Ви нам писали. Якщо основні засоби повністю замортизовані

Якщо основні засоби повністю замортизовані

Приводом для цієї статті стало запитання, що надійшло до редакції, такого змісту. На підприємстві деякі з основних засобів повністю замортизовані (мають нульову залишкову вартість). Чи може підприємство в такому разі і далі продовжувати їх експлуатувати? Чи потрібно проводити щодо них дооцінку в бухгалтерському та податковому обліку? Чи подовжувати строк їх корисного використання?

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про оцінку — Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. № 561.

П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

Відразу зауважимо: оскільки замортизовані об’єкти, як і раніше, відповідають критеріям активу/основних засобів (тобто використовуються підприємством для отримання майбутніх економічних вигод, пп. 4, 6 П(С)БО 7), то підприємство має право і далі продовжувати їх експлуатувати. Адже, як передбачено п. 33 П(С)БО 7, а також п. 40 Методрекомендацій № 561, списанню об’єкти основних засобів (ОЗ) підлягають лише у випадках вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активу. У випадку ж, що розглядається, цього не відбувається, тому такі об’єкти підприємство може, як і раніше, продовжувати використовувати у своїй господарській діяльності.

Що стосується подальшого бухгалтерського обліку таких об’єктів, то підприємство може з ними вчинити одним із таких способів (на якому з них зупинитися та якому віддати перевагу, підприємство вирішує самостійно):

— провести переоцінку (дооцінку) об’єктів ОЗ;

— у подальшому вести облік таких повністю замортизованих об’єктів ОЗ лише за кількістю (відображаючи їх лише в кількісному обліку).

Зупинимося на кожному зі способів докладніше.

Тут насамперед слід зазначити, що проведення переоцінки основних засобів — справа добровільна. Тому підприємство згідно з п. 16 П(С)БО 7 може приймати рішення про проведення в бухгалтерському обліку переоцінки об’єкта основних засобів, якщо на дату балансу залишкова вартість такого об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості. Причому, як уточнюється із цього приводу в п. 34 Методрекомендацій № 561, «порогом суттєвості» для проведення переоцінки може вважатися величина, що дорівнює 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості ОЗ від їх справедливої вартості (вибраний критерій суттєвості закріплюється в наказі про облікову політику підприємства).

У такому разі «бухгалтерська» переоцінка проводиться в порядку, обумовленому пп. 16 —21 П(С)БО 7 та пп. 34 — 39 Методрекомендацій № 561. При цьому під час переоцінки об’єктів ОЗ потрібно також урахувати такі моменти:

— для проведення переоцінки слід залучити професійного оцінювача. Адже згідно зі ст. 7 Закону про оцінку проведення оцінки майна, у тому числі й у випадках переоцінки основних засобів для цілей бухгалтерського обліку, є обов’язковим (на що зверталася увага й у листі Мінфіну України від 26.03.2009 р. № 31-34010-10/23-1462/1846 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 57, с. 33). Інакше оцінка, виконана «несуб’єктами» оціночної діяльності, згідно зі ст. 8 Закону про оцінку може бути визнана недійсною;

— при переоцінці об’єкта ОЗ з нульовою залишковою вартістю справедлива вартість додається до його первісної вартості без зміни при цьому суми зносу за об’єктом. При цьому за такими переоцінюваними об’єктами, що продовжують використовуватися, обов’язково встановлюється ліквідаційна вартість (абзац другий п. 17
П(С)БО 7*);

— після переоцінки об’єкта ОЗ у подальшому амортизація в бухгалтерському обліку за ним нараховуватиметься виходячи з нової (переоціненої) вартості (за вирахуванням ліквідаційної вартості) та подовженого строку корисного використання об’єкта (причому з урахуванням положень п. 23 П(С)БО 7 подовження строку служби об’єкта краще підкріпити розпорядчим актом — наказом по підприємству). А от переглядати (тобто в будь-який спосіб перераховувати) уже раніше нараховану (до переоцінки) амортизацію за об’єктом не потрібно, оскільки продовження строку корисного використання об’єкта є не зміною облікової політики, а зміною облікової оцінки (див. із цього приводу «схожий» лист Мінфіну України від 02.11.2009 р. № 31-34000-20-23-5535/5708 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 95, с. 3);

— також у цьому разі слід пам’ятати про вимоги абзацу першого п. 16 П(С)БО 7, якими передбачено, що в разі переоцінки об’єкта ОЗ на ту ж саму дату проводиться переоцінка всіх об’єктів групи ОЗ, до якої належить об’єкт, що переоцінюється. При цьому після переоцінки об’єкта ОЗ разом з об’єктами групи надалі такі активи підлягають регулярній переоцінці, щоб їх залишкова вартість істотно не відрізнялася від справедливої вартості на дату балансу. Отже, одноразовою переоцінкою в цьому випадку справа не обмежиться.

* Принагідно вкажемо на неточність, допущену в абзаці другому п. 17 П(С)БО 7, яким встановлено: якщо залишкова вартість об’єкта ОЗ дорівнює нулю, то його «переоцінена залишкова вартість» визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу за об’єктом. Насправді тут допущено помилку та під фразою «переоцінена залишкова вартість» необхідно мати на увазі «переоцінену первісну вартість».

Так, припустимо, якщо вирішено дооцінити об’єкт ОЗ з нульовою залишковою вартістю, справедлива вартість якого на момент переоцінки становить 10000 грн. (ліквідаційну вартість встановлено в розмірі 1000 грн., подальший строк корисного використання продовжено ще на 5 років), то його переоцінка відобразиться в обліку такими записами:

Переоцінка (дооцінка) об’єкта ОЗ

Утім, слід зауважити: хоча переоцінка в цілому відображає справжню вартість активів підприємства, її проведення все ж пов’язане з певними організаційними та процедурними обліковими труднощами. Тому суб’єкт господарювання може в такій ситуації вчинити інакше.

Так, підприємству не обов’язково проводити переоцінку об’єкта ОЗ з нульовою залишковою вартістю в бухгалтерському обліку. У разі продовження використання в діяльності підприємства «нульових» об’єктів воно може, по суті, нічого щодо них не робити, а продовжувати обліковувати такі об’єкти лише за кількістю (вести їх кількісний облік). У такому разі до моменту списання таких об’єктів дані кількісного обліку підтверджуватимуть інвентарні картки обліку основних засобів (за типовою формою № ОЗ-6, затвердженою наказом Мінстату України від 29.12.95 р. № 352).

До викладеного вище залишається додати, що незалежно від того, на якому з варіантів щодо повністю замортизованих ОЗ вирішить зупинитися підприємство, на податковий облік така ситуація не вплине та не спричинить жодних податкових наслідків. Так, наприклад, переоцінка, що проводиться, ніяк не відображається в податковому обліку (адже в податковому обліку проведення переоцінки, подібно до «бухгалтерської», не передбачено). До того ж, згідно з п. 152.10 ПКУ уцінка/дооцінка активів, що проводиться відповідно до правил бухгалтерського обліку, у цілях оподаткування не змінює балансової вартості активів та доходів або витрат платника податків, пов’язаних з придбанням таких цінностей. А от кількісний облік таких об’єктів може бути «корисний» і для оподаткування, і, приміром, бути підставою для відображення витрат на проведення ремонтних заходів щодо таких об’єктів і в податковому обліку. До речі, допускають наявність у групах повністю замортизованих ОЗ і податківці, зазначаючи до того ж, наприклад, у консультації з розділу 110.09.01 ЄБПЗ на можливість відображення в податковому обліку (у порядку, установленому пп. 146.11 — 146.12 ПКУ) витрат на проведення їх ремонтів та поліпшень. І хоча строк дії такої консультації в ЄБПЗ обмежений періодом «до 01.07.2012 р.», вочевидь, висновків, що в ній містяться, податківці дотримуватимуться й у подальшому.