Отримання податкової накладної з помилкою в обов’язкових реквізитах: наслідки та способи їх уникнення
До редакції надійшло запитання такого змісту: «При придбанні товару наше підприємство — платник ПДВ отримало від постачальника податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, як виявилось, дату виписки податкової накладної, указану в ній, заповнено з помилкою в один день. Підкажіть, чи є це підставою для недійсності податкової накладної і якщо так, то які наслідки можуть очікувати нас та постачальника, а також як виправити ситуацію?».
Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Узагальнююча податкова консультація № 127 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення в податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 127.
Методрекомендації № 420 — Методичні рекомендації щодо комплексного відпрацювання платників ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом ДПСУ від 15.05.2012 р. № 420.
Як відомо, складання податкової накладної є обов'язком постачальника. При цьому вона повинна містити обов'язкові реквізити, перелічені в п. 201.1 ПКУ, та за необхідності бути зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. У свою чергу, у числі обов'язкових реквізитів податкової накладної в п.п. «б» частини другої п. 201.1 ПКУ названо дату її виписки, яка згідно з п. 201.4 ПКУ має відповідати моменту виникнення податкових зобов'язань, — як правило, першій події. Якщо ж відомості про дату виписки в податковій накладній не вказані або, як у нашому випадку, — указані з помилкою, таку податкову накладну може бути визнано недійсною. Максимальним наслідком для постачальника в цій ситуації може стати накладення адміністративного штрафу згідно зі ст. 1631 КУпАП, тоді як для покупця цей факт, у загальному випадку, призводить до втрати податкового кредиту. Далі наведемо можливі варіанти виходу з цієї ситуації.
1 . Найбільш очевидним способом збереження податкового кредиту для покупця є подання разом із декларацією за звітний період заяви зі скаргою (додатка Д8 до декларації) разом із копіями необхідних первинних/розрахункових документів (про заповнення заяви див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 13, с. 16). Водночас у результаті подібних дій у податківців з'являться підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки постачальника (п. 201.10 ПКУ). При цьому незважаючи на те, що в процесі такої перевірки постачальника може бути перевірено виключно в частині відображення податкових зобов'язань за податковою накладною, до якої подавалася скарга, цей факт, вочевидь, не додасть теплоти у відносини контрагентів. У зв'язку з цим на практиці покупці «скаржаться» на постачальників лише у крайніх випадках.
2 . Більш ліберальним варіантом «порятунку податкового кредиту» є направлення постачальнику пропозиції про складання правильно оформленої податкової накладної «заднім числом». Незважаючи на те що такий порядок суперечить приписам ПКУ, виявити його практично неможливо. Головне при цьому, пам'ятати, що його можна реалізувати не пізніше закінчення строку для реєстрації податкової накладної (нагадуємо, що сьогодні він становить 15 календарних днів), який слід відлічувати з дати, наступної за днем виникнення податкових зобов'язань. Крім того, у такій податковій накладній указуються:
а) новий номер (див. с. 41), оскільки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну з тим самим номером уже не зареєструють;
б) правильна дата, що відповідає моменту виникнення зобов'язань з ПДВ. При цьому ще раз зазначимо: відлік граничних строків для реєстрації податкової накладної слід здійснювати з наступного за такою датою дня.
Наведений варіант потребує декількох уточнень у частині Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) та Єдиного реєстру податкових накладних.
Що стосується Реєстру, то помилкову податкову накладну, на нашу думку, із нього краще відразу ж вилучити, оскільки, як уже зазначалося, вона не є податковим документом і, більше того, її наявність у Реєстрі може призвести до задвоєння податкових зобов'язань періоду (адже, як відомо, Реєстр є основою для заповнення декларації). У свою чергу, контролери не бачать у цьому проблеми (див. с. 41) та вважають, що таку накладну необхідно залишити (при цьому до декларації вона все одно не переноситься): у будь-якому разі її виявлять у процесі камеральної перевірки, після чого платнику буде направлено запит згідно з п.п. 1 п. 73.3 ПКУ. Водночас, якщо неправильно оформлена накладна все-таки потрапила до декларації, то платнику доведеться виправити помилку, причому зверніть увагу: податківці свого часу пропонували здійснювати таке виправлення через розрахунок коригування (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 40), проте не виключено, що зараз вони виступатимуть проти цього (див. с. 41).
У контексті Єдиного реєстру податкових накладних головне питання полягає в тому, чи можна виправити задвоєння податкових зобов'язань — адже зареєстрованими в ньому будуть як помилкова, так і правильно заповнена податкова накладна. Механізму безпосереднього вилучення податкових накладних з Єдиного реєстру немає, про що зазначалося ще в Узагальнюючій податковій консультації № 127 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 17, с. 9). Сьогодні податківці дотримуються цієї ж логіки, уточнюючи при цьому, що складання розрахунку коригування до помилкової податкової накладної з метою виключення задвоєння в Єдиному реєстрі податкових накладних не допускається (див. с. 41).
Однак слід зауважити: наявність подібного задвоєння в Єдиному реєстрі податкових накладних не спричинює негативних наслідків для постачальника. У такому разі податківці повинні будуть виявити цей факт ще на етапі камеральної перевірки, після чого направити постачальнику письмовий запит. При цьому, якщо постачальник не відповість на нього протягом 10 робочих днів, то у контролерів з'являться підстави для проведення документальної позапланової перевірки (див. Узагальнюючу податкову консультацію № 127 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 17, с. 9). Крім того, не виключено, що подібний запит матиме місце і щодо покупця (див. Методрекомендації № 420 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 64, с. 3).
Підсумуємо . При отриманні податкової накладної, що містить помилку, покупцю доцільно насамперед запитати в постачальника податкову накладну, оформлену правильно (з урахуванням викладеної вище інформації). Якщо ж він відмовить або не надасть накладну в належний строк, то з метою збереження податкового кредиту за цією операцією покупцю слід додати до декларації заяву зі скаргою.
