісячно за показниками попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно), а не 75 % критерій для цілей застосування ФСП згідно з п. 301.1 ПКУ, який розраховується за іншими правилами — один раз у поточному році за попередній податковий (звітний) рік.

Нагадаємо, що старим Порядком № 523, а саме його пунктом 10 було установлено, що дотація за молоко виплачується переробними підприємствами. За новим Порядком № 342 переробні підприємства уже не зобов’язані сплачувати дотації. Функцію з виплати нової дотації за молодняк відведено держорганам. Про порядок формування інформації та направлення бюджетних коштів до адресатів скажемо далі, а зараз більш детально поговоримо про новий вид дотації — дотації за молодняк.

Дотація за молодняк виплачується фізичним особам за утримання молодняку ВРХ, який народився в їх господарствах, та збереження його до певного віку на дату подання відповідних документів. Дотація за молодняк виплачується за утримання молодняку, який на момент подання фізичними особами вперше відповідних документів досяг певного віку, у розмірі:

250 гривень за голову — за молодняк віком від 3 до 5 місяців;

500 гривень за голову — за молодняк віком від 6 до 8 місяців;

750 гривень за голову — за молодняк віком від 9 до 11 місяців (включно).

Не зовсім зрозуміло, що мав на увазі Кабмін, говорячи далі про те, що у подальшому бюджетна дотація за молодняк виплачується фізичним особам за збереження молодняку у розмірі 250 гривень за кожні наступні три місяці його утримання до досягнення ним одинадцятимісячного віку. Адже наведена ним шкала виплат сформована уже включаючи 11-місячний період утримання молодняку.

Можливо, Кабмін таким чином хотів сказати, що максимальний розмір дотації за молодняк не може бути більше 750 гривень за голову. При цьому, як ми розуміємо, важливу роль відіграє число разів (черговість) подання документів. Якщо фізична особа вперше подає копії відповідних документів за утримання молодняку, наприклад, віком від 6 до 8 місяців, то вона вправі розраховувати на 500 гривень за голову. А якщо документи (їх копії) уже подавались за молодняк віком від 3 до 5 місяців (за який визначена дотація у розмірі 250 гривень за голову), то при новому поданні документів за той же молодняк, який уже підріс до старшої вікової групи (від 6 до 8-місяців), можна розрахувати лише на різницю — 250 гривень дотації.

Із наведеної вище шкали розміру дотації можна дійти висновку, що за утримання молодняку до 3-місячного віку дотація не виплачується. Крім того, ще раз звертаємо увагу, що дотація стосується лише молодняку ВРХ, який народився в господарстві (звідси висновок: вирощування придбаного на стороні молодняку не дотується).

Згідно з абзацом першим п. 3 Порядку № 342 використання бюджетних коштів у 2012 році здійснюється з урахуванням пріоритетності фінансування дотації за молодняк, а також виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми. Як бачимо, про пріоритетність фінансування дотації Кабмін говорить відносно лише одного 2012 року. Не будемо гадати, чи саме так і хотів Кабмін, чи така конкретизація (2012 роком) є випадковою. Як би там не було, доводиться констатувати, що за таку пріоритетність у наступних роках у Порядку № 342 не сказано.

При цьому Кабмін зазначає, що розпорядники бюджетних коштів, якими є Мінагрополітики (відповідальний виконавець бюджетної програми та головний розпорядник) та Мінагрополітики АР Крим, облагроуправління та агроуправління Севастопольської міської держадміністрації (розпорядники нижчого рівня), беруть бюджетні зобов'язання в межах фактичних надходжень до спецфонду держбюджету. Звідси виходить, що у разі недостатку коштів у спецфонді зазначені вище розміри дотації можуть бути невидержаними, прямо кажучи — меншими.

Для отримання дотації за молодняк фізичні особи подають сільським, селищним чи міським радам копії таких документів:

— паспортів ВРХ і ветеринарних карток до таких паспортів, а в разі утримання 10 і більше голів молодняку — витяг із Єдиного державного реєстру тварин;

— паспорта особи;

— довідки про відкриття рахунка в банку;

— документа, що засвідчує реєстрацію у Держреєстрі фізичних осіб — платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це податковий орган і мають відмітку в паспорті).

Доволі дивно Кабмін говорить про строки подання зазначених документів: — приймаються щокварталу до 1 числа наступного місяця та до 1 грудня 2012 року. Напрошується запитання: за чим наступного місяця? І до чого тут було зазначати 2012 рік, унаслідок чого формально виходить, що у наступних роках Порядок № 342 відносно дотаційних виплат уже не можна буде застосовувати, незважаючи на відсутність загального календарного обмеження його (Порядку № 342) дії?

Крім зазначених документів, підставою для внесення до журналу обліку (форму якого встановлює Мінагрополітики) відомостей про наявність у фізичної особи поголів'я молодняку, є запис у погосподарській книзі, що ведеться сільською, селищною чи міською радою.

ППорядок руху інформації про фізичних осіб, які мають право на отримання дотації за молодняк від сільських рад до рай(обл)агроуправлінь і зрештою — до Мінагрополітики описувати, гадаємо, не варто.

Щодо руху коштів та порядку виплати фізичним особам дотацій за молодняк у загальних рисах зрозуміло, проте повної чіткості немає. З одного боку, п. 8 Порядку № 342 установлено, що райагроуправління одночасно з поданням облагроуправлінням відомостей про нарахування дотацій за молодняк у розрізі фізичних осіб за встановленою Мінагрополітики формою подають і органам Казначейства такі відомості і платіжні доручення для перерахування коштів на поточні рахунки фізичних осіб, відкриті в банках. А з іншого — п. 10 Порядку № 342 говорить про розподілення Мінагрополітики бюджетних коштів у межах обсягу відкритих асигнувань з поданням Казначейству реєстру змін до розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань у розрізі регіонів. Про переоформлення райагроуправліннями раніше поданих платіжних доручень у разі неповного асигнування регіонів Порядок № 342 не згадує.

Крім дотаційних виплат за молодняк, Порядком № 342 передбачається часткове відшкодування:

— вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності (далі — часткове відшкодування вартості корів);

— відсоткової ставки за кредитами, залученими на будівництво і реконструкцію тваринницьких та птахівничих ферм і комплексів, придбання технологічного обладнання та механізмів, закупівлю тварин і птиці;

— вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів;

— вартості придбаного обладнання та механізмів вітчизняного виробництва для тваринництва і птахівництва;

— витрат на закупівлю установки індивідуального доїння (далі — часткове відшкодування витрат на установку).

Напрямки надання відшкодувань не змінились. Стисло відзначимо зміни щодо суті порядків відшкодувань певних витрат.

Часткове відшкодування вартості корів надається на безповоротній основі суб'єктам господарювання за закуплених ними, в тому числі у 2011 році, на племінних заводах та у племінних репродукторах племінних телиць, нетелів та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності або за поставлених в режимі імпорту племінних телиць, нетелів та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності. Щодо змін у порядку часткового відшкодування вартості корів слід відзначити такі:

по-перше, тепер відсутня умова проведення конкурсу;

по-друге, розширено перелік тварин, на які розповсюджується порядок відшкодування. Крім племінних нетелів та корів, перелік доповнено племінними телицями;

по-третє, відсутня умова щодо вагових кондицій указаних тварин;

по-четверте, збільшено розмір відшкодування та встановлено на рівні 50 % їх вартості, але не більш як 7000 гривень за голову (раніше, зокрема у 2011 році, передбачалось 3000 гривень за голову).

Перелік документів, які суб'єкти господарювання подають щокварталу до 5 числа наступного місяця і до 5 грудня (станом на 1 грудня), не змінився.

Як і раніше, часткове відшкодування вартості корів не виплачується суб'єктам господарювання, яких визнано банкрутами, ліквідовано, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство та/або які отримали відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності за іншими бюджетними програмами.

До речі, твердження щодо безповоротної основи відшкодування, виходить, відносне. Звертаємо увагу, що п.п. 12 п. 14 Порядку № 342 передбачено, що суб’єкти господарювання при поданні документів комісії повинні давати письмове зобов'язання повернути до державного бюджету в місячний строк бюджетні кошти у разі зменшення поголів'я на 1 січня двох наступних років з урахуванням приросту та обсягу закупівлі.

Крім того, абзацами другим та третім п. 15 Порядку № 342 відповідно установлено, що в разі:

— зменшення поголів'я корів станом на 1 січня двох наступних років з урахуванням введених в основне стадо закуплених племінних тварин, вартість яких була частково відшкодована, — одержані бюджетні кошти повертаються до держбюджету в повному обсязі,

— вибуття із стада станом на 1 січня двох наступних років окремих закуплених племінних телиць, нетелей та корів, вартість яких була частково відшкодована, з причин, обумовлених набутими карантинними інфекційними хворобами або набутими з вини власника незаразними хворобами, — до держбюджету повертаються бюджетні кошти, відшкодовані за їх придбання.

У цьому питанні редакція п. 19 Порядку № 342 аналогічна редакції п. 24 Порядку № 523. Відмінність полягає у тому, що замість слова «підприємства» у формулюваннях застосовано слова «суб'єкти господарювання».

Як і раніше, суб'єкти господарювання, які отримали таке відшкодування за рахунок коштів загального фонду держбюджету, не мають права на його отримання за рахунок коштів спецфонду держбюджету.

Зразу скажемо, що у разі отримання відшкодування за рахунок загального фонду держбюджету в максимальному розмірі, встановленому законодавством, заборона отримання відшкодування за рахунок коштів спецфонду держбюджету стосується також і вартості будівництва.

Порядок такого відшкодування не змінився, а тому немає потреби повторювати нами раніше сказане у статті «Дотація за молоко: коштами переробників з бюджетним відшкодуванням» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 57, с. 26).

Виплата часткового відшкодування витрат на установку індивідуального доїння здійснюється у межах фактичних витрат за закуплену фізичною особою, в тому числі у 2011 році, для власного користування нову установку індивідуального доїння вітчизняного виробництва за умови утримання у своєму господарстві не менш як трьох ідентифікованих та зареєстрованих в установленому порядку корів, але не більш як 5000 гривень за одиницю (п. 28 Порядку № 342).

У цьому порядку відшкодування внесено лише одну, але суттєву зміну, а саме — встановлено вартісне обмеження, чого раніше не було: відшкодування можливе лише у розмірі не більше 5000 гривень за одиницю. Формулювання інших пунктів — без змін.

Звертаємо увагу, що, як і раніше, часткове відшкодування населенню витрат на закупівлю установки індивідуального доїння передбачено здійснювати теж в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточні рахунки фізичних осіб, відкриті в банках. Про це ми уже говорили у коментарі до Порядку № 246 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 27, с. 6).

У разі відчуження зазначеної установки чи її передачі у користування іншим особам до закінчення експлуатаційного строку отримані бюджетні кошти повертаються до державного бюджету.

Фізична особа має право на часткове відшкодування один раз на період експлуатаційного строку такої установки. Витрати із закупівлі нової установки до закінчення експлуатаційного строку попередньої не відшкодовуються.

Оце і всі, на наш погляд, основні новації, привнесені Порядком № 342. Будемо мати надію, що після встановлення Мінагрополітики всіх передбачених відповідними пунктами Порядку № 342 форм заявок, журналу обліку, реєстрів, відомостей та звітів, механізм дотаційних виплат за молодняк та часткове відшкодування суб’єктам господарювання певних витрат, набере реального практичного застосування.